Місто вморене довгим літом у туманах заплуталось, у курищах напівзіпрілого листя заблудилося.
Дощ не змиває втоми. Вітровисько свище, полотна прапорів полоще. Барви стікають по щоглах і біжать струмками до Площі...
А на Ратуші стяг вже зовсім білий, як туман, що ковтає Місто.
Єзусе Хрістос, Матко Боска, що нам робити? Ми забули як вам молитись!!!