День народження Вовка або Хиже зайча. Казка

Морозов Павел
"Хищный заяц". Пьеса-сказка для театра кукол и театра юного зрителя. ©

ПОСТАНОВКИ НА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ СЦЕНЕ:
* 13 апреля 2013 г. - премьера в ЧЕЧЕНСКОМ ГОСУДАРСТВЕННОМ ТЕАТРЕ ЮНОГО ЗРИТЕЛЯ (на чеченском языке - перевод Арби Усманова ). Постановщик - Рустам Шахгиреев. (Грозный, РФ).
* март 2013 г. - премьера в ДАРГИНСКОМ ДРАМАТИЧЕСКОМ ТЕАТРЕ имени О. Батырая. Постановщик - Народный артист Республики Дагестан Муслимбек Кемцуров. (Избербаш, РФ).
* январь 2013 г. - премьера в БАЛКАРСКОМ ГОСУДАРСТВЕННОМ ДРАМАТИЧЕСКОМ ТЕАТРЕ им.Кайсына Кулиева. Постановщик - Аубекир Мизиев. (Нальчик, РФ)
* 25 октября 2011 г. премьера в КОСТАНАЙСКОМ ОБЛАСТНОМ КАЗАХСКОМ ТЕАТРЕ ДРАМЫ им. Омарова (на казахском языке - «Жырткыш коян», перевод - С. Оспанова). Режиссер - Е. Телеубай. (Казахстан).
* Ноябрь 2010 года - ЧАСТНЫЙ ТЕАТР "Majestic" (Киев, Украина)
* Премьера - в КИЕВСКОМ ЧАСТНОМ ТЕАТРЕ "ТРИУМФ" (октябрь 2009)
-----------
АМАТОРСКИЕ, МОЛОДЕЖНЫЕ И ШКОЛЬНЫЕ ПРОЕКТЫ:
* март 2013 г. - премьера в Театре кукол "Кудесники" (ДЭБЦ). Режиссер - Надежда Вашутина. (Соликамск, РФ)
* Февраль 2013 г. - премьера в Театре кукол "Теремок" ЦНК "Светлица". Постановщик - Ольга Плаксина. (Шарья, РФ)
* февраль 2013 г. - премьера театральной студии "Диалог СОШ №11. (Искитим, РФ)
* январь 2013 г. - премьера в Балкарском государственном драматическом театре им.Кайсына Кулиева. Постановщик - Аубекир Мизиев. (Нальчик, РФ)
* октябрь 2012 г. - премьера Глодневской театральной студии ДДТ. (РФ)
* Сентябрь 2012 г. - премьера Театре юного зрителя «Грим». Постановщик - Виктория Синицына. (Брянск, РФ).
* Май 2012 г. г. - премьера в театре-студии "Попурри". (Обь, РФ).
* Апрель 2012 г. - премьера в Детском Театральном Центре. (Петрозаводск, РФ)
* Март 2012 г. премьера спектакля «Хищный зайчонок» в Театре кукол «Звездочет». Режиссер - Наталья Подзолкина. (Обь, РФ).
* Февраль 2012 г. - премьера в Молодежном народном театре "Эксперимент". Режиссер - Л.Афанасьева. (Няндома, РФ)
* Январь 2012 г. - премьера в театральной студии "Звездное конфетти". Постановщик - Майя Первак. (Дзержинск. Украина).
* Ноябрь 2011 г. премьера театра ГОУ СОШ №518. Постановщики: Анна Еремина, Седа Джамалдаева. (Москва, РФ)
* 25 октября 2011 г. премьера в КОСТАНАЙСКОМ ОБЛАСТНОМ КАЗАХСКОМ ТЕАТРЕ ДРАМЫ им. Омарова (на казахском языке - «Жырткыш коян», перевод - С. Оспанова). Режиссер - Е. Телеубай. (Казахстан).
* Июнь 2011 г. - премьера в театре "Арлекин", постановщик - Л.Шалова. (Новотроицк, РФ).
* Май 2011 года - премьера в Народном театре юного зрителя . Постановщик - Мария Корзун. (г.Чайковский, РФ)
* Март 2011 года - Театр кукол "Радуга" (Харьков, Украина)
* Декабрь 2010 г. - премьера школьного театра Гимназии №45 им.Л.И.Мильграма. Режиссеры - Владимир Чернобай, Екатерина Фирсова. (Москва, РФ)
* Май 2010 года премьера в RC "EVRICA" ( "День рождения Вовчика или Хищный заяц"), Швеция, Стокгольм (Sweden, Stockholm)
* 2010 г. - театральная студия "Сказочная страна". Постановщик - Наталья Потапова. (Россия, г. Златоуст). 
-----------------------
Коммерческие постановки возможны только с письменного разрешения автора.  Эл. адрес: m_p_i@mail.ru

Для некоммерческих постановок (в аниматорских, детских, молодежных театрах и т.д.) авторского разрешения не требуется. Единственное условие - сообщать о факте постановки по адресу:  m_p_i@mail.ru  или в гостевую: http://www.narod.ru/guestbook/?owner=51022081
-----------------------
« Казка про те, як у лісі
Пугач  хотів з'їсти лиса.»

П'єса-Казка для театру ляльок.


Діючі особи:
1)Вовк на прізвисько - Вовчик.
2) Пугач, такий собі філін.
 3) Лисиця, можна називати - Руда.
4)Заєць, озивається на прізвисько Косий.
5)Перший сторожовий пес.
6)Другий сторожовий пес.
7)Курка в мішку, з якого вона з'являється в дуже не підходящу мить.
8)Безсловесна миша.

Лісові зарості. Галявина.
На галявину виходить вовк Вовчик. Лунає гуркіт грому.
Вовчик  здригається, обхопив лабетами голову, потім оглядається.

Вовк  - Що це? Хто це? Звідки це? Ой... Так це ж, напевно живіт мій гурчить. Їсти
              просить.

                Вовк співає пісню.

Вовк  - Полювання-Полювання. У-у-у... Що за вовче життя! Небажання мені на полювання!
              У-у-у...  Один я,  один, як хвіст собачий! Ні гарних  знайомих, у мене, ні товаришів! І   
               немає в мене ні друга, ні півдруга, ні  хоч трішечки... І нікому я на світі не
               потрібний. У-у-у...!  Якщо б ви тільки знали,   яке добре серце б'ється (прикладає
               лапу до грудей) під цими пазурами.

З'являється Пугач

Пугач - Ухху! Ухху! Що це ти, Сірий, розкричався, проти ночі? Спати заважаєш!
Вовк  -   А, це ти, Пугаче?... От, бачиш, і тобі я заважаю!... Эх... А що це ти спати влігся?               
               Хто за тебе полювати буде?
Пугач - Ухху! Розумний ти, Сірий, я бачу як мухомор! Після твоїх завивань – яке там 
              полювання -  вся дичина від жаху в нори забилася. Полювання...
Вовк -   Пугаче, а Пугаче, чуєш, у мене до тебе справа!
Пугач - У тебе - до мене? Угу, це цікаво. Яка така справа?
Вовк  -    Ну... це... ось...
Пугач - Угу! Сміліше Сірий, сміліше!
Вовк -    Отут така справа, Пугаче, у-у-у ...
Пугач -  Так не вий ти! Діло кажи!
Вовк -     Друга мені треба знайти, Пугаче! Друга!
Пугач -  Друга. Угу. Нічого не зрозумів. Навіщо тобі, Сірий, друг?
Вовк -     Як це навіщо, Пугаче! Друг - це так чудово! Це значить ми з ним удвох! Це   
                значить ми разом, а я вже не один...
Пугач -  Зась тобі, Сірий. Не сміши мене!
Вовк  -   Що? Це ти мені? От ти як? Я до тебе за радою, а ти... Так я... та  ти...
Пугач -  Ой не можу! Друга йому закортіло ! Так хто з тобою дружити захоче, з хижаком?
               Хижак живе один – він одинак і нема чого закони природи міняти.
Вовк -    Смійся-смійся! А я знайду! Я знайду собі друга! І знаєш чому?
Пугач - Ну й чому?
Вовк -    Так тому, що я зовсім не хижак!
Пугач -  Як це не хижак? А хто ж ти, по-твоєму, Сірий? Не сміши звірів! І взагалі, через твої 
               розмови в мене апетит розігрався. Полечу, мабуть, піймаю мишу, або хоч щось.

Пугач летить

Вовк -    А я знайду, знайду собі друга! Обов'язково знайду!
               
                З'являється Лисиця. Співає пісню

Наче лев хоробра я,
Хоч я звусь Лисицею.
Не боюсь нікого я -
Вовка й міліції.

Хто за мною ганявся,
Хто із мною змагався.
З носом довгим назавжди
Завжди залишався!.

Вовк -    Однаково я знайду, знайду собі друга!
Лисиця -    Агов, Сірий, ти чого тут галасуєш? Полювати заважаєш!
Вовк -   Вибач, Руда, я ненавмисно. На душі важко, хоч вовком вий, а ще й Пугач      
              хижаком обзивається...
Лисиця -   А ти і є хижак, Сірий. І я - хижак, і Пугач - хижак, чого ж на правду
              ображатися?
Вовк -   Так я й не ображаюся зовсім. Просто я друга хочу знайти, а Пугач усе «кар» так «кар»,             
              Хто, скиглить, з тобою, з хижаком дружити буде?
Лисиця - Ай-Яй-Яй ! Який не гарний, цей Пугач... Послухай, Сірий, а який друг тобі
              потрібний?
Вовк -  Ну, який... такий... Вірний друг. Щоб я його з лиха виручав, а він до мене в гості
             приходив... Щоб по душах з ним можна було поговорити... Щоб завтра він на День
             народження до мене прийшов, а я йому... подарунок подарував.
Лисиця -  Це мені підходить. Я згодна, давай!...
Вовк -  Що давай?
Лисиця -  Подарунок давай! Ой! Тобто я хотіла сказати - давай дружити!
Вовк -  З тобою?!
Лисиця -  Із мною! Що ти так дивуєшся?
Вовк -  Але ти ж хижак...
Лисиця -  Хто, я?
Вовк -  Так ти ж сама сказала тільки що хижаки на повинні... 
Лисиця -  А - а, точно, говорила, але це ж коли було. Я тепер зовсім уже не хижак, м'яса я
             не їм, слабких я не кривджу... Ну, що підходжу я тобі, Вовк? Думай швидше...
Вовк -  Так я не проти, звичайно. Просто це так зненацька... Не було -  не було друга й
             раптом -  раз і є...
Лисиця -  Так, Вовк такий друг, як я, раз у житті попадається. Так що дорожи мною, в образу
             мене не давай, від ворогів мене захищай.
Вовк -  А в тебе, Руденька, хіба є вороги?
Лисиця -  Ще скільки! Немов тарганів в мене ворогів... Хто тільки не хотів скривдити бідну 
                лисоньку... Ну, добре, друг люб'язний, мені по справах бігти потрібно.
Вовк - Звичайно біжи, Руденька. До зустрічі!
Лисиця - Чао-Кава, Сірий! (тікає)
Вовк -  Ну, ось воно і трапилося! Тепер у мене є друг! Ох... який же я щасливий! Тільки
             захотів знайти друга - і ось тобі, він сам до мене прийшов!

Здалеку чутний голос Пугача. Писк. Шум і суєта.
             На галявину вибігає Заєць. Ховається за Вовка. Вилітає Пугач.    

Пугач - Стій, Косий, кому я кажу!
Заєць – На…На… Навіщо?
Пугач -  Я тебе їсти буду!

Пугач кидається на Зайця. Заєць тікає.
      Починається біганина навколо Вовка, що оторопів. 
      Вовк зупиняє біганину.

Вовк - Бр-Р-Р! А ну, тихо отут! Розкричалися! Що не поділили?
Пугач - Що-що!? Не розумієш, чи що? Він від мене тікає увесь час, Косий цей!
Вовк -    Так. Зрозумів, Косий! Ти чому від Пугача тікаєш?
Заєць -     Я його боюся! Він мене з'їсти хоче!
Вовк -    Так! Пугач! Ти чому Косого з'їсти хочеш?
Пугач - Чого? Ну ти, Сірий, я к я бачу, вже у дуже доброму гуморі. Сам же мені годину тому
               казав: “ Хто за тебе полювати буде? “. От я й полюю. Їсти ж усім хочеться!   
Вовк -    Так, їсти всім хочеться... І мені теж...
Заєць -    Ой - ой - ой!...
Вовк -    Ти чого, Косий?
Заєць -     Тепер і ти їсти закортіло... Мабуть, прийшов мій кінець...
Пугач - Давно б так. Сірий, хватай його!
Вовк -    Зачекай-но, Пугаче!
Пугач -  Чого ще чекати! Хватай, а те втече!
Вовк -  Стривай, я сказав… Я його не можу хватати!
Пугач - Ну не можеш – відійди! Я сам з ним упораюся!
Вовк -    І ти його, Пугаче, не чіпай!
Пугач - Що? Чому це не чіпати?!
Вовк -   Тому, що, Косий... він... він, по-перше, зовсім не Косий, а Заєць, а по-друге, він
              не просто Заєць, але й мій друг! Зрозуміло тобі?   
Заєць і Пугач разом - ЩО?!
Пугач - Нічого не зрозуміло. Відійди, Сірий, сказав же тобі - я їсти хочу!
Вовк -   А я сказав, що їжа відміняється!
Пугач - Як це? Як це?!
Вовк -    А так це!  Я тобі ясно сказав - Заєць мій друг. І ти його не торкнеш, а інакше...
               будеш мати справу із мною! 
Пугач - Що?! Так я тебе на шматки розірву!

Пугач кидається на Вовка. Вовк дає Пугачові стусанів.
Осоромлений Пугач ховається на дерево.

Пугач - Ну, дивися, Сірий, ти мене ще згадаєш! 

Пугач летить.

Вовк -   Ну, всі, Заю, він тепер далеко полетів!
Заєць -   Так, полетів...
Вовк -  Тепер ти можеш бігти.
Заєць -   Можу… А куди?
Вовк -  Як куди? Куди хочеш. Ти ж до того, як за тобою Пугач погнався, біг кудись?
Заєць -  Біг... Від Лисиці.
Вовк - А до цього?
Заєць -   До цього від собак тікав.
Вовк -  А до собак?
Заєць -    А до собак, Вовк, я… я  тікав від тебе.
Вовк -  Оце так!..   Щось я не пригадую.... Та ні, щось таке було… нишпорив я по якихось
             слідах... Так це був ти?!

З'являється Пугач

Пугач - Ой, не можу! Ох, і розсмішив ти мене, Сірий! За своїм кращим другом півгодини по
               лісі ганявся! А чого ж ти, Сірий за ним ганявся? Лапу йому потиснути? Ухху-ха-ха!
Вовк -    Я тобі, Пугаче, так зараз потисну лапу, що в нашім лісі стане на одиного кульгавого 
               Пугача більше.
Пугач - Не дурій, Сірий! Давай поділимо Косого по-братерському, навпіл, а?
Вовк -    ТА ні… Він, мабуть,  по-людському не розуміє... Де тут лежав дубовий дрючок?...
Пугач – Мовчу, мовчу, Сірий! От дурило! Жартів не розуміє.

Пугач полетів

Вовк -   От і все, Заю, йди.
Заєць -    Так я б пішов, так боюся... Боюся просто так по лісі гуляти. Я ж увесь час від
             кого-небудь тікав. От тільки поруч із тобою й відчув, як це добре - нікого не боятися.
Вовк -   От воно як, Заю! А я ніколи й не замислювався - яке тобі живеться. Це потрібно якось
             міняти! 
Заєць -  Добре було б. А як?
Вовк - Як? А от як! Ти будеш усім говорити, що ти - мій друг!
Заєць - Я - твій друг? А ти хіба не пожартував?
Вовк - Ні, звичайно, ні! Ти мій друг, а я твій! І тепер, коли всі довідаються, чий ти  друг, -
            ніхто за тобою ганятися вже не буде.
Заєць -  И Пугач?
Вовк - И Пугач.
Заєць -  И Лисиця?
Вовк -  Лисиця тим більше - вона теж мій друг, а значить і твій!
Заєць - Лисиця? Твій друг? Ой-ой-ой!
Вовк - Що «ой», що «ой»! Лисиця така...  Вона... Вона... От я вас ближче  познайомлю – тоді 
            ти все зрозумієш.      
Заєць -  Гаразд, Вовчику, але краще буде, якщо ми познайомимося у твоїй присутності.
Вовк – От і добре. Ну що, Заю, заспокоївся трохи?
Заєць -  Не знаю, мабуть, трохи є! Ну, я побіг?
Вовк - Щасливо, Заю, до зустрічі!
Заєць -  До зустрічі! (тікає)
Вовк -  (один) О це так справи! Не встиг одного друга знайти, а отут другий ледве  на
           голову не звалився! Ні, ну й який я молодець? Я себе питаю? Цілих двоє друзів за 
           якихось десять хвилин! Я себе не впізнаю! 

Здалеку доносяться шум, гавкіт.
Вбігає Лиса з мішком

Лисиця - Сірий! Сірий! Друг люб'язний, прийшов час захищати бідну твою руду подругу!
Вовк - А що таке, Руденька, хто ризикнув тебе скривдити?
Лиса -  Зараз будуть отут! Побачиш, які вони - ричать, кусаються, жах просто!

Вбігають два сторожових пси.

1-й Пес - От вона!
2-й Пес - Тримай її!
Вовк  -   ( хватає собак) Спокійно, милі цуцики! У чому справа? Навіщо ви
               кривдите мого друга?
1-й Пес - Навіщо-навіщо! (намагається вирватися) Провчити Лисицю треба!
2-й Пес - Боки нам'яти їй треба! От що!
Вовк -     Не зрозумів! За що це Лисиці нам'яти боки?
1-й Пес - Що б курей не крала! От за що!
2-й Пес - Гав! Точно!
Лисиця -     Ой, насмішили! Ой, умру від сміху! Вовк не вір їм! Я взагалі курятину не їм. В
                мене на неї ця... як її... алергія... ось так.
1-й Пес - А в мішку що?!
Лисиця  -     У мішку? У якому мішку? Ой, у цьому? Так це взагалі не мій мішок...
2-й Пес - Так чому він у тебе на плечі?
Лисиця -      Чому-чому! Знайшла на дорозі мішок! Дай, думаю, підберу - згодиться в
                господарстві.
1-й Пес -  А що в мішку?
Лисиця -  Звідкіля мені, Вовк, знати?
Вовк -  А ти подивися.
Лисиця -  Подивися-подивися... Ну курка там, Сірий, курка...   
1-й Пес і 2-й Пес – Ось так! Гав! Гр -р -р!
Вовк -  Як же це, Руденька, виходить. Курятину ти не їси, а в мішку курка?
Лисиця -  Сірий, ну що ти таке говориш?! От якби ти знайшов мішок, а в ньому курка -
             що б ти зробив? 
Вовк -  Я? Я віддав би хазяїнові.
Лисиця -  Що? Сірий! Ти з глузду... Тобто я хочу сказати: правильно зробив би, Сірий. От і я
             так зроблю! Так це ваша курка, цуцики? А я й не зрозуміла, дурна. Забирайте її,
             разом з мішком. Забирайте.
1-й Пес - Не ображайся! Курці місце в хазяйському курятнику!
2-й Пес - Ніколи б не повірив, що Вовк нам допоможе курок у Лисиці відняти! Бувай,
                Вовк!  ( ідуть)
Вовк -   Бувайте, цуцики.
Лиса -   От бачиш, Сірий! Зненацька на мене напали, ледве хвіст не відкусили, а за
              що? Дякую, що  допоміг. Ти, Сірий, справжній друг! Ну, добре, я побіжу, Сірий? 
Вовк -   Біжи, Руда... Біжи... Тільки чужих курей у мішках більше не знаходь! Добре?
Лисиця -   Ну що ти, Сірий, таке може тільки раз у житті трапитися... Ти пам'ятай, Сірий, я ж
                на твій День народження обов'язково прийду. (Тікає у кущі)
Вовк -   Оце так... Неприємна історія з моїм другом трапилася... Щось  я ніколи мішків з
              куркою не землі  не знаходив... Потрібно мені в цій справі розібратися... Ага...
              Придумав! ( Іде)

З'являється Лисиця

Лисиця -   Пішов, нарешті, грець йому... Була б я сильнішою, я б тебе, Сірий…! Ох... як їсти
              хочеться... Майже з пащі курку вирвав сірий  недоумок. Коли ще я свіжої
             курятиною поласую?! Хоч би заєць який-небудь  де-небудь замайорів, чи що? А то я
             знепритомнію з голоду. ( Нюхає повітря) Що це? Заячина! От повезло! Свіжа 
             заячина сама себе несе мені на сніданок. ( Ховається)

Виходить Заєць

Заєць -  Ох, як їсти хочеться! Дістав капустяний аркуш, а присісти поїсти не встигаю.

                Сідає на пеньок, співає пісню.

На пеньочку я сиджу
І гризу капусту.
Я від шереху тремчу
Й будь-якого хрускоту.

Доля в зайців як в кіно -
Що не мить - погоня.
Ввечері  не чуєш ніг -
Зайці ж вам не коні!

Всі за Зайцем цілий день
По лісі ганяються.
Та невже немає в світі
Страв смачніше Заєця?

Лисиця - ( убік) Треба ж, і Заючині їсти хочеться.
Заєць -  Добре, але так мало. Пошукаю корінець. ( Риє землю)

Влітає Пугач

Пугач - Ухху! От ти й попався, Косий! Стояти сумирно!
Заєць -    Стою!
Пугач - Я тебе зараз їсти буду!
Заєць -    Не... Не... Не маєш права!
Пугач - Що?! Я не маю права?
Заєць -     Не маєш!
Пугач - Чому це?
Заєць -    Тому що я… тому що я - недоторканний. Я - друг Вовка!
Пугач - Ох, налякав! А я друг ховрашка, якого з'їв учора. Ха-ха! Так що я тебе знімання й
                Вовк ніколи не довідається, хто зжер його друга! ( Насувається)
Заєць  -    Пі-і… допоможіть!
Лисиця -   ( з - за  вкриття) От так положення... Потрібно щось робити, а то з'їсть і знову
              я з носом... Думай, Руда, думай... Ага! Придумала!

Вискакує з укриття

Лисиця -   Агов! Агов-агов! Пугач! Ти чим отут займаєшся?
Пугач - Не переймайся, Руда! Тебе це не стосується.
Лисиця -     От як?! А я, дурна, думала, що це саме мене стосується... Ти, Пугаче,
                Зайця з'їсти хочеш?
Пугач -  Ну хочу, ну й що?
Лисиця -     А те що Заєць цей - друг Вовка.
Пугач -  Хто це тобі сказав?
Лисиця -     Мій друг - Вовк!
Пугач -  Так що ви все зговорилися?! Куди крилом не тикни - у чийогось друга потрапиш!
               Знаєш, що, Руда, мені плювати, чий він друг, я їсти хочу. От я зараз пів зайця
               з'їм, а потім Вовкові половину віднесу: подивимося - відмовиться він від Заячини або
               скаже: “Кращих друзів не їм!”
Лисиця -   Пугаче, ти не врахував однієї обставини...
Пугач – Якої це?
Лисиця -    Ти не врахував, що Заєць цей не тільки друг Вовка, але й мій друг!
Пугач - Так... Мені це вже починає подобатися. От що вже цю пісеньку чули й тепер
              мене не проведеш... Я тобі просто так свій сніданок не віддам!
Лисиця -   Ну, тоді тримайся!

Кидаються один на одного, б'ються.
Заєць тікає. З'являється Вовк.

Вовк -  Це ще що таке?! Що за шум?... Що я бачу - ніяк хижаки один одного з'їсти хочуть...
             Еге... Так справа не піде...

Розтаскує бійку Пугача й Лисиці.

Вовк -  Спокійно, спокійно, братики-хижаки. Що трапилося?
Лисиця -  Ти ще запитуєш, Вовк! Він - цей шкуродер, хотів нашого друга Зайця з'їсти!
Вовк -  Що? Пугаче! Що я чую. Ти хотів з'їсти мого друга, Зайця?
Пугач - Так! Хотів! І з'їм, з'їм обов'язково!
Вовк -   Ну, тоді, Пугач, не ображайся, якщо і я тебе з'їм.
Пугач - Як це мене?!
Вовк -    А так. Ти ж Зайця з'їси? Так чому б тоді мені тебе не з'їсти?
Пугач - Ти що це, Сірий? З глузду з'їхав, чи що?! Це проти правил, щоб хижак хижака їв!
Вовк -    Я тобі обіцяю, Пугач, побачиш, якщо торкнеш Зайця... Або от що; краще я тебе
               відразу з'їм, щоб уже зовсім бути за Зайця спокійним...
Пугач – Сірий! Ти що?! Ти що!? Допоможі-і-ть! ( Тікає)
Вовк -   Ось так... З одним розібралися... Тепер з тобою, Руденька... Що ти
              тут робила?
Лисиця -   Я-я-я... Я захищала нашого друга Зайця... від Пугача.
Вовк -   А коли це Заєць став твоїм другом?
Лисиця -   Ну…. він же твій друг, а значить і мій.
Вовк -   А звідки ти, Руденька довідалася, що Заєць мій друг? Я ж тобі про це нічого  не
              говорив?
Лисиця -  А я... а він... Він сам сказав... Пугачеві, а я почула... і подумала, що тобі буде
              приємно, якщо я врятую твого друга Зайця і він буде нашим другом... Якщо не   
               віриш, можеш сам у Зайця запитати.
Вовк - Добре, я тобі вірю, Руденька. Вибач за підозрілість...
Лисиця -  Так чого-там. Ми ж друзі! Ну, я побіжу. Братик Вовк! В мене одне дуже
             термінова справа... (тихи) дуже їсти хочеться...
Вовк -  Що?
Лисиця -  Так ні, це я так... До побачення, Вовчику! ( Тікає)
Вовк - До побачення... До побачення .. Яка жаль…. Зовсім недавно не було в лісі нікого 
             щасливішого за мене... А сьогодні немає нікого сумнішого за мене... Друг Лиса пішла
             й навіть не запитала як звичайно, коли мій день народження... Завжди в неї справи... А
             справи ці дуже курятиною пашіють... Ох як сумно... Начебто й друзів у мене цілих два,
             а на день народження мій знову я один... У-у-в! Хоч би хто-небудь запитав мене:
             «Чого ти тужиш.?».. 

З'являється Заєць

Заєць -  Вовче? А Вовчику, чому ти такий сумний?
Вовк - А? Хто це? Заю? Зая! Здраствуй, Зає! Я не сумний, я вже не сумний. Ти 
            прийшов і мені вже стало веселіше...
Заєць -  Правда, веселіше?
Вовк - (з подихом) Правда...
Заєць -  Ну, тоді все нормально... Не можна у свій День народження сумувати!...
Вовк - Що?! Звідки... Звідки ти знаєш про мій День народження?!
Заєць -  А ти хіба  не знаєш, що справжній друг завжди пам'ятає дні народження своїх
            друзів! Я тобі й подарунок приніс!
Вовк - Мені?!
Заєць -  Тобі... От скажи: чого б ти найбільше хотів?
Вовк - (мрійливо) Я? Їсти... Я адже не їв з того моменту, як ти став моїм другом. Не можу
             скривдити слабкого. Просто лапа не піднімається.   
Заєць -   Ну отож, Вовчику, я тобі приніс у подарунок... дві морквини... капустину... і три
             солодких пиріжка з ожиною!... Ну, як ти радий?!
Вовк - Я... я... Я тобі так вдячний, Заю... Ох, як я тобі вдячний... А я тобі подарую... я
             тобі подарую... Ой, що ж мені тобі подарувати...
Заєць -  Так не треба нічого дарувати. Хто ж у свій День Народження подарунки іншим дарує?
Вовк - Справді.... Як це я не подумав...

З'являється Пугач

Пугач - Ой, сміхота! Ой, я з дерева впаду! Ой, тримаєте мене! Хижак морквину жере! Ой,
               зараз пір'я від сміху відваляться! Умру зі сміху!
Вовк -   А от я зараз свіжої пугачатиною закушу!
Пугач - Э -э э! Спокійно, спокійно!
Вовк -   А ну геть! А то я...
Пугач – Допо-мо-о-ожіть! ( Тікає)
Вовк - Хижак.... Хижак... ( Сміється) А точно смішно: хижак з морквиною!
Заєць - (Включається в сміх)  Хижак з морквиною це ще не чого, а от хижа морквина,
            це вже точно смішно!
Вовк - ( Сміється) Хижа морквина це добре... Але от ще смішніше це... ХИЖИЙ
            ЗАЄЦЬ!
Заєць - Хижий Заєць! Ну, ти Вовк даєш! Хижий я... ( Сміється, намагається ричати) Р - р - р!
           Стій Вовк!
Вовк - (Сміється)  Навіщо?
Заєць - Зараз тебе хижий Заєць їсти буде...

З'являється Пугач

Вовк -   Не їж мене, Заєць! Я тобі віддячу!
Заєць -    Прощайся з життям, Вовче!
Пугач - Агов, Заєць, ти чого це робиш?!
Заєць -    Вовка їсти хочу!
Пугач - Заєць, Заєць, стривай! В тебе немає права хижаків їсти!
Заєць  -    А я тепер теж є хижак! Я відтепер - хижий Заєць!
Вовк –  Рятуйся, Пугаче, а то він і тебе з'їсть!
Пугач - Допоможіть! Хижий Заєць! Рятуйся, хто може! ( Летить)
Вовк -    Тепер всьому лісу розпатякує про хижого зайця.
Заєць -    Ох, і веселий у тебе День Народження  вийшов! Я в перший  раз у житті так
             веселився!
Вовк -  Я радий, що тобі сподобалося!

Вбігає Лиса з мішком

Лисиця -  Ох, ох, здраствуй, друг Вовк... Ти я бачу із Зайцем граєшся. А по лісі знову ці
              сторожові пси бігають. До мирних Лисиць прискіпуються. Мене ледве не розірвали.
Вовк -  А ми, Лисиця, отут День Народження святкуємо...
Лисиця -  Який День Народження? Чий?
Вовк -  Мій!
Лисиця -  Як? Без мене? Що ж ти мене не попередив?
Вовк -  Я тобі говорив.
Лисиця -  Ти ж говорив завтра!
Вовк -  Так  завтра вже наступило...
Лисиця -  Ой, тоді, Сірий, давай частуй мне, та швидше...
Вовк -  Хто ж так робить, Лисиця. Спочатку потрібно поздоровити, потім подарунок
             подарувати, а вже потім про частування думати...
Лисиця -  Подарунок... Так, подарунок... А мені нема чого дарувати, ну зовсім нема чого...
Заєць -   А що в тебе в мішку, Лиса?
Лисиця -  А що ти ніс сунеш, куди тебе не просять! Порожній мішок!
Заєць -   А ти подаруй Вовку порожній мішок. Вовку буде до вподоби. Буде в ньому капусту й
             Моркву зберігати. (Заєць тягне мішок на себе)
Лисиця -  Яку капусту?!

Мішок розв'язується. Від туди з'являється Курка.
Лисиця закриває мішок.

Лиса -  Не підходите, це моя курка, моя! ( Тікає)
Вовк - От так дуда злодійка, а як виверталася: у мене на курятину, казала, алергія!

Вбігають сторожові Пси.
Побачивши Вовка застигають на місці.

1-й Пес - Здраствуй, Вовче, гав!
2-й Пес - Знову Лисові захищати будеш?
1-й Пес - Вона знову курку стягнула!
Вовк -     Ні, милі цуцики, тепер я ї захищати не буду. Вона геть туди побігла.
                Задайте-но їй гарного прочухана. 
1-й Пес - Ну, тепер тримайся, Лисиця! Гав!
2 -й Пес - Віділлються тобі курячі сльози! Гав! 

Сторожові Пси побігли на пошуки Лисиці.

Вовк - От тепер Лиса одержить по заслугах. Шкода її, адже вона була майже моїм другом.
Заєць -  Який же з її друг! Це добре, що ти зрозумів її справжню натуру! Від таких
            друзів подалі потрібно триматися.
Вовк -  Жаль, щоправда, що було в мене двоє друзів, а тепер тільки один. Але зате який!
Заєць -  Який?
Вовк - Справжній! От який! А справжній друг, він… краще несправжніх двох!

З'являється Миша за якою женеться Пугач.

Вовк і Заєць - Пугаче! Не займай ії!! Це наш друг!!!
Пугач -     Слухаєте, ви, хижі недоїдки! Я через вас від голоду помру! Є у лісі хоч один ваш не
                друг?!
Заєць -       Є! Лисиця!
Пугач -      Як, Лисиця?!
Вовк -         Точно. Тепер вона нам не друг. З'їж її, якщо зможеш.
Пугач - Саме так, якщо зможу. (Летить)
Вовк -    Не заздрю я тепер Лисиці.
Заєць -    Так, тепер їй весело буде.

За заднім планом пробігає Лисиця з мішком,
яку переслідують сторожові Пси.

Заєць -  Ну, почалося!
Вовк - Агов, Руда, вистачить курей красти! Еге-гей!
Заєць -  Знаєш, Вовк все ж жаль її, може вона перевиховається.
Вовк -  Хто? Лиса перевиховається?! Скоріше я Зайця з'їм!
Заєць -  Або я, Вовка! ( Сміються)

На задньому плані пробігає Лисиця, уже без мішка.
Її переслідує Пугач.

Лиса -     Відстань ти від мене, що пристав?!
Пугач - Я тебе їсти буду!
Лисиця -     Чому мене?! Що тобі мало дичини в лісі?
Пугач – Ото ж бо, що немає нікого, без друзів! Тільки ми з тобою! Так що або я
               або  ти!

Бійка Пугача і з Лисицею зникає за деревами.

Вовк -    Слухай-но, Заю, давай складемо пісню про справжню дружбу!
Заєць -     Давай! Здорово придумав! І знаєш що? Навчимо цієї пісеньки всіх звірів в
               лісі! Та й дітлахів теж!

Співають пісню про дружбу.

Кінець
 
---------------------
---------------------

Теги: пьесы-сказки, пьеса для детей,сказки для театра, театр сказки, кукольный театр сказки, сказки для театра кукол, школьный театр, детский театр сказки, театр сказок скачать, сказки для школьного театра, пьесы сказки, для театров, сказки пьесы скачать, сказки пьесы для детей, пьесы сказки для театров, сказка для кукольного театра, сказка для театра, сказка для ТЮЗа, сказка для детского театра, современная сказка для театра,пьесы для детского театра, сказка шили-мы шли, пьеса Павла Морозова, сказка Павла Морозова,

----------------------

----------------------

казка для театру, п'єса для дитячого театру, п'єса для театру ляльок, шкільний театр,  п'єса-казка