Как-то рылся в старых записях и нашел старое школьное сочинение.
Раніше, у дитинстві, я мріяв стати космонавтом. Точніше, не мріяв, а знав.
Першим кроком до цієї мрії було створення команди для «польоту». В неї увійшли всі, кого я знав на нашій вулиці. Другим кроком були тренування. Спочатку це був футбол та гра в «салочки» на витривалість. Та коли це все набридло, в хід пішов біг навипередки та катання на гойдалках. Після бігу багато дітей махнули рукою на мій проект та пішли гратися в щось на їх думку цікавіше. Коли з великої маси дітлахів залишилися п’ять вірних «космонавтів», я зрозумів, що саме час заснувати «базу». Базою став давно стоячий біля мого подвір’я «Камаз», яким перевозили колись вантаж. «Камаз» був з критим кузовом, у якому можна гратися та розмістити що-небудь. Вантажівка ржавіла без діла і нікому не була потрібна. Поклавши на неї око, я довго не наважувався побалакати з сусідом, який є власником цієї посудини.
Я попрохав батька випросити цей транспорт нам на літо. Сусіду цей металобрухт був не дуже-то потрібний, тому він згодився. Але лише на літо. Цього нам, майбутнім космонавтам, було більше, ніж треба, тому ми аж стрибали від радості. Ми швидко облаштували нашу нову халабуду усілякими приладами на зразок непрацюючих телевізорів та магнітофонів, імітуючи справжній космічний корабель. Так минуло все літо…
Але ось настала осінь, я пішов у перший клас. Друзі з вулиці кудись пороз'їжджалися… Хто у рідне місто, хто переїхав у новий будинок. Все якось раптом зникло… Навіть сусід здав наш «Камаз» на металобрухт і на місці, де стояла вантажівка, ще довго не росла трава. Нічого не лишилося… Хіба крім яскравих спогадів про те, як я колись мріяв стати космонавтом…
2007
Иллюстрация: What do you want to be от FlyinInMyDreams
http://flyininmydreams.deviantart.com/)