С украинского
Открываю рассвет скрипичным ключом.
Ночи тьма инкрустирована нежностью.
Горизонт поднимает багряным плечом
день –
как нотную страницу вечности.
Что сегодня?
Какой веселый фрагмент
из моей ошалевшей доли?
Усмехается правда очами легенд
и свобода – очами неволи.
Любовь неповторная –
моя валторна.
Пути прощальные –
прима-скрипка печали.
А в серость буден
буду бить, как в бубен.
Очень легко мне. Очень мне трудно.
Эволюция гусиных перьев.
Философий затейливый нимб.
Слово – прозвище мысли теперь,
только чаще – её псевдоним.
Так чего же ищу я и чем я жива?!
Многословный мир, многолюдный.
Вы, поэзия, стихи?
Или только слова?
У будущего слух абсолютный.
* * *
Відмикаю світанок скрипичним ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт піднімає багряним плечем
день -
як нотну сторінку вічності.
Що сьогодні?
Який веселий фрагмент
із моєї шаленої долі?
Усміхається правда очима легенд
і свобода - очима неволі.
Любов неповторна -
моя валторна.
Шляхи прощальні -
перша скрипка печалі.
А в сірі будні
буду бити, як в бубни.
Дуже мені легко. Дуже мені трудно.
Еволюція гусячих пер.
Філософій забрьоханий німб.
Слово - прізвище думки тепер,
а частіше - її псевдонім,
Так чого ж я шукаю і чим я жива?!
Велемовний світ, велелюдний.
Ви поезія, вірші?
Чи тільки слова?
У майбутнього слух абсолютний.