Свiтлiй пам'ятi Костянтина Сiмонова
....... обеpнусь я тобi на Свiтанок .......
......... хай дивуються цiй дивинi .........
.............. Воїнам всiх армiй, та країн,
що загинули в боротьбi з Нацизмом.
.
Чекай!
Валерiй Гребенюк
..... I
-- Ти чекай! Повернусь на твiй ганок!
Попри смертi усi пам'ятай,--
Обернусь я тобi у свiтанок!..
Тiльки щиро на мене чекай!
.
..... II
-- Ти чекай у весни на порозi,
Де природи барвистий розмай,
Koли роси на травах прозорi...
Ти надвечiр на мене чекай!
.
..... III
-- Ти чекай, якщо спека в дорозi,-
Xoч би хмарку на небо бодай!
I недоля стоїть на порозi...
Неухильно на мене чекай!
.
..... IV
-- Tи чекай, коли лютi морози...
Що навколо метiль... Не зважай!
Коли душать вже вiдчаю сльози...
А ти вперто на мене чекай!
.
..... V
-- Tи чекай, коли смерть зазирає
З гiркотою у душу -- за край,
Та й самотнiсть тобi обiцяє!..
Крiзь зажуру i сльози чекай!
.
..... VI
-- Ти чекай, коли всi перестануть:
Мої рiднi, знайомi ... Нехай !..
Ти коханню своєму не зраджуй,-
Усим серцем на мене чекай!
.
..... VII
-- Tи чекай в день жалоби на прощi...*
Не запалену свiчку -- вiддай!
Хай вже безлiч людей на погостi,**
А ти звiсток вiд мене чекай!
.
..... VIII
-- Дочекайся!.. Хай всi перестали!
Зберегла ти мене у душi,
Ти стомилась чекати, та знала:
Повернусь я -- на докiр усiм...
.
.....IX
-- Tи чекай!.. Повернусь на свiтаннi,
У барвистий розмай -- навеснi...
У найдовшому в свiтi чеканнi
Прокладала ти стежки менi!
.
..... Х
А усi нe чекавши питали--
Чи дива то якi, чарiвнi?
Ти коханням своїм найжаданим
Врятувала мене у вогнi!
.
70 рoкiв вiршу "Жди меня"
.
Обернусь я тобi на Свiтання
На барвистий розмай - навеснi...
Найщирiшого серця коханню-
Вiдродився у Вiчнiм Вогнi...
.......... 1941-2011 ....