Лина Костенко. Доля

Анна Дудка
Перевод с украинского

Приснился мне невиданный базар:
Под ясным небом будто в чистом поле
Незримый кто-то людям продавал –
Скупым и щедрым - всем на выбор - Доли.

Царевны Доля сказочной была,
Другая - как у нищенки Миньоны.
Все выбирали разное тогда:
Кто на копейку, кто на миллионы…

Здесь кто-то своим счастьем заплатил,
А кто в обмен сомнения оставил,
Кто золотом оплачивал златым,
А кто поддельным золотом слукавил.

Цыганки-Доли тасовали дни
И ластились, навязываясь сладко.
Вокруг меня толпилось много их,
Галдели все, одна ушла украдкой.

Я догнала, взглянула ей в лицо,
Душою позвала её с собою.
– Ты всё равно с собою не возьмёшь,
Не сделаешь меня своей судьбою.

– А вдруг возьму?
– Запомни, что скажу,–
Ответила она, уже не споря.–
– Заплатишь жизнью, по рукам свяжу
И принесу тебе я много горя…

– Да кто ты? Как зовут тебя? Ответь!
За что же на тебя цена такая?
– Поэзией сестра зовёт, заметь.
Мне правда жизни – матушка родная.

И приняла её я как закон.
И диво дивное со мною сталось:
Ночь увела куда-то странный сон,
А Доля с этих пор со мной осталась.

Я эту Долю выбрала сама,
И что б со мной отныне ни случилось,
Не будет в том избранницы вина –
Что было суждено, то и свершилось.


ЛІНА КОСТЕНКО
   "ДОЛЯ"

Наснився мені чудернацький базар:
під небом у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.

Одні були царівен не гірш,
а другі – як бідні Міньйони.
Хту купляв собі Долю за гріш.
А хто – і за мільони.

Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто – золотом золотим.
А дехто – вельми сумнівним.

Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.

Я глянула їй в обличчя ясне,
душею покликала очі…
– Ти, все одно, не візьмеш мене, –
Сказала вона неохоче.

– А може візьму?
– Ти собі затям, –
сказала вона суворо, –
за мене треба платити життям.
А я принесу тобі горе.

– То хто ж ти така?
Як твоє ім'я?
Чи варта такої плати?
– Поезія – рідна сестра моя.
А правда людська – наша мати.

І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.

Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться, –
у мене жодних претенсій нема
до Долі – моєї обраниці.

Другой перевод этого стихотворения можно прочитать у Светланы Мулюковой http://www.stihi.ru/2009/11/24/3559