Проза.ру

Урпагыма улагат

                      *******************************                                                             
                        



     УРПАГЫМА
     УЛАГАТ
 
    (гурыпнама)                           
      
                        
                        Каркаралы – 2010 жыл

     Бакытбай Сеитов.«Урпагыма улагат» гурыпнама.
    

   Автордын бул шыгармасы казактын адет-гурыпынын негізінде урпагына арнап жазган

акыл осиеттерін, омір кагидаларын, казактын макал-мателін, сабактастыра отырып

корытындылаган. Жалпы окырмандарды, жастарды  улттык, рухани жане діни

кундылыктарымызга         ынталандыратын тарбиелік мані бар

енбек.                                 


Замана отер айналып,

Диірменнін тасындай.

Ойланып урпак отырмын                                                                           

Тыя алмай жасымды-ай.

Мукият бол созіме.      

Уяласа  сананда ой.

Тар жол тайгак кешуде,

Бола алмаспын касында-ай...
                                    
                (Бакытбай)   

                                           
                   Уа, Урпагым соз тында.

         
Аллах тагаланын жаратылысты алты кун ішінде жаратканы адамзатка елшілер аркылы

тусірілген кітаптарында толык баяндалган. арине гаршы уакыт есебі адамзат

есебімен тен емес, сондыктан жаратудын  озі  кандай этаптардан турганы бір Аллага

гана малім. Енді осы уакытша жалган дуниенін озі канша заманга жоспарланганын

карапайым казак «бес кундік» деп, оны  «багы заман, соны заман, ежелгі заман,

баягы заман, акырзаман» деп, бес этапка боліп айткан. Ар заманды бір кунге тенеп,

багы заманнын алгашкы адамынын атын  осы кунге дейін есте сактап «АДАМ» деп, ал

одан тараган урпактарын «адамзат» деп дурыс атайтын бірден бір халык - казактар.

галымдардын пайымдауынша алманын алгашкы жабайы отаны «Алма-Ата онірі» деуі рас

болса, жумак неге Жетісуда болмаска. Тіптен  Адам ата мен Хауа ананын жумактан

куылуына себеп болган жемісті «АЛ МА» (алуга тиым салынган жеміс) деп атауына не

айтуга болады. Нух пайгамбардын кемесі  Казыгурыт тауынын басында калган дегенге

біреу сенеді, ал біреу сенбейді. Дегенмен  сенбегеннін де, сенгеннін де далелі

жок. Атам Казак «Казыгурыттын басында кеме калган. Ол аулие болмаса неге калган»

деп айткандыктан мен оган сенемін. Себебі халык айтса калт айтпайды. Баягы заман

Иса пайгамбардын дуниеге келуіне дейінгі омір, ал акыргы заман ол осы біздін

заманымыз. Сонда Алланын гарышта екенін болжап оны «Кок Танірі» деген,

жаратылыстын гайып боларын сезіп оны «жалган» деген, баласын «балшык»,

дуниесін «бок» деген, барлык жаратылыстын жер судын, жан-жануардын киесін білген,

Аруактын тылсым сырын уккан жане оз гумырын осынын барімен жуйелі турде етене

жанастырып, тугел создін тубірін курастырган,  жеті кокті, тогыз планетаны,

шокжулдыздын санын, салдарын білген, создін кудыретін кызыл тілге байлаган

казактын кім екенін, урпагым саган таныстырып кетуім маган парыз. Адам адасарында

оз ойына гана іліседі, сондыктан ар нарсенін байыбына барып, акылга салып,

бабалардын сара жолынан тайма. Біреулер урпагына кап-кап акша калдырса, енді

біреулер уй салып, дуние беріп жатыр, ал мен саган тек аталы соз жане акыл

калдырамын, кейін, дуние бок кусан, оны озінде жинап аларсын. Мен мунда арбір

акенін баласына, аганын інісіне, інісінін агасына, ененін келініне, келіннін

енесіне, елінін басшысына, азаматтын еліне, моллалардын муміндерге, муміндердін

моллаларга, атасынын урпагына, урпагынын атасына т.б. катынастардын озара айта

алмай журген акылын, ойын теріп жаздым.  Бугінгі куні когам мушелері біріне бірі

акыл айтып, бірін бірі тындап, акылдасып айтар ангімелері таусылып, урпактар

сабактастыгы тугілі, отбасы ангімесі токыраган заманга тап болдык. Жатырдагы бала

мен жантайган шалдын нені істеп, нені істемегені  дурыс, омірді калай бастап

калай аяктаган жон. Бул дуниеден калайша дурыс отіп, ахиретке калайша дурыс

жетуге болатыны туралы коптеген сурактарга жауабын беруге тырыстым. Ен бастысы

кейінгі урпак кумдай шашып алган ата-баба осиеттерінін озегіне урпагымды буруга

тырыстым. Оган апаратын мын сокпакты бір сара жолга, ата-бабамыздын тоте жолына

салуды максат еттім. Адамзатты жерге жібергеннен бері Алла тандаулы халыктарына

сара жол сілтей отырып, жалпыга еркіндік берді. Ар халык озінін жиган

тажірибесіне, біліміне суйеніп, озіне гана тан жол жасап алды.Жер бетіндегі

халыктардын дамуы казіргі мектеп кабыргасында окыган балалардын осу паркына

уксас. Кейбіреулер тек хат танып окуын тамам етсе, енді біреулері жогаргы сыныпка

кошіп отырады. Алгашкы адамдар  табигаттын куннін козі аркылы жанданатынын білген

сон «біздін Кудайымыз» деп «кунге» табынды. Енді біреулер коктен періштелерді

коріп, «менін кудайым осы» деп токырады. Барлык елдердін жиган жекеше

козкарастарында озі денгейіне карай, бір шындыгы бар. Азия елдерінде адамнын ішкі

дуниесінін сырларын жетік менгергендері сонша «Адам озінше микрокосмос екенін»

тусінді, сондыктан олар таннін сырларын, емін, орлеуін, кейбіреулер айналасындагы

табигат сырларын жетік менгерген. Мысалы: Конфуций, Будда ілімідері, тибет

медицинасы, т.т. Оларды бастауыш сыныптагыларга тенесем, христиандарды сегізінші

сыныпка, ислам дініндегілерді оныншы сыныпка тенер едім. Барлык адамзат он жылдык

оку-тарбие жуйесінде жалпы білім алгандар деуге болады. Енді жаратылыстын сонгы

кезенінде адамзатты нактылы жуйеге, жогаргы білімге кошіру, келесі жаратылыс

сатысына, нагыз омірге жібіруге дайындык басталды. Бул Алланын Улы жоспарындагы

Жана дауірдін басталуы... Сан сакка болінген, катып, токырап калган ескі козкарас

буган жарамайды. Оган жанаша козкарастагы ілім кажет. Біздін Кун галактикасындагы

планеталар аракашыктыгы,  орналасу, кунді айналу уакыты зандылыгына сайкес,

адамзат дамуын «конустык спираль» таріздес,  жеті шенберде карастырсак:

Жанынан карасан бірінші улкен шенбер, екінші шенбер одан екі есе биікте, ушінші

шенбер екіншісінен торт есе биікте, солай - солай «арифметикалык прогрессиямен»

кете береді. Конустын ен биігінде нуктеге айналады. Устінен карасан, бірінші

шенбер улкен, екінші шенбер одан екі есе кіші, ушіншісі одан торт есе кіші. т.с.с

шенберлердін ен кішіреюі нуктеге тіреледі. Шенберлердін колемі - ар заманнын

уакыты, ал шенберлердін биіктеуі адамзаттын дамуы. Адамзат бірінші шенберде

болганында, уакыт узак, дамуыда баяу. Екінші шенберде уакыт екі есе кыска, даму 

екі есе оседі, ушінші шенберде торт есе т.с.с. Айналым уакыты кыскарып, даму   

еселеніп осіп отырады. Мысалы: адамдардын мын жылдык орлеуінде жетпеген дамуга,

тек он сегізінші гасырдан бізге шейін уакытта (уш гасырда) космоска ушу, 

электроника, кибернетика т.т. адам сенбестей дамыды. Казіргі дамуымыз одан да

жылдам, уакытымыз одан да кыска болып келеді, себебі «конустык спиральдын»

нуктеге айналуына жакындадык. Алтыншы шенберге жеткенде бес кундік жалган отіп,

тірілермен аруактардын кауышуы болады. Коктен Иса (с.г.с.) барша жетелі

Аруактармен салтанатты турде жер бетіне оралып, Азазіл-Тажалды женіп, адамзат

тануалары жерді муралыкка алып, «Кой устіне боз торгай жумырткалаган» заман

орнайды. Осы уакыттан кейін адамзат «конустык спираль» шенберінін сонгы нуктесіне

жетеді. Адамзаттын осу, орлеу сатысынын ен жогаргы баспалдагы - нукте

алдындагы «Алтын гасырга» жеткенше, олардын мындаган жылдык  білімін

корытындылап,  електен  откізіп, сараптап, басын косу керек. Карап отырсаныздар,

уакыт оте аз калды .Сонгы конырау болганша, ен алдынгы катардагы жогаргы

сыныптагылар, христиан, ислам тулектері, білімдерін біріктіріп тылсым 

профессорларына емтихан тапсырып, биік санага отуіміз керек. Исанын кылышынан

ешбір азгын жан аман калмайды. Себебі, сонгы нуктеден кейін Кияметте Жалгыз

Жаратканнын - Алланын алдында сурінбей откендер мангілік омірге отеді. Кудай

жалгыз, адамзат бір, демек, Аллага бастайтын жолда бір. Дін сауегейлерінін сонгы

кундері, бір ортак дін - нагыз дурыс бойусынушылар діні, орнайды дегендері

зандылык. Бірак  жеке дара «ислам, христиан, немесе будда дініндегілер гана

болады» деу кате пікір. Ислам гана жетсе, калган бес  миллиард халык кырыла ма?

Немесе олар Алланын пендесі емес пе? Томенгі сыныптагы халыктарда  кудай каласа

оз кезінде, жетіле келе, жогаргы білім жуиесіне отуі мумкін. Біздін казак халкы

адамзаттын білімінін барінен сусындаган алдынгы катардагы елдердін бірі еді. Тек

сонгылар томенгі сыныптагыларга кайыра бет бурмакшы... Мен осынын алдында

буддизм, христиандык, ислам ілімдерін олардын оз ішінде болып корытындыладым,

кейбір діндердін кітаптарымен  таныспын. Мен ешкандай жаналык ашып отырган

жокпын, тек ежелгі казактын ілімінде осынын барі бар екенін тусіндім. Мысалы:

казак «куннін» ерекше орнын багалап, оны «киелі» деген. Періштелерді коріп

оны «тылсым окілі» деген.т.т. Калай болсада олардан жогары кудыретті

біліп,«Танір» деген халык. Исламнын булжымас катал шаригатын мойындай

отырып, «Аруак» колдауынан, рухани  ілімдерінен бас тартпаган. Нагыз «пайгамбар»

сендер айткандай мен емес, менін халкым. Сендерге арнаган бул енбегімді алтыдагы

жас баладан, алпыстагы ел агаларынын санасы кабылдайтындай карапайым казаки

созбен, тайга танба баскандай етіп, жазып отырмын. Казак халкынын акыр замандагы

азгындаган бет - бейнесін Абай атаннан артык ешкім корсете алган емес, зер салып

окы жане  Абайша жиіркене біл, ал Абайдын келбеті, жан - дуниесі, ол казактын

эталоны, сондай бол. Абай елден аскан акын да емес, композитор да емес, сегіз

кырлы, бір сырлы Улы Казак. Осы уакытта техниканын комегімен композитор да, анші

де болуга болады. Ал Абайдай казак бола алмайсындар. Бірак болмасан да уксап бак.

Бул дуниеде біз ушін ен киыны нагыз казак болу. Абайдын басты миссиясы осы.

Дангырап, дабдыраган казіргі казактардын кобісі кур созге уйір. Екінін бірі

казактын Рухын котеру керек дейді, ал Ол не, оны калай котеру керек, не  ушін 

котеру  керек  екенін  білмейді. Негізін тусінбей жалпы халыктык тусінікте, жай

айтылган соз. Тіл маселесінде де баска тугілі озі білмегенді озгеге уйретпекші,

озі колданбайтын тілдін озгеге не кадыры бар. Казактын тілі «пайгамбар» халыктын

тілі болса, оны келешекте бар алем тусінетін болады. Казіргі заманда карудын,

котерілістін, согыстын еш натижесі болмайды. Адамзат тагылык дауірден отті.

Карусыз согыста адамзатты сана мен акыл  куткарады.  Ал сенін ата - бабаларын

мындаган жылдар бурын урпагына байлыкты, санді калаларды калдырмай, тек «Даналык»

калдыруы  онын оте акылды ел екенінін куасі. Ей, урпагым, Акылды елдін баласы

болсан, акылын кайда? Осы колжазбамда мен саган каймагы бузылмаган баягы казактын

адет - гурыпын, бет-бейнесін, кадыр - касиетін жана улгіде корсетуге тырыстым.

Адет - жеке адамдардын озіне гана тан калыптаскан, ойланбай істейтін кимыл

арекеттері. Гурып, барша улттын озіне гана тан  акылга негізделген, омір

кагидаларында калыптаскан, ойланбай істейтін арекеттері. Адам адетін ешкашан

озгерте алмайды, гурыпта сондай, жалпы улттын рефлексі. Соны улгі етіп, санасынын

аргы санасына сінірсе, казагын каска жолга шыгар.


                       «Атадан-осиет,анадан-касиет»    
                         Жолын болсын урпагым!   

                                                                                             Бисмилляхи Рахмани, Рахим!

          Ертеректе Каздауысты Казыбек атаннын балалык шагында ауылга Кыдыр ата

келіп, барлык аксакалдар дастарханга отыргандарында, алдарына койылган аска

карап, «мына астын устінде не бар, астында не бар?» деген сурагына аркім аркилы

жауап айтып, шеше алмапты. Босагадан бір бала  «ата мен айтайыншы» деп сураныпты.

Сонда бала; «Ата бул астын бетінде бісмілласі, астында Алла акбарі  бар» депті.

Кыдыр ата батасын беріп, сол бала уш жузді аузына караткан атакты Каз дауысты

Казбек би болыпты. Ар істі бастамас бурын «Бисмилляхи, рахмани рахим» деп айт.

Сонда ісін онтайлы болады. Артыннан «Аллах акбар» десен берекесін коресін.

Казактын «кудайсыз курай сынбайды» деуі, барлык істін басында Алланын ризашылыгы

болганы жон. Ислам дінінен бурын казак халкы Танірге тагзым еткен. Кейбір

білімсіздер оны «кокке сену (космоска),табигатка сену т.б. сену» деп айтады. Олар

женіл дін іздейді. Ойтіп кунахар болганша, дінсіз болганнын  озі артык. Оган

коніл болме. Танір  Кудайдын жер бетіндегі 1001 атынын бірі.«Тангы ас танірден» -

ол ризык болуші,«Танірім каласа» - жаратушы буйырса. Бір кудайга сенудін кандай

ерекшеліктері болса, ол Танірге де тан. Кудайды Алла дейсін бе, Танірім дейсін

бе, Рабым дейсін бе, Рахман дейсін бе, Жаратушым дейсін бе, оз еркінде. Кудайдын

атынан бурын затын ізде. Сен оны коре алмайсын, бірак айналандагы барлык

жаратылыстан онын барлык сыйпаттарын танисын, ар кубылыстан оны сезесін. Біреулер

оны «Рух» десе, енді біреулер «Нур» дейді. Мунын барлыгы онын кудыреті.

Токсаныншы  жылдары Ардак Кабиулымен тан атканша отырып субхаттасатын едік.

Бірде «Алланы кім деп угасын» дегенде, «ерекше Нур» деді. Мен «Куат»  дедім.

Екеуміз сал отырып, Алланы кайткенде де бір нарсеге тенестіргенімізге катты

окініп, екі бас намаз окып, кешірім сурадык. Иа, осынша шексіз гарышты жараткан

Иемізге тенеу таба алмадык. Куран аяты бойынша бізге корінген жулдыздар, ол

коктін ен томенгі кабаты болса, букіл жаратылыс Онын колында ашылган кітаптай

гана болса, Ол кімге тен болады? Озіне Озі гана тен. Ол жалгыз, Ол ешкімге, еш

нарсеге тен емес. Кудайды іздесен, жарлыга комектес Ол сол жерде, аурудын халін

сура, Ол сонын касында. Онын Рухы, Созі  тозандай немесе одан да кіші заттын

болмысында. Осіп турган агаштын кай жапырагы кай жерге тусуінін озі Онын

амірінде. Арбір істеген жаксылыгын сені Оган жакындатады. Арбір істеген

жамандыгын сені Одан алыстатады. Бул кыска сынак омірде бір Кудайга сеніп, жаксы

амалдар істесен, ахиретте Онын дидарын коруін мумкін. Кудайды коктен іздеме. Ол

сенін касында, сенін куре тамырыннан да жакын. Жеті кат жердін астында болсанда

сен бакылаусыз емессін. Сен кім болсанда, ол сенін жартушын. Сен бір тамшы суйык

едін, енді Адамсын, гумырын откен сон кайыра тамшыга айналасын. Алла осы

жаратылысты, онын ішінде адамды жаратканында, тозанга дейін, онын пайда болып,

жогалганына дейінгі тагдырын жазып койган. Еш нарсе Алланын ыркынсыз осы

жаратылысынан (тагдырынан) ауыткымайды. Ар адам дуниеге озінін жаратылыс тагдырын

іс жузінде орындауга келген. Арбір адамга бір олім, екі омір берілген. Сен патша

болсанда, пакыр болсанда дуниеге жаланаш келіп, жаланаш кетесін. Шатаскан

реинкарнация т.б. ілімдермен басынды катырма. Кімнін калай омір суретіні, кімнін

жумакка, кімнін тозакка баратыны ау бастан Кудайга гана белгілі купия. Сондыктан

да дінде зорлык жок. Ешкім ешкімге кузетші емес. Егерде сен «не болса сол болсын»

деп калай болса, солай омір сурсен, ол оз басыннын азабы, демек сен тозакка

жаралгансын. Егерде сен такуа, жаксы кісі болсан  сен жумакка арналган кісісін.

Оз тагдырынды жане кайда барарынды білмегендіктен, сен ылгида Жаратушыга

тауелдісін. Сондыктан Оган жалбарыну аркылы гана дурыс жолда боласын. Мухаммет

(с.г.с.) суйікті жары Айшанын «сен тозакка, алде жумакка барасын ба?» деген

сурагына «Егер бір кісі гана тозакка барады десе «мен емеспін бе екен» деп

коркамын. Егер бір адам гана жумакка барады десе «мен емес па екенмін» деп

куанамын» деп жауап беріпті. Жаратылыстагы адамнын орыны болек. Ен улыгы да, ен

алжуазы да сол. Егер сен уакытша гумырында Алланын ондауында, Аруактын

колдауында, Періштенін жебеуінде болсан дуниені шыр айналдырасын. Егерде сен

осыларсыз жалгыз калсан, сені биттей курттын озі шагып олтіреді. Алланын

кітаптары сенін омірден дурыс отуіннін нускауы, оны дурыс орындамасан кор

боласын. Мысалы: адамнын колымен жасалган техниканын нускау ережелерін

орындамасан, май орынына су куйсан, ол сынады. Корінген думше маманга берсен,

жондеу орынына одан сайын булдіреді, акырында ештенеге жарамсыз темір болып

калады. Шаригат занын дурыс, кемшіліксіз орында жане асыра сілтеме. Адамды

жараткан сон Алла оган барлык жартылыстын атауын уйреткен. Содан сон барлык

періштелерді жинап, жаратылыстын атауын айтуды сурган.«Е, Жаратушымыз, біз сенен

асып, ештене білмейміз» дегендерінде, Алланын руксатымен Адам барінін атауын

тізіп берген. Содан бері адам баласына каншама кітаптар тусіп, тылсым сырларын

ашкан. Періштелер Алланы  коріп журіп оган кулшылык етсе, адам баласы тек білім

аркылы гана иманга уйіріледі. Кейбіреулер азгындыктын курсауында адасып журіп,

білімділерден сурастырып барып, ак жолды табады. казакта «Бул дуниенікі, о

дуниеге кетпейді» деуі, сенін арбір істеген жаксылыгын, немесе жамандыгын

алдыннан келетінін білдіреді. Ертеректе менін бір коршім оз уйінін ауласы аркылы

су кубырын тартуыма богет жасады. Арамызда жанжал болып, райкомнын екінші хатшысы

Олег Петрович деген адам мені тусінгісі келмей, маган согіс бергізді.  Біраз

жылдан сон Кенес окіметі ыдырап, партия курып, сол кісі менін кабылдауымда

болды. «Коршім су кубырын кесіп тастап, мен сусыз отырмын. Соны сотка берейін деп

келдім» деді. «Олег Петрович, осыдан жеті жыл бурын мені жазалаганда тура осындай

жагдай болып еді гой, енді коршінізді калайша кіналаймыз» дедім. Сіздерге отірік,

маган шын, ол кісі катты уялып кетіп калды. Осылайша, сенін арбір куанышын, арбір

ренішін озіннен екенін білгенін жон. Дін шаригатынан бейхабар адам озінін

корганышын Алла созінен іздеп, ниет етіп, бойында сактайтын сенімінін бір

жоралгысы - тумар. Ішіне дуга немесе Куран аяты жазылган кішкене туйіндегі

мойынга асатын алка. Ол сал де болса Кудайга бет бурган адамнын сенім ушкыны. Оны

кобісінде  жас оспірім балага  арнайды. Екіншіде Кураннын бір аріпінін озі

шайтаннын жолына салынган богет. Ал Кураннын созі калайша «шірік» болмак. Кара

куатты куштер коктен куылып жер бетін торлаган. Сол лас куаттар коргансыз -

дінсіз адамнын ішіне ілезде отіп (біреудін каргысы, козі, созі, жаман пигылы,

дуасы т.с.) адамга кері асерін тигізеді. Ал діндар адам Жаратушысына колын созып,

тікелей гарыштык куатпен жалгасып, лас, кара кауаттын асерінен аластатылады.

Ондай адам тобесінен бакайшагына шейін сауыт кигендей Алланын гарыштык Нурына

малынган болады, оган ешкандай лас куат кіре алмайды. Сенін бойында шайтаннын тек

аты аталган бір туйме болса, сол жерін тесік, «вируска» бейім болады. Тумар арине

шайтаннын барлык айласына богет бола алмайды, сондыктан ол кыста жібек койлек

кигендей гана пана болады. Адам есейе келе сол тумардын орынына озі куран

уйреніп, дінді устап, айналасындагы киелі, куатты жаратылыспен етене байланысып,

корганын кушейте бермек. Сабиге буркіттін туягын, каскырдын тісін т.с. ілетін

гурып бар. Ондай киелі куаттагы жануарлар мушелерінен зулым рухтар сескеніп

санасыз сабиді  басына  алмайды. Сабидін оніріне, шекесіне жалтыр моншак ілген де

дурыс. Кейбір адамдардын коз жанарында ерекше сауле болады. Ол баланын алсіз

аурасын тесіп отеді. Балага жалт караганында ондай адамнын козі бірден сол

жылтыракка тусіп, балага кауып сейіледі. Ерекше дарынды адамдар да укі тагып,

санденіп сахнага шыккандарында  елдін козі, созі де сондай сейіліп отырады. Даму

орісі кенже кейбір тагылау халыктарда алі кунге дейін ересек адамдардын озі

сондай жан - жануарлар тістерін мойындарына тагып жургендерін коресін. Олардікі

де кара рухтарга карсы оздерінше жасаган коргандары. Арине, олар  ересек адам

бола тура санасы адамзат олшеміндегі сабилік денгейде, нагыз бір Кудайлык сенімге

жетпегендер. Ал саби, жас оспірім баланын жоні баска. Какіжан жездеміздін

немересі Саят бір куні «Ага мен исламды білмеймін, ен болмаганында мешітке апарып

тумар алып берінізші» деді. Журегінде пайда болган алсіз отын коріп  оны мешітке

ертіп бардым. Менін жол бойы айткан уагызыма алгі бала уйый бастады. Мешітте

имамга жолыктырдым. «Сен бала тумарды кайтесін, ол «шірік», куран окып уйрен» деп

кетіп калды. Меселі кайткан Саят козі жасаурап «Мен енді бунда келмеймін» деп

жугіріп шыгып кетті жане сол кеткеннен мол кетті. Сонда мешіттегілер

білімсіздерді, арак ішкенді, адаскандарды, шеттетіп, ылги такуаларды кайдан

таппак. Адамдар бірден сенімге беріліп, дінді мойындамайды. Жогарыдагыдай сал

сауле ушкынынан тутанып барып, пайгамбарлардын, сахабалардын, имамдардын,

моллалардын, карапайым діндарлардын, такуалардын сонына ілесіп, улгісінен онеге

алып, уагызынан білімін жетілдіріп, даріс алып, улкен жалынды діндарлыкка жетеді.

Сондыктан, халкына жаны ашыган арбір дін адамы, казак азаматы,  сондай

адаскандардын ортасына жанасып, ыкпал жасап,  инемен кудык казгандай енбек етуі

керек. Ал мешітте отырып алып, дінді тек алдына келген адамга уйретудін керегі

шамалы. Мешітке келуге бетін бурган адам, ол  сенсізде Кудай жолына дурыс

беттеген жан. Мысалы: сынык айнага карауга болмайды. Уйткені сынык айнадагы сенін

сынык бейнен озіне асер етіп, сананын бакылаусыз естелігінде сакталып, адам

агзасы соны жоспарына алып, адам шынында да ішінен булінеді. Судын оз ортасынын

асерін бойында сактайтын кабілетін галымдар далелдеп отыр, ал адам тані сексен

пайыз судан тургандыктын онын да кабылдау, сактау кабылеті бар. Адам устаз

алдынан отіп, оз агзаларын, коршаган ортанын зандылыктарын біле отырып,  бір

Кудайды тануга жетсе, ондай адамды кайыра адастыру мумкін емес, онын сенімі берік

болады. Адамга ен басты асер касындагы бірге журген адамынан болады. Уш кун

молламен журсен, тортінші куні намаз окуын мумкін, уш кун маскунеммен журсен,

тортінші куні озінде арак ішуін мумкін. Білімді діндар адамдар азгын адамга асер

етіп, соларга байыппен жол сілтегені дурыс. Иса пайгамбар аурулардын, азгандардын

ортасында отырганда бір фарисей «Сен неге мыналармен журесін» дегенде, Иса

пайгамбар «Мен діндарларга емес, адаскандарга, рухани жудегендерге жол корсетуге

жіберілгемін» депті. Кейде уагыз кезінде  білгенінді айтсан керітартпалар «Е, оны

Алла біледі» деп кырсыгады. Сенін айтканынды кабылдамау ушін Алланы ортага

салады. Олар не деген такаппарлар, жаксылыкка карсы келушілер. Акем айтушы

еді «каргыстын ен жаманы, білме, білгеннін тілін алма» деп. Біздін улы

бабаларымыз нагыз дін нормаларынын маманы еді. Егерде солардын айткандарын

тындамай  осылай кырсыксак, біз акылсыз, тагы ел болып калар едік. Жартылыстын

коптеген зандылыктарын Алла галымдар аркылы паш етеді. Мысалы: астрологтар «кун

тутылады» десе, Алланын білдірген гылымы аркылы  дал келтіреді. Кейбір думше 

моллалар шаригат нормаларына теріс  тапсірлеу беріп, казактын мынжылдык діни

сеніміне киянат жасауы аркасында осындай карсы жагдайлар туындауы зандылык.

Мысалы: шелпек пісіртпеуі, шырак жактырмауы, аруак колдауына карсылык айтулары,

зиярат жасатпауы, актык жапкызбауы, жердін, судын, жан - жануарлардын, кейбір

онер, турмыс заттарынын киесін мойындамауы, шаригат занын алга устап казактын

улттык салт дастуріне, болмысына тиым салуы, арине асыра сілтеушілік. Алланы

танудын жолын жоюшылар. Пайгамбарымыздын озі бундай жайтка тойтарыс беріп

отырган. Жер бетінде артурлі халыктардын болуы, олардын оздеріне  тан улттык

ерекшеліктері, ол да Алланын калауынан. Негізінде шаригат зандары дін маселесіне

катысты тужырымдар, пайгамбарга еліктеу, сондыктан улт кундылыктарына араптын

ултына тан адет - гурыпын араластыру, кате пікір. Тек улт ерекшеліктері копе -

корнеу  дін  бузарлык болмаса болды. Кай халыкты алсанда олардын  діні мешітінде,

шіркеуінде, ал турмыстары баскаша. Дін мен улттык сипатында айырмашылык бар. Ал

казакта онын уйі - онын мешіті, онын салт дастурі, адет гурыпы дін шаригатымен

сабактас, тіптен исламнан бурын болган. Егерде сен дін жоралгысын білмесен де,

нагыз казакша омір сурсен, шаригаттан алыс кетпейсін. Казак тілінін  шаригат 

создеріне бай екенін білсен еді. Ежелгі пайгамбарлардын бірі Изиекиль (с.г.с.)

Алланын «сен еліне айт: егер олар менін нускауларымды орындамаса, мен оларга

озімнін тандаулы халкымды жіберемін, олар шетінен бахадурлер: калаларынды

талкандап, ар уйдін тукпірінде болсандар да сендерді кырады» дегенін жеткізсе де,

халкы оны тындамаган. Сол тандаулы бахадурлер біздін бабаларымыз екенін

мактанышпен айта аламын. Тандаулы елдін урпагы Алла жолын тандауда шатаспаганы

абзал. Ата жолын алаламай, аруак ісін караламай омір суріндер.


                             Адамзаттын болігі.


Аруак ол бул дуниеден откен біздін аке - шешеміздін, ата-бабамыздын

Рухтары.Тандері топыракка сінседе рухтары кокке котеріліп, Алланын касындагы

бастапкы орынына барады жане Киямет куніне дейін бір белгілі жерде (Барзак алемінде)

сакталады. Козінін тірісінде дін ісінде, ел ісінде, Алланын ризашылыгына

боленгендері оз урпактарына колдау салуга, тірілер ісіне араласуга кукылы болады,

олар киямет кунінде де шапагат етушілер. Олар пайгамбарлар, шихиттер, аулие -

анбиелер т.б. жетелі Аруактар. Казакта «Кудай ондасын, аруак колдасын, періште

жебесін» деген создер тегін айтылмаган. Ахиретке сену дегеннін озі Аруактар 

алемін мойындау дегенді де білдіреді. Аруактар Алланын Рухтары (кезинде саган

демделген) болгандыктан Алланын буйрыгымен адамдарга колдау салады. Олар сенін

тілегінді  Аллага жеткізуші емес, керісінше Кудайдын амірін орындап, саган

комекке келетін  Онын кызмешілері. Алгашкы мусылмандарга берілмеген Рух туралы

білімді, Алланын буйрыгымен аруактар адам баласына, онын ішінде казак даласына 

тылсым унімен ашып жатыр. Кара куштін ыкпалына ілескен коппен елігіп, Алланын

кахарына, Аруактын назасына калып койма урпагым! Алланын Рухы -Аруакка тіл тигізу

ол кешірілмес куна. Алланын созі - куран, Алланын Рухы - аруак. Албетте копте

акыл болмайды жане арандатушы алсіз емес. Бір кездері тек тандаулы елшісіне,

аулие - амбиесіне естілген Аруак унін Алланын кудыретімен мындаган  «Акку,

Сункарлар» ар пендеге жеткізуде. Дарынды  галымдар, таза иманды діндарлар, онер

иелері, алдынгы катардагы интелигенция елдін, жердін  гулденуіне ат салысуда.

Казак даласын мекендеген адамдарга, солар аркылы адамзатка арналган  рухани

дайындык журіп жатыр, бірак кейбір жастар тікелей дінге бас урып, сол рухани

дайындыктын жоктыгынан жалганшылардын ыкпалына ілігуде. Уакыты келгенде барі

орнына келеді. Оган коп уакыт калган жок. Алланын екі діннін басын косу туралы

жарлыгы жарияланып, іске асуда жане міндетті турде асады да. Алланын жардемі

жакын аксарбаз менін урпагым! Бул туралы менін «Жана Угым»  атты    кітабымда   

ашык   жазылган.

 

                                        Кие угымы.

Казак ешкашанда кунге, айга, отка, суга, жерге, анга, куска, аруакка, табигатка

табынбаган. Онын барлыгын «киелі» деп уккандыктан, аса курметтеп, оган тау етіп,

озінін Кудайшылыгын корсеткен. Негізінде табыну мен сиынудын айырмашылыгын

ажырату керек. Табыну - еш мултіксіз «барлык жагдайдын иесі - Жаратушысы»  деп

багыну жане жанынды, танінді соган курбан етіп, корыккан, уміт еткен колыпта бас

иіу. Сиыну - ол бір нарсені курмет тутып, сол аркылы Жаратушынын ризашылыгына 

боленуге сену. КИЕ ол Алланын ерекше назарына боленген, жаратылысында кудыретті

корганы бар жаратылыс:-Періштелер, Рухтар, адамдар, Кун, Ай, Жулдыздар, Жер, жер

бетіндегі Аллага ерекше кызмет еткен мекендер, сулар, таулар, кейбір жан -

жануарлар, бейіттер, корымдар, от, дастархан, шанырак,  бесік, кару - жарак, бас

киім т.с. Осынын барін де кадырлеу, курметтеу ниетін корсету ушін бас иіп, актык

байлау, казактын ерекше касиетті гурыпы, шынайы кудайшылыгынын белгісі. Сондыктан

да оны  актык -  «Акка Кудай жак» деп есептеген. Бейіт басына, не болмаса кулан

тузде жалгыз оскен агашка шуперекке тиын туйіп байлаган. Ондайды кобінесе озі

куран оки алмайтын адам кудайшылыгын корсетіп жасаган. Екінші жолаушы адам куран

окып, сол тиынды алуына болган, егер жол каражаты таусылса. Тек осы актыктын

озімен ел озінін Аллага деген ниетін білдірген жане  баска адамнын да кудайга

ниеттенуіне жол ашкан. Кейбір адамдар касиетті аулиелердін басынан осы актыкты

табарек ретінде алып ауылындагы жас баласына, ауру адамга емдікке пайдаланган.

Ондай киелі жерден келген сол табаріктін касиетіне, Алланын ерекше колдауымен,

озінін кеселінен жазылатынына  сенген ауру тез сауыгып кеткен. Киелі жердін

рухани таза энергетикасын, дуганын, окылган кураннын сауабын  бойына сінірген бул

табарік шынында да шипалык касиетке ие болады. Христиан дініндегілер олген адамга

кара киім кигізіп, кара табытка салып жерлеуі орасан кателік болса, мусылман

алемі  адамды ахиретке акка орап аттандыруы (асіресе казакта) тегіннен тегін

істелетін шаруа емес. Сайын даладагы жалгыз агашты «киелі» деп санауы, онын

жалгыз болса да адам баласына пана болып тургандыгында. Онын коленкесінде

ыстыктан келген жолаушы дем алган, атын байлап намазын окыган. Енді біреулер сол

агашка карап жолын багдарлаган. Барша ел оны сактауга, коргауга тырыскан.

Казіргілер болса дуйім орманды шауып. Шабу ушін ортеп жатыр. Акшага сатып жатыр.

Казакта «шырагын сонбесін» деген бата бар. Ар адамнын басында богде адамга

корінбейтін шырак болады(аурасы). Оны кейбір касиетті адамдар кореді де. Адам

кайтыс болганында майітінін басына, кейіннен сол жаткан болмеде жеті, немесе

кырык кун шырак жагылады. Улы Отан согысында каза тапкандарга  арнап «Мангі от»

жагып коюдын озі аргы тегінде аруактарга шырак жагудын гурыпы емес пе. Тіптен

христиандарда олген кісіге арнап шіркеуде шырак кояды, онын ар жагында капір

діндердін оздері осыны мойындаганда, дін исламга не корінді... Ертеде казактар

кошкенде мал - жанын екі от арасынан откізіп аластаган, от шыракпен рухани

ауруларды емдеген. Бір заманда адамзаттагы азгындыкты Алла сумен - топан сумен

тазартса, енді адамзаттын азгындыгын «отпен тазартады» деген болжамдар бар. От

бар жерде пале жоламайды. Онтустік онірде адыраспан, орталык аймактарда арша,

аластауга колданылатын ен киелі осімдік дарежесінде халыкка белгілі. Казіргі

гылым осы осімдіктердін шынында да микробтарга карсы ерекше химиялык курамы бар

екенін аныктады. Ол аз болса, казактар аршанын тутінімен жылкы тумауын жойып

отырган. Ескі Еуропанын озінде шырша агашынын олардын торінде курмет тутылып,

жана жылда оны айналып тау ететін басты атрибуттарына айналуы, олардын біздін

Еділ батыр бастаган Гун бабаларымыздын гурыпына бас игендігінін аркасы. Жыл сайын

Ирусалим храмында коктен «От» тусуінін озі адам баласына, онын ішінде

христиандарга берілген Алланын белгісі емеспе. Олардын оны калайша

кастерлейтінінен неге улгі алмаска. От адамга кажет «Алланын сыйы» десек, ол неге

киелі болмаска. Ал христиандардын оны «Иса берді» деуі олардын кате

сенімінен. «Отан» созінін озі тубірінде «От ана» дегенді білдіреді. «Отанды сую,

от басынан басталады»  Жасыл желекті, шобі шуйгін жерді «отты жер екен» дейді.

Уйдін иесін «от агасы» деуі Отаннын жануядан басталатынын білдіреді. Тагы

адамдарды тагылыктан ажыраткан да оттын касиеті. Отпен тамак пісіріп, отпен

баспанасын жылытып, отпен хайуандык турмыстан ажыратылдык. Отпен оміріміздін

тауелділігі сонша, оты сонген уйді молага тенестіреміз. «От - анага», «жер -

анага», «сут - анага» басын иген халыкты неге аулие демеске. Ештененін паркына

бармай оларды путка табынушылар катарына косамыз. Казак арасындагы баксылар отка

табынбак тугілі дуганын, бойына біткен касиеттін аркасында отты озіне багындыра

білген, оттан жаратылган жын - перілерді «Алланын атымен» зікір сала отырып,

озіне бойусындыра алган. Баска діни сенімдегі біркудайшылыкты

тусінбеген «шамандардын» да отпен ойнайтыны рас. Олардын арекеті мен сенімдерін

казакка тенеудін еш негізі жок. Мысалы; кейбір ауруларды мусылман да, капір адам

да жаза алады. Мусылман Куран дугалары аркылы «Алла шипасын берді» десе,

капір «озім жаздым» деп сенеді. Сонда екеуін тенеуге бола ма. Казактар барін

Танірден тілеп, басканын тек кадыр касиетін курметтеген. Оттын кадыр - касиетін

білген ел неге оны курметтемеске. Ештенені білмеген, білмегенсін оны кадырлемеген

ел Кудайды калайша тани алады. Куннін озі от емеспе. Оттагы заттын

залалсызданатыны,  оттын озі куат козі екенін кім жокка шыгарады. Оты бар ел,

жарыгы бар ел, оты бар ел, куаты бар ел, оты бар ел, тіршілігі бар ел. Ежелгі

казакта екінін бірі білген осындай карапайым білімдерді, гылым аныктап жатканда,

діннін мойындамауы калай. Шаман келсе шанырагынды, колігінді, оз танінді, ортанды

от - шыракпен аластап отыр, Урпагым. Ерте заманнан  бері барлык пайгамбарлар

шелпекті курметтеген. Аруактарга дуга окымас бурын шелпек пісіру, сол шелпекке

адамдарды жинап, жума сайын Куран окыту, сенін бір сауапты борышын екенін умытпа.

Ортага нан коймай кісі шакырасын ба? кісі шакырмай Куран окытасын ба? Ертеде

такуалар ардайым жиналып, уагыз айтып, Куран окып отыратын болган, ал кісінін

басын косу ушін ортага сол кездегі бар байлык шелпек койган. Ас адамнын аркауы.

Егер басына аштык келсе, куранды ойламак тугілі куртка жем боларсын. Нан тіршілік

козі, онсыз сен намазды, куранды былай койганда, «бісіммілла»деуге шаман келмес.

Бірде, інім Айтбек «Дукендерде катып калган нандарды малына беруге

аласынба?»дегенін естіп, уйіне барсам торт кап нанды балконында жинап койыпты

(сатушылар кокыска тастайды екен). Алгіні сурап алдым да, шатырга кептіріп іліп

койдым. «Кайдагыны бастаганын не» дегендерге айтарым, «Алтын, куміс тас екен,

арпа, бидай ас екен», сендер алтын жисандар, біз нан жинаймыз» демекпін. Нан

Алланын адамга кураннан бурын берілген несібесі екенін есінде уста.«Нан тамактын

атасы, ынтымак елдін батасы» Негізі, мына кейінгі туйсіксіздер соганда

парасаттары жетпей, адамды куыс уйден кур шыгаруга уялмас. Ал кейде

жиналып «Кадыр тунін кузеткенде, дастархан жаюдын керегі жок» деп айтатындарын

кайтерсін. Дастарханга ас кой, асын болмаса шелпек кой, шелпегін болмаса су кой,

суын болмаса, шырак кой. Осылар  насіліне, тіліне сеніміне карамай, адамдардын

басын косатын касиетті дуниелер. Кай жактан келе жаткан жолаушы болса да суы бар

жерге шогырланады. Кім болса да тун ішінде жанган отка басын бурады. Адамдар

бірін бірі танысын, танымасын дастарханда кездеседі. Зиярат жаса. «Олі риза

болмай, тірі байымайды».  Негурлым жиі киелі аруактардын басына барып куран

окысан, сол жерде тауасул жасап, Алладан тілек тілесен жане  аруактын колдауын

беруді сурасан, Алла тілегінді кабылдайды. Ішкі рухын куаттанып, каралыктан

арылып, діни - рухани сенімін тазарып кайтасын жане де шаман келсе топты елмен

барганын дурыс. Коп тілеуі кол болады, менмендігіннен арылып, бауырлас боласын,

білмеген коп сурактарына жауап табасын. Рухын  куаттанып, ананнан жана тугандай

боласын. Зиярат басында артык сойлеме, дауыстап жылама, жоктау айтып, гашыктык

олен окып аруакты мазалама. Ол надандыктын белгісі. Куран окы, білмесен, Алладан

аруактын колдауын сурап дуга жаса. Оліге иман, тіріге береке, Алладан рахмат,

аруактан шапагат тіле. Ойын да, ниетін де, тілегін де бір Аллада болсын. Айта

кететін бір маселе, Алладан тілек тілегенде усак туйек пендешіліктін камын

сурамай, улкен тілек тіле, сонын ішінде барлык усак тілегінде болады. Уш тілек

тілегенін дурыс, асіресе кара басыннын камын ойламай копшілікті ойла, сонын

ішінде озін де боласын. Жиі - жиі, біліп, білмей істеген кунаннін жарылкауын

тіле, себебі кунасіз адам болмайды, купіршілікке салынба, дандайсыма, арбір

жасаган жаксылыгынды, зияратынды, кулшылыгынды, ешкімге міндетсіме. Мухаммед

(с.г.с.) тірі кезінде Меккеге Кажылык жасап бурынгы пайгамбарлар салган, Аллага

кулшылык жасаган киелі орынга барып, сол жерде барлык Алла корсеткен расімдерін

жасап, артында калган умметіне улгі етіп, парыз кылып кеткен. Аулие--Анбиеге

зиярат жасау парыз емес, сондыктан жуз  зиярат жасасан да кажылык парыздан

кутылмайсын. Пайгамбарымыз  кайтыс  болганында онын мазарын, журген жерлерін тау

етіп, тіптен бір тал сакалына шейін курмет туткан, табарук жасаган. Зиярат етуде

сондай, Аллага сыйлы адамнын мазарына барып, курмет корсетіп, сол жерде Куран

окып, Алланы улыктап, тауасул жасап, тілек тілеу. Зиярат кажылык болмаса да,

сонын кіші корінісі, оте такуалы таза жане аркімнін ар мезгілде  жасай алатын

сауабы мол амалы. Ал осы сапардан Аруактын колдауын алып кайтсан, оны «Алланын

сыйы» деп білгін. Менін анам Гизат жеті жыл курсак котермепті. Кундердін кунінде

атам Сейіт анам мен акем Мендібайды арбага отыргызып, Кыз аулиенін басына апарып,

тауасул жасап, Алладан телек тілеп, бір тун сол мазарда коныпты. Сол жылы анам

жукті болып, содан жеті балалы болды. Казір сут кенжесі Айтбектін озі кырык

алтыга келді. Бірде шешемді Кыз аулиеге апарганда аруак берген батаны естіп, ел

жылады. Міне аруактын колдауы деген осы. Жума сайын міскіндерге, жетімдерге

садака беріп отыр. Ол сені артурлі балекеттен, каргыстан коргайды, «садаканы

сауында бер» деген казак созін умытпа. «Істеген жаксылыгында садака» дейтіндер

бар, соган карап садаканын кадырын кетірме. Садака - озіне де кымбатты затынды

соган муктаж біреуге беру аркылы Алланын ризашылыгына болену - басы ашык жеке

амал. Бірде жиенім Дастан  коліктін терезесін ашып жатыр еді «ашпа» деп

урыстым. «Ага жеті тенге садаканы жолга тастайын деп едім» деп кулді. Касымда

отырган Асылхан  «садаканы далага тастаганша  маган берсенші»  деп алып алды.

Сойтсек бензинге тура жеті тенге жетпей тур екен. Садаканы нагыз бейшара адамга

бер, кошелерде, базарларда сені куалап журіп садака сурайтындар, сенен бай

адамдар. Нагыз бейшара адамды сен козінен ангарасын жане ол сенен сурауга бата

алмай турады. Бала кезімде акем жума сайын уш сом акшаны колыма устатып «мынау

садаканы Кара Иса дейтін адамга апарып бер» деп жумсайтын. «Озі неге бермейді

екен» деп ойлайтынмын. Сойтсем кайран акем мені иманга баулып жур екен. Акемнін

тагы бір айтканы «карызды дал молшерде кайтар, ал  садаканы артык берсенде айыбы

жок» дегені. Дал кайтыс боларында маган ушінші айтканы «Есінде болсын балам,

Кудай бар». Акенін кадырын балалы болганда білесін, балам. Садака мен карыз беру

айырмашылыгын білгенін дурыс. Екі адам катар келіп біреуі карыз, екіншісі садака

сураса, карыз бергенін дурыс. Садаканы кейде моллага, мешітке, озін «осы мушапір»

деп шешкен адамына бересін. Ол оган каншама муктаж екенін білмейсін, ал карыз

сураган адам шынында да кысылып турган шыгар. Сондыктан сен арі онын муктажын

орындап, арі сауабын аласын. Ал агалы інілі адамдардын біріне бірі карыз беруі не

деген маскара. Екеуінді шешелерін емізгенде кайсына сутін карызга беріп еді. Алде

енді мунан арі екеуін араласпайсындар ма? Тіпті орыска уксап шешесінен карыз

сурайтындарды да кордім. Егер інін киналып турса муктаждыктан куткар. Тірі болса

олда саган бір комегін аямас. Негізінде менен інілерім карыз сураса бергім

келмейді. «Карыз» деп сураганына кырсыгып каламын. Карыз сурары бар несіне «ага»

дейді екен. Бірде Рысбек інімнін баласы жумыска туруга карызга акша сурады.

Бермедім. Салден сон айелім Карлыгаштын араласуымен бір мал  бердім. Бірнеше

жылдан сон уйде каражат таусылып калганда Рысбек «Мынау карызга алган акша

гой»деп елу мын берді. «Мен сенен акша сурадым ба?, алмайын деп едім, жокшылык

тілімді байлады. Сол малды да, кейінен сонын кунында арамызда карыз демей-

ак «туыскандык карым катынас»деп усынсак кандай жарасымды болар еді.  Токсаныншы

жылдары жалгыз озім турып жатканда бір екі кун каражатым таусылып аш калган кезім

болды. Сол куні коршіміз Бейсембаев Мукан кайтыс болып, сонын  конак асына

шакырды. Ислам расімдерін баскарып отырган Кайдар молла «підиа» садаканы маган

беріндер деген шешімге келді. Бул садаканы сол ауылдагы ен мусапір адам алуы

керек. Елдін барі ан тан болып маган карады. Мен алайын десем елден уялып,

алмайын десем келесі куні тагыда аш калатынымды ойлап отырып калдым. Басымнан

неше турлі ойлар зулап отіп жатыр. Озімді озім женіп, жуз тенгені алдым. Шыга

сала дукеннен торт болке нан алып, катты куандым. Уйге келісімен оксігімді баса

алмай жылап та алдым. Копті корген кария молла тегін адам емес кой, айтеуірі сол

сатте шынында да ен мушапір адам мен едім. Дал берілген садаканын кунын сонда

тусіндім. Бірде Багдат бастап Сенкібай би атанын басына оншакты адам зиярат етіп

бардык. Курбандыкка кой сатып алуга акшамыз жок болып турганында Багдатты біреу

шакырып акетті. Бір сагаттан сон сабазым келіп тур «Жана  Карагандыдагы емші

Ермек бір кой беріп жіберіпті, менін атымнан курбандык шалсын деп. Мен аманатын

орындап койын сойып, сол жердегі аксакалдарга, шыракшыга таратып келдім» деп

озіне озі риза. «Ей, сен озіне сауап аламын деп, мына бізге жіберген Алланын

ризыгын шаштын гой, шыракшынын еті сенсізде сасып жатыр» деп урыстым. Кателігін

тусінген Бахош кайыра кетіп айтеуірі бір табак ет акеліп бізді тамактандырды.Тагы

бірде бір кария апа Садырбайга  мын тенге садака беріпті. Садырбай «апа акшанызды

алмаймын, озініз мененде муктажсыз» деп меселін кайтарыпты. Тагыда урсуга тура

келді: «Біріншіден ол кісі сен ушін беріп турган жок Алланын ризашылыгын тілеп

тур. Сен батасын беріп, садакасын кабыл алсан, Алла ол кісіні озі байытар еді.

Екіншіде сен адамнын кудайшылык ниетін буздын. Ушіншіде келешекте Алла саган

несібе беруге ешкімнін ниетін аудармауы мумкін». Бірде жыйналган

достарыма «Машинамды жуып жаткан казактын баласы орындыктын астына тусіп калган

он мын тенгемді тауып алып, озіме берді. Мен оган бір тиында бермей, рахметімді

айтып, батамды бердім,. Осы ісім калай?». «Сіздікі кате болган екен. Ен курыганда

шайлыгын беру керек еді» деді барі бір ауыздан. Мен оларга «Беруіме болар еді.

Бірак онда ол сауабынын есебін менен алган болып, Алланын сыйынан кур калар еді.

Ал казір онын ісі толык сауап болып Алланын есебіне ілікті. Мен ол баланы бакытты

етіп кеткім келді» деп тусіндірдім. Садакага берілген акша, акшанын ен тазасы.

Расын айтсам осы куні садаканы кімге берерінді білмейсін. Дал мусапірді тауып

садака берудін озі бір бакыт. Куран бойынша  пайгамбарга жолыгу ушін алдымен

садака беру парыз болган. Адамнын омірінде он екі жас бір шенбер «мушел жас»  деп

айтады. Міндетті турде осы мушел жасында арнайы садака бер. Садакага ен жаксы

коретін киімінді беру керек, ен дурысы озіне озін кыймайтын багалы киімін. Келесі

мушелін тагы бір шенбер балалык жас-13,жас жігіттік-25.жігіттік жас-37, ер

жігіттік жас-49,ага жігіттік жас-61,кара сакал жас-73,аксакал жас-85,кариялык жас-

97,шалдын жасы -100 ден сон болып саналады. Осы мушел келесі шенберге оту кезені,

адамга оте кауыпты болады. Мушелдін ауысуы 22 науырызда болады. Жыл басы Тышкан,

Сыйыр, Барыс, Коян, Улу, Жылан, Жылкы, Кой, Мешін, Тауык, Ит, Доныз. Адамнын

биологиялык коры орташа есеппен жуз жылга арналган. Оны «даурен» деп атайды.

Шалдардын «оттін даурен» деуі осыдан. Садаканы алыска сапарга шыгарда, улкен істі

бастарда, басына кауып - катер тонгенде, жаман тус коргенде т.с.с. берген дурыс.

Казактарда «Малым жанымнын садакасы, жаным арымнын садакасы» деу бар. Адам ушін

арынын жанынан да кымбат екенін, ал малдын жаныннан кымбат еместігін коруге

болады. Кейбір топас адамдардын мал ушін жанын да, арын да сатып жатканын

коресін. Ол акымактыктын белгісі. Жыл сайын Аллага курбандык шал жане ешкашанда

ала малды сойма. Казактагы «ел ішін ала тайдай алалады» деген угым тегін емес,

Алламен араннын алалыгын калама. Ар ісінде Жаратканмен жарасым табуга тырыс.

Саган тіршілік берген, бала берген, алдына мал салган, койнына жар салган, сенін

Жаратушы иене ен жаксы семіз малды арна, жок болса сатып ал. «Ынгайым кемей тур,

мал арык» деп неше турлі сылтау айту сарандыгыннан. Кейбіреулер «курбандык» деп

озі де сояйын деп отырган согымын, тамагына арнаган кезекті малын сойып жатады.

Арнайы ниетсіз сойылган мал курбандыкка жатпайды. Сенін сойган малыннын еті кокке

кетпейді, тек сенін ниетін кетеді. Курбандыктын етін тугелдей озін жемей пакыр

міскінге тарату керек. Курбандык тек кана Алланын еншісі екенін берік устан.

Акылды урпак озінен бурын откен акесіне арнап, еркек жылкы малын курбандыкка

шалганы дурыс. Казактар аталарынын жылында атап, курбандык сойып, ас беріп

жатады, онын еш сокеттігі жок. Ер жігіт елі ушін курбандык. Откен гасырдын токсан

екінші жылында Алланын амірін алган куні коктен «Сен Алла ушін баланды курбан ете

аласынба?» дегенде, мен балам Серікті курбандыкка шалуга уада бердім. «Саган

сенеміз, бірак айелін конбейді» деді. Артыма карасам айелім баламен кошеге кашып

барады екен. Куып жетіп устадым. Бірак артынша милициялар келіп менін колдарымды

кайырып, суйреп машинага салды. Триком сыпырылып, танім ашылып калды. «Ай іншек

танімді жапшы» деп жас милиционерге жалынып едім, ол керісінше мені мазак кылды.

Сол бетте мені психиатриялык сараптамага жіберді. Уш кісі катыскан эксперттін

ішінде бір шешен болды. Сонын аркасында маган «Бул адам адамзаттын ен биік

іліміне бет бурган, есі дурыс жан» деген корытынды берді. Мен кайыра елге келдім.

Бір айдан сон мені мазак кылган милиционер оз уйінде атылып олді. Ал басында

мені «психикалык ауруга шалдыккан екен» деп жолдама берген кыз кейіннен озі

сондай ауруга шалдыкты. Осынын баріне де іс котеріліп, кейін кыскарып сот

мурагатында жатыр. Еркек токты сен ушін курбандык. «Біреуді акымакка тенеуде

елдін ол «баран» дегенін жиі естисін. Біле білсен содан акылды мал жок.

Казактардын «кой мен кыздын бармайтын жері жок» дегенін естіген шыгарсын. Ондай

компіс мал жок. Сондыктан да ежелгі Ибрахим пайгамбар бастап, курбандыкка кой сою

бізге улгі. Жануар бір «кынк» етпестен мойынын усынып жатканын коресін. Ол

жумакка бірінші болып баратын малдын бірі. Ол сол жатканында сенен бурын Аллага

бой усынып жатады. Мал болса да Аллага бойусынуды содан уйрен. Ертеректе бір

адамнын баласы болмапты. Уйіне коган аулиеден «Кудайдан бала сурап берші» деп

жалыныпты. Аулиенін тілегіне Алла  аян беріпті.«Оган бала беремін, бірак жеті

кунен сон кайтып аламын». Ай куні толганда байдын токалы ул тауыпты. Аулиенін

аяны орындалмай, бала жеті жаска келіпті. Муны естіген аулие катты абыржып Аллага

жалбарынып «Жаратушым мені неге елге карабет кылдын, не жаздым» десе, «Мен онын

баласын кайтіп алмакшымын, егерде ол кунде маган арнап курбандык шалып, садака

беріп отырса» деген жауап алыпты. Атасына ас беру, Алламен адамнын, адам мен

аруактын аралык узілмес шенбері болып турады. Негізінде аркім козінін тірісінде

озіне арнап тандаулы атын курбандыкка шалганы жон. Оз басым аншылык - саятшылыкты

койган сон, астымдагы  аргымак атымды оз колыммен курбандыкка шалдым. Касымдагы

жігіттер «мынандай жылкыны калайша бауыздаймыз» деп жоламай койган сон, озім

жугіріп барып «Аллаху акбар» деп айкайлап, канжарыммен тамагын орып жібердім.

Олікті ел котереді. Біздін казакта ислам шарттарын сактай отырып, гасырлар бойы

талай елден артык сауапты гурыптарымен адамды ахиретке оте тоте жолмен

аттандыруды урпактан урпакка жалгастыруда. Аруактын кадырын ерекше білген казак

ислам да жок, ерекше кунды онегеге ие халык. Ешкандай да ысырапсыз, елдін жинаган

комегі, бата жасауы, бар шыгыннын орынын толтырады. Олікте бір, тірлікте бір

корісетін агайын, туыстын алар орыны ерекше. Маркум Сулейменов Кобыланды агам

айтушы еді «менін жалакым олік пен тірліктен аспайды» деп. Маркумнын асына ат

сою, асіресе ер адамды о дуниеге аттандырарда мані зор, ерге лайык курбандык.

Себебі ол осы курбандыкка киямет кунінде арка суйейді. Сырым батыр ел аралап

журіп бір ауылдагы касиетті адамнын асына бие сойгалы жаткандарын коріп, «Бул

кісіге  осы лайык па еді, калайша жаяу жібермексіндер, ерге лайык мынау ат»,деп

астындагы атын сойгызып  тастаган екен. Ас садакасы, бас садакасы барі орынды

сауап істер. Карыны аш  жолаушы, кайыршы, мусапірлер ушін «Карынын ашса, каралы

уйге шап» деуі тегін бе. Бірде ауыл касынан отіп бара жаткан екі жолаушыны бір

айел токтатып «ей азаматтар, казалы болып жатырмыз, оліктін жаназасын шыгарар

адам жок» депті. Жылмыкайлау улкені «Е, мен-ак  куран  окып берейін» деп ат басын

бурыпты. Майітті ортага койып, кубірлеп оки бастапты. «Колдененнен жатыпсын,

турмастай  болып катыпсын...».Таяу отырган екінші жолаушы «Ой,не деп отырысын»

десе, анау міз бакпастан «Ундеме, о кой сенікі, ала байтал менікі, Аллаху акпар»

деп аттанып кеткен екен. Тек думше моллалардан Кудай сактасын. Маркумнын жарынын,

анасынын жоктау айтуынын озі ерекше гурып емеспе. Ауыз адебиетінін торінен орын

алган онер. Онын маніне байыптамай, талай молланын токтау салганын кордік.

Агайындардын корісуі, каза кайгысын болісуі, уйымшылдыктын, татулыктын, бірліктін

майегі. Кейбіреулер тірісінде сия алмай, олісінде кия алмай, не керек елден

уялмай, нагыз карабеттер осылар. Адамнын рухсыз калган тані жеті кунге дейін

озінін биологиялык орісін токтатпайды (шашы, сакал мурты оседі т.с.с.) Кырык

кунен кейін гана  рухы озінін бастапкы мекеніне орналасады (о дуниеге), жыл

толганында тан еттері, агзалары топыракка айналып, сары суйек болады. Осы

кезендерде  тірілердін ас беріп, куран багыштауы олгенге демеу болады, Сондыктан

бул кундерді дал уакытында атаган жон. Казіргілер оз ынгайымен жонелте береді.

Тагы бір келенсіз жайт, сол майітті «сонгы рет корейік, ескерткішке фотога

тусейік» деп мазалаганына не деуге болады. Буган тусінік айтар моллалар жоктын

касы. Сондай бір жагдайда мен елге мынаны айттым. «Ей туыскандар, бул адам

дуниеден отті, бірак рухы, сендерді бакылап тур, танін тозган тондай шешіп кетті,

онын несін кызыктайсындар. Жузін ескерткішке калдыргыларын келсе тірісінде неге

бірге журмедіндер, фотога, бейне таспага туспедіндер. Бул кун Абай айтканындай

онын озімен озінікі айрылыскан кун. Енді сендердін парыздарын, онын рухын

кадырлендер». Ертеректе пайгамбар нокерімен келе жатса, майіт котерген топты

жолыктырыпты. Касындагылар «бул жаксы адам...» деп мактай жонеліпті. «Е, онда ол

жумакка» деп отіп кетіпті. Келесі ауылдан алдынан тагы майт котерген топ

шыгыпты. «Бул жаман адам...» деп барі жамандай бастапты, пайгамбар «Е онда ол

тозакка» депті. Сонда барі ан-тан болып, «Сіз осынын барін кайдан білдініз»

десе «Сендердін куагерліктеріннен» деген екен. Олген адамды жерлерде митинг ашып,
 
маркумнын жаксылыгын, еліне, жеріне, сінірген енбегін, урпакка калдырган улгісін

айтып шыгарып салганнын сауабы мол. Жаттан алган улгі болса да артыкшылыгы жок.

Жаксы соз жарым ырыс, ал ахиретте шапагат болады. Тек орынсыз отірік марапаттын

еш пайдасы жок, «елге кулкі, Аллага жагымсыз іс» деп білініз. Баскада баска, ал

ахиретке колгірсудін кейпі екіжузділікке пара пар. Улкен кариялардын  олігін, ат

шаптырып, той жасаганында жамандыкка балауга болмайды. Асарын асап, жасарын

жасаган  адамга, оган узак гумыр берген Аллага неге мактау айтпаска, урпагы

ризашылыгын білдірмеске. Кабырды коршап мазар  тургызу, аркімге міндет болмаса да

аулие, карияларга, ел билеген, ел коргаган адамдарга курмет, урпакка  онеге,

ескерткіштен ешкім кемдік корген емес. Кейде лайыксыз мартебе беріп, отірік

аспендетеріміз жеке ангіме. Акмола кала болмай турганда Нияз бидін, басында «ак

мола» тургызылган. Содан Акмола каласы солай атанган. Астана салынбакшы

болганында ел агаларынын кобісі «Моласы несі, жаман атау»  деп  даурыгып,

сайтаннан шошыгандай азар да безер болды. Моладан да, молладан да кадыр кашкан

заман-ай. Нагыз аділеттілік, козінін тірісінде каланын аты «Нурсултан» болуы еді.

Ол кісінін озі салган каласына ешкім таласпас. Дегенмен, откен жылы Нияз би

бабанын басына барып, аруагынан уялып кайттым. Аулиенін кабіріне бір «докей»

таласып, «бул жерде менін атам жатыр» деп заулім мазар салгызып жатыр. Ал

аулиенін бейітін еріксіз бес жуз метрге кошіріп кабырсыз, бос жерге «ак мола»

салыпты. Козі жоктын, озі жок, Аруакка амірін жургізген, «куйрыгымен диірмен

иірген» дойлер бар. Келешекте сол калага да белгісіз біреудін таласпасына кім

кепіл. Мола басындагы балбал тастардын аркасында казак откеніне уніліп жатыр,

урпакка улылардын ізі табылып жатыр. Мазар басына тас коюдын еш сокеттігі жок.

Казактын шекара багандары іспеттес, баягы заманнан келе жаткан улылардын онегесі.

Адамдардын Кудайды тану жолына тоскауыл койган кара куштін ыкпалымен кей халыктар

алі кунге дейін Кудайдын келбетін киялдап, пут жасап алып, соган табынатыны рас.

Жансыз пут болса да онын  болмысына жасырынган жаман рухтын асерімен адамдар

соган сенетіні отірік емес. Ешбір жаратушылык кудыретке ие болмаганымен сол

путтар адамды аздыруга жумыс істеп турады. Ненін болсын келбетін келтірсен, ол

сол міндетін аткарады. Путтын міндеті сені кудайдан буру болса,  ол сені соган

жетелейді. Мысалы; алі кунге шейін Лениннін ескерткішіне коммунистер жиналады,

акындар Пушкиннін ескерткіші алдында олен окиды. Ойткені сол жерден олар Рухына

орлеу алады. Исламда сурет жане ескерткіш - мусін салуга тиымнын озі сол

келбеттен  адамдарга ыкпал болатынын біліп, бірак кандай бейне - мусін жаксылык,

кандай бейне-мусін жамандык тудыратынын ажырата алмагандыктан жаппай тыйым

салынган. Тірісінде халкына ерекше кызмет еткен улы адамдарга ешкерткіш коюда,

ондай жаксы келбетте жаксы рухтын асері болатыны, адамнын ішкі болмысына асер

етіп адамнын Рухы котерілетіні рас. Казактын даласындагы, каласындагы коптеген

мусін ескерткіштер халык рухын котеріп тур. Кейде кираган шаныракты, кыргын

согысты да ескерткіш кыламыз. Ал онда адамнын санасы, ойы, пигылы жасырынады.

Егерде сендер жыннын, шайтаннын мусінін жасап койсандар, ол да оз миссиясын

орындап турады. Кайгы касыретті де жасауга болмайды. Карагандыда шахтада

олгендерге койган ескерткіш сол кайгыны кайыра келтіргенін аркім біледі.

Сондыктан, салган образга оте мукият болган жон. Сурет салу, бейнелеу, отпен

ойнагандай кауіпті онер. Ак, кара сикырдын зандылыгын ескеру керек. Адамды

жаксылыкка, иманга, отаншылдыкка, жаркын омірді паш етуге жасалган сурет, бейне

тек жаксылыкка улес косады .Мен уйімнін алдына Пайгамбарлар мінген туйенін

мусінін салдым. Улкендердін білімсіз угітіне ерген намазхан жастар соган дарет

сындырып, куйе жагып корлап жур. Ал пайгамбардын  тас туйесіне ошігу, оларды

итермелеген кара куштін амірі. Казак кала салмаса да, аруагын котеріп, мола

салган халык, демек, аруактын киесін ансап ескертіш койылган. Президентіміздін

казак даласында сол аруактар риза болсын деп, жаткан жерлерін тауып, басына мазар-

ескерткіш орнатуы неткен парасаттылык. Ендеше, сол аруактар оны колдамады деп кім

айта алады? Каланы бугін салып, ертен бузасындар. Кие мен кесапатты айырып,

Казактын касиетін корсететін, жастарды улагаттылыкка тарбиелейтін, жан жануардын,

рухани улы адамдардын, болашак жаксы омірдін, оркендеудін келбетін орнатып, соны

кастерлей білу, ол жаксылыктын белгісі. Ултымыздын жойылып бара жаткан

кундылыктарын урпактардын мангілік коз алдында гасырлар бойы устап  туратын тас

шежіресі, улгі, онегесі. Кандай да жаксылык, жарым ырыс. Ал мазарлар мангіліктін

ескерткіші, казактын касиетті киесі. Айта кететін бір жайт, сол молалардын

сыртынан аукымды шарбак орнату оте жаман нарсе. Нені белгілесен сол орындалмай

коймайды. Бір сиырга шарбак курсан екі сиыр устамайсын, ал жуз сиырга курылган

шарбак міндетті турде сонша малга толады. Адамнын созі, пигылында сикыр бар.

Мысалы: Астанада салган гимаратты елдін барі «зажигалка» деп еді, шынында да сол

орындалды. Адамнын тілегі бірде кабыл, бірде кабыл емес. Тек Ана тілегі, бала

тілегі жане дос тілегі міндетті турде кабыл болады. Ертеде бір аксакал Меккеде

олуді армандапты. Данадан акыл сураса «Е.е,ол онай.Ауылдын барлык баласынын

батасын алсан болды» депті. Аксакал кажылыкка кетерінде бар баланы конакка

шакырып, ас беріпті. Сонында бата сураса, балалар маз болып «не деп берейік»

дегендерінде «Ата Меккеде калыныз» деп беріндер депті. Сол балалардын тілегі

кабыл болып, аксакала сол жакта жерленіпті. Отыз кун ораза устайтын бол. Оз басым

бір жыл бойы ораза устап кордім, тек шілденін сонгы уш куніне шамам жетпеді.

Токсан кило салмактан, алпыска тустім, жас балаша секіріп журетін болдым. Ен

кызыгы мені  туыстарым танымай калды, жанадан киінуге тура келді. Кейбір

діндарлар  «ораза устау, ол оз напсінді тию, куна жасамау» деп уагыздайды, сонда

оразадан кейін напсіге еруге, куна жасауга болама? Ораза устау тек таннын

атканынан куннін батканына дейін ауыз бекіту, ал нагыз мусылман адамнын напсісі,

жаксы амалдары, ары, пыйгылы т.с.с ар уакытта берік болады. Карап турсан, ораза

устаган адам тек тускі тамакты жемейді. Сонда бір - екі кесе шай ушін несіне

киналасын. Оразада адамнын жеу напсісі мен рух арасында тартыс болады. Ен бастысы

тамактануды ойлаган сайын Алланы есіне алып, мойынына артылган парызды отеп,

озіннін бой усынуынды корсетесін. Біле білсен, оразанын сенін агзаларына пайдасы

орасан зор. Жапондыктардын пайымдауынша ораза жиырма екі аурудын алдын алатын

корінеді. Бойындагы каралыктан арылып, рухын алденеді. «Аш адам урыскак» айналана

тозіммен карап, шаман келсе, ораза кезінде діни шараларга коп катынасып, Куран

окып, Аллага кулшылыгынды асырганын жон. Дінді не болса сонымен ауырлата беруге

болмайды. Он «гулама» он ауыз соз косса, шаригаттын онганы болама. Кезінде

иахудилер  солай істеген. Бес уакыт намазды каза кылмауга дагдылан. Намазды діни

білімді адамнан уйрен. Намаздын арбір кимылын шаман келгенінше таніннін шегіне

жеткенінше орында. Намаз окыган адамнын кимылдары  гимнастиканын ен уздік турінен

артык жане омір бойы жасалатындыктан токсан жасында «топ канат» болмаудын кепілі.

Окыган намазынды ешкімге міндетсіме. Кейде «мен намаз окимын» деп, елге жариялап,

озінін діндарлыгын корсеткісі келіп турады біздін казактар. Жеті аятты жаттап

алып, озінше кари болатындар жеткілікті. Озіне жуктелмесе, Имам, молла болмасан,

елдін бетінен алып, дінді коргаштамай - ак кой. Оз білгенін озіне, куна жабысар

артык созіне. Алла аркімнін діндарлыгын окыган намазы, елге айткан акылы т.с.с.

аркылы олшемейді. Жаратушы аркімнін журегін окиды. Дінге бет бургандардын кобісі

асіресе жастар оркокіректеніп, дандайсып кетеді. Улкендердін де панданып,

білгішсініп калатыны бар. Негізінде діндарлык мактаныш емес, жауапкершілігі зор

ауыр жук. Коп ішінде косем де, шешен де болуы мумкін. Андаусыз солеймін деп,

абыройынды шашып алма. Адам дінге бет бурган сайын, кішіпейіл, ізетті, адепті

болганы дурыс. Кырык кун жиган сауабынды бір устелдін басында жогалтып алудан

сактан. Коп тындап, аз сойле. Есінде болсын дін устау, ашык устаранын жузімен

журумен тен, абайлап журіп, андып бас. Біреу саган мусапір, жуас жане ундемеген

сон білімсіз корінуі мумкін. Ондай адамдарды сыйлап отыр, ол адам бейнесіндегі

Кыдыр да болуы мумкін. Алла озін дандайсып котергенді томендетеді, ал жазыксыз

жуасты жогарылатады. Жай адамнын сонында бір сайтан журсе, намаз окитын адамнын

сонында сексен сайтан журеді. Азазілде кезінде періште болган, оны да Алла

жараткан, сондыктан оган тіл тигізбе. Тек Алладан озінді онын азгыруынан коргауды

сура. Олар Алланын руксатынсыз ештеме істемейді, сондыктан олда оз миссиясын

орындап жур жане мыкты орындап жур. Нагыз каргысты кунаге ол да жоламайды.

Копшілік тусінетіндей ол Кудаймен согысып журген жок. Онын душпаны адамзат. 

Мысалы: Алланын руксатымен ол Аюб (с.г.с.) пайгамбардын басына мында бір наубет

келтіріп, онын сенімін гана жене алмаган. Кезінде мені де жануямнан, балаларымнан

айырып, тугандарым жоламай мен жалгыз калдым. Барлык мал - жаннан айырылдым.

Барлык денемді котыр басып, катты азап шектім, кейде екі-уш кун нар татпай

ашыккан кездерім болды. Сынактын шынайылыгы сол, бірге туган туысымнын озі

карызга ун бермеді. Ол аздай маган тылсымнын уйреткен коптеген білім 

устанымдарымнан айырды. Азгындыктын азабына салды. Бырак «Алла» деген созден

жанылдыра алмады. Сабыр мен сенім, сеніммен сабыр сені кашанда куткарады.

Намаздын тек сырткы расамдеріне коніл боліп, кеуден куыс болса озінді озін отірік

алдап кайтесін, онсыз да кунаден алшак емессін. Намаз оку Аллага сенімнін

беріктігінен, сойте турып куналі іске барудын жауакершілігі жай кісінікінен ауыр.

Ал жамандыктан  сактанып, жаксы амалдар істеп намазхан болган жан жумактан

уміткер жан. Негізінде бір Аллага сеніп, пайгамбарды мойындаган адамнын барі

мусылман, ал намаз окыйтын адам салауатты мусылман болады. Мусылманнын бес

парызына мукият бол .Адам баласынын санасы шектеулі болгандыктан озіне пайдалы

білімді іздеп, парыз  амалдарды орында. Пайдалы білім: шаригат зандары, онер жане

гылым. Ал коктін шексіз терен сырларын, білуін мумкін емес. Онын берісінде саган

онын керегі де жок. Басканын барін біліп сол гана калып па. Тылсымнын сырынын

екеуін білсен, алдыннан тортеуі шыгады. Тортеуін білсен, алдыннан сегізін

коресін. Атакты Сократтын озі «Мен білген сайын озімнін ештенені білмейтін

макулыктыгымды тусіндім. Бірак кейбіреулер оны да білмейді» деген екен. Ар

нарседен оз кезегі келгенінде озіне керегінше малімет аласын. Бул дуниеден дурыс

отіп, ол дуниеге дурыс жетудін білімін менгеріп алсан жеткілікті. Атакты Будданын

озі адамзат алемінін мунынан, барлык напсіден кутылдым, санам  ашылды дегені,

биік санага жеткені шыгар. Жогаргы Санага жеткен жок. Жете де алмайды. Ол тек

соны дурыс тусінетін жолга шыккан адам. Егер сол жолга анык шыккын келсе, сопылык

ілімнін сонына тус, Жер асты  гылымын менгер. Мысалы: Атырау жерінде табылган жер

асты «мешіттері», заманында катан тыйым салынган, купия ілімдерді окуга арналган

жасырын орындар. Казак аса білімді адамды «Ол жер асты окуын окыган» деуі осыдан.

Казак даласында коктен пері тусірген, кара суды теріс айналдырган аулие -

амбиелер осыны менгергендер. Жалган дуниенін адамды айналасындагы жаратылыска 

басы байлы ететін барлык байланысынан кутылып, оз еркімен тірі «аруак» болган

адамдар. Пайгамбарлардын жоні баска. Олар оз калауымен емес, Алланын тандауымен

санасы ашылган, тандаулы адамдар жане Кудыреттін корсеткенінен артык

коріпкелдігі  жок. Баксы, кумалакшы, жауырыншы, сыныкшы тауіптер, емшілер,

коріпкелдер, жулдызшы - есепші,  экстрасенстер, акку-сункарлар ерекше касиет

конган тылысым алемі аркылы, оздерінін паркынша адамдарга комек корсететін

касиетті жандар. Кім корінгеннін ойына не келсе соны істеуіне болмайды.

Ондай «сауегей боламын» деп санан ауысып кетуінен сактан. Мысалы: екі жуз жиырма

вольт куатка арналган затты,  мын вольттык куатка коссан ортеніп кетері хак.

Сауегейліктен сак болындар. Бірде мен туралы осекке ерген екі айел келіп,

коріпкелдік жасауымды отінді. Біракта мен оларга мынаны айттым «Откен  омірлерін

оздеріне малім, казіргі омірлерінді оздерін коріп журсіндер, болашакты уакыты 

келгенде  коресіндер» 


                   
                                  Баска парыз істерін.


Біртога кудайшылыгын, діндарлыгын болсын, дін ісіне аса катты араласпа. Дінге

ессіз берілу - ол санасыз, олі сенім. Мунанда баска парыздарын бар екенін умытпа.

Алла сенін жаксы амалдарынды да ескереді. Кара бастын камын куып кетуге болмайды.

Еркек боп туган сон елінді, жерінді коргау керек, уйленіп урпак жалгастыр,

жануянды, ата - ананды асыра, мал басына, ошак косына кара. Казакта «Карамасан

катын кетеді, бакпасан мал кетеді» деген соз бар. «Касіп насіптен болады».

Сондыктан мамандыгынды шама - шаркына карай танда. Ен бастысы онерге уйір бол.

Егерде біреудін бірдене істегенін корсен, онымен карым катынас устап онерін

уйренуге талпын. Ол ушін аянбай каражат жумса, ойткені ешкімде саган онерінін

сырын аша коймайды. Сол затты сатып алуга кететін каражатын кетер, бірак онерін

озінде калады. Сен оны  жогалта да, сата да, умытада алмайсын. Бірде жастау

кезімде уйіме кыз келіншектер жиналып жаксы бір отырыс болды. Бір жас кыз «сізді

бай деп естиміз, канша байлыгыныз бар» деп сурады. Мен «он миллиондай»

дедім. «Осы казір корсете аласызба» деп коймады. »Иа, тап казір касымда бар» деп

он саусагымды корсеттім. Расында да он саусагым аманда менен бай адам жок екенін

тусіндірдім. Негізінде онер аркімде болмайды. Ол киелі касиет болгандыктан, саган

конуы керек. Мысалы: домбырашы болгын келсе Жамбыл атанын мазарына барып, актык

жауып, тауасул жаса, міндетті турде даретін болсын. Жаксы домбырашы адамнан бата

ал, сол кісінін домбырасын тартып кор, устаздан сабак ал. Озіне арнап домбыра

жасап ал, немесе сатып ал жане оны кастерлеп уста. Кейбіреулер оны баласына

беріп, ат кып мінгізеді, сындырады. Ал домбыра киелі аспап болгандыктан ол сынса,

сенін шыркын кашып, жолын болмай, тіпті уйіннен береке, сан кетуі мумкін. Муны

казак «киесі урган» дейді. «Онерді уйрен, уйренде жирен» деген. Демек бір онерді

куып сауегей болуга болмайды. Бул жерде «жігітке сексен онерде аз» дегенді еске

алган жон. Казактын пайымдауынша уш нарседе; адамда, жылкыда жане итте, касиет

нагашысынан дарыйды. «Жігіт жаксысы нагашыдан, уй   жаксысы   агашынан  болады».

Кандай да онерді уйреткен адамнын кол актыгын беру парыз, ол саган кайырлы, оган

берекелі болады. Ей, Урпагым! Устазын сыйламаган улылыкка жетпейді. «Білім уйрену

инемен кудык казгандай» десек, сол білімді саган ерінбей, ежелеп уйреткен

устаздын енбегі кандай? Устаздын максаты саган білім беру, ал мураты сол

уйреткені аркасында сенін жаксы азамат болуын. Акылды адам оле олгенінше устазына

бас иеді. Казіргі балалардын «устазга» деген козкарасы неткен жабайылык екенін

айтудын озі уят. Арине ол коргенсіздіктін келбеті. Ол сенін кулын емес, пірін.

Уа, урпагым ултыннын улагатты улы болгын келсе, устаздын жолын кеспе, ойткені

адамнын ен Улы устазы Алланын озі екенін білгенін жон. Сенін онеріннен тек озіне,

ортана, еліне пайдалы онім келгені дурыс, ал егер біреуге зиянды болса, сол

адамнын каргысы сені табады. Онерінді кім корінгенге уйретуге, колакысыз таратуга

болмайды, онда туптін тубінде одан айырыласын. Онер адамы міндетті турде діндар

болуы керек, ойіткені сен онерлі болгандыктан барі колыннан келеді. Ал дінді

мойындамасан сен жамандыктын да жоралгысын, дуниесін жасауын мумкін. Мысалы: алты

агаштан, тойга арнап, алтыбакан да куруга болады, адамды олтіріп, дарга асатын

айкышты да жасауга болады. Онер адамы гылымды да менгеруі керек. Гылымнын

жетістігін колданып орасан зор жетістіктерге жетуге болады. Негізінде казак

халкында онерсіз адам жок, тек соны устамай аракка салынып, азып тозып, жургендер

коп. Ал нактылы бойдагы касиетін устамаган адам сонында касыретті болады. Рухани

ауруга, азгандыкка, мугедектікке  ушырайды. Казак оны «касиеті касіретке

айналган» дейді. Мунанда жаман бір жагдай, ол жалган касиет устау. Нагыз кунахар

адамнын ісі. Шала діндар, шала емші, шала коріпкелдерге сенбек тугілі жолаушы

болма. Олар білмеген нарсесін жасамакшы болып, саган керісінше ауыртпалык акелуі

мумкін, ондай каралыктан арылу онай болмайды. Мен бір таныс айелді білуші едім.

Сенен бірдене алгысы келсе «Маган солай келіп тур, мен сезіп турмын» деп сураган

нарсесін алып кететін. Енді бірде уйге коріпкел келді. Мен улкен тегенеге иттін

етін мушелеп бузып, буркітіме ас дайындап жатканмын. Алгі сабаз мені арі

айналдырып, бері айналдырып акырында ет сурады. Мен «ет жок» десем болмай

тегенедегі еттен дамеленіп тур. «Ей пакыр бул иттін еті, коріпкел болсан

сезбейсін бе» дедім. Тагы бірде сакалы каугадай озбек келді мен оны діндар адам

деп сыйлап журетінмін. Ол  насыбай ататын кезім, колымдагы коныраулы муйіз

шакшамды коріп жабыспасы барма. Бергем жок. Себебі «кудай ушін берші» дегені

унамады. «Ай кокесі, Кудай насыбай атпайды оган шакшанын не керегі бар» деп

шыгарып салдым. Насыбай демекші насыбайдын адамга жеті турлі пайдасы бар екенін

білгенін жон. Темекінін тутіні бірден окпеге барып, никотин тікелей канга сінеді,

ал насыбай ас корту жолымен отіп залалсызданады. Онын агзага асері тек тамакка

косатын бурыштай гана. Кызыл иекке салынган табак адамнын аузындагы кейбір

микробтарды жояды, тісіннін кызыл етін тітіркендіріп, тісінді катайтады, солі

онештен отіп колкандагы микробтарды жояды, ас казанга асер етіп, онын козгалысын

кушейтіп, ас кортауын реттейді, котеншектегі микробтарды жояды жане геморрой

аудуынын алдын алады. Алматынын вокзалында жур едім, алдымнан казактын сымбатты

жігіті жолыга кетті, касында бір келіншек жур.Насыбайым болса да шакшасын коріп

бір атым сурадым. Аузыма салганым сол еді (оте мыкты буйра насыбай екен) сал

турып алып тастадым. Алгі келіншек сыкылыктап куліп «Салганыныздан алганыныз тез

болды гой» деп калжактады .Сасканымнан  «Е, карындас-ау кумары канса болды гой»

деппін. «Озіне сол керек» деп жігітте куліп жатыр. Насыбайдын ен басты ерекшелігі

айналандагы елге зиянын жок, торт-бес сагат отырсанда ортанын шыркын бузбайсын.

Егде тарткан адамга журек кагысын котеріп, кан тамырларынын солуына карсы шара

болады. Ал насыбай жас жігіттердін журек согысына, кан кысымына кері асер етеді,

ойткені жас организм озін озі реттеп турауга каукарлы. Жас бала денсаулыгына оте

зиян. Дегенмен насыбайга  дагдыланбаганын дурыс. Айтеуір бір ермек іздесен,

женілдеуі дегенім гой.  Бата алу. Нендей жаксылыкка жеткін келсе аксакал адамнын

немесе сол максатына жакындау адамнын (устаздын, шебердін) акбатасын алу міндет.

Міндет дейтінім, ол расімнен отпей сол максатка колын жетпейді, жетседе баянсыз,

берекесіз болады. Бул Адам атадан келе жаткан зандылык. Казакта «Батамен ер

когереді, жауынмен жер когереді» деген мателден жердін онімі жауынга кандай

тауелді болса, ердін ісінін батага сондай тауелділігін коруге болады. Батасыз

батыр жауга шаппаган,  хандар такка отырмаган. Онын ар жагында батамен бойындагы

куна, каргыс жойылады. Дастарханга берілетін бата, уйленген жастарга берілетін

бата, жаксылык іске берілетін бата. Бата алудын жолы коп, бірак акмактар оны

елемейді. Арбір урпак козінін тірісінде атасынын, акесінін, ак батасын алганы

міндет. Данышпан казак «Аке каргысы ок, шеше каргысы бок» деп тегін айтпаган.

Егер акенді ренжітіп теріс батасын алсан, аруак та, тірі адам да ондай каргысты

кайтып ала алмайды міндетті турде сазайынды тартасын. Адам козі коре алмастай

акеннін тірі урык тамшысымен жалгасты сен дуниеге келдін. Сол жалгастык атадан

атага беріліп отырады. Каргыс алган бала сол жалгастыктан шіріген тамырдай солып,

шектеліп калады. Шеше тукым жалгастыгына катысы болмагандыктан ондай зандылыкка

катыспайды, сондыктан онын каргысы бок делінген. Біракта ананын алдындагы сенін

борышын ак сутке деген карызын. Сондыктан сен шешенді он рет Меккеге аркалап

апарсан да ак сутін актай алмайсын. Ана тек адамнын тіршілікке келуіне себепкер

болгандыктан онын тілегінде тек урпакка деген махаббат дарыган. Онын алгысы гана

кабыл болады. Ата-ананын алгысына жетпеген бала жаркын болашакка да жете алмайды.

Бата алу дегенініз Алла ризашылыгына жету ушін тест тапсырганмен бірдей, десем

артык емес (казіргінін тілінде) Тек батаны калай болса солай, ниетсіз, кулыксыз

бос созбен беруге, алуга болмайды. Торде отырып, текеше бакылдап берген, тексіз

батадан, босагада отырган баденді баланын батасы артык. Жас болсанда бата беруді

уйрен, топ ішінде мерейін осіп, коптін ризашылыгына боленесін. Ерекше дарынды,

бай-бакуатты, лауазымды, курметті адамдардан бата алуга тырыс. Ондай ерекшеліктер

адамнан адамга ауысады. Жасы улкен кариялардан бата алып жур, жугысады. Оз басым

козінін тірісінде атакты уш молла, имамнан бата алдым. Маркумдар ескінін козі,

шынайы білімді, парасатты моллалардын соны еді. Каркаралыда Капаш молланы іздеп

уйіне бардым. Келіні кіргізгісі келмеп еді, аксакал кісі келгенін сезді

ме «Балам, кірсін» деді. Бір болеме ортасында мамык тосекте отыр екен. Мені тани

кетті, жон сурасып біраз отырдык. Бір кезде «мен осы  жана гана аян алдым, «Бак»

ішінде отыр екенмін, алдымда екі жас кыз бала отыр. Кенет бір дауыс, «Бул саган

берген сыйымыз» деді. Бул ненін белгісі» деп сурады. Мен колын устап «Имеке

куттыктаймын, сізге жумак буйырыпты» дедім. Ризашылыгымен ак батасын беріп,

шыгарып салды. Кешікпей Кадыр тунінде 104 жасында о дуниеге аттанды. Томар

ауылына Садык молланы іздеп бардым. Уйінде кондым. Байбішесі де бір періште жан

екен. Тангы ушке шейін ангімелестік. Ол кісі діндар ретінде айыпталып, он

жыл «итжеккенде» болыпты. Тунімен естіген ангімем, алган дарісім бір тобе,

ертенгісін ол кісінін берген батасы бір тобе. Кешікпей кайтыс болганын естідім.

Буркітті ауылында атакты, атасынан молла болган Умбетбай молланын касында кырык

кун журдім. Екеуміз сол ауылда ашылган алгаш мешіттін расімдерін, туын,

тактайшысын, асатаягын  т.б. жасадык. Маган алгаш намазды  окуды т.б. уйретті.

Кейінен кайтыс болып, сол мешіт «Умбетбай мешіті» атанды. Козінін тірісінде ак

батасын алдым. Бул кісілерден бата алып улгергенім, Алланын мен ушін берген сыйы

еді. Содан бері жыйырма жыл ішінде мен олардай молла кормедім. Кобісінін білімі

бар, бірак парасаты мен даналыгы жок. Дін ісіне мамандык ретінде карайды, Аллага

емес, акімдерге кызмет ететіндей кейіп танытады, улт санасын оята

алмайды. «Аллага кызмет еткен адамнын сыйы Алладан» дегенді аузымен айтса да,

укметтен айлык сурайды, жагдайын жасауды алга тартып елдегі діни алауыздыкка

арашашы болмагандыктарына себеп іздейді. Кобісі екіжузділікке бейім «Аруактан

колдау жок, аруакты кору шайтанмен кауышу, зиярат жасау ширк, шелпек пісіру,

актык байлау тагы баска казак салтары кателік» дегендер енді « ата баба жолы

дурыс» деп мулайімсіп жур. «Анкау елге арпамза молла» деген осы балам. Молланын

сегіз нысанасы болады: ол ер азамат болуы, жасы кырыктан асуы, он екі мушесінін

кем болмауы, косе болмауы, діни білімділігі, такуа болуы, казакша сойлей білуі,

ултык гурыптарды білуі. Сонгы кезде Аруактын батасын жеткізетін адамдардын коптеп

шыгуы, адам баласына, онын ішінде казак халкына Алладан келген ерекше бак.

Казіргі уакытта адамзат пен Азазілдін озара согысында адамзаттын екінші болігі -

Аруактарда катысуда. Сол тылсым дуние аскерінін басшылыгы біздін аруактардын

колына берілгендіктен, олар тірі адамдарга оз аманаттарын жеткізуге мумкіндік

алган жане осы мен жеткізіп журген екі діннін басын косу туралы «Алланын

жарлыгынын жарыкка шыгар алдындагы хабарга, болатын окигаларга, халыкты алдын-ала

дайындау, тазарту» деп білген жон. Алла адам  баласын алімсактан бері  елшілері

аркылы  тарбиелеп келеді. Бір мын тогыз жуз токсан екінші жылдары экстрасенстер,

одан сон халык емшілерінін лек-легімен шыкканын білесіздер. Олар халыкты казакый

улттык рухани бастауына    кайыруга    улкен   енбек   сінірді. 1997 жылы Алматы

онірінен бастау алып букіл Казакстанга тараган, ар казакка  тылсым дуниенін

хабарын жеткізген,«Ата жолы» козгалысы бес миллиондай халыктын журегін оятып,

тазалап отті. Коптеген биоэнергетиктер жердін куат орісін тазартуда. Рухани

тазарудын жолдары кунен кунге орлеуде. Казіргі уакытта казак халкынын насілдік,

этникалык, генетикалык негіздері айкындалып, отандык  жері занды калыптасып,

улттык тілі, тарихы, онері, салт дастурі, адет-гурпы т.б негіздері толык

болмасада айкындалып, озінін кайнар булагына оралды. Келесі маселе онын рухани

ішкі дуниесінін байлыгы тусініспеушілік, талас-тартыс тудырып  отыр. Казакстан

жерінде шогырланган баска да халыктардын, толып жаткан, шатаскан «руханиат»

асері, діни конфессиялар козкарасы керегар ілімдерін таратуда. Онымен коса

казактын озі ішіндегі руханиат касиеттеріне ие болган жандардын, топтардын озі

бірлікке умтылмай бірін-бірі каралап, елді сан сакка бастауда. Кейбірі бойына

тегін біткен касиеттерін  нактылы максатына жумсамай, халкынын муддесін умытып,

кунахарлык максатта пайдаланып жур. Елдін руханиатын бір жуйеге шогырландырмай,

оны тазартып, кара халыктын игілігіне асырмайынша елдін Рухы толык жане дурыс

котерілмейді. Христиан діні келердін алдында да, Ислам діні  шыгардын алдында да

мундай кубылыстар болганын біреу білер, біреу білмес. Ендігіде  барлык аруакты-

касиетті, таза ниетті жандар (галымдар, онер иелері, сазгерлер, акындар, діни

гуламалар, тарихшылар, экстарсенстер, емшілер, баксылар, т.б .Киелі рухтар

алемінін окілдігін кабылдаган жандар) бір тудын астына жиналып, казак халкын

каралыктан арылтып жана орлеуге котерілуіне ат салысуы керек. Казак халкынын

бойындагы, созіндегі, рухындагы Улттык, Рухани, Діни кундылыктарымызды    толык

оз денгейінде ашып, далелдеп жане баршага мойындатып, казакка тан, ата-

бабаларымыздын сара жолына салып алмайынша біз Алла алдындагы тура-тоте жолга

шыга алмаймыз. Мысалы: кейбір азаматтардын «Менін арым таза, дінде шаруам жок»

дегенін естисін. Жаратушысына сенім артпаган жаннын рухы толык тазарган деу

кисынсыз. Бундай жандардын улттык минталитетіде шамалы. Улттык, Рухани, Діни

кундылыктарымыздын  ара жігін білгенін жон. Улттык бейнеміз ол казакка тан адами

материалдык болмысымыз, Рухани бейнеміз ол ішкі адал жанымыздын талсым жаратылыс

алемімен байланысы жане сонын сырткы алемге корінісі. Діни бейнеміз ол таза

улттык жане рухани дуниемізбен жалгыз жаратушы Танірге - Аллага деген сеніммен

бойусынушылык, кулшылык кагидалары. Улттык болмысы тазармаган елдін Рухы

тазармайды, Руханиаты таза болмаган жан таза діни сенімді устана алмайды. Еліннін

азаматы ретінде, ел ішіндегі мундай жаксылык істерге колдау салып жур, кім бундай

іске карсы шыкса сол адам сайтанын сапалагы. Елді булдіріп, жаманшылыкка

шакыратын істерге, арандатушыларга, маскунемдерге, жанжалшыга, дурліктірушілерге

тойтарыс беру дурыс амал екенін білгенін жон. Гылымга ерекше коніл бол, себебі

гылым аркылы сен дінді толык тани аласын. Айналандагы барлык жаратылыстын

зандылыктарын біліп, Жаратушынын  шеберлігіне танті боласын. Ертеректе бос турган

уйге кіре алмай турган сайтанды коріп жын: «Жайшылыкта мын адам болса да

ортасында болушы едін. Неге коркып турсын» деп сурапты. Катты саскан сайтан онын

аузын басып турып «Акырын сойле, ол уй бос емес. Онда бір галым демалып жатыр»

деген екен. Дін мен гылым екеуі кобінесе бірін бірі мойындагысы келмейді. Дін

орталыктары  куні кешеге дейін техниканы «шайтан арба», Ауа райын болжау жумысын

кунаге санап, тагыды толып жаткан гылым жаналыктарын «шайтани іске» балап келсе,

гылым жаратылыстын зандылыктарынын барін «табигаттан»деп сандырактауын кояр емес.

Дін гылымды куаттандырып, ал гылым дінді растап турганында гана алемнін шынайы

зандылыктары айкындала тусіп, дін ныгая береді. Галым адам ен бірінші такуа болуы

керек айтпесе Жаратушыга, гарыш зандылыгына керегар, адамзатка карсы куналі

жаналыктар ашып, кесапатты болуы абден мумкін. Ондай галымдар туптін тубінде

есінен ауысып кетеді, себебі жогары куатка керегар кірісіп жуйкесі куиіп кетеді.

Ниеті, руханиаты таза адам гана улы галым бола алады. Галымнын онерсіз оркені

оспейді. Арбір ашкан гылымый жаналыгын онермен далелдеп, колданыска кірістіре

алады. Соз жузінде болсада, гылымга ислам дінінін козкарасы дурыс. Ойткені Куран

білім булагы болгандыктан. Осы туста айта кететін бір жайт, Алланын созі Кураннын

казак тіліндегі аудармаларындагы орескел кателіктердін, жастардын діни

устанымдарындагы коз карастарын бузуы жане елде, осыны жонге салар  діни галымнын

жоктыгы. Адам баласына он сегіз мын галамды сыйга тарткан Алла сендерге «кызылды

жасылды жаратылысты тамашаласын» деп коз берді, «игеріп игілігіне жаратсын» деп

онерлі кол берді, Жаратушы «шеберлігін уксын» деп гылым уялатып, сана берді,

барлыгынын басында «Озінін тургандыгына сенсін» деп иманды журек берді. Осынын

барлыгын дурыс тусініп, бірінен бірін ажыратпай устана біл балам. Менін озім

аударган казак тіліндегі Куранды саган аманат етемін. Кім не десе, о десін онын

дурыстыгына сен. Елдегі надан дін басылары оны дурыстап окыганда жок, бірак

баспага руксат етпеді. Олар азербайжаннын аудармасына бас иіп, оны ханзаданы

сыйлагандай карсы алып, шашылуда. Уа,Урпагым! Адамдык атына сай болуга тырыс.

Замандастарыннан калыспай заманауи турмыс кур. Оз уйінде журсенде, ыкшам, таза

жане укыпты киініп жур. Ар істі аткарарда соган арналган киімін болганы абзал.

Мысалы; намаз окуга шапанын, салден болсын, усталыкта алжапкышын, колкабын 

болсын, аншылыкта, спортта  да оз киімі бар т.с.с.Тек кана бас киімін (айел

адамда жаулыгы) жане жаганнын кара болмауын кадагала. Онда жолын болмай, кайгы

касіретке жакын болуын мумкін, муны казакта «кара баскан» дейді. Казак кайгысыз

кара жамылмаган. Негізінде сактанганды Кудай сактайды. Казактын бас каруы -

Камшы, бишік, атсогар. Бул киелі карудын туріне, жасалуына, колдануына байланысты

аттары коп, дегенменде ен дурыс аты -«Камшы» - адамнын камын жасайтын каруы.

Камшыны жаксылап  огіз, серке терісінен иленген кайыстан оріп шыгаратын

шеберді «орімші» десе, онын колданысына машыккан адамды «камшыгер» деген. «Алты

таспа бузау тіс, былшылдамай аттан тус» деп карсыласына кыр корсетуіне негіз бар.

Орімге киыстырып орілген жас бузаудын тістері айдахардын жонындай болып, атан

огіздін терісін боліп тусірген. Орім ішіне коргасын салып т.т. адістермен

жасалган карудан кім болсада сескенген. Камшыга ыргайдан сап сайланбаган, ол

жаманшылыкка ырымдалган. Тобылгы сапты сарыала камшыдан сайтан кашатын болган. Ал

турмыстагы женіл камшы адамнын тек терісіне гана батады. Барлык жуйке жуйесі

сонда орналаскандыктан оте откір тиеді. Сондыктан  да ері катынын колмен, аякпен

урмаган. Кейде айелдін шектен шыккан бассыздыгын басуга камшыны колданган.

Казіргілер ашуланса айеліне жудырык жумсап, жагын сындырып жатады. Соттарда іс

каралганында «айелін камшымен урыпты» десе тугелі оре турегеледі, ал жудырыкка

ман бермейді. Негізінде казакка бейімділікке карсы туру Азазілдін айласы гой,

лагынет, казактын арбір затынан ,киесі, асіресе камшысынан катты

кауыптенгендіктен. Жан ауруын емдерде емшілердін камшысыз, камы жоктыгы осыдан.

Баксы - балгерлер, халык емшілері еріккеннен колдарында камшы устап журмейді. Бул

дуниенін тылсым сыры адамнын санасына симайды. Бардын озін жартылай жогалтып

алдык. Бурынгынын билері - казіргі адвокаттар. Ар рудын оз биі болган, казылар

алдында ер, ел, жер, жесір дауларына катысып, мудделерін коргаган, сонын басты

атрибуты осы камшы болган. Камшыны кастерлеп торге іліп койганын дурыс. Сайтаннын

озі адамнын мысына карап басынады. Омір ушін куресу керек. Халык жаусыз болмайды,

ел даусыз болмайды. Жауды куган жауда калады, дауды куган дауда калады. Жауын

аяган жаралы болады. Жау дегенін сырттан келеді, душпан іштен шыгады. Сенін ішкі

омірінді, сырынды, алсіз осал жерінді тек жакын журген адам біледі. Бетіне карап

кулгенмен сенін сурінген кезінді андып журеді. Егерде сен онымен тен атакта,

табыста, мансапта болсан ол канагаттанады. Ал егерде сен одан асып бара жатсан,

ол кызганышка салынады. Сен алгыр, білімді болсан, мыкты маман болсан, сені

бастыгында жактырмайды. Сондыктан аркашанда ортана сай турмыс курып, елден аспай

омір сур. Егер озіннін денгейіннін жогары екенін білсен, орнынды сондай

денгейдегі ортага ауыстырганын жон. Адам баласы жане букіл адамзат уакыт откен

сайын орлеуде болады, сондайда ортан озіне сай болмаса сені етектен тартып

орлетпеуге тырысады. Адамнын мумкіндігі шектеулі, сондыктан оз акыл, парасатыннан

аспауга тырыс. Акыргы мынау заманда ел баскаратын жігіттер кой багып, кой багатын

жігіттер ел багып отыр. Натижесінде кой да арык, ел де баскарусыз калуы зандылык.

Озіне, отбасына  карсы шыккан душпанды  аяуга болады, егер ол жау болмаса.

Душпанын жауга айналса, ен жаманы сол. Ол сені алып та жыгады, шалып та жыгады.

Негізінде карсылас  душпанынмен келісімге келіп, дауды орбітпей шешкенін дурыс.

Арашага конбесен, арашага зар боласын. Алдынан отін, дурыс шешімді тусіндіріп

кор, болмаса, оны тек жазалау керек. Кешірім, сауга сураса, токтат. Осылай кыл

мойынга апарып, капастын есігін корсетіп, кешірсен, ол оган омірлік сабак,

алдындагы акылга токтамаганынын сазайы екенін білгені жон. «Кадалган жерден кан

аламын» деп журме, бірынгай сенікі гана дурыс болмайды. Бірынгай сенін гана жолын

болмайды. Душпанынды жазала, бірак шаман келсе турменін табалдырыгын аттатпаганын

дурыс. Казакта «Шалкайганга шалкай, пайгамбардын улы емес. Иілгенге иіл, ол

акеннін кулы емес» деген бар. Лауазымнын туына, байлыгынын буына мастанган

кейбіреулер коре турып коргісі келмес, біле турып білгісі келмес. Ондайдын оз

обалы озіне. Алла орынсыз кысасты корлайды, орынды кекті колдайды. Озінін,

айелінін,  отбасынын, елінін ар намысын коргау Ердін ісі. Намыстын не екенін

ажырата біл. Мысалы: біреу алдындагы арагынды тогіп тастаса, ол намыс емес, ал

бетіне тукірсе ол намыс. Егер біреу кателігінді бетіне айтса, ол намыс емес, ал

орынсыз кемсітсе ол намыс. т.т. Мурыннын намысын коргаймын деп, басыннан айырылып

журме, ар нарсенін шегі болады. Зайырлы укімет занынын барлыгы тек танді коргауга

арналган. Ал ардын, намыстын корганы жок. Бул заннында зангердін де

каукарсыздыгынан болса керек. Біреуді туртіп калсан дак туседі, козге корініп

турган жаракатты далелдеуде онай. Адамнын журегіне, жуйкесіне тускен дакты кім

кореді, кім далелдей алады? Далелдеген куннін озінде азын аулак айыппен кутылады.

Керісінше, біреудін бетінен тартып калсан, уш-торт жылга турмеге кетесін.

Корытындысында аузы былапыт, жаны пасык жандар сені корлайды да, каргайды да жане

оган сенін де, заннын да алі келмейтінін біледі. Елді моральдык тарбиеге

ундегенмен укметтін оны коргауга кулкы жок. Не нарседе болсын укімет тек елдін

карнын тойдыруды, киіндіруді т.с.с танді камтамасыз етуді озіне міндет санайды.

Адамнын жан дуниесінде шаруасы жок. Барлык жер бетіндегі жамандык, жемкорлык,

кылмыс, паракорлык арсыз жаннан   туындарын білсе де, оган жауапкершілігі жок,

Мумкін «елдін жан дуниесі тузелсе жумыссыз каламыз» деп адейі істейтін шыгар.

Егерде бір сатте елдін барі такуа болып кетсе кандайда зайырлы билік - укмет

кулайды. Мысалы: халык толыгымен арак ішпесе  спирт зауоттары,тунгі ойын-сауык

орындары, неше турлі касіп орындар жабылады. Мемлекетке салык туспейді. Бір гана

осынын озі Кенес Окіметінін кулауына себеп болды. Адамдар кылмыс жасауын кояды.

Демек, полиция, кукык коргаушы орындары т.б. толып жаткан курылымдар жойылып,

халык укіметтен корганыш тілеу тауелділігінен арылады. Наркотиктер жай шоп болып

калып, миллиардттаган табыс коздері курыйды. Адамдар ауырмайтын болып, медицина,

фармокология ондірістері токырайды. Халык табиги тамакка ауысып, неше турлі «на-

на» технологиялык, химиялык тамак онеркасібі керексіз болып калады. Неше турлі

ашык-тесік, стильді, синтетикалык киім-кешектерге сураныс болмайды, каншама

фабрикалар жабылады. Согыс-техникалык куралдардын барі куресінге кетіп, Аскер

устаудын кажеті болмайды. Халык карапайым турмыска, канагаттылыкка бет бурып,

дукендерде лык толып турган, асыл заттар, мебельдер неше турлі какур - шукірлер

отпей, тау болып уйіліп шіриді. Жалпы халыктык такуалыктын осындай «зардаптарын»

шексіз тізіммен келтіре беруге болады. Сондыктан, кандайда укіметтін, биліктін,

байлардын халык алдында багалы болуы ушін, осыларды толык жоймай, керісінше

жасырын олармен келісімде гумыр кешуі омір талабы. Укімет тек ак пен каранын тепе-

тендігін устап отырганда гана аділетті болып корінеді. Мысалы: Кыргызстан билігі

мемлекеттік денгейдегі кылмыстык курылымдармен тіл табыса алмай калып, халыкты

кактыгыска душар етті. Сондыктанда, балам, ешкімнен комек кутпей, дуниеге жалгыз

келіп, жалгыз алысып отесін. «Айналам толган аділетсіздік, катыгездік екен» деп

дуниеден тунілме жане олардын ынгайына бет бурма. Сыртын соларга уксас болганмен,

ішкі дуниен  таза болсын. Барі уакытша, тек ахирет журты мангілік. Соган дайын

бол. Бірде маган жумыскер казак жігіті келіп басшысын сотка беруді калады.

Шетелдік компаниясында оны жумыстан шыгарып, басшысынын кабылдауында  «Мені

жазыксыз жумыстан шыгарды» десе, шетелдік мырза «Дурыс, сен жалкаусын»

депті. «Сіз мені бірінші коріп турсыз, калайша олай айтасыз» деп озеуреп

коймапты. «Оны айткан мен емес, Абай» деп шыгарып жіберіпті. «Ал енді Абайга

окпелейсінбе, алде осыны дуйім халыктарга жайган оздеріне окпелейсін бе?» деп,

мен де оган басу айттым. Кейбір казактар бір койдын дауын тудырып, соны алу ушін

жуз койын жумсайды. Ол намыс та емес, жарыс та емес, кырсыктык. Кырсыктык

акымактыктын белгісі. Біреудін несібесін жеу ушін улыкка пара берме, сатып алган

киянатын оз басына келетін киянат. Біріншіде, ол озіне тубінде буйырмайды,

екіншіде, босагана каргыс пен каралык акеледі, ушіншіде озіннін немесе урпагыннын

алдынан келеді. Бул дуниенікі ол дуниеге кетпейді, осыны умытпа, ол куннін

жарыгындай, туннін карангылыгындай акикат. Казакша айтсам, «улыкка пара берме,

бара бер». Тылсым дуниеге керегар емес, нактылы шындыгынды коргасан, елдін

осегіне карама, бірак елге кесапаты тимеуін ескер. Кейде Адамнын занымен Алланын

заны карама кайшылыкта кездесуі мумкін. Ондайда Адамнын занымен соттасып, Алланын

занына сайкес шешімге кел. Соттасып, кырлысып алган мын тенгеннен, татуласып,

келісіп алган бір тенген кайырлы болады. Татуласып, келісімге келу ушін екі жакта

бір біріне кеншілік жасауы керек. Бір жактын гана айтканы болмайды. Ол тендікке

жатпайды. Ен киыны-кісі олімі. Кісі олімінде ен бірінші, ол Алланын буйрыгы

екенін білген жон. Жазыксыз олген адамга Алланын мейрімі шахидтік буйыруы мумкін.

Озі жазыкты болып олген адамнын сонынан кунасін котеріп, козгау оган ауыр тиетін

іс. Кісі олтірген адамды бул дуниеде адам заны, ол дуниеде ахирет заны жазалайды.

Ар нарседе сабыр сактаган дурыс. Іс насырга шауып жауласканнан сактасын. Кезінде

осынын салдарынан ел іргесі согіліп, казактын касыретіне айналган. Асіресе

туыскандык, агайындык карым-катынастардын узілуіне жол бермеу керек. Озін

кешірімді болмасан, Алладан кешірімге неге уміттенесін. Ненін болса да куны

болады, айыбын толеп жанынды арашалап ал.     Бір кісінін «Кандайда адамнын куны

болады» дегенін естіген ханшайым, ашуланып алгі адамды алдына шакыртыпты «Айткан

созін рас болса менін куным канша» деп сурапты. Сонда алгі адам «Мен сіздін

кунынызды білмеймін, бірак сіз казірдін озінде менімен саудаласып кунынызды

котеріп турсыз» деген екен. Ердін кунын екі ауыз созбен шешкен елміз. «Алдына

келсе атаннын кунын кеш» деген улы бабаларымыздын осиетіне берік болайык агайын.

Кісінін имандылыгын жоятын уш жамандык: жалкаулык, жалган коркыныш, жалган   

уят.  Мысалы: уйкынды боліп намаз окуга, кулшылыкка жібермейтін жалкаулык,

біреуден коркып жаксылык істетпейтін коркыныш, колікте келе жатып, елдін козінше

бейітке бет сипатпайтын уят. Жалган намыс, жалган жаксылык, жалган дау жетістікке

жеткізбейтін жагымсыз істерден екенін білгенін дурыс.  Бес каруын сай болсын.

Буган шабатын, кесетін, тесетін, уратын жане корганатын карулар жатады. Далада

жаткан мал олексесінін суйегі мужылганын кормейсін. Каскыр онын етін жеп, катты

суйегіне тісін батырмайды. Неге? Ойткені,туздін тагы батыры каруын сактайды. Онын

тістері, асіресе азуы аркашан откір. Сондыктан жаксы жігіттінде бес каруы сай

болганы абзал. Калкан, кылыш, найза, шокпар, садак аркашанда казактын  жігітінін

босагасында болган. Онсыз бабаларымыз дуниені дур сілкіндіре алмас еді. Казактар

жауына сойылмен карсы турмаган. Ел арасындагы дау дамайда, барымтада гана кісі

олміне бармас ушін колына агаш кару устаган. Кай халыкта мундай акыл бар еді.

Казіргінін азгын жастары біріне бірі пышак жумсауга калайша даттері барады. Кас

жауына жумсалатын каруды калайша бірге журген бауырына карсы котереді. Иа,

азгындыктын айуандыкка жеткен шегіне карап, ойлан балам. Пышагын, балтан, аран

т.с.с. кутіп уста. Агаш жаратын балтан усталыкка жарамайды. Сым киган пышагын ет

кесуге келмейді. Арбага жеккен атын байгі алмайды. «Ат жаманы арбада, жігіт

жаманы саудада».Сауданы жаман демеймін, ол адал сауда болса, алган да, берген де

риза болса, бірак саудада жылпостык, кулык, екіжузділік, пайда кумарлык, сарандык

т.б. арекеттердін болгандыгынан казактын жомарт, акконіл, март, маркаска, сері,

намыской  жігіттерінін жойылып, богы суйылып кетері хак. Керісінше катынбасша,

бакайесеп арам мігіттері кундылыкты корінуі мумкін.      Улкен колемдегі аукымды

бизнесті, касіпкерлікті     халыкаралык сауданы мен саудага санамаймын, ол

кадімгі мамандык, азаматтык, жігіттік іс. Кунделікті базардагы алып-сатарлык

сауданын  сонына туспей, таршылык кормес ушін косалкы табыс ретінде айналысуга

болады. «Бояушы, бояушы» дегенге, сакалын бояпты. Казіргілер саудага куныкканы

сонша, агайынымен де, коршісімен де бір шегесі ауыспайтын болды. Бір куні корші

Кенжекей апа уйге келіп «Бактыбай бір кап шоп берші, коршімнен сурап едім,

бермеді» дегенде жагамды устадым. «Ойбай апа, керегінше ала берініз» деп шыгарып

салдым. Кешікпей коктем де келді, жерде жібіді, бірак Кенжекей апайдын окпесі

жібімеді. Апай о дуниелік болды, ал коршісі байыган сайын байып, шоп жинап жур.

Шоп емес тозакка отын жинап жургенін ол кайдан білсін. «Алып бермесен сарт

боласын, барып келмесен жат боласын». Дуниенін барін саудага салып, санасыз болма

балам. Тегін берсен, тегін аласын. «Корші акысы - Кудай акысы» дегенді білгенін

жон. Алыс берісте, алыс жакынды ажырата біл. Агайын жакынга, корші мен міскінге

бергенін Алладан еселеніп кайтады. Барлык нарседе «пайда табамын» деп, «капір»

атанып журме. »Жаман» атын бір шыкса, сатып ала алмайсын. Шаман келсе халыкка,

кызыметші бол, білім куып, галым бол, білікті маман бол, ен бастысы акылды адам

бол. Сауданын ен баяндысы, ол Алламен адам арасындагы сауда. Ойткені  таразынын

тендігінде, сауабынын кендігінде шек жок. Ешкашан окінбейтін, утылмайтын жане екі

дуниеде жогалмайтын утыс. Онердін бес аспабы: кыл кобыз,-ыскыш аспап, Коркыт

бабадан келе жаткан коненін козі, скрипканын атасы. Домбыра-шекті аспап аккудын

бейнесін, унін ку карагайга салган бабалардын жадігері. Ар казактын торінін куты,

куанышынын куасі. Сыбызгы - тутік аспап бозторгайдын сазы, койшынын комекшісі,

кыздардын гашыктык муны, сыры уялаган сагынышы. Сырнай - тойдын сані, келіндердін

кулкісі, серілердін серігі. Дауылпаз-батырлардын айбыны, хандардын кахары,

сарбаздардын ураны, жауынгерлердін рухы. Казактын казактыгынын ен дамыган,

сакталган жане оркендеген онерлері. Рухын устап турган дінгегі. Булардан

айырылганда біздін улт ретінде жойылуымыз, рухсыз болуымыз  абден мумкін еді.

Ей,Урпагым, думше моллалардын  «шайтаннын куралы» деген жаласынан аман алып

калган жане елдін жубанышы, куанышы болган осыларды урпакка жеткізген, ага-

апаларына ардайым бас иіндер. Бул аспаптардын ар казактын торінде турганы дурыс,

олар аса киелі, касиетті дуниелер. Кастерлесендер, Аруактарын риза болып,

урпагына касиет дарыуына, осы онердін бірі болмаса, бірі конуына сенініз. Бул

онерді устанушылар оздерінін тылсым алемімен каншама сабактас екенін білгені жон.

Осы аспаптардын унімен «Нар идірген, табигат асерлерін багындырган, халыкка келе

жаткан наубеттін бетін кайтарган» жандар болган. Кейбір орындаушылардын колында

болганында, тындаган елді ауруынан айыктыруы, рухын котеруі, ал кейбірі керісінше

адамнын ауруын коздыруы, жын кондыруы мумкін. Орындалган ауеннін, саздын озі

бізді коршаган барша алемге асер етеді. Ол жаксы да, жаман да асер болуы мумкін.

Демек, онын жаупкершілігі орындаушынын мойнында. Ал, осы онерді тек акша кууга,

аракка, кунахар кызыкка салып жургендердін акыры жамандыкка соктыратынын олар

кезінде гана сезеді жане кореді. Азірше имансыз, даретсіз, «шоу» жасап жургендері

оз надандыктары. Казакта «онер алды кызыл тіл» деп шешендікті катты багалаган.

Шешен адам кыска да нуска сойлеп, ар созін дал кезінде жане откір  айтып

дагдыланган, табигатында ушкыр ойлы, терен парасатты, ары таза, аділетті, елін,

жерін ерекше суйетін тума дарынды, адам болгандыктан, халык баскару ісінде ерекше

орын алады. Білектін куші, найзанын ушы  женбегенді шешеннін тілі женген. Улы

созде уят болмайды. Айтпаган создін атасы оледі, орынды созден жалтарма. Асіресе

жамандыкты жоятын, даудын бетін кайтаратын, адамнын арын оятатын, екі жакты

татуластыратын создін орайы екі келмейді. Ал аталы созге  соз жарыстыру, арсыздын

ісі. Жуйелі соз жуйесін табады, жуйесіз соз иесін табады. Кашанда созге ман

беріп, акылдын таразысына салып, токтап уйрен. «Коре-коре косем боласын, сойлей-

сойлей шешен боласын». Казактын даналыгын менгермеген, созшен адамды «кырт-

мылжын» деп атайды. Созде сикыр бар. «Баска пале тілден» деу  копшілік

тусінетіндей біреудін сыртынан соз айту гана емес. Ол не болса соны айтып сау

басына балені шакыру. Мысалы: босанып жаткан айелді «босана алмайтын шыгар» деп,

дуниеге келетін баланын жолын кесу. Ешкандай ойланбастан серт жасау, ант беру,

колыннан келмейтінді келеді деу, отірік  созге уйір болу, жала жабу, негізсіз

сойлеу т.с.с. Тогыз созден атак алудан, алыс бол: отірік сойлеп «суайт» атанудан,

осек айтып «осекші» атанудан, бокауыз сойлеп «бузык» атанудан, екі

сойлеп «сайкал» атанудан, артык сойлеп «акымак» атанудан, кылжак сойлеп «кырт»

атанудан, мазак созбен «сайкы» атанудан, Жала жауып «жалакор» атанудан, бале

жауып «балекор» атанудан. Бір созбен айтканда надан адамнын ішкі жаман-теріс

ниетінін создегі корінісі. Кейбір сондай создін омірде опык жегізуі. Сондыктан

шешендік, косемдік пен даналыктын куралы болганы жон. «Косем» деп оз тагдырында

копті корген, елдін тагдырынан сабак алган,  білімділігі мен омір кагидасынан

ілімділігі мол, кандайда жагдайда киындыктан шыгудын тасілін білетін, кара

басынын гана емес, халыктын жагдайын бірінші ойлайтын, жане елі ушін дуниенін

барлыгын таркі ете алатын, сонысымен елді сонына ерте алатын, елдін адет-гурпын,

салт-дастурін басшылыкта устайтын, кудайшыл, ер тулгалы адамды айтады. «Дана» деп

омірдін барлык жагдайына акылы жететін жане болашакты болжай алатын, біліміне

парасаты сай, рухы зор, узак гумыр жасаган адамды айтады. Адамды жаратканда,

барлык жагынан озіне уксатып жаратсада, Жаратушы,  даналыкты адамнын кыска

гумырынын ен сонына койган екен. Казіргі адамдарда білімділер аз емес. Жастардын

заманауи техникалык, гуманитарлык, т.с.с. білімдері тіптен мыкты. Бірак

даналыктары жок. Жас адамнын «мен барін білемін» деуінін озі осынын далелі. Жасы

оскен сайын адамнын ар нарсеге козкарасы да, угымы да озгереді. Омірдін кейбір

кездейсок зандылыктары адам тек бір олшеулі жаска жеткенінде гана алдынан шыгады,

одан отпей сен оны калай біле аласын. Озіннін тісіннін ауырганын тісі ешкашан

ауырмаган адамга сездіре аласынба. Айтып тусіндіруін мумкін, ал каксаганнын

зардабын ол сезбейді. Даналык, омірдін жаксы, жаманын, ащы тущысын коріп, арбір

кезендерін отіп барып даритын, сананын ен биігіндегі каймагы. Гумырлык тажірибе

мен білімнін кортындысы. Шешен арбір топта болса, косем арбір руда кездеседі, ал

дана, бір елде біреу болады. Егер екеу болса, ол ел ерекше рухани дамыган, ушеу

болса, ол  ел муратына жетеді. «Кісі адасса коргендіден сурайды, Коргенді адасса

коптен сурайды, коп адасса косемнен сурайды, Косем адасса Данадан сурайды, Дана

адасса даладан сурайды». Даладан деген соз халыкты мензейді. Казак деген халыктан

аскан дана  жок, сонда біздін ак басты даналар кайда? Азгындыктын алпауыт

курсауында, демек бізге Алладан комек кажет-пайгамбар келер кез келді. Оны барлык

адамзат кутуде. Арабка керегі болмаса болмас, ал казакка оте кажет. Махаббат -

Алланын адамга берген ен басты сыйы, Махаббаттын уш турі болады. Улы Махаббат -

Жаратушынын озі жараткан барлык жаратылыска деген ерекше устанымы, барлык

гарыштын басын біріктіріп турган улы зандылыгы. Екіншісі, Жан махаббаты,  ол Улы

махаббатка тартылыс, Отанга, елге, жерге,  ана  мен балага т.с.с. рухани

куштарлык. Ушіншісі, Тан махаббаты, ол пак сезім, ол кунасіз кумарлык жане

дуниеге урпак акелуге байланысты аналык пен аталыктын табысу, кауышуынын алгы

себебі. Сондыктан, бул созді орынсыз пайдаланба жане корлама, жай куштарлык,

суйіспеншілік сезіммен шатыстырма. Болашак  жарынды тандарда онын тектілігіне 

аса коніл аудар, мумкіндік болса шешесін, нагашыларын коріп ал. Уйленбей журген

баласын уйлендіруді ойлаган бір адам «Ей, байбіше атты кауза, мен мына улга

калындык іздеймін» деп улын алдына жаяу салып, озі атка мініп сапарга шыгыпты.

Елді мекенге таяганда баласын камшымен сабап отеді екен. «Ей аксакал боланы неге

урасын» дегендерге «бул бала айтканымды істейді» десе, олар «Мына шал жынды ма»

деп кала береді екен. Кундердін кунінде бір ауылга такагандарында алдарынан тезек

терген кыз шыгыпты. Шалдын айтканына «Е,урса ургандай екен. Айткызбай-ак істемей

ме» депті. Шал сол жерде кызга куда тусіп, баласын уйлендірген екен. Аса сулуга

уйір болма. сулуга аркім кумар, андыган алмай коймас. Онын сонында казакта «тулкі

жатарында жер талгамас, айел жатарында ер талгамас» деген  бар. Уа, урпагым 

біріншіде адам айелді урпак жалгастыру ушін алады, бедеуге басынды байлама. «Топ

жармаган байгіден, белі жуан бесті артык, баласыз болган айелден, лактаган ешкі

артык». Екіншіде, канша сулу болса да, койнына алма арсызды. Арсыздан арам бала

туады. Агайынга сыйын болмайды, касында досын, торінде жиын болмайды.Ушіншіде,

катын алма, кайын ал, озіне сайын ал. «Катынды бастан, баланы жастан» Бірінші

табалдырык аттаганнан бастап катын гып уста. Бурынгы катынасын жігіттік, ендігі

катынасын жануялык. Асыкпай бабымен тіршілігінмен таныстыр, онын бар шаруасын-

ыдыс аяган, корпе-жастыгын, киім кешегін,  кіржугышын, оттыгын, муздаткышын, 

тауып бермесен, сол жерінде мулт кеткенін. «Мал таппайтын еркек жок, уксататын

катын болса» Мысалы; сен кой акелдін, ал ет сактайтын жерін жок, катында не кіна

бар?.Сен отын акелдін, ал оган су тиместей лапасын жок. Пешін туйык болса,

шатырын жарык болса, балтан топас болса, коран капас болса. «Жібекті туте алмаган

жун кылады, катынды куте алмаган кун кылады» деген осыдан. Айелге кол жумсаган

еркек, енесін тепкен есектей. Акылмен айт, жонін корсет, конбесе туыскандарын

шакыр, болмаса бір рет саба, оган болмаса тезірек кутылганын жон. «Катын жолда,

бала белде» деген тагы бар. «Айрылысарда катын киын, кошерде журт киын».Каншама

жыл отаскан айелінмен дурыс айрылыс, калаган нарсесін бер, ылгида ол кіналі

болмаган шыгар. Кетсе де саган окпелемей, риза болып кетсін. Ертеректе серілік

курып жаксы тазылар устадым. Жасым асып, ауруым колкалаган кезінде жігіттікпен

коштасатын кез келді. Атымды курбандыкка шалып, Буркітімді босатып жібердім.

Кыраннын аты кыран гой, артына карамастан ушып кетті. Ен киыны екі серігім,

тазыларыммен коштасу болды. Туйгыным  мен Сырттаным екі козі жаутендеп турып

алды. Босансыган конілімді тез айыктырып, екеуіне екі жана каргы бау тагып,

койдын куйрык майын екіге боліп алдарына тастадым. Алгіні кылгыта салып екеуіде

ойнактап кете барды. Екеуін екі аншы жігітке бердім. «Аш болган кездері болса,

істеген иттігім болса, кешірсін» деп тілек тілеп, менде кала бердім...Коп катын

алудын сані де, мані де тозган заман гой, айтпесе тек осымен казак, ултынын уш

маселесін тындырган. Біріншіден, казакта карі кыздар болмаган, екіншіден,

ойнастан бала туылмаган, ушіншіден, жукпалы дерттер жайылмаган. Барлык дерлік

ургашы занды неке курып, балалы болган. Ал казір « екі айелдін басы косылса

ойран, екі сыйырдын басы косылса айран» дегенге жуык. Телеарнадан елге акыл айтып

журген, журналистер пір тутатын бір окымыстынын (атын айтпайын) «Екі айел алган

дурыс, тіптен айелдерге де екі баймен туруына болады» дегенін оз кулагыммен

естідім, ол аздай оган барі кол сокты( о тоба, жасыма жетпей картайтатын

болдындар гой...) Шаригатта торт айел алуга урыксат дегенді алгаш естігенде

айелдер даурыкса керек. «біз немен кембіз» деп. Осы суракка жауап айта алмаган

гулама уйіне келіп мунайып отырса, кызы жаны ашып, жагдайын сурап, «акетайым

жатып дем алыныз, жауабын танертен менен естірсіз» депті. Ертесіне кызы: «Ол

айелдер бір кеседен сут акелсін» деп акесін уйретіп, алгі айелдерге жіберіпті.

Суттін барін бір казанга куйгызып, «Енді аркім озі куйган сутін алсын» десе

айелдер сасып, «оны калай айыра аламыз» депті. Сонда гулама оларга «Ендеше торт

еркектін кайсысынан бала тапканды калай айырасындар» деп барінін аузын жауыпты.

Сондыктан жарынмен гумырлык отасып, балалы-шагалы, ордалы тату-татті, сыйлы-

сияпатты, болганга не жетсін. «Казак байыса катын алады»дегеннін керін келтіріп,

колынан келсін келмесін коп катынмен шатысып жургендер аз емес. Ондай тірлік тек

ер жігіттін гана колынан келеді. Казіргі мігіттер бір катынды асырай алмай,

отымен кіріп, кулімен шыгып жур. Сонгы кездері айырылыскан айелдер кобейіп,

онымен коймай казак арасында тірі жетімдер аз емес. Буган себеп феминизм, гендер

т.с.с шайтани саясаттардын желпуі, айелдердін бассыздыгы,  озімшілдігі, шалдардын

акылсыздыгы, ерлердін ездігі, адамзаттын азгындыгы. Казакта «тірі жетім деп»

тукымынан, кандас агайын бауырларынан, елінен (руынан) алшак оскен баланы айтады.

Ешбір ата-ана, ер жігіт, баласынан айырылгысы жок, бірак шолак заннын курбаны

болып, «алиментпен-ак жеткіземін» деп баланын   тагдырын емес, озінін сокыр

сезімін канагаттандыруды (балам касымда болады деп) ойлаган айелдін амірі. Онымен

коймай тагыда жеке озінін кырсыгына басып, балага акесін жамандап, тукымына

жолатпай, кейінен жігіт болган баласынын жалгыздыгына опык жеген канша айелдін

куасімін. Француздардын «себепті айелден іздендер» деуі осы жерде доп басу. Алтын

басты еркектен, бакыр басты айел озган заман-ай. Аттен казагым француздан акымак

емес еді. Бурын баланы алты жаска шейін шешесі, атка отырган сон он ушке шейін

акесі, одан кейін агайыны осіруші еді. Жиырма бесінде елінікі, жузінде жерінікі

еді. Казактын урпак камы ушін тагы бір тапкан гурыпы. ол «аменгерлік». Кайтыс

болган адамнын  баласын жетім кылмай, келінін жесір кылмай, бір окпен екіні аткан

даналыгы. Маркумнын сонына ерген інісіне женгесін жар етіп коскан, агасынын

баласын інісі бала кылып алган. Акылды адам напсі сезімінен бурын урпак камын

ойлаган, екіншіден агасынын ак тосегін суытпаган. Менін немере агам Каскырбай

маркум согыстан аман есен келді. Агасы Аубакір майдан шебінде шахид болды. Уш 

баласымен жесір калган Айемді менін атам Сейіт кайнысы Каскырбаймен отастырды.

Жас аралыктары оншакты жыл болсада, Анамыз одан кейін бірнеше курсак котеріп

бакуатты турмыс курды. Жасы кіші агамыз кайтыс болды, ал Айем одан кейін талай

жылдар гумыр суріп, ортамыздан арулап жерледік. Сол кісілер жетімдікті де,

жесірліктіде не екенін білмей кетті. Казіргілер танымайтын біреудін катынын катын

кылып, баласын асырап отырудан арланбай, арам тосекте жатканына маз. Оз урпагынын

жетімдігіне корланбайды.  Улкендердін даналыгын уккылары келмейді. Ертеректе бір

адам кайтыс боларында баласын шакырып алып «Мен енді о дуниелікпін. Мына алтынга

ие бол, шаман келсе жума сайын катын ал, кала сайын уй сал» деп бір сандык алтын

беріп, баласымен коштаскан екен. Байлыкка мастанган бала жума сайын катын алып,

кала сайын жана уй салып масайрапты. Сонында кайыршылыкка душар болып, бір

бурышта отырганында акесінін досы оны танып, халін сураса ол:«Акем акымак екен,

сонын айтканын істеймін деп осылай болдым» деп болган жайды баяндап беріпті.

Сонда акесінін досы «Ей, балам, акен саган катынына жума сайын  жакында сонда

сагынып, жанаша уйленгендей  боласын, ал ар калада досын болсын ол оз уйіндей

болады» деген  деп, баланын озі акымак екенін бетіне басыпты. Бала осір. «Балалы

уй базар, баласыз уй ку мазар» Жер бетінде каншама жандар бала коре алмай омірден

куса болып отіп жатыр. Казіргі уакытта каншама кыз-келіншектер баласын жатырынан

алгызып, Кудай алдында кешірілмес куна жасауда. Зинкорлык жасап бір кунага батса,

баласын олтіріп оданда зор кунага батуда. Турмыста бола тура «бала табуга ерте,

жастай омірдін кызыгын корейік, турмысымызды тузеп алайык, кейін бір-екі бала

табармыз» деп жургендер каншама. «Бір козы туса, бір туп шоп артык шыгады» дейді

казагымыз. Сол, дуниеге келмей кеткен балалардын рухы ахиретте сені азапка

салмасына кандай кепілдіктерін бар. Он тусік тастап,  он бірінші баланын кызыгын

коретініне сенесін, ал сол абортпен алынган нарестенін танінен, канынан дарі-

дармек жасалатынын білесін бе? Ол дарілерді адамдар ішіп журсе, оларды

адамжегіштікке урындырган сен себепкерсін. Бул сенін келесі кунан... Баланын

тарбиесі анасынын жатырында басталады. Ультра дыбысты зерттеудін  озі кейде

баланын жынысын айыруда шатасады. Жатырдагы баланын санасы болмасада, онда

адамнын рухы бар. Іштегі саби зертеушіден танін жасыруга арекет ететін корінеді.

Жана туган сабидін  ен алгашкы дауысынын озі сол ананын кай тілде сойлейтініне

байланысты тербелісті болады екен. Сондыктан саби болашак ананын немен

тамактанатынын, калай сойлейтінін, нендей жаксы, жаман кылыктарын бойына дарытып

дуниеге келеді. Казіргі кезде айел не істеймін деседе ерікті, бірак ертенгі куні

сол балага акесі, ажесі, атасы т.б. жауапты болгандыктан аягы ауыр айелдін калай

болса солай журуіне шектеу болганы аділеттік. Ел боламын деген елдін бесігін

тузеуі - айелдін болашак урпак алдындагы жауапкершілігін  кушейтуге назар

аударганы. Ана мен бала саясатында тек айелді камкорлыкка алганнан горі, оган

міндетті парыздар арткан жон. Негізінде «ана» деген маселе жок, «бала» деген

маселе зор. Урпак туралы мын сурак туындаса сонын тогыз жуз токсан тогызынын

жауабы айел маселесінде. Урпак тарбиесі - айел тарбиесі. Курсактагы баланын

барлык касиеттері, агзалары айелден дариды. Еркектен тек каны мен суйек курылымы

гана калыптасады. Казіргі генетика, биология гылымдарынын  арен ашкан

жаналыктарын карі казак мын жыл бурын білген. Адамнын ата журтын білу

ушін «Суйегін кім» деп сурауы содан. Казіргі уакытта аркім озінен туган баласын

куйттеп, барлык омірін соган сарып етеді. Баласы оскенінде озі картайып баласымен

катар тіршілік жасауга шамасы жетпей, тагы жалгыз калады. «Агайын тату болса ат

коп, абысын тату болса ас коп».Біле білсе, аркімге баласынан горі бірге туган

інісі жакын болады. Агайынды екеуіннін акен де бір, шешен де бір, бір жатырда

жатып, бір ананын сутін ішіп адам болдындар.Ал баланмен сенін туыстыгын жартылай,

ойткені онын анасы болек, жарты болмысы ботен жаннан. Ертеректе майдан шебінде

жараланган бауырын корген апасы артындагы баласына «Атасы баска аттан тус» деп

орынына бауырын мінгестіріп, жаудан алып шыгыпты.Осы кыска омірде нагыз кемелді

шагында касында інін болса, екеуін тау копарасындар. Сендерден дурыс улгі алса,

сендер картайгандарында балаларын бірігіп, омір суріп, сол тауды тас кылады.

Менін Серікбай дейтін кайын агам бірнеше агайынды жан. Еті тірі улкені

болгандыктан, ажептеуір техника алып, шаруашылык курып бастарын біріктіріп

тіршілік курмакшы болып еді, туган інілері «біз саган кул болмаймыз»деп кырсыкты.

Серікбай жалгыз озі Астана каласында бес жыл киіз уйде турып, ку бейнетпен жалгыз

журіп, баспана салып, кошіп кетті. Казір кок тобелі уйде, Акорданын тубінде

бакытты гумыр кешіп жатыр. Аркімнін басында бар жагдай. Менін де бір інім осыны

айтып еді. Азгындыктын кулдары-ай. О заманда бу заман, інісі агасына,  улы

акесіне, кол ушын беріп шаруасына кіріссе, кул болганды кім корген. Баланды беске

дейін «улым» деп, он беске дейін «кулым» деп, одан кейін «досым» деп осір. Бала

коргенін істейді, сондыктан онын коз алдында не турса, не болса соган еліктеп

кумартып оседі. Торіне арак жинасан, арак кумар болады, кітап жисан кітап кумар,

жуген жисан аткумар дегендейін. Урлыкка катысса, урлыкшы, осекке катысса, осекші

боларына куманданба. Баланын ар адетін кадагала, укыптылык, тиянактылык туа пайда

болмайды. Мысалы Казакстаннын гимні басталган кезде жастар ойланбастан автоматты

турде колын журегіне кояды. Жалпы ултка тан Жана гурып калыптасты. Осы гурыпты

бойына дарытпаган кейбір ел агалары колын бірі карнына, енді бірі оданда томен

селкос устап турганын коресін. Калыптаскан гурыпты жою мумкін емес, оны тек

келесі урпакка баска гурыпты уйрету аркылы узуге болады. Кенес окіметі орнасымен

балалардын мойнына кызыл галстук тагып, «Ленин біздін бабамыз» деп кулагына

куйды. Араша тургандар атылды. Сол Кенестік гурыптын балалары, казір жетпіске

келіп колын карнына салып тургандар. Урпак сабактастыгы узілді. Казактын Ата-

бабадан калыптаскан  асыл гурыптарынын кобісі жетпіс жылдык жоюдын аркасында

казіргі урпакка жеткен жок. Аке балага сыншы. Онын неге уйір, неге бейім екеніне

назар аудар жане оган улттык гурыптын санасына орныгуына, орбітуге ыкпал ет.

Баланы коп мактама, бірак сагын сындырма. Сураган сурагына жауап беруден жалтарма

жане шаман келсе, отірік айытпа. Баланын ісіне коп араласпа, сыртынан бакыла жане

сыншы болуга тырыс, уйретсен шукшимай, ойынмен женіл  уйрет. Бастаган ісінін

аяксыз калмауын кадагала. Баланды мешітке, ойын сауыкка, копшілік жиналган жерге

жалгыз жіберме. Казакша толык дуниетанымы калыптаспаган баланын аркімнін ыкпалына

тусуі абден мумкін. Мешіттердін озінде неше турлі жетпіс уш агымнын окілдері бар,

онын ішінде казакка кастык максатта, акстремистік топтарда жур. Анкау казак

тугілі козі ашык па деген аркалы азаматтарымыздын озі сондай діни агымдардын

ыкпалында. «Алла,Алла,» дегендердін кобісі Алланын Рухы-аруактарды жокка шыгарып,

козі байланып кормей жургендерінде, жас боланын ойланбай от басуы онай шаруа.

Ойын-сауык орындары азгындыктын ашык торы курылган ордасы екені айтпаса да

белгілі. Дос тандауды, касіп тандауды уйрет, копшілдікке баулы. Туыстарынды

мактап, оны оларга уйір кыл, Озінде анда сонда агайындарыннын уйлеріне конуга

дагдылан, тосегіне аунап исінді сіндір, балалары бауыр бассын, коздері уйренсін,

ата-бабаларынын басына апарып, бас игіз, кадыр-касиетін аныз кып айтып отыр.

Онерге баулы жане сені онеге тутсын. Онердін улкені усталык. Агаш усталыгы темір

усталыгы, зергерлік, оте кінамшыл, касиетті киелі онерлер. Казак халкынын  ішіне

кен тараган. Кай калага барсам да муражайына сокпай отпейтін адетім бар. Алматы

астана болып турганында  мемлекеттік  муражайын тамашалап жур едім, касыма бір

топ жастар келе калды. Алдында журген казактын айелі  оларды таныстырып

жатыр. «Казак халкы негізінен мал шарусымен айналыскан...»Кастарына такасам, біз

дал зергерлік, усталык павильонында тур екенбіз. «Сонда мынанын барін кім жасаган

екен»деп калдым. Жанагы айел жылан шаккандай кайкан етіп, «Я разьясняю по

методике» деп келесі павилионга тартты. Жанагы жастар менін созімнен каут

алгандай сал кідіріп, жадігерлерге мукият карап калыпты. Дегенмен сценарий

бойынша айелдін сонынан жылжыды. Римдіктер кола кылыш устагандарында біздерде

алмас, болат карулар болган, оны кім соккан, кыз-келіншектер, ер-турмандар, сауыт-

саймандар, алтынмен апталып, куміспен, капталып, бізге кім сыйлаган. Менін оскен

ауылым «Абыздын» озінде Аскар  устанын істеген заттары алі кунге ел колында бар.

Бурынгы казак ауылдарынын, оз устасы, зергері, молласы, емшісі, касапшысы, аншісі

т.с.с.болган. Казір балалардын, жастардын  тарбиесінін  озі ау бастан казакка

керігар ойластырылган. Мысалы: Автобус ішінде баласын отыргызып, озге тугілі озі

отырмай турегеп турган аналарга не деуге болады. Алгі бала жастайынан улкеннін

турып, кішінін отыруына абден козі уйреніп, кейін шалга «тур маган орын бер»

деуден тайынбайды. Кейін сондай балалардын шешесін сыйлаганын коргемін жок. Сол

бала, жасында автобуста турегеп турса, аягы да шыныгып осер еді. Он уш жаска

дейін казактын  тілін, онерін, адет-гурыпын, салт-дастурін,  уыздай бойына

сініріп оссін. Балага ен бастысы жаксы менен жаманды айыруды уйрет. Кандайда

жамандык  адамнын озіне гана істеледі. Создегі жамандыктан адам айналасына

жагымсыз болады, жаман істен сонында  тек озінін таніне, жанына жапа шектіреді.

Жаман пигылдан ол куналі болады. Ерекше токталатын такырып кыз баланын тарбиесі.

Казіргі кезде кыздардын кобісінін еркекшора болып  кеткендігі соншалыкты, киімі

тугілі мінездері де сондай дорекі. Казакта «Кыз кылыгымен» дегеннін негізгі

торкіні кыз баланын ерекше адептілігінде, онымен коса озін озгелерден ерекшеленіп

туратын суйкімді кылыгында. Кылыкты кыздын кылилыгыда байкалмайды. Ерекше

козкарасы, сылдыр кулкісі, назданып сойлеген созі, уялшандау козі, тіксінбеген

келбеті, намыскойлыгы мен ар-ужданы, ен бастысы, уяттылыгы болса. Осынын ішінде

онері мен парасаты онын тектілігінін айнасындай корінер. Тал шыбыктай иіліп,

карлыгаштай киылып турган кызга кім гашык болмас. Кыздын анкауылыгы, улдын

жалкаулыгы олардын бакытына тусау болатын жагдайлар. Кыздын козі кызылда

болгандыктан, арамзалар соны пайдаланып, казактын кыздарынын намысын

таптауда. «Кызгыш куска кол пана, кыз балага  ел пана» деген казагын, казіргі

кезде озіне де пана бола алмай отырганы шындык. Ертеде кыз баланы дуйім ел болып

тарбиелеген, оган жогарыда айткандай, адеп, гурып, кылыктылык,  пактік, тіл

алгыштык,  онер суйгіштік, рухани имандылык жолын дарыткан. Ал, салт-дастур,

жануялык карым-катынас, айелдік тарбиені, катындык онерді, келін боп тускен жері

уйреткен. Казіргі кыздардын кобісі омірдін барлык кулык-сумдыгын коріп, кара

агаштай каткан кезінде турмыска шыгады. Арине, содан сон куйеуге тиер тиместен

енесін тарбиелеп, атасын аттап отіп, оларга озінін салт-дастурін, карым-катынас

шарттарын нускап, ойына келгенін істейді. Акырында оган коргенсіз  торкіні

араласып, айрылысып тынады. Турмыска шыккан кыз сол уйге тан, дагды-адетті бойына

дарытып, сол елдін салт-дастурін мойындап, катындарына тан онерді уйреніп, тастай

батып, судай сінуі керек. Келешек келінім келісті болсын, урпагым орісті болсын

десеніз торкіні тектілеу жердін жас кызына куда тускенініз жон. Уясынан алыс

ушпаган балан кыз, сізге де баладай бауыр басып, тез жугысып кетері хак. «Кыз

кунінде барі жаксы, шыгады кайдан жаман катын» Албетте, ешкімде кызын жамандыкка

тарбиелемейді. Кыздын жаман келін, жаман катын болуы оны алган енесінен, «келін,

кайын ененнін топырагынан». Келіннін тарбиесі, еліннін тарбиесі. Кыз бен келіннін

айырмасы бір тундік болганымен, арасы жер мен коктей. Сондыктан, жастар босага,

табалдырык аттасымен,  келіннін тарбиесі басталуы кажет. Ертенгісін  туске дейін

уйыктады дегенше, омір бойы соны істейді дегенге сенініз. Тускен келінді

ертенінде «бул да менін балам» деген енеден акымак жан жок. Балан болса уйкысын

кандырып, шолжындап еркелеп, папа-мамалап, мойынына   асылсын. Ал келін ата-

енесінен именіп, иіліп салем беріп, енесінін уйреткенін істеп, балалыгын тастап,

турмысына ие болсын. Уйінін тутінін тутетіп, туган-туысты, сыйлап, коршілерінді

курметтеп,  жана омірге, жана турмыска бейімделсін, Жаксы жар, болашак ана болуга

дайындалсын. Жас келінді кундемей, мінемей осынын баріне уйрету ененін міндеті.

Ал «бізде катын болганбыз, капка курт салганбыз» деп келінінен не болса соны

талап ету, надандык. Катын болсан озін болдын, ал ол катын болудын  бірінші

баспалдагында турган бейкуна жан. Сендердін абден жугысып, ішек карындарын

араласып, мінез-кулыктарын табысканша, келін сол елдін келіні, баланнын накты

катыны болганша, бала туганынша, торкініне бармауы, артында  калган елді умытып,

жана журтына сініп, гумырлык жат журттыкты мойындауы ушін оте кажет. Дуниенін

туткасы еркекте, кіліті айелде. Айел уйдін куты. Жаксы айелден басына бак конады.

Кейбір айелмен турганда малды боласын, кейбір айелмен отасканда жанды боласын,

кей айелдін дастарханынан нан узілмейді, кей айелдін дастарханынан жан узілмейді.

кей айелдін босагасынан туысын кетпейді, кей айелдін босагасынан урысын кетпейді.

Батырга сай ат болады, ерге сай катын болады. Айелдін бакыты, байлыгы жане

мураты - балалы болу. Осы куні «мен еркекше ел билегім келеді» деген айелді жиі
 
кездестіруге болады. «Ел билейтіндей ул тусам»деп айтпайды. Казакта «Байтал

шауып, байгі алмас» деген соз бар. Ол байталды байгіге коссан  шаба алмайдыны

білдірмейді. Керісінше, байтал жылкынын ен жуйрік кезі. Казіргілердін кобісі

байталдарын байгіге косып, утыс алып жур. Былайша айытканда, еркек басымен

ургашынын «призін» алып, озінін катынга сай арекетімен утканына маз. Ертеде

байталдарды байгіге коспайды. Байтал алгашкы урпак акелу ушін бойына ерекше куш

жинаган жануар, сондыктан ержігіттін канаты-аттын сагын сындырмайды. Байгіден

келешек ат іріктеледі. Ал байталдын келешегі жок. Аяк астынан кулындап, керек

кезінде Ер жігітті жаяу калдыруы мумкін. Онын сонында, егер, байталдар байгіге

шапса, ол намыс болып есептеледі, Казакта катын куреспейді, катын билік айтпайды,

катын кошті бастамайды, дінді баскармайды. Маган дау айтушылар  табылар, бірак

даналыкка жеткен улкен ажелерді катын санатына коспайды. Катын санатына-еркектін

ажетіне жарайтын айелдер жатады. Айел еркектін парасатына тек коп балалы

болганында гана жетеді. Айелдін адами болмысы еркектен артык, ойіткені ол дуниеге

адам акелуге кабылетті. Айел адам жаратылысында ішкі куатын беруге, ал Еркек адам

тыскары куатты алуга бейімделген. Айел  тек аягы ауырлап, бала тапканында гана

куатын жанартып отырады. Коп балалы болган айел  байсалдылыкка, мейірімге

икемделіп, даналыкка бет бурады. Егер дер уакытында куйеуге тимей, бала таппаса,

коз алдында сола бастайды. Тырыскак, урыскак мінезге бой алдырып, айналасына

катыгездікке душар болады. Ер адам негурлым жас айелге жакындаган сайын жасара

туседі. Еркек адам сонымен коса онерден куат алады. Табигатка, серуенге, жаксы

ангімеге кауышкан сайын куаты арта береді. Осынын бірде бірі болмаса, ер адам

алпыс жасында алжыса бастайды. Оган коса ішілген арак, наша, темекі, арсыз

азгындык істер онын куатын жогалтады. Жалпы адамдар арбір мушел жастан откен

сайын озгеріске, келесі орлеуге ушырап отырады. Ер адам да, айел адам да озінін

табиги жаратылысы зандылыгынан ауыткымай омір сурсе, Алланын берген жасын жасап,

гумыры баянды болады. Буйірін таянып, тос кагысып, еркектермен егесіп, билікке

таласып, ер-азаматтын сагын сындырушылар,  жасанды бедеу немесе касакана урпаксыз

журген айелдерді бурынгылар «албастыга» тенеген. Айелдік, касиеттерін ерікті

жойган олар, Аллага жагымсыздар. Нагыз айел- ол Жар, Ана, екі дуниенін кілтіне

ие. Елдін іргелілігі, урпактын улылыгы, оттын иесі, адамзаттын киесі осыларда.

Бір гулама «жумак пен тозак бар болса корсетші» деген адамга ойланбастан, уйінін

екі босагасын нускапты.«Жумакта, тозакта сенін босаганда. Егер  айелін он

босаганнан келген болса сенін ішкенін де, жегенін де, букіл жан дуниен адал,

еріксіз жумакка барасын. Егер сенін айелін сол босаганнан кірген болса, ішкенін

де, жегенін де, букіл жан дуниен арам, еріксіз тозакка  барасын» деген екен.





                       Казак тілі-елшілер тілі.


Казак тілінін маселесі казактын оз колында. Онда екі сурак бар. Біріншісі -

урпактарымыз казакша сойлей ме? Екіншісі -Казакстандагы улттардын осы тілге коз

карасы. Тіл турмыстын куралы. Айналанда, кунделікті омірін казакша калыптаспай

болмайды. Мысалы:торінде «сырмак» жатса, оны ешкімде «палас» деп айтпайды,

ал «бесбармакты» баскаша атауы мумкін емес. «Шапанды» халат демейді, дамбыра,

кобыздын да баскаша атауы жок. Арине «атаны-аташка, батаны-баташка» дейтіндер

орыстар емес, озіміздін шотпак шалабайлар. Біртіндеп турмысымызга да казактын

дуниесін, озгерген, онегелі, турде енгізуіміз керек. Жапондыктардын миллионерлері

еденде отырып ас ішіп, басына кірпіш салып уйкыга жатады. Онын барлыгы улттык

санада. Казактын тілі Вавилон заманынан келе жаткан тілдердін бірі. Біздін отірік

галымдардын ыркына консен казактын барлык созі арабтан, парсыдан, шуршіттен т.б. 

келген корінеді. Тіпті «гул» созі парсыныкі екен. Ал «ниет» созі кытайша «ни»

созін ет - жаса дегенді білдіреді екен. О,тоба сонда «арак» созі «арын ак»

дегенді білдіреді ме? Пай,пай данагойлер-ай. Мысалы: арап тілінін барша мусылман

алеміне таралуы, онын жана ислам дінінін тілі болуында. Ардакты Мухаммед(с.г.с.)

араб болгандыктан, Куран ашык араб тілінде тусірілді.  Араптын адет гурыпы, киім

улгісі, барша улттарга улгі болды, себебі ол Мухаммедтін (с.г.с.)адет гурыпы,

киім  улгісі еді. Араб улты осы аркылы адамзат алдына шыкты. Израйльдіктерде

пайгамбарлар шыккан ел болгандыктан Алланын тандаулы елі еді. Айта кететін жайт,

Пайгамбарымыздын шаш талына шейін сактап, онын журген ізіне шейін тау етіп,

отырган арап елі оган дейін салты ен соракы, баласын тірідей комген жабайы ел

еді. Бугінде біз содан улгі алып, арап болуга талпынган, салтынан, тілінен

жеріген азган елміз. Бейшаралык болмыста, озімізді озгеден кем санайтынымыз

сонша, алемдік  тулга баскалардан шыкса да, казактан шыкпайды дейміз жане

шыгармаймыз да. Олай болса ен курыганында Пайгамбардын суретіне тау етіндер.

Адамнын бейнесін мунан 5-мын жыл бурынгы омір сурген халыктар жасаганда,  жетінші

гасырдагы шыгыс халыктары, онын ішінде ислам шеберлері суйікті пайгамбарынын

суретін-бейнесін алып калмады дегенге кім сенеді. Пайгамбарымыздын суреті болган,

ол крест жорыгы кезінде католиктердін олжасына айналып, Ватиканнын жасырын

корында сактаулы. Ал, ислам тек он сегізінші гасырда пайгамбардын суретін салуга

тиым салган. (Одан бурын салынган суретін неге жасырасындар) Менін «Жана Угым»

атты кітабымда жарияланган сурет мен салган сурет емес, ол бурынан бар сурет. Бул

суреттін менін колыма тусуінін озі керемет. Атакты дінтанушы В.Соловьевтін"Пророк

Магомед и его жизнь" атты  он тогызыншы гасырда шыккан кітабын тауып алдым. Сонын

бірінші бетінде пайгамбарымыздын жаркын бейнесі тур екен. Киып алып тосегімнін

бас жагына обойга желімдеп койдым. Кейінен Еуропалык обойлар шыкканында Карлыгаш

мен жокта барлык ескі обойды жыртып, жагып жеберіпті. Он жыл откеннен сон сол

сурет есіме тусіп, катты окіндім. Кундердін кунінде ескі кереуетті жондеп жатып,

бурышынан жыртык кагазды тауып алдым. О тоба, ескі обойдын алакандай жыртыгы

екен. (жыртып жатканында сол жерге тусіп кеткен шыгар) Кадімгі озім желімдеген

пайгамбар бейнесі сол калпы сакталыпты. Сол саттегі менін жагдайымда, акем

тіріліп келгеніндей жанымды коярга жер таппадым. Егіліп отырып, екі бас намаз

окыдым. Фотоны реставрациялау орталыгына апарып калпына келтіріп, улкен портрет

жасатып, торіме іліп койдым. Сойтіп Алланын буйрыгымен кайыра табыстык.

Касиетіннен айналайын улы бабам...! Калай болганда да, біздін казактардын оны тау

етудін орнына, шайтаннан шошыганындай пайгамбар бейнесінен кашуы, онын бейнесіне

тіл тигізулері ойланатын жагдай.Осы біз шынында да мангурт емеспіз бе? 1992 жылы

казакка тускен бакытты (Жана Угым) еврей халкы ал кунге оз ішінде кутуде. Бір

кезде еврейлерге, одан арапка келген Алланын Нурын таубелеп, куана карсы алудын

орынына, оны каралап, шайтани жолмен келемеждеп, газет бетіне шыгарып, алапестей

алалап, жаткан елден не уміт, не кайыр... Карны жуан байлары, салдесі улкен

діндары, жалпак бетті билері кара халыкты шошытып, жар басына камап отырганын

коріп тек келешек урпагымнын улагаттылыгына гана уміт артып, отырган жайымыз бар,

Уа,Урпагым! сендердін замандарында   барлык халыктар казакка бет бурып, оны улгі

тутып, онын адет-гурыпын, тілін менгеруге ынтызар болары анык. Ойткені бул халык,

екі діннін басын коскан елшілердін туып, оскен, дінді оркендеткен Отаны болады.

Осы халыктан туган улга ерекше тандау тусіп, екі оркениеттін кілті колына

берілді. Онын айткан ілімі, осы халыктан алынган даналыгы, сыры, осы тілде

ашылгандыктан, барша журт бул халыкка бас иеді. Бундай тандауга сендердін

енбектерін сінген жок. Гасырлардан гасырларга ата бабамыздын жиган сауабы,

олардын ерекше имандылыгы, баскалардан ерекше гурыпы, екі дуниеге, урпактарына

жетерлік шарапаты себеп болды. Сондыктан, Аллага шукіршілік айтып, аруактарга кол

кусырындар. Енді Адамзаттын алдына шыгып, озінін киелі кудайшылдыгымен, рухани

болмысымен, жакынына деген махаббатымен, ата-бабамыздан мура болып жиналган

даналыгымызбен, кудыретті онерімізбен, нагыз адамгершілікті гурпымызбен, баршаны

аузымызга карататын уакыт алыс емес. Халыкпен біздін арамызда турган азгындык

кедергі, ол уакытша гана каралык. Алланын аманатын алып елге жеткізу, адам

баласына артылатын ен ауыр жук, бул дуниеде азапка, мазакка, кателессен ахиретте

тозакка апаратын жук. Ондай жукті есі дурыс адам баласы ешкашанда озіне озі

жуктемейді.   Тандаушы, тек Алла гана ондай жукті котеретін пендесіне артады.

Сондыктан, казак арандатушыларды тындап, мені тусінбесе, сонымызга ермесе,

казіргілердін урпакка зияны тиеді, Адамзаттын тагдырында, сонынан бір де бір адам

ермеген елшілер де болган. Себебі сол  елдерге Алланын кахары жеткендіктен жер

бетінен жойылган. Алланын кахарына, Аруактын назасына калуга болмайды. Бул

еріккеннін ісі емес. Касарыскан карсылыктарынмен Сендер аркаламаган жукті

Урпактар аркалар деген умітпен соларга аманат жазуга мажбір етін отырсындар.

Кудыреттін газабына жолыгып, нагыз кор халык болып калмайык.

Астагфируллахильазим, беті аулак болсын.

(Аллага сажде кылып, Аруактарга куран багыштаныз).


                  
                                    Казак- Акку.

Казіргі заманда казак батыр емес, ол аулие болуы керек. Аліде болса

жауынгершілікті уагыздап, озімізді жырткыш куска - буркітке тенеп ту котердік. Ал

сол рамізді дайындау кезінде Шота Уалиханов мырзага аян беріліп, аккудын устінен

котерілген  шанырактын кунге айналганын елге жариялаганында, ешбір шенеулік

ескерген емес. Керісінше «біз кыранбыз,  кереметпіз» деп даурыгып, тылсым сырын

елемедік. Негізінде Казакка киелі Аккудан артык кандай тенеу бар еді. Киесі де,

сані де, мані де осыган лайыкты емес пе еді. Канга да малындык, озгені де малдык,

кане шыккан муйзіміз. Басканы да тонадык, озіміз де тоналдык, кане шыккан

буйіріміз. Акыргы заманда акыретті ойлап, аулиелікке бет бурганымыз жон. Казак

жерінде, пайгамбарга акылшы, серік болган, христиан, ислам діндерін ішінде болып

менгерген, баптардын бабы Арыстан баптын (аруактар алемінін патшасы) болуы, онын

касында сансыз баптын жатуы, сонымен коса казак жерінде екі діни конфессиянын

шогырлануы, халык ішінде мындаган адамдардын «аруак» деп жар салуы, тек осы екі

діни конфессиялардын халыктан, укметтен колдау табуы, Астанада пирамиданын

салынуы, онда дінаралык сьездердін отуі, акылды елге ешкандай ой салмай ма?

Пирамида - жер бетіндегі багы заманнан келе жаткан гарыш алемі мен адамзат

арасындагы байланыс ретінде кызметке арналган гимарат. Алгашкы енбектерімде

Казакстандагы жер асты пирамидасы-Акмешіт  айтылган.Он жылдан сон саті тусіп

Онтустік Казакстан облысы, Байдібек ауданында коп жылдар елеусіз жаткан Акмешіт-

аулиесіне бізді Садыкулы Серік бастап апарды. Елеусіз тасты кыраттын астында

жасырынган мундай гажап тас унгірдін болуын, керемет демеске амалын жок. Табан

аумагына уш мындай адам сыятын, Кумбез биіктігі жетпіс метрге жуык бул

прирамиданын орталык нуктесін табу маган киынга сокпады. Унгірде талай заманнан

бері жыландар, укілер, мекендейді екен. Сол киелі кустардын киынан пайда болган

тобешікке шыгып азан шакырганымда гажап жангырыс пайда болып, ерекше сезімге

болендім. Казакстаннын аркалы - аруакты емші-баксылары, космоэнергетиктері,

биоэнергетиктері, парапсихологтары, кари-молла, галым діндарлары, тылсым дуние

касиеттерін устанган ул-кыздары бас косып сол жерде тілек тілесе, Алла кабыл алар

еді. Акмешіт Жер-анамыздын кылует орталыгы. 2010 жылы гарыштык пирамида Маскеудін

устіне бір тун калыктап турды. Галымдар арі ойлап, бері ойлап шешімін таппады. Ол

православие христиандары  Отанына  тылсым дуниенін хабары еді. «Жана Угымда»

жазылганды - Оркениеттердін басы косылуын оларга ескерту ушін. Казак халкы

осындай  тарихи озгерісті оз басынан откерген халык. Кезінде Жощы хан

курган «Алтын Орда» - кыпшак халкынын негізінде куралды. Осы мемлекетке енген

монгол, туркі, сібір тайпалары біртіндеп бір тілде сойлеп, ортак адет, гурыпка

шогырланды. Кейін Алтын орда, Ак Орда ыдыраганында, Алаша ханнын тусында, Майкы

бидін заманында, алаш журты енші алысып, Керей, Жанібек султандар бастаган кырык

рудын басы куралып, «каз-ак» деген жана улт Дешті -Кыпшак жеріне мурагер

болды. «Аргы атамыз алаш, керегеміз агаш» деген ел болдык. «Алаш, алаш болганда,

алаш атка конганда, жер кайыскан кол едік» деген даурен отіп,  діні ислам, тілі

кыпшак, ар рудын салты баска, иттері кара каска, шетінен баксы, балгер, батыр,

аулие,  тозімді, карапайым, акылды, дана, шешен, онерлі, онегелі, діндар,

таубешіл ел болдык. Ислам дінінде бола тура аруактын колдауын сезіп, киені

устанып, Алланын ризашылыгына болендік, Алланын комегі – Онын Рухы (Аруактын) 

колдауына ие болдык. Ислам ішіндегі прогресшіл уммет болып остік, ондік, Еуропаны

баскаругы кол жеткіздік, енді Казакстан халыктарынын басын курастырып, Христиан

дініне Алланы, Ислам дініне Аруактын колдауын мойындатып, гасырлар бойы

санамызга, канымызга сінген киемізді, дуние танымымызды устанып, кош бастар

кезіміз келді. Ей, улагатты Урпагым! казак айткан: «Кара кытай каптаса, орыс

туган акендей болар» деп. Расында да акендей болмаса да, кудайы коршін, уйін

коралас, малын, жанын, аралас отырган жоксынба. Орыс туралы бірер соз айтайын.

Негізінде казакка орыс ботен емес, семит тілдес, Скифтен таралган, атасы бір

халык. Созіне, туріне карап «нагыз кыпшактар осылар ма» деп каласын.Сіз профессор

А.Н. Горкавецтін «Кипчакское письменное наследие» «Кодекс Куманикус» енбектерін

окыныз  Х11-ХV11г.г. кыпшак создігі, ата заны талданып, кодификацияланган. Атакты

орыс колбасшылары Александр Невский, Князь Игорь  шешелері кыпшак-біздін жиендер

емес пе. С.Марковтын  «Великом Слове о полку как буйная трава, сраслись в

словянскую строку, кипчакские слова.» дегенінін озі неге турады! Босада казак

кыпшактыгын аса мойындап отырган жок. Ал казактын тегі кыпшак, торі монгол екені

даусыз. Орыстардын коптеген гурыпы, киімі, тілдері бізбен аралас, кудандал болып,

алты аласы, бес бересі жок, достык карым-катынаста гасырлар бойы бірге гумыр

кешіп келеді. Тенгесі – деньга, Батыры - Багатырь,Тостаканы-стакан...Казакстандык

біртутас улттык ой, ол утопиялык доктрина, уакытша, алдамшы.     Діні болек елдін

басы косылмайды. Каншама улты бір халыктардын озі екіге болініп бірін-бірі кырып

жатканын білесіндер. Казак еліндегі тыныштык тек кана казак халкынын ерекше кадыр

касиетінін аркасы. Егерде Христиан мен мусылман алемі кактыгысы болса кыргыннын

улкені бізде болады. Сумдыктын уясы кейбір казак шанырагында алден корініс

берген. Бір жануянын уш баласы, уш агымда, уш дінде болып, бірін бірі тусінбей,

мойындамай, душпанга айналганына не дерсін. Ит пен мысыктай, теріс карап отырып

тамак ішкенін талай жерде кордім. Корінген кокігеннін косеуін котеріп, кеуде

согып жургенде оз уйлеріннен от шыгып журмесін. Оркениеттер токырауы, кактыгысы

какпанын алдында тур. Кашанда болса, біздін тагдырымыз корші орыс халкымен бірге

болатынын естеріне саламын. Алланын буйрыгын орындап, екі діннін басы косылса

гана, барі бірігіп, олікте де, тірлікте де бірге болып, омірдін куанышын да,

жубанышын да бірге котеріп, аркім оз ултынын жаксылыгын паш етіп, тату татті

гумыр кешеді. Сонда гана еліміз енселі, тауелсіздігіміз баянды болады.

         Казактын улттык идеясы - Казактар Казакстаннын халыктарына кошбасшы,

уйыткысы «АУЛИЕ» болып, барі бір дінде Аллага табынып, Киелі Рухка (Аруакка)

сиынып, бір патшага багынып, араб, еврей халыктары катарына котеріліп, тагдырдын

таразысынан дурыс отіп, урпагынды муратына жеткізу.

         Ал тойган тамакка, киген киімге масаттану хайуаннын тіршілігі. Абай

атамыз айтканындай «Тамагы токтык, уайымы жоктык аздырар адам баласын».Казактын

жалпы улттык, урпактык болмысын жаханданудан сактаудын сара жолы, ол діни-рухани

дуние танымымыздын нагыз казаки тургысын устанып, адамгершілік гурпымызды, киешіл

рухмызды, жаратылыспен жарасты тіршілігімізді, азып, тозган ескі Еуропанын жалган

кундылыктарына карсы койып, Алланын ондауымен, Аруактын колдауымен  женіске

жетуімізде. Бугінде бул кияли ой емес, шынайы акикат, себебі Алланын амірі бар,

комегі жакын. Талай гасырлардан бері азгындык шегіне жеткен халыктардын  ескі

угымын, гурыпын озгертіп, жаратылыстын сонгы кундерінде оларга куткару жолын

корсетіп, Казак халкынын журегінде, жоргегінде, мурагаттарда  том-том болып шан

басып жаткан, ата-баба даналыгын жария етіп, казактын екі оркениет арасын

жалгастырар «аулиелік» миссиясын орындауына жагдай жасауымыз керек, ал партия

куру, гендерлік саясат, демократия  т.с.с.ол биліктін тірлігі, Иса с.г.с.

айтканындай «Патшанын ісін патшага, Алланын ісін Аллага каратуымыз» акыл. Дал

казыр бул создер орындалмас арман сиякты корінгенімен, бугінде Иса, Мухаммед

(с.г.с.) пайгамбарлардын сонына ергендердін жарты алем екенін білесіндер.

Уа,Урпагым! Аллага сенуден, Аруакты кабылдаудан, елшілерге еруден жанылманыздар.

Сендердін бакытына карай ішкі дуниесі осыган жакын, парасатты адам басшылыкта

отыр. Алла конілі тускен елге  гана акылды патша сыйлайды. «Патшада кырык кісінін

акылы,жуз кісінін киесі болады» деген бар. Ол кісіге колдау беріндер. Патша

Алланын жер бетіндегі коленкесі. Тарихка унілсеніздер патшасына наразы болган

елдін онганын кормейсін. Бауырлас кыргыз елінін берекесі онайшылыкпен кайтып

келмейді, олар Алланын буйрыгына карсы шыгуда, жазыксыз жандардын каны тогілуде.

Бул жаманшылыктын басы. Екі жауласкан, согыскан елдін озінде олар багынатын ортак

тартіп болады. Мысалы: согыс кезінде белгілі бір каруды колданбау, жаралыларды,

оліктерді тазалау ушін узіліс жасау, тунгі уакытта дем алуга мумкіндік беру,

туткындарды айырбастау, оларга айуандык жасамау т.с.с. Ал мынауыныз айуандык, бір

табын жырткышты ет базарына жібергендей. Бул дуние мен мансаптын жолында кыркысу.

Байкасаныздар, ешкім ешкімге багынбаган тагылык. Мен бір тажік елінін азаматтык

согысы кезінде кашып шыккан жігітпен бір кун, бір тун субхаттаскан едім. Бір

кезде ол бейне таспа коруді усынды. Озінін согыстан бурынгы турмысы жайлы

екен. «Мынау менін шешем,  мынау менін айелім, балам, агам барі кайтыс болды,

ешкім калмады» деп тусіндірді. Заулім уйі, бакытты, бай-бакуатты турмысы,

телеарналардагы ан салган кездері (ол бірнеше сыйлыктардын женімпазы, кезінде

Тажік эстрадасынын «жулдызы» болган екен). Ешкандай кайгысыз жай ангімелеп

отыр. «Сен мыналарды коріп, калайша жайбыракат отырсын» десем, «Жылап болганмын»

деді. Онын айтуынша басында кек алуга беттеп, бул да колына кару алган

екен. «Кіммен согысарынды білмейсін, біріне бірі душпан, Кім жау, Кім дос екенін

ангара алмайсын. Сен барімен, барі сенімен согыскандай, ар кімнін озі максаты

бар. Ортак максат жок, не ушін согысып жаткандарын білмейді. Дуниенін барін

ойламай, тек оз басымды алып шыгып, кашканнан баска амалым калмады»деп кулді.

Отыздагы жігіттін мына болмысына карап кайран калдым. Казакстанга келіп жанадан

уйленіп, омірін кайта бастапты. Елін ойламак тугілі туніліп кеткен. Тек «мен

оларды аяймын, олар біреудін сокыр саясатынын курбаны» дейді. Ешкашан ел

бірлігіне кол суккан адамнын сонына ермендер, ол арандатушы шайтаннын жендеті.

Алла ешкашан адам баласын айуандыкка угіттемейді. Тек назаланган елге шайтаннын

устемдік етуіне карсылык жасамайды. Кейбір білгіштер халыкты бірлікке апаратын

жол ол казактын тілі десе, енді бірі бірлік басы дінде дейді. Бірлік деген

адамдардын тіліне, дініне, ішкі козкарасына карамастан басын косуы. Мысалы:

адамнын бес саусагы бірдей емес. Аркайсысы артурлі міндет аткарады: Бас бармак

мен мыктымын десе, Шынашак ен алжуазы.Соган карамастан, барлыгы жумылса гана 

жудырыкка айналады. Бірлік-бірге; Бір кудайга, бір патшага, бір акылга багыну.

Казакта «не корсенде коппен кор, копті жакта» деуі, сенін ішкі ойын, пікірін,

ниетін баскаша болса да коптін пікіріне, максатына багын. Буйректен сирак

шыгарма. Аркімнін озінше шындыгы бар, ал акикат біреу. Біріне бірі багынбаса,

аркім оз ойына келгенін істесе не боларын білесін. Бірлікке келген елдін енді сол

бірліктін оміршендігі ушін  ортак амалы кажет. Оны «ынтымак» дейді. Мысалы:

бірігіп котерген жук женіл, ал бірі котеріп, бірі томен басып, енді бірі карап

турса жук орнынан жылжымайды. Ынтымак-біріккен елдін, біріккен амалы. Басы

бірігіп, ынтымакты амал жасаса, натижесінде береке пайда болады. Бірлікті,

ынтымакты жане берекелі елді ешкім, ешнарсе жене алмайды. Осы ушеуінсіз ешкандай

когам жаксы жетістікке жете алмайды. Осы ушеуінде адам баласына тек Алла береді.

Сондыктан бірде бір ел, патша оны оз еркімен жасай алмайды. Демек Алланын

еркіндегі затты «мен жасадым» демендер. Ал тіл адамдардын белгілі бір тобынын

турмыстык тусінісу куралы. Жалпы халык бір бірінен осы аркылы окшауланады. Дін,

адамдар мен Алланын арасындагы кауышу куралы. Арбір топ оз дінінде, озі тандаган

Кудайымен кауышады. Кудайы коп елдін, адасуы коп болады.  Тіл мен дін адамдарды

топ-топка болектейтін курал. Кандайда алауыздык, тусініспеушілік осы екеуінен

туындайды. Бірлікке умтылган адамдар ортак тілде, ортак дінде болуга тырысады.

Кудайы бір елдін тагдыры бірге болады...

Отансуйгіштік» тек бірлікті, ынтымакты, берекелі елдін баласында болады.  Себебі

арбір жан бір рет берілген омірін, тек осындай ортада откізуді армандайды.

Бірліксіз, ынтымаксыз, берекесіз елден аркім кашудын амалын гана коксейді. Немесе

елді ортага салып, тагдырын талкек етіп, такка таласу, бакка таласу, бокка 

таласу басталып, аягы азаматтык согыска акеледі. Казактын кыздары тексіз кара

кытайларга турмыска шыгып жатыр, олардан кысык коздер туылып жатыр, олар бізге

жиен болып, Казакстан азаматтары деген атакка ие. Казактар «жиен ел болмас, желке

ас болмас» деуші еді. Сол жиендер ертенгі куні Нурекеннін орынына сайланып,

кытайдын бір провинциясына айналмауларына кім кепіл. Адамнын баласы болган сон не

ойламайды. Казактын жеріне козін сузіп отыргандар аз емес шыгар. Бул жерде

Алланын озі Лаухуль Махфузда жазган жоспары бар. Кураннын, Інжілдін арбір

нуктесене шейін орындалмай, бул дуние отпейді. Негурлым маселе аукымы улкейген

сайын, сол гурлым онын шешімі адамнан алыстап, Алланын гузырына жакындайды. Екі

діннін басы косылуы адамнын санасына симайды. Ал Жараткан ушін екі табын койды

бір корага камаганнан онай. Тек кейбір жауыздардын, керауыздардын кесірі тимесін

деніз. Алланын жарлыгын ерікті кабылдамаган елдін, еріксіз кыргынга, апатка неше

турлі зулматка жолыгып барып, жонге келгенін ескі елдін тарихынан караныздар.

Каншасын жойып, орынына баска урпак келді. Каншасы жер мен жексен етілді. Казак

жерінде мен Алланын жарлыгын жариялаганнан басталган ел ішіндегі жут, кейбір кер

ауыздардын кесірі болуы мумкін. «Бірдін кесірі мынга тиеді» деген бар. «Жут жеті

агайынды» деп казагым тегін айтпаган. Не болса да, ол аркімнін от басы, ошак

касынан  басталады. Елдін таубеге келуіне алі кеш емес. Алла озі жараткан

пендесіне мумкіндік береді. Таубешіл елді Танірі коргайды, Аруак колдайды.

Тауелсіздік...  абсолютті тауелсіздік болмайды...

Рух бостандыгы деп неше  агымга боліндіндер...

Соз бостандыгы деп не айтпай журсіндер...

Адам бостандыгы деп не істемей жатырсындар...



                       Кері тартпа діндарлар.

 Ел ішіндегі естілер, аркалы азаматтар бугып калмас, улы дурбеленнін тусында

урпагын, ултын ойлаган арбір жан менін созімді дурыс кабылдар жане оз улесін

косар деп сенемін. Біздін мемлекеттегі ислам, христиан дінбасыларынын (имамдар

т.б.) Казакстанда болып жаткан діни-рухани озгерістерге кері тартпа ыкпалы гана

бар, ал оз пікірі жок. Катып калган шаригат, шіркеу кагидалары ешкандай

оркендеуге, заманауи урдіске, адамзаттын даму процессіне ілесе алмайды,

сондыктан, ескі угымнан шыга алмай, регресшіл роль аткарады. Негізінде, исламнын,

христиандардын  оз ішінде жікке болінуі де, осындай догматизмнін туындысы. Ал,

сол болінген агымдардын оз шындыктары да, жок емес. Екі діннін басын косканда

гана, дін кайшылыктары жойылып, арбір шынайы діндар оз сенімін канагаттандыра

алады. Оныншы - он екінші гасырларда ислам гуламалары зерттеп, талдаган аяттардын

барлык сыры ашылган болса, онда кунде озгеріп отырган осы заманга гана тан

білімнін сырын мын жыл бурынгы галымдар ажыратуы мумкін бе еді? Арине жок, ал

шаригат озгеріссіз келеді. Діни кітаптардын, Кураннын, Інжілдін сыры ашылган

сайын угымыда озгереді, ал дастурлі діндер, дінбасылар оган дайын емес. Ел ішінде

жар салып, казакка имандылык жолын усынып, арактан, азгындыктан арылудын, тузу

жолга салудын камын істеп, оз омірін, уакытын  пида етіп, кара басынан горі кара

халыкты ойлап журген мындаган ул, кыздарды «олар шайтанмен аралас» деп елге теріс

угым жасауы калай. Олардын жаксылык жасауларына тиым салулары керісінше шайтанга

комек емес пе? Есі дурыс адам «шайтаннын» адам баласына тек азгындык жолды,

маскунемдікті, каралыкты ундейтінін білмейді ме, ак пен караны ажыраты алмайды

ма. Осыган паркы жетпеген адамдарды дінбасылар (имамдар) болсада, неге халык

тындайды. Ойіткені елде білімнен горі, сокыр сенім басым. «Байдын созі-кудайдын

созі» дегендей, адамнын ісі мен акылынан горі, атагына сену, отырган орынына,

мансабына сену. Ортагасырлык гумырды насихаттап, жастардын шалаказактыгын,

анкаулыгын, сенгіштігін, діни    гуламалардын жоктыгын, казактардын туа біткен

имандылыгын, оз каделеріне пайдалангысы келеді. Кейбір имамдардын надандыгына шек

жок. Ауылдагы дукендердін біріне «Жана Угым» кітабымды саудага койсам, ертеніне

имам келіп «бул кітапты сатпаныз» деп, суреден алгызып тастапты. Ол кітап кузырлы

орындарда тіркелген, авторлык кукы занды туынды. Езуін тіліп турып,

жауапкершілікке тарткызып, моральдык залалын толеттіруді білемін, бірак наданмен

соттасуды оз арыма намыс кордім.  Онымен коймай, елді дурліктіріп, шолакбелсенді,

шала діндарларды карсы кояды, билікке ыкпал етіп киянатка баргысы келеді. Біреуін

прокурордын  алдында жылаган сон, кешіргенімде бар еді. Бекежан кусап «озім

мерген болган сон кімді аяйын, олтіріп Толегенннін атын алдым» деу «зангерлік

парасатыма сын» деп, токтам солдым. Менін сол кітабым жаман болса соншама 

надандар шуйлікпес еді. Ол кітапта дін шенеуліктері шырылдайтындай шындыктын

болганына оздері далел болып жур.Ал оларды Алланын «сыйы» алдарында тосып тур.

Аруактын колдауын, сырын ашып, екі діннін басын косуга, Алланын  аміріне,

елшілеріне, касакана карсы келгендерге неткен окініш жане  жаман сый. Уа,Урпагым!

осынша азган адамзат баласын куткару тек Мейрімді, Рахымды Алланын колынан гана

келеді. Біз асыкканмен Улы Жаратушы асыкпайды жане оз буйрыгын озі коргайды,

мултіксіз іске асырады. Менін міндетім тек сендерге жеткізу гана. Мен ешкімге

кузетші емеспін. Мен ешкімнен акы сурамаймын. Маган Алла жар болсын. Аминь!

Оздеріндей казактын ул-кыздары, басын байгіге тігіп, халыкка кызмет жасап

жатканын, олардын аттары тарихта  «алтын аріппен жазылганында» білерсіндер. Бар

окініштісі казактын озін озі орлетпей, тірісінде тілдеп, олгеннен   сон   

окінетініне   не  айтарсын. Тарих халыктын откен жолы. Оны білу, откеннін

жаманынан жеріп, жаксысын онеге туту ушін урпакка кажет. Откеннен сабак алып,

болашакка дурыс жолды табуга болады. Тарихты аркім жазады жане де казіргілерге

жагыну ушін бурмалап жазады. Нагыз киянат осы. Аркімнін тарихынын тупнускасы

Алланын кузырында сактаулы. Демек отірікші тарихшылардын ахиреттегі азабы кандай

жантуршігерлік екенін білініз. Барша адамзаттын алдындагы орлеуіне карай орісі

Жаратушынын кеменгерлігімен жоспарланып койылган. Откен тарихтын да, казіргі

омірдін де, болашактын да шындыгын коре білген жон жане коресіндер. Ешкімде,

ешкашанда откен кунге орала алмайды, сондыктан, тек болашактын камын ойлагын. Ар

когамнын алдынгы ойлы адамдарын оз кезінде кадірлемеуі, казіргі дуниені колында

устайтындардын кері тартпалыгынан туындайды. Менін халкымнын болашагы

сендерсіндер, сондыктан, мен уш олшемнін де шындыгын оздеріне баяндап

отырмын.  «Халык жауы» деген атпен каншама казактын асыл ерлері курбандык болды.

Соларды кызыл жендеттердін колына мурынынан тізіп берген осы біздін озіміз

емеспе? Бейбіт кундердін озінде каншама озык ойлы акындарымыз, ерлеріміз

ортамыздан орын таппай о дуниеге аттанды. Абайды сабаган, Біржанды аркандап 

байлаган, моллаларды Сібірге айдаган тагы да оздеріміз. «Казакка казактан артык

жау жок» деп кім айтканын білмеймін, бірак карсылыгым жок. Казір сонын барін

Кенес укіметіне багыштап журміз. Ендігі Егеменді Ел болганда бір бірімізге

камкорлыгымыз шамалы. Кадырсыз «ерлігімізді», озін озі кеудеден итерген

тірлігімізді, енді кімге аударар екенбіз. Сол індеттен кутылар кун алыс емес.

Казакша айтканда «судын да сурауы болады».



                              Каралык жолы.
                  
  Уа,Урпагым! азгындыкты алыстан келетін жау деп ойлама, ол сенін  еркіннен тыс,

киген киіміне, ішкен асына, турмыс тіршілігіне, ортана кіріп, кейін сананды

менгеріп, оз еркін, оз ойын, оз созін, оз арекетін, секілді сенім тударып, жанына

да, канына да, сініп алады. Бул сені андыган кара куштін арекеті ол усак, ірі,

кейде бірнеше зулым рухтардын сені «арбауы» деп біл. Сен озін оны сезбейсін,

біреу айтса кабылдамайсын, тіпті оны жек коресін, аркашан біреуді алдап, немесе

ренжіткін келіп турады, ен жакын достарынды, туыстарынды озіне душпан санайсын.

Аркашан зулымдыкка дайынсын, бірак озінді озін «білгіш, аділетті, жаксы» деп

багалайсын. Абайсызда діни, рухани, жерлерге, адамдарга кездесіп калсан

мазасызданып, кеткін келіп турады, басын ауырады, жынын козады. Акшага, аракка

кумарсын, женіл журіске ауессін, отірікшісін жане адамдарды шагыстырганды

унатасын, ылгида кекшілсін, уйкын мазасыз, шошисын,   шымшытарык жаман  тустер

коресін т.с.с.

Каралыктын саган дару жолдары мен басына жамандык акелетін кылыктар :

-киген киіміннін тусі кара болуы, асіресе бас киімнін, жаганнын кара, арі

синтетикалык сабалак болуы, кара жамылгы жамылуын.  Оніріне кара бейненін, озіне

беймалім символдын салынуы, тагылуы. Бас киімнін аяк асты болуы,

-Уйінде кара гулге, оюга уксас салынган суреттер, жаланаш айелдер, эротикалык

ербиген адамдар, кулаган, сынган, солган табигат суреттері, неше турлі монстрлар

бейнесі, табиги емес, жануарларга уксатылган кубыжыктар бейнесі, статуялары, арак-

 шарап, наркотик рекламалары.

-уй турмысында арак - шарап сакталуы, спирт ішімдіктерін ішу, маскунемдікке

салыну,

-арам малдын етін жеу, біреудін каргап берген асын ішу, беті ашык сакталган

тунемел тамакты жеу,

-адамнын шашынын, тырнагынын ішке кетуі. Урлык асыгыс тамактану.

-даретсіз журу, беймезгіл уакыттарда тамактану, уйыктау, жыныстык катынасын жасау.

-алаколенде, жаман, нас, жерлерге кулау, отыру, аякпен басу, кону, ескі

гимараттарга, консы, монша орындарына кіру, Ішкілік,  ойнастык тунгі ойын - сауык

орындарында болу.

-аулиелі, киелі мекендерге дарет сындыру, тылсым алеміне сауатсыз кірісу, озін

білмейтін бейтаныс дастурлерге катысу, артурлі сикыр кітаптарына унілу, белгісіз

тумарлар тагу,

-діни-рухани заттарга, атрибуттарга тіл тигізу, булдіру, жат секталардын,

копкудайшыл діндердін атрибуттарын, символдарын уйінде сактау.

-беймезгіл уакыттарда терезеге, сынык айнага, су бетіне карау, карангы жерде

жалгыз кону, отыру, оз озінмен себепсіз сойлесу, кулу.

-тун ішінде  суга шомылу, ашык аспанда карангыда, жалгыз кону.

-Вампирлер, кара куштер туралы кино, бейнелеу онерін тамашалау, оны жадында

сактау, турмысында устау, олардын андерін, насихаттарын тындау. Жалгыз, беймезгіл

уакыттарда каралык рухтарды еске алу, атын атау.

-Оз дініннен аластануын, корлауын, тіл тигізуін, аяк асты етуін, кейде каргануын,

елден жиі каргыс алуын.

-копшілік орындарда, лас жерлерде, киелі орындарда, бала емізерде, тамак жасарда,

айелдін даретсіз, жаулыксыз журуі.

-ерлі зайыптылардын, босанатын айелдін, бала емізетін айелдін коп ішінде

шымылдыксыз жатуы.

-Кейбір осімдіктерді уй манына егу,(мысалы ак кайынды т.б.)Камыстын басын,

Тауыстын кауырсынын, доныздын, маймылдын терісін, басын уйде сактау.

-Куранды, діни кітаптарды баспа, жогары койып уста, даретсіз кол тигізбе.

-архардын, буланнын, жолбарыстын, сілеусіннін терісіне отырма, жатпа.

-Аккуды, буаз анды, шагылысып жаткан анды, кашкан аннын басшысын жане сонгысын

атпа, аткан анды корлама. Ордалы жыланга тиіспе,

-Дастарханды, ыдыс аякты, тамакты, тузды отты, табалдырыкты, бас киімді, ер

кісінін жагасын, малдын канын, суйегін, кулді, жуынды суды, майітті жуган суды,

тогілген сутті баспа.

-Сыпыргышты, арбанын тертесін, балтаны, баланы, кісіні, отты, ала жіпті, аттама.

-Малды бас жібімен, сауын шелегімен урма, аягынмен теппе, адамды тузбен, аспен,

нанмен, куранмен урма.

-сиырдын муйзін, аттын куйрык жалын, айелдін шашын кеспе. Орістен кайткан малдын

жолын, ортасын кеспе.

-айелінді тепсен сагын кетіресін, баланды тепсен багын кетіресін.

-Акене кол тигізбе, шешене тіл тигізбе, урпагынды каргама.

-суга, отка, желге карсы тукірме, босаганы керме, басгага суйенбе, босаганы,

есікті теппе.

-бас киімді айналдырма, теріс киме, далага шапанынды желбегей шамылып шыкпа, ер

кісінін киімін киме. Шашынды ,сакалынды карага бояма.

-тізенді кушактама, колынды тобене койма, буйірінді таянба, тандайынды какпа,

басынды шайкама. Кешкісін акша берме, малды корадан шыгарма, тунде уйді сыпырма,

уйінде ыскырма, корандагы малды санама, тунде суга барма, корада, отынга суга,

отка дарет сындарма,

-малды ыргаймен, кур кол айдама, кендір жіппен байлама, малдын тезегін теппе.

-шопті жулма, жас талды колмен сындырма, айды, бейітті саусагынмен корсетпе.

тунде тырнак алма, пышак сілтеме, пышакты шалкасынан койма, кешке пышак кайрама,

-мазардын тасын баспа, жанартпа. шобін жулма, карсы дарет сындарма.

 О дуниелік болган адамдарды скелет турінде кара киімге киіндіріп, тірі адамдарга

жауыз кылып корсететінін жиі коресін. Булда  аруактар мен адамдардын арасын ашу

ушін кара куштердін ойлап тапкан тасілі. Аруактар туралы киноларда оларды кубыжык

турінде корсету де солай. Есінде болсын иесіз далада тунге калсан, бейітке барып

кон, аруак бар жерге каралык жоламайды. Дін окілдері де кара куштін арбауына

батып, адамдарды Аруакка карсы койып отыр, бул да кара куштін айласы. «Ак пен

каранын карусыз майданы» деген осы. Кандай аділеттікті іздесенде, жакын туыстын,

адамдардын, халыктардын арасына алауыздык, ошпенділік салуга болмайды. Сенін бір

басыннын аділетін коптін кайгысына багалауга турмайды. Мысалы: Ислам алемінін,

адамдарды Аллага багындыру ушін жихадка шыгып, кыргынга ушыратуы, Крест

жорыкшыларынын согыстары, кандайда бір натиже беріп, не исламнын, не христианнын

саны ауыткыганын кордіндер ме? Ислам тек табиги туган балалар санымен, ал

Христиандар Африкалык, тагы сондай тагы тайпалардын дінге кіруімен кобейді. Еш

согыссыз екі діннін басын косып, Бір Кудайга уш миллиардка жуык халыкты (жарты

алемді) каратудан артык кандай женіс керек шын діндар адамга!   Екі діндегілерде

озімшілдікке салынып, керітартпа пікірден, тонмойындылыктан арыла алмай, бірін-

бірі мукатып, теріске шыгарып, касарысып отыр. Негізінде екеуінін де ортак

душпаны Тажал-Азазіл екенін бір сат умыткандай, Кара куштін куткені де осы,

болшектеп ал да, баскара бер. Маселенін ен маскарасы да сол, баскарып 

отыргандыгында. Олай болса, бул Аллага жагымды іс па, алде жауыздык па? Аркім бул

маселеге, екі діннін бірігуіне, осы тургыдан карауы керек. Казак айткандай,

бундайда «Урыста турыс жок».       Кара кушті женудін бірден бір тасілі

Адамзаттын бірігуінде, ол дегенініз  Аруактын колдауы, такуа тірілердін бірігуі. 

Барлык діндегілердін Алладан кешірім, жардем тілеуі жане Онын Созі мен Рухын

алаламауы. Кара куштін женілісі, ол жер бетінде азгындыктын азаюы. Азгындыктын

азаюы, ол Адамзат баласынын дінге бурылып, жаман пигылдан, гурыптан арылып, от

басы, ошак касында, когамда, келісім татулыка бейімделіп, жаксы амалдар жасап,

тозактан куткарылуы.    Уа,Урпагым! осы Улы істін басы, тізгіні Казактын колында

дегенге ултынды шын суйсен гана сенерсін, сенбесен барі далбаса. Ултынды суюді,

ултшылдыкпен жатастырма. Сенін озгеден артыкшылыгын, Кудай алдындагы такуалыгын,

жаксы адет-гурпын, адам баласына жаксы коз карасын, мейрімді, рахымды амалдарын.

Тек «казак екен» деп оны артык корме. Азгын казактан, амалы жаксы орыс коп артык.

Кісінін акылы мен амалын багалап сыйла. Баска халыктарга аділетсіздік жасасан

озіннін халкына каргыс акелесін. Кандай да улттын жаксы турмысын, онерін,

гылымын, ерекше жаксы адет-гурпын уйренгенін, артык болмайды. Асіресе аукымды

алемдік маселелерде барша адамзаттын жиган тендесі жок білімдері бар. Одан жеріп,

надандыкка бет бурма. Казакстан халыктарынын коптеген гурыптарын ортак

пайдаланатын уакыт та болады.Тек сені азгындыкка буратын, Алла жолынан

адастыратын, адамдык жаксы амалдарынды жоятын нарселерден сак бол. Казіргі

казактардын турмысы, кылыгы, пигылы, ол нагыз казакка тан емес. Жат тугілі оз

жанын тунілетін жагдай. «Казакпыз» деп кеуде согатындардын кобісі, куыс кеуде

ултшылдар, рушылдар, ураншылдар. Сенін жаксы улттын баласы екенінді озге улттар

айтканда гана  кокте Кудайдан, жерде адамнан уялмайсын. Кейбір даурыккан

ултшылдардын, алжаскан, адаскан, дандайсыган, діндарсымактардын, акылгойлердін, 

думше моллалардын, дорбадай салдесіне, екі тал сакалына сеніп, жумактын жупарынан

кур калып журме,  Урпагым.

               
                                      Такуалык.

Шын такуа діндарды, аулие гуламаларды созінен де, ісінен де танырсын, бірак

окініше орай азгындык заманда олар азайып, копшілік ішінен корінбей, акпаратка

жете алмай, торге оте алмай, босагадан орын алып куй кешуде. Белсенді болып

даурыгып, білгішсініп дандайсып, аркімнін сойылын согып жургендер арандатушылар.

Аягыннан шалып, бетінді тырнап, канден иттей шауілдеп, кыр соныннан калмауы

мумкін, бірак Казактар «ит уреді, керуен журеді» деп тегін айтпаган. Жалпы

халыктык сана деген болады, сондыктан, халык даналыгынан сусындап жур, казак

халкынын санасы жогалмайды, тек сал-пал уйыктап жатуы мумкін. Ол оянганынша 

сенде серке болып каларсын, сонда топ алдында бол, канден иттер туяк астында

калады. Койды теке бастамайды, олар лак-шібішті кызыктап жургендерінде, табын

койдын апатка урынары созсіз.   Казір елді бастайтын серке жоктын касы.  Ел

бастайтын адамды тегінен тегін «серке» демейді. Атакты аулие Ганди, елуге

жетпеген шагында айелге караудан бас тартып, дуниенін кызыгына кырын карап,

барлык сана сезімін, тіптен танін тарік еткен. Бар омірінін негізін, елін

бодандыктан алып шыгуга арнаган. Еуропа оны «жаланаш пакыр» деп, туптін тубінде

мойындаган. Бір ултты Унді халкынын екі дінге болініп жауласып жатканын коріп

аштык жариялаган.  Олардын басын коса алмай арманда кеткен. Серке болар адам

напсісін тиып, катын кумарлыктан, мансап кумарлыктан, байлыктан, толып жаткан

усак пендешілік куйбеннен арылып, тек халыктын камын ойлап, карабасынын камын

екінші орынга коя білуі керек. Халкынын басына каралык кун туганда гана мундай

адамдар шыгады. Арине Алланын калауы болса, аруактын колдауы болса, казактын

казіргі халінде оны сара жолга тек сондай тандаулы адам гана алып шыгады.

Кейбіреулер «мынаган не корінген, карнымыз ток, ел іргесі аманда»деп согер. Жок,

мына азгындыктан, тобымен тозакка бет алган елді алып шыгу ушін мен саган

аманаттаган косемдік  сырын сіміріп, улагатты бол, балам, Біреулер баласына

кайгырса, енді біреулер байлыгын ойлап кайгырады. Кейбіреулер денсаулыгынан

кажыса, енді біреулер мансабы ушін алысып кажып жур. Кайгырудын да, кажудында ен

улкені елді ойлап кайгыру, олардын азгындыгымен алысып кажу. Ел ішінде сенін

барлык мудден бар. Сенін кара басыннын бір кемістігіне кайгыру, кажу ол бір гана

киындык, ал жалпы еліне кайгыру ол куніне мын кайгы, мын кажу. Мен олімнен аса

корыкпаймын, бірак ахиретке кур кол барудан коркамын. Алланын арткан аманатын

актай алмаудан коркамын, аркімнін азгындык арекетін коріп  кажимын.

Дарменсіздігіме куса боламын. Абай айткандай ішім толган у мен орт. Абден итаршы

болып кажыдым. «Катынга кадірім жок етімді кореді, еліме кадірім жок бетімді

кореді» Бундай рухани ауыртпалыктын емі біреу гана. Егерде сенде шынымен осындай

калге жетсен, нагыз ел ушін туган ер болганын екенін біл. Менін ауыртпалыгым

женілдеп, саган ауысканы. Онда менін енбегім еш кетпегені. Бунын барін дурыс

кабылдаган урпакка ризамын жане ак батамды беремін. Аркашан кара халыкты ойла,

халык ол Алланын меншігі, сондыктан ол киелі угым. Казак деген халыкта койдын

козі, туйенін бойы, жылкынын мінезі, аккудын киесі, арыстаннын журегі, борінін

кайсарлыгы, суттін актыгы, судын тазалыгы, гулдін сані, торгайдын ані, жусаннын

иісі, жаратылыс даналыгы, даланын кендігі, жердей жасы, айдай басы бар, адамзатка

жетерліктей дастарханы, алем сиярдай кушагы бар. Халыктын несібесін жеп,

анкаулыгына ау курып, «жумсам жудырыгымда, асасам аузымда» дегендердін талайынын

басы ку далада канырап калганын тарихтан табарсын.  Ар азаматтын ары ушін, ар

жесірдін зары ушін, ар ананын агы ушін, ар аксакалдын басы ушін, ар жетімнін жасы

ушін, ар арудын шашы, ушін есеп беретін кунен кутылмайсындар. Ей, Урпагым «ауыр

жук жуктеді» деп кынжылма. Ер боп туган сон тобенде Кудай, касында аруак барда

адаспайсын, саган ерген елді де адастырмайсын. Ешкашан карсылык жолын іздеме,

журегіне сеніп, акылына ерік бер. Кияли ойга ілессен опык жейсін. Арка суйер

агайынды, акылдасар аксакалды кадырлей біл. Гулама, галымды каражатсыз калдырма.

Халыктын улы гурыптарын, салт санасын, том-том кылып жазып журген жазушылардын,

куйін ноталарга салып, мадени мура жасаган, аркалы азаматтардын енбегі зор.

Олардын созіне ешкім кулак аспаган сон, кобісін хатка салып муражайларда жатыр,

соларды ынтанмен окып, сауатынды аш. Муражайларга, архивтерге коп уніл. Айелдін

арсызын, еркектін алжуазын ортана коспа. Аркімнін беттілігінен горі, тектілігіне

коніл аудар. Мысалы:Гаити елі кезінде сол аралга апарылган басы байлы кулдардын
 
негізінде пайда болган ел екен. Алемдегі ен соракы  гурыпты халык ретінде атагы

бар. Табигат апаты кезінде бір дорба ун ушін бірін бірі олтіріп жатканын

телеарнада кордік. Ал казак аштык кезінде кангып келген баска улт адамдарынын

озін сырт тепкен жок. Ленинград блокадасындагы орыс халкынын озін озі устауын

корініз, міне «тектілік» деп осыны айтады. Жиырмадан аскан шагымда Молодежный

ауданында кызмет жасадым. Шаекин Михаил аксакалдын камкорлыгын аркаланып, сол

уйде жиі болатынбыз. Бірде агамыз Ульянов ауданына исполком торагалыгына ауысты.

Кошер алдында ол кісі барімізді жинап «Мен дам ауыз тиген шанырактын, бірде-бір

адамы калмасын» деп елді дамге шакырды. Кошерінде уй мулкін артпакшы болганымызда

бізге, «уйдін люстраларын (шырагдан) алмандар жане де перделер сол калпы калсын»

деді. Ол кісінін осы тектілік улгісін келешекте озіме улгі туттым.  Бір шопан

тойында арнайы  дайындаган киіз уйге кірмей, «кімнін аты байгіден келсе, сол уйге

конак боламын, себебі бугін сол шаныракка бак конады»деп айткан сон, аты байгіден

келген уйге хабарластык. Неткен парасаттылык. Какіжан жездем айтушы еді «Ылги кул-

кутан баскарган бул укімет (кенестік) копке бармас, тарыдай шашылганын корерсін»

деп. Он жылдан  сон айтканы келді. Казіргі кезде беті жылтырды, калталыны сыйлап,

тектілерден тебінгі калмаган уакыт кой. Дегенмен «жузден жуйрік, мыннан тулпар

шыгады» деп казак тегін айтпаган екен. Асыл акенін акылымен оскен, Рауан, бугінде

ел калаулысы болып отыр. Отірікші екі жуздіге, урыга, саткынга, сайкалга екі

марте сенім артпа. Адамнын баскадай жамандыгынан арылуына мумкіндік бер.

Казакта  «ер кезегі ушке дейін » деген кагида бар. Сенін алган жарыннын да

кемістігі болады. Соган карап айырылыса берсен катынсыз каласын. Есінде болсын,

кемістіксіз кыз, ол жумыктагы Кордын кызы. Кемістіксіз адам болмайды, аркімнін

бір мінезінен каша берсен жалгыз каласын. Казакта «жалгыздык Кудайга гана

жарасады» деген даналык бар. Дос   маселесіде   осылай. Біріншіде:- досынды

тандай біл, кездескеннін, араласканнын, бірге ішкеннін барін дос санасан, жезокше

айелден нен артык. Талай сындардан отіп, сеніміне кіріп барып ойланарсын.

Негізінде сенін жарты болмысын досыннан калыптасады. Озін кім болгын келсе,

сондай адамга уйір бол. Екіншіде: «досты кудай косады» дегенді умытпа. Нагыз

досты ен бірінші карынын емес, калтан емес, журегін сезеді. Кадімгі кызга гашык

болгандай сезім пайда болады, ылги онын касында болгын келеді, сагынасын, озіннен

бурын оны ойлайсын, куанышына секіріп, кайгысана куса боласын. Ушіншіде:- тура

осы жерден журегіне емес акылына ерік бер. Досында да осы сезім бар ма, сен

киналганда не акыл береді, сенін акылынды елей ма, басына іс тускенде катынасы

озгереме, ылги сені колдайма, алде ащы да болса шындыкты бетіне айта ма, коп

ішінде коніліне карай ма, алде даурыгып кете ме, ел туралы, жер туралы не

ойлайды, туган туысына жаны аши ма, ашымаса саган калай адал болмак, корсе кызар

ма, кызганщак па, сурамшак-сумакай емес па. Осынын уштен екісі болса достыкка

жарайды, уштен бірі болса жолдастыкка жарайды, токсан тогызы болса,  ол кияметтік

шынайы достыкка лайык.          

         Адамнын денсаулыгы басты байлыгы. Адам агзасында  барлыгынын белгілі бір

олшемі бар. Жасайтын жасы, омірлік куші, адамдык ой  кабылеті т.с.с Мысалы:

жасыннан дау дамайга, неше турлі саяси додага, уайым-кайгыга, айтыс-тартыска,

байлыкка, мансапка, маскунемдікке, жумсалган куаттын орыны толмайды, тек куатынды

ысыраптайсын. Ал,жаксылык ушін ілім-білімнен, онерден, діни-рухани талімнен, 

елге деген уагыз, кызметтен, керісінше бойына куат жинап, тазарасын. Ар ісіннен

алган алгысын, ол денсаулык кепілі, ал алган каргысын бір агзанын солуы. Адамнын

бойындагы куаттын да ысырап молшері бар. Сондыктан, жасыннан дененді шыныктырып,

озінді аздыратын, куна істерден, маскунемдіктен, нашакорлыктан, аулак  болып, дер

кезінде дем алып, таніне суык дарытпай, жылы киініп, не болса соны жей бермей,

асыкпай дурыс тамактанып, бойына жаман адеттерді калыптастырмауга тырысып,

танінді, жанынды тазалыкта устап, аса зорыктырмай омір сургенін азбал. Колын бос

уакыттырда казактын саят онеріне коніл бол. «Ер жігіттін кайгысын Сулудын кушагы,

Тулпардын туягы, Сункардын кыягы алады» деген бар. Сарыарканын даласында жуйрік

аттын тізгінін жіберіп бір заулатканыннын озі  неге турады. Сол сатте, жеті

казынан касында болса, сенен бакытты жан жоктай сезінесін. Жігіттін жеті

казынасы: Акылды жары, жуйрік аты, кыран буркіті, кумай иті, берен мылтыгы, откір

пышагы, какпаны жане торы. Акылды жары- алынбас камалы, жуйрік аты- канаты, кыран

буркіті - мысы, кумай тазысы- сенімі, берен мылтыгы-куаты, откір пышагы-кайраты,

какпаны-серті, торы-айласы.Осынын барін жасымнан жаксы кордім, улгі туттым жане

алі кунге менін торімде тур. Екінші айелім поляк кызы еді. Бірде «Скажи как меня

любишь» деп болмады. Олай айттым, былай айттым «ну как,ну как» деп коймады. Тенеу

таба алмай турып, турып «Люблю тебя как собаку» демесім бар ма. Уш кун урысыстык.

Ал шынында да, иттен артык жаксы коретінім жок. Иттін сенімділігіне ешбір адам

тен келмейді. Сол иттін кадірін кім біледі. Оз омірін кадырлей білмеген адамнын

омірі де, ит омір емес пе. Казіргі кезде казактар арасында, асіресе жастар

арасында арак ішіп маскунемдікке салынгандар азайып келеді. Тек кейбір ауылдык

жерлерде жумыссыз ыржалактап, азып жургендердін маскунемдігі болмаса.  Мал

орынында журген оларга не дерсін.   Маскунемдіктін, нашакорлыктын сені хайуанга

айналдырып, аздыратыны туралы мен коп токталмадым. Себебі, менін барлык

жазганымды окып отырып, одан озін жиіркенбесен, менін созім есекке арткан жукпен

тен емеспе. Кезінде орыстын гурыпымен коп кеселге жолыктык. Барлык омірінде

араксыз куні жок Ресейдін озі аракпен куресіп жатыр. Халыктын гурыпы тузелмей, ол

тузелмейді. Барлык азгындыктан кутылудын жолы ол казактын гажап гурыпында. Менін

арбір созім озімнін, халкымнын, тагдырынан алынган кагидалар корытындысы. Рухтын

тарбиесі. Ултымнын онегесі. Жастык шагымда таннін гана рахатын бакыт санадым.

Кырык жасыма дейін напсінін гана кулы болып, танімді тоз-тоз кылып шаршатыппын.

Барлык агзаларыма жиналган аурудын курсауынан шыга алар емеспін. Менін танімнін

ауруына байланысты кемістіктерім бар, бірак рухымнын кемістігі жок. Себебі

кырыктан алпыска дейін Алланын амірімен тек Рухымнын камын жедім. Танімді коп

мазаламагандыктан кішкене дем алыпты. Енді оны рухымнын денгейіне котерейін

десем, кезінде ысырап болган денсаушылык шыгынынын орыны толмай тур. Танімнін

саган улгі боларлык онегесі жок. Жастайымнан біреудін осындай акылын тындаган

болсам, шіркін. Танімде, Рухымда бір денгейде болып, кай жагынан болса да саган

улгі болар едім. Сондыктан Рухани осиеттерімді толык басшылыкка алып гумыр сур.

Тан тозады жане осы гумырда калады, ал рух тарбиеленген сайын орлей береді. Шаман

келсе танін мен жанынды бірдей кадірле, себебі тані саудын, жаны сау. Олшеніп

берген омірдін арбір каскагым саттерін кадірлей біл. Ей,Урпагым,   ен дурысы

такуалардын омірі. Такуалык-ол адамнын адами парыздарынын барлыган дурыс орындап,

кімге болсын, неге болсын, шынайы дурыс карай білетіндігінде. Акемнін інісі

Адекенов Мынжасар агамыз зейнеткерлікке шыккан сон, Алла жолын устанып такуалыкка

жетті. Козінін тірісінде, токыраган токсаныншы жылдары бабамыз Карпыкбайдын

жаткан жерін тауып, басына сегіз тонналык, биіктігі уш метр кулпы тас койды. Бір

куні тунгі сагат он екіде уйге келді. Сондагы шаруасы, облыс колемінде туратын

барлык женгелерін аралап сыйлык таратып жур екен. Шешемді оятып устіне шапан

жауып, жібек шалісін басына салып, батасын алып кетті. Кайтыс болар

шагында «Коштасар кездегі ойлар» атты кітабын урпактарына сыйлады. Сергазыдай

улдар тек осындай акеден гана туады. Кундіз туні Кудайга кулшылык етіп, дуниеден

отті. Ондай адамдар ешкімге зияны жок, озі де зиян шекпейтін, айналасындыгы

жаратылыспен ундес, адамга да, Аллага да жагымды. Алем оны суйеді, ол

айналасындагы барлык Алемді суйеді.            

      Уа,Урпагым, енді осы такуалыкка жетудін азынаулак сабагын уйренгенін жон

болар: Албетте тан кылан бере уйкыдан туруга дагдылан. Казакта «ерте турган

еркектін ырысы артык, ерте турган айелдін бір ісі артык» деген бар. Расында да,

Жаратушы кунді жарык кылып сенін несібенді теруіне жагдай жасаган. Конілді

кейіппен он аягынмен турып тосегінді жина, иесіз тосекке шайтан аунайды дейді

бурынгылар. Даретінді алып болган сон бір тостакан су ішкенге дагдылан. Шынайы

ниетінмен ен бірінші парызын-тан намазын окы. Сенін Кудайга кулшылыгыннын

баскалардын мазасын алмауын кадагала. Бірге конган адамдар болса да амандасып,

оларга «кайырлы тан» тіле. Шаман келсе тунемел тамакка уйір болма, Кандай да

болсын ыстык тамакты дастарханга кояр алдында бес-он минут демін алдыр. Егер де

намазбен ас косарласып калса, бірінші тамакка отыр, асты телміртпе,

казактар «Ораза, намаз токтыкта, аштык келсе басына салден калар боктыкта» деуі

орынды. Даретін болса да дастарханга отырарда колынды жу жане суртпе. «Тангы ас-

Танірден» тойып ішкенін жон. Уш акты: кант, туз жане сутті аз пайдалан. Кандай да

болсын асты оз алданнан бастап жеу керек, кобінесе тамакты колмен, асіресе уш

саусакпен жеп уйрен. Тамактын ішінен усак туйек богде зат корсен баскаларга

білдірмей алып таста, ал кауыпты болса отыргандарды ескерт. Кашанда болсын

даретке барарда озінмен бірге Куран жазылган, діни рухани заттардын болмауын

тексер. Отыратын жерін жеміс-жидек, данді-дакыл егетін жер, адам журетін жол

болмасын. Ойпандау жане жумсактау жерді танда. Даретхана іші болса есігіне белгі

кой, сойлеме, аузынмен дем алма, сол аягынмен кіріп, он аягынмен шык. Мушенді

сумен жу, не кесекпен сурт «мінгені пайгамбардын есек деген, колына устаганы

кесек деген» осыдан калган, кагаз колданба ойткені онда кие бар жане суртуін,

нажісті одан арі денене жагу дегенмен пара пар. Шашыннын, сакал, муртыннын,

тырнагыннын тісіннін, жагдайына мукият бол. «Тырнагы оскеннін озі капір, шашы

оскеннін елі капір» Кырык жасыннан кейін сакал койганын дурыс. Бул ер азаматтын

толык жетілген шагы. Сакал діннін белгісі емес, есейгеннін белгісі. Сакалда уят

бар, уятта иман бар. Тек сакалдын озі копшілік ішінде адамнын напсісін тияды.

Киімін ескі болсада таза, арі укаланбаган балсын, Асіресе бас киімін мен аяк

киіміннін санділігіне коніл бол, сонда баска киіміннін кемістігі байкалмайды.

Казакта «дос баска, душпан аякка карайды» деген бар, Хош иісті майды пайдалан.

Негізінде ен заманауи киімдерді кигенін дурыс «Заманына карай боркін болсын,

турмысына карай коркін болсын». Далага шыксан жолда колікке карсы жагымен жур,

алдыннан корінген богет зат болса ерінбей алып таста. Жолыккан кісімен бас иіп

амандасып от. Сенен комек сурамаган жагдайда ешнарсеге араласпауга тырыс. Жас

саби, ауру жане карт адамнын жоні баска. Кандай да болсын адамнын сурагына

байыпты жауап бер, білмесен білместігіне уялмай ишарамен гапу отін. Ат-колігінмен

журсен таза уста жане аумесерленіп, койкастамай жур. Шаман келсе ен заманауи

колік устауын жарасымды. Алыс сапарга шыксан богде адаммен шыкпауга тырыс. Жолга

шыгарда акшан, оттыгын, пышагын жане суын болсын. Барар жолды білсенде сурастырып

жур. Ешкашанда тангы асты тастама, кешкі аска карама. Шакырган жерден калма,

мерейін оседі. Шакырмаган жерге барма кутын кашады. Кашанда болсын бос созге уйір

болма, адамдарды атымен ата жане озі жок адам жаман болса да сыртынан жамандама.

Козбен кормей ешкімге сенбе, досын болса да ішкі сырынды айтпа. ар нарсені шын

ыкыласынмен істе, Кандайда комегіне акы сурама жане пайда коремін деп жасама. Екі

адамга комегін бірдей кажет болса - бірінші жакынына комектес. Руксатсыз біреудін

уйіне бас сукпа, кірсен дауыстап амандас, жауап болмаса шыгып кет. Уйге кірсен

тізе бук, уйдін де иесі болады. Егер сен жанжалдасып шыксан, шыгысымен  аягынды

уш рет жерге тебініп барып, жоніне кет. Копшілік ортасында бос орынга отыр,

немесе басшысы, иесі усынган орынга отыр, дегенмен босагага уйір болма жане торге

умтылма, біреуді аттап отпе, копшіліктін ортасын жарып отпе, усак-туйек ретсіз

сурак койма, сойлеген кісінін созін болме жане сол кісіге карап отырып тында. соз

тындап отырып усак туйекке аландама, мурын шукып, кулак касып, устінді сипалап

т.с.с. кылык жасама, улкен аксакал, галым жане беделді адамга сыртынды каратпай

отыруга тырыс, жайылмай, жапыраймай отыр, баскага отыруына мумкіндік жаса, Дау-

дамай тудыратындай сурак койма, коп тындап аз сойле, айтылган создін торкінін

білсен де, жана естігендей тында, шаман келсе коп тілегін орындауга тырыс, «намаз

окимын» деп копшіліктін шыркын алма, жаксы соз каза болганынша, намазды каза кыл,

намазга кайтып ораларсын, ал жаксы созді іздеп таппассын. Соз сойлеуші озін

болсан-байыппен талдап сойле, коп ішінде біреуге тесіліп калма, соз арасында

аздап калжындап, елді сергітіп отыр, бірак ешкімді мазак кылма, білмейтін немесе

шала білетін такырыптан аулак бол, жорамалдап білгішсінбе, елді шаптастырма.

Созінді далелді айт жане женілтек баяндама, кулкіге айналдырма. Акыл айтуга

кукылы болсан, жетік білсен, зиянсыз болса, сураушы оган ынтызар болса гана айт

жане діни гурыпта айт.  Ертеде бір данагой уагыз айтуга жиынга келсе, екі-уш кісі

отырганын коріп, адам жиналмай не айтарын, не айтпасын білмей аткосшысынан

сурапты. Сонда аккосшысы «Мен білімдар емеспін гой, сонда да корада бір аттын

гана турганын коріп, оны аш калдырмаймын гой» депті. Данагой орынына барып,

терлеп-тепшіп алгі екі адамга екі сагат даріс беріпті. Кайыра аткосшысына

келіп «калай болды» десе, аткосшы басын шайкап «мен білімдар емеспін гой, бірак

корадагы бір атка барлык жемді беріп, баска аттарды аш калдырмаймын гой» деген

екен. Діни, урпактык, балалык, коршілік, туыскандык, акелік, аталык, жубайлык,

достык,  мемлекеттік, азаматтык, когамдык, Отандык, парыздарынды арканшан, дер

кезінде жане мукият орында. Айналандагы табигатка, алемге, жан- жануарга камкор

бол жане суйе біл. Ен бастысы адамдарды суй, ойткені оган періштілер де бас иген.

Ешкімге, еш нарсеге байланып калмай, акылмен суй. Кезі келгенді, кімді болсын,

нені болсын жогалтасын, айырыласын, себебі барлыгы уакытша. Шетел автокілігін

тепкендерге кызыксан, біреудін мугедектік арбасында отырганына карап, озінді

таубеге келтір. Ар арекетінде обал жане сауап принцитерін басшылыкта уста. Тунгі

уакыттын біразында Жаратканмен жасырын кауышуды адет кыл. Унемі жардем сура

(Аруактын колдауын салуды), не берсе соган муктаж екенінді жане екі дуниеде

жузіннін жаркын болуын тіле. Дуганын турі коп, бірак Алланын ерекше куп

коретіні,пендесінін денсаушылык сураганы.Уа,Урпагым, Кураннан, Інжілден,

шаригаттан жане халкыннын макал-мателінен, адеп, адет-гурыпынан, даналык

создерінен, омірдін барлык сурагына дурыс жауап табасын. Парасатын мен санан

аркылы гылым жетістіктерін угасын. Гылым-білімге ынтызар бол, ол сенін адамдык

болмысыннын озегі, саналы омірінмен гана тіршілігін хайуаннан ажыратылып турады.

Кашанда оз ісіне жетік маман бол. Онерге куштарлык-нагыз ер жігіттін гана

санасында болатын сезім, ол сенін еркектігіне сын. Білімінді, онерінді тек

жаксылыкка гана пайдалан. Сен залым болсан, барін бакылап, баскарып турган тылсым

дуние саган коп сырын ашпайды, керісінше автоматты турде жиырылып калады. Сенін

ниетін тузу болса барі саган бетін бурады. Кудірет иеміз букіл жаратылысты осы

зандылыкка багындырып койган. Кім болсанда еліне, онын ішінде казак еліне, кызмет

істейтіндіктен оз халкыннын жаксы, жаманын, кыр-сырын, жан дуниесін, тілін, адет-

гурыпын, салт-дастурін руханиатын, тарихын, рулык жуйесін жетік білгенін озіне

жаксы. Бул дуние, пирамида тектес ушында дін, онында гылым, солында онер. Тек осы

ушеу бір бірімен уштысып, біріккенінде   гана  адамзат  заманасы  тузеледі.


                               Казак ішінде.

«Мал конысын іздейді, Ер жігіт туысын іздейді» деген атан казактын даналыгын

белгенін жон. Колында билік барда, калтанда байлык барда туган туысына комектес.

Ретін тауып улкендеріне салем беріп жур. Жастарына желкен болып, жетіміне калкан

бол. Біріне бірін уйір кылып, уйымшылдыкка баулы. Шаман келсе олар сені іздерден

бір кун бурын оларды еске алуга тырыс.Туысына ешкашанда окпе артпа, осекке ерме

жане де жаксылыгынды карызга жасама, міндетсіме. Керісінше, бір парызыннан

кутылганына куан. Негурлым туысын коп болса, согурлым ірген биіктеу, жауын

аласалау болады. Агайыннын кадірін каралы болганда білерсін. Балтырын сыздап,

басын ауырганында касыннан табылар. Тірінде жауына алдырмас, олсен комусіз

калдырмас. Омірін думанды болады, урапагын иманды болады. Кадірін артып,

картайганда курметтке боленесін. Ботенмен куркірегенше, бауырлас туысынмен

дуркіре. Ата-коныс-алтын мекен. Казактын жерінен артык кандай жер керек. Атырау

мен Алтайын, Алатау мен Ер Кокшен, Ултымнын Улытауы, Ерейментау, Ертісін,

Кызыларай, Балхашын, Жетісуын, Жайыгын, Куландын мен Жыландын, Каркаралы,

Баянын... Таяуда «Мухтардын муны» деген макаланы окып, осындай елінен окшау,

тойган жерінде, тыныштык тауып журген жігіттердін кобейіп бара жатканын байкадым.

Жат елдін жаксысы болып, озін-озі жатсынып жургендердін, туган жерінен тугыр таба

алмаган «тулгалардын» болашакта не кадірі болар дейсін. Тагдырдын талкегімен

жургендердін жоні баска. Казактын шынайы арыстары кугын сургінде журіп,

кісендеулі куйінде еліне кашып келгенін, каншасынын елі ушін  сонгы касык канын

туган жеріне тамызганын, каншасынын суйегі еріксіз жат журтта калганын, біздін ел

жаксы біледі. Ал,не болса соны сылтау кылып, журтыннан жырак журуге болмайды.

Акылды адам битіне окпелеп тонын жакпас, не болса да елінмен кор балам, «коппен

корген улы той». Отансыз жаккан отыннын кызуы болмас, урпагыннын кадірі болмас,

тегін тексізденіп, торіне Кыдыр конбас. Аруагын батасыз, тукымын атасыз калып

журмесіне кім кепіл. Арине «елсізге итте серік». Бойда куатын барда кім болса

сонымен журерсін, коштасарда кіммен коштасарсын. Бір кездері акем елден окшулап

коныс аударды, басына іс тусіп жануясы киындыкка душар болган шакта акемнін

достары кол ушын берді. Мен Алматы каласында окуда едім. Какаган кыстын ішінде

жылу кубыры жарылыпты, айналадагы толган баска улттар, жалгыз кемпірді кайтсін.

Мен келгенше бірнеше кун отіп кетті. Конілім алабуртып уйге кірсем, шешем жылы

уйде шай ішіп отыр. Акемнін досы Егешов Кабиден аксакал уш жуз шакырым жерден

батарейлер, данекерлеушілерді алып келіп, жондеп кетіпті. Акем аман-есен

ортамызга оралып, ескі досы Михаил Шаекин аксакалдын комкорлыгы аркасында оз

кызметіне, оз денгейіне кайта беттеді, бірак ауруы оршіп узакка бармады, уйде

кайтыс болды. Жаз шыга окуымды бітіріп, елге оралуга бет алдым. Кенестік дауірдін

кезі, уй тугілі патер жалдау киын уакыт. Акемнін омір бойы кызмет еткен жерінде

басшылыкта отырган Бурабаев Кайдар аксакалга жолыгып едім, «Сен Мекеннін

баласысын ба, тандаган уйге кіресін» деп жанадан салынып біткен уйдін кілтін

берді. «Акен олсе де, акенді корген олмесін»  деген осы балам. Акеннін коз корген

достарын ерекше кадірлей біл, олардан акеннін иісі анкып турады. Бул дуниенін

соны калай болса, ол дуниенін басы солай болмак. Баландау жігіт болсам да акемнін

кошін туган жеріне, агайындар ортасына, аруактар корганына аман-есен алып

келгеніме озіме-озім ризамын. Тек «ел іргесі болінбей, ынтымагы ыдырамаса екен».

Кара басына так іздегенінше, оз елінде бак іздегенін дурыс жане осыны Аллага

жагымды іс деп біл. Пайгамбарымызды туган жері Меккеден тас аткылап куганда,

баска журтта тані жай тапса да, жаны жай таппады. Барлык гумырында жерін ансап,

коштасар шагында орайын тауып,  коз жасын тогіп, Кажылык жасап, туган жерін барша

мусылман кауымына орталык етіп, кетуінін озі Улы адамнын, урпактык парызын калай

отегенінін озык улгісіндей емес пе. Негізінде пайгамбардан артык пірін  жок.

Казактын беделді жігіттерінін бірі, зангер Омаров Орал айтушы еді,«Аскерде

жургенде бір генералдын кызы озіне гашык болып, елге кайтар кезде генерал

оган «Сен кызыма уйлен. Москвада турасындар» деген угітіне,        «Жолдас

генерал, у каждого своя Москва есть» депті. Аркімнін оз жері озінін Швейцариясы.

Алла адамдарды улттарга, насілдерге боліп, аркімге жерін, мекенін, несібесін

буйырган. Империалык пигылмен баска елді жаулап алу, экономикалык тауелділікке

ушыратып, отірік камкоршы болу. Туптін тубінде жер байлыгына кызыгып, оны бодан

кылу, ел ішін сатып алып, алауыздык тугызу, Аллага жагымсыз арекеттер, бундай

саясат, сонында опык жегізетінін тарихтан коруге болады. Римдік, Византия

империялары, Советтік татолитаризм, Неміс фашизмі т.с.с. Басканын  жерінде, оз

елінде турса да, оларга барі бір, тек карыны ток болса, койлегі кок болса болды.

Бундай пигылдагы адам, бундай халык адамзаттын жауы. Ал соларды жактайтын 

адамдар кобінесе оз ултынын тілін, кадір-касиетін білмейтін макулыктардан шыгады.

Бунын негізі Отандык сезімнін аздыгынан, Сондыктан да олар ешкімнін елдігін,

тауелсіздігін сыйламайды. «Улы Бейбарс султандык тагын тастап, улы даласына

кетіпті» деген аныз негізсіз емес. Оз Отанын, Жерін суйген адам ешкімнін жеріне

кызыкпайды жане ешкімге де оз жерін бермейді. Ол ушін олген адам тегінен тегін

шиХид атанбайды.  Алланын аміріне багынган адамнын ісі, аркашанда акталады. Аркім

озіне буйырганга канагат етуі керек. Туптеп келгенде адамзат тек жер планетасын

суйіп, тек оз планетасын игеруі керек. Осы пигыл болмайынша адамзатка космос

сырларына, гарыштык катынаска жол жок. Уа, урпагым! саган осы Дешті-кыпшак

даласынан аскан жер керек емес, ел ішінде болсан, озегін талмас. Сонгы асын

конагына сактаган елдін баласысын. Бір кездері касыма онерлі, ор жігіттерді

ертіп, ел аралап  коп журдім. Бірде касыма каланын сахнасында емес, даланын

сахнасында танымал, дастурлі анші Ерлан Сейтенулын, дін біліміне он жасынан коніл

болген Ардак Кабиулын, аншы Сабыр Базарбайды ертіп Каркаралы, Семей, Балхаш

онірін аралап, кырык кун елмен кауыштык. Ауылдан ауылга, елден елге жетелеген

азаматтардын меселін кайтармадык. Кейіннен санап отырсак, осы сапарда елу койдын

басын жеппіз. Біз тойламаган той, біз кызыктамаган кызды ауыл калмапты. Аузын

ашып, козін жумган кастерлі казагым-ай, тіптен елге оралуды умыта жаздадык.

Каншама акыл, даналык соз естідік, муражайларда жок жадігерлердін козайымы

болдык. Калын елдін пигылы, анге, ангімеге, онерге, уагызга деген ынтасы, дархан

дастарханы, кимастай кабыскан кушактары, даламнын  тарланбоздары алі де ел ішінде

мол. Сарыарка онірінде ел бастап, «Наркескен» атанган Шапырашты Садырбаймен

елуден аскан шагымда таныстым. Онын ужымымен Казакстаннын талай елін, талай жерін

аралап, уагыз айтып, казак халкын бастауына бетін бурып, кызмет жасадык, талай

булактын козін аштык. «Аруак  риза болмай тірі байымайды». Елдін байып,

Мемлекетіміздін бейбіт гулденіп, оркендеуі де осындай азаматтардын, кыздардын

тілеуі шыгар. «Ел агасыз болмас, тон жагасыз болмас». Елді жиі аралап,

Сарыарканын сырмагына аунап, булагына шолінді кандырып жур балам. Елден окшау

жургенін жетесіздіктен, ал мен сені оган баулыгын жокпын. Кай ауылда болсан да,

сол елдін токсандагы кариясына  салем бермей, агасынан акыл сурамай, аттап отуші

болма. Шакырган жерден калма. Казак сені озіде куыс уйден кур шыгармас. Есінде

болсын, «ердін жаманы болса да, елдін жаманы болмайды». Елді жерде уры бар, таулы

жерде борі бар, оны да умытпаганын жон. Бірде ел ішіндегі уры усталып, оны

керегеге байлап, би келгенінше устапты. Би келіп аска отырып, алгі урыны да  аска

отыргызыпты. Сонында урыга «осы урлыгын сонгы болсын, енді урлык жасама»деп

босатып жіберіпті. Бидін бул ісіне таныркаган елге «Ей журтым, каскырды куртамын

десен, тогайынды орте, урыны куртамын десен мал устама, зинакорды куртамын десен,

катынсыз омір суріндер. Бул ушеуі де кияметке шейін болмак» депті. Олімнен

кутылган, бидін мейіріміне   танті болып, кияметті есіне алган уры урлыгын койган

екен.  Екі тау косылмаса косылмас, ал екі ел косылады. Козіннін тірісінде

істейтін сауапты істін бірі ол копір салу. Бірге тумаса да туган інілерімдей

болган Бабайбековтар аулетінін ата мекенінде копір салдык. Аталар онегесін

орындап сауабын  алу ушін істелген бул істін манінін астарына карасам, ол  елді

біріктіру, екі жактын басын косу екен. Нагыз копір салу, елді біріктіру екенін

угын. Елді алаламай баска улттардын да конілін аулай жур. Кудай каласа сендердін

замандарында дін басы бірігіп, ортак дастурде калыптасып калар. Коммунистік

заманда атеистер мен діндарлар арасында жиі болып туратын тартыстын біріне куа

болган едім. Сондагы сурактын ен киыны «дуниеге бірінші тауык келген бе, алде

жумыртка келген бе?» Жумыртканы онтустік онірінде «тукым» деп айтады. Тауыктан

жумыртка пайда болады, ал жумырткадан тауык емес, тауыктын балапаны пайда болады.

Дуниеге арине бірінші тауык келген, себебі Алланын амірімен жерден жуп-жубымен

ан, кустар пайда болган. Сол кустардын турін арі карай жалгастыру ушін жумыртка

туылган. Казактардын оны «тукым» деуі бар сурактын жауабы. Жумыртка тауыктын

тукымы. Орыс халкынын жаксы бір гурыпы, сол тукымды сандеп, оздерінін ен басты

мейрамдарынын киелі ас-дамі етуі. Тукымын ойлаган арбір адам урпагынын киесін

осылай кадірлеуі кажет. Оте жаксы гурып. Адамнын тукымы еркектін урыгында. Ол

урыкта ешкандай рух жок, тек кана аналыктын клеткасына табысканша кыймылда бола

алатындай куаты бар. Мысалы:кесертке куйрыгын кесіп кеткенде жауын алдау ушін 

козгалыста болатыны тарізді. Атеистік галымдар атом куаты идеясын устанып,

баланын омірге келуін, Кудайсыз  табиги нарсе деп карастырады. Аныгында урык

биоэнергетикалык куаты аркылы айел курсагында аналык клеткамен табысып, анасынын

агзаларына арка суйеп бір организмдей дамыйды. Сол дамудын аркасында жетіле келе

Рух-жанды кабылдап оз бетінше кыймылдай бастайды. Айы куні толганында Адамнын

тукымы-бала дуниеге келеді. Тукымынын болашагын ойлаган арбір еркек айелімен

жакындасарда мас, лас куйінде немесе ауру халде болмауга тырысып, урыгын

кастерлеп, дуниеге некелі, дені сау урпактын келуін ойласа еді. Казактын уйлену,

ак шымылдыкка жату гурыптары осынын барін ескерген. Адет-гурып, салт, дастурдін

коптігі, ол кызыктын коптігі, улгі-онегенін коптігі. Тек ел озінін жаксысынан

жеріп, озгенін жаманын уйренбесе болды. Мысалы:Орта жуз тургындары орыс халкына

бейімділігі, тіптен олікте арак ішу, атасымен стакан кагыстыру, тойында бата-

тілегін аракпен тілеу секілді орыстардан алган азгын кылыктары да аз емес. Ал улы

жуз онірінде уйгыр, озбек, турік халыктарына еліктеу байкалады. Казактын айтулы

бір тамагы орыстар ерекше кызыгатын «бесбармак». Шымкентте Досалы мен Мекенгуль

дастарханына шакырып, конак кылды. Онтустіктін конак кутуіне ешбір онірдін таласы

болмас. Садырбай, Багдат ушеумізді уш жуздін биіндей кылып курметтеді. Бір кезде

табакпен бас тартылды. Ерекше тартымды дастур екен. «Баска бата берініз» деп 

Сакен буйірімнен туртіп калганында гана, тусіне бастадым. Баспен коса жамбас

алдыма койылды. Біздін елдегідей «тагыда тураушы болган екенмін» деп мипалауга

кіріспекші едім, Доскен «жок басты озініз женіз» деп карсылык білдірді. Міне осы

жерде казактын «сый кылсан, сыпыра кыл» дегені кандай орынды. Орта жузде табакты

тіреп турып, ар мушесін арнап толтырганымен, бастан кадір кеткелі кашан. Бірде

алдыма койган баска карап сал ойланып отырып калыппын. Карсы отырган бір кара

жігіт  «Что сидите, люди ждут» деп басты  жулып алып озі «мипалау» жасауга

кірісті. Аяккы устелдегі жастар да жалмандап «бастан ауыз тиейік» деп жатыр.

Содан бері басты усынса тезірек ауыз тиер-тиместен, жастарга усынатын болдым.

Улкенге бас усыну ежелден келе жаткан казактын улы дастурі емес пе, ол

басты «бас» кана жей алады, бас жеуге жастардын жасы да, кылган енбегі де, когам

ішіндегі орыны да болуы керек. Басты улкенге, курметті конакка усыну-ол озгеге

онеге, урпакка улгі дастур. Маселе бір жапырак етте емес, урпактык ізетте,

улкенге деген курметте. Ал жастын баска умтылуы, ол коргенсіздік, келіндердін,

бала-шаганын жеуі уятсыздык деуге болады. Ал онын арысында, койдын басында ерекше

биооріс болады, онын картан адам агзасына пайдасы да бар. Коргенді

жігіттердін «акем тірі турганында бас устамаймын» деп айтатыны да бар. Акмола

онірінде тагы бір кызык салтты кордім. Дастархан басында усынылган басты моллекен

газетке орап уйіне алып кетті. Жанагы ангіменін кері кейпі. «Бас берген екен» деп

карі тобеттей уйге барып жеудін не берекесі бар екен. Біздін елде ерекше беделге

ие болган К.Ботов деген орыс аксакалы болды. Оны орыс деуге аузын бармайды,

тірісінде «руым шекшек» деп, кайтыс болганында казакша-мусылманша жерленді.

Бірде, бір елдін дастарханында отырып, уй иесін катты абігерге салыпты. Ол елдін

салты бойынша койдын басынан аркім ауыз тиіп жейді екен. Кезек Какене келгенінде

койдын козі, кулагы, миы жок екен. «Ей, жануар, сен конакка Ботовтын келгенін

кайдан білдін? Коретіндей козін жок, еститіндей кулагын жок, тіпті миын да

шамалы. Е, сен сіра иіскеп білгенсін гой» деп кенсірігіне жармасыпты. Катты

саскан уй иесі кешірім сурап, арнайы кой сойып, бас усынган екен. «Естімеген елде

коп» деген осы. Ертеректе біздін жакта акемнін курдастары бас ушін айтысып,

сотталып та кеткенін біреу білер, біреу білмес. Менін тагдырымда улкен орыны бар

Кажыбеков Зада деген аксакалдын бір онегесін кордім. Койдын басын колына алып, он

кулагын кесіп алып «Кулагын жаманшылык естімесін» деп Омарова Гулзадага

берді, «Коздерін жамандык кормесін» деп он козін Рымбаев Рамазанга, сол козін

Кожахметов Болатка усынды. «Тандайын такылдап турсын» деп тандайын Байменова

Дамешке берді. «Шешен бол»деп тілін маган, »Шурайлы болсын» деп уртын Даулетке 

кесіп берді.«Осынын барін улестірген миын озім жейін» деп барімізді ду кулдірді.

Асты мушелеп салудын озі онер, жане казіргідей «ой Баке, ой, Саке сенен артык жан

жок» деп мактау, жаман кылык болгандыктан, тек мушеге карап аркім озінін сый

курметін, ілтипатын білдірген. Ертеректе бір жаксы кісінін баласынын жаманшылыкта

аты шыгыпты. Сонда акесін танитын біреу торде сыздап отырган балага «Акен сенін

жаксы еді, жамбас жеген, жаксыдан жаман туса нанбас деген. Торге отырып дарежен

осіп капты, иттін богы кылшыксыз болмас деген»деп турып кеткен екен. Казакта

саркыт алу деген бар. Бул создін тубірі «сары кут».Табактын ен сонында калганын

солай атаган. Барлык елдін батасы, ынтасы, колы, тиген дамнен алу, ол уйде калган

ауру-сыркау, кариянын, жас балалардын ризыгы. Онын уй иесіне де сауабы мол, кырык

кісі конакка арналган дамі, кырык уйге таралып, садака есебінде  отеді. Ретіне

карай уй иесі озі орап беретін болган. Ал енді устелге отырмай жатып бас салып

талапайлау, неткен жаман пигыл, тексіздік. Еркек адамга тіптен орескел, пасыктык.

Уй иесін, былай турсын, киелі дастарханды сыйламау, «болінбейтін еншіміз» дамді

курметтемеу. Дамді курметтемеу, оны бізге беруші Танірді курметтемеу. Казактын

гажап гурыптарын осылай ылайлап жаткан жайымыз бар.Туптін тубінде казактын салт

дастурі, адеп, адет-гурыпы тылсым дуниенін тандауына ілікті. Енді озін тугілі

озгеге улгі болардай бол. Бабаларымыздын бастапкы адет-гурыптарын жанаша улгіде

кайыра жандандыруымыз  бугінгі кун тартібіндегі маселе. Казіргінін кызы кунсыз,

кудасы кырсыз болганымен, келешекте калын малсыз кыз болса да, кадесіз кыз

болмасына сенемін. Кыздардын   кунсызданганын мынадан коруге болады: Кызын берген

ел куйеу жакка арі киіт кигізіп, арі жасауын беріп, арі тойын істеп беретінді

шыгарыпты. Жігіт жактын шыгыны шамалы, тегін тускен келінді «келісап» кылып

устамай кайтеді. Аркада айгілі Закен деген аксакалды Каркаралыда карсы алдык. Ел

куйбендеп журсе, мен соз андыган Бакенмін гой, Оспанов Кайыржан екеуміз, Закенмен

шуйіркелесе кеттік. Онтустікке кызын берген, сонда барып келіпті. Кудалары

он «жудырык» берсе, Закен  «кызымды сатып отыргамын жок» деп ашуланып, алмапты.

Содан келесі жылы келгенінде кызы жылап, «Акетайым сіз кателестініз. Сол жолы

акшаны алмак тугілі, аз деуініз керек еді. Енді ел мені кыйт етсе «кунсызсын» деп

табалайтын болды» депті. Закен кемсендеп ангімесін жалгастыра алмады. Арыстандай

азаматтын дастурді білмегендіктен сагы сынып отырганын коріп, менде ойланып,

толганып отырып калдым. Салт дастурден жастар улгі, улкендер кошемет алуы керек.

Келешек келінін торге шыгып, жастарды кариялардын турегеп турып карсы алуы да

онша текті улгі емес. Торде атырган ата-енесіне, кайын агаларына  т.б. улкендерге

жастар иіліп салем беріп, кудалардын торге шыгуы, жастардын олардан томен отыруы

біздін минталитетіміздін майегі емес пе. Не нарсе де басы калай басталса, соны

соган уласатыны шындык. Ендеше коргенсіздіктін озі біздін акылсыздыгымыздан

бастау алатыны даусыз. Кудайшылыктын кыр-сырына шала каныккан баз біреулердін,

казактын каршадай кыздарына арабша жамылгы жапканын, онын ішінде байы олгеніндей

карага оранганын коріп кеуден как айырылады.Паранжа, хиджаб дегендердін  жалпы

арабтын улыттык киімі екенін білгенін жон. Жел орынына кум урлеген, ауа-райы

ыстык бул алкапта айел тугілі еркектер бет аузын тумшалап киінеді. Айтеуір арабша

киіну унаса жалан аяк, жалан бут неге журмейді екен. Куранда «барлыгын арапша

киін» деген соз жок, тек ажетті жерлерін ашык болмасын деген. Ал пайгамбардын

суннеті десендер, ол кісі хиджап кимеген. Біріншіден, шынымен иманга катты уйып,

унемі ажетті жерлерінді жауып жургін келсе, озіннін улттык киімінді, кимешекті

неге кимеске. Тіптен екі мын жыл тарихы бар христианнын монастырь айелдері соны

улгі тутады. Екіншіден, ондай киімді шариат бойынша еркектін ажетіне келетін

айелдер киуі зандылык, ал он жастагы балага ондай ереже жок. Казак соныда мензеп,

жас кыз баласына укіліп, такия кигізген. Исламнын парызы намаз кезінде хиджаб

кигізу, ол орынды талап. Ерте заманнан орамал тагынып, бурмелі койлек киген, ак

кимешекті ак салімен танып, камзол киген, казак айелдерінін иманы солардан кем

болган емес, тек иманымен коса, адептілігімен озык болмаса. Ал енді осындай

білімінен ілімі аз еліктеудін басында сакалы каугадай казактын жігіттерінін

турганын коргенінде, айтарга созін, корерге козін кор болганы капаландырады. «Мен

казак емеспін, мусылманмын» дегеннін ішінде, «мен насілді адамнын баласы емес,

ултсызбын» деу тур. Ал адамды улттарга, насілдерге, тілдерге болген Алланын

зандылыгын аттап отуге балама, болса «енді ултка болінбейсіндер» деген

Жаратушынын жарлыгын корсетсін. Кыры кетседе касиеті кетпеген казагымнын жастары,

бул уакытша, «дінсіздіктен жана арылган елдін жалган жолдары»деп білгенін жон.

Алі оларда оз уйіріне косылар кун алыс емес. Тек осы кітаптын мукабасындагыдай

уйір жинайтын «казактын казан айгыры» келер кунді кутіндер. «Адасканнын айыбы

жок, кайта уйірін тапса» деген казекен. Казактын басынан откен наубеттін ешбір

окініші жок, Урпагым. Алла да озіне шахид алудын жолын карастырады. Елі ушін,

жері ушін, діні ушін капірлердін колынан кайтыс болгандар, ар турлі апаттан,

аштыктан коз жумгандар, Алланын касында тылсым аскері катарында екенін білуін

керек. Шахидтік, ол тек Кок Танрінін суйген кауымына буйырылатын сыйы. Аруактар

алемінде біздін бабаларымыздын орыны болек, тылсым дуниенін басшылыгында тур.

Ал «дін жолындамын» деп адасып, шайтаннын аскері болгандардын, оз елінде, оз

дінінде журген бауырластарын олтіріп, «Алладан сый аламын» деушілердін тагдырын

Кураннан ізденіз. Омірде журген біздін ісімізден, тіршілігімізден жат тугілі оз

жанын туніледі. Жиырмасыншы гасырдын басында отырып, Алматы облысында табигаттын

курсауында, кар астында жолда калган бауырластарына комек орнына, бір болке нанды

кейбір казактардын мын тенгеден сатканын коріп жагамды устап едім, енді оншакты

жылдан сон сол онірдін журтынын кар суы опатына ушыраганында, букіл ел болып

соларга комекке асыкканымызды коріп, тауба дедім. Ей,Урпагым! казак «тустік

омірін болса кештік асын болсын» деген. Аркашанда сапарга шыксан елге

кайтарлыктай каражатынды тыгып уста жане оны жокка бала. Турмысында азык корын

узілмесін, ен курыганында бір конакты кутерлік жайын болсын, олік аттандырар

жагдайын болсын, несібенді шашпай укыпты уста. Казак «конак гайып, ажал гайып,

несібе гайып» дейді. «Баймын» деп тасыма, халкын аш отырса сені ешкімде аямайды.

Байлыгын тугіл басынды жер. Елден асып кетпе, уйымшыл бол, адассан да елмен адас.

Жалгыз озін жол тауып кутылмайсын. Артындагы караша уйге карайласа жур. Бір узім

нанды карынын ашса, караша уйден жерсін. Мына алдамшы дуние опасыз, корген тустей

корінер. Ел ісінде сезімнен бурын сананмен баскар «бірді куткарамын»деп, жузді

курбан етуге болмайды. «Ку далада уш баласымен калып койган айелдін сонына

каскырлар тусіпті. Олардан кутыла алмасын білген Ана калындагы ен суйікті сабиін

каскырларга лактырып жіберіп, калган ересектеу екі баласын жетектеп каша

жонеліпті. Алгі сабиді каскырлар талан-таражга салып жаткандарында, олар жолга

жетіп, кутылыпты». Казактын созінін «озыгыда бар, тозыгыда бар» деп

косемсігендерді тындама. Ештенені тусінбей «халытын созін тоз кылып турган озінін

макулыктыгы» деп білгейсін. Казіргінін акындары, соз жуйесін білетіндері казактын

макал мателіне, накыл создеріне тузету енгізіп, создін санін келтірсе де, манін

жойып жур. Мысалы: Жиен неге ел болмас малды болса, желке неге ас болмас майлы

болса» деулері. Ел деп туыскандык кандык катынастагы   руды айтады. Аргыннан

туган бала кыпшактын кызынан тусада, кыпшакка ел болып, санына косылмайды, ол

аргыннын баласы болып кала береді. Малы барды ел кыламын десен, малы коп шуршітті

де кабылдауга болады. Желке майлы болса майын жерсін, ал желке барібір де саган

ас болып корытылмайды. Одан да «малы барды ел кылам, майы барды ас кылам» дегені

жон. Муны айткан адамга,«малы копті ел кылсан монголды, майы копті ас кылсан

шошканы жагалаганын жон» дер едім. Дурыс соз «Жиен ел болмас, желке ас болмас»,ол

расыда да солай. Атам казак урпагына ылгида акылдын туныгынан алынган, омірдін

озегінен корытындыланган даналык соз корын калдырган. Ата созін алаламай дурыс

устанганын жон. Ар создін дурыс тусінігі бар. Колдануга женіл жане кыска

деп «Жамбылды Жако, Суйінбайды Сако» деуге болама?  Ар нарседе, «ештене етпейді»

деудін озі, тонын теріс киіп журе беретін казактардын созі. Малгундыктын белгісі

екенін есінде уста. Ертедегілердін «акеннін малына жау шапса, коса шабыс» деген

даналыгын дурыс-бурысын шешіп корші. Арине «онысы кате екен» дерсін. Жок, ол

мынадай жумбак. «Акеннін малын жау шауып, айдауы, ол барлык ерлердін оліп, малдын

иесіз калгандыгы. Осы кезде сен жауга карсы шыксан, сенде олесін. Акеннін малы

да, урпагы да калмайды. Ал сен жаумен коса малды айдассан, жаудын озі «Е, мына

балага рахмет, буганда улесін берейік» деп бір уйірін берер. Сен аман калып, бір

уйір жылкымен елге ораласын. Кейін малын осіп, озін уйленіп урпагын жалгасады.

Сонда акеннін малы да орнында,  урпагы да орнында калады, ел болады деген

соз. «Кызылагаш» ауылынын апатынан кейін елагалары букіл катысушыларды тік

тургызып, бір минут еске алу расімін жасады. Ол не гурып? Егер елге пайдасы тисін

десе, жаппай ел болып, Аллага жалбарыну керек, егер маркумдарга пайдасы тисін

десе,  бейіт басына зиярат етіп, дуга кылгандары дурыс болар еді. Апаттан бес жуз

уй кираганында Алланын уйі мешіттін, Аруактын мекені зираттын гана аман калуы

ешкімге ой салмаганы калай? Ал бір минут еске алу, ол елді де, кайтыс болгандарды

да, бір минут кана ойлаймыз дегеннін жоралгысы ма? Екі діннін басы косылса барша

Казакстан халкы жиналып бір ауыздан Аллага жалбарынар, Урпагына, Аруагына арнап

дуга тілер, Дегенмен казактын «кокек оз атын озі шакырады» деуінін далдігін

карашы, орыстардын гурпын булжытпай кайталауларын. Осындай сал нарседе,

немкурайлылык «біз осы мемлекетті кім ушін курып, кімге калдырмакпыз» деген ойдын

жоктыгы ма? Алде: «Ойшыл келбет адамнын акылдылыгынын гана белгісі емес»деуге

бола ма.  «Ер кылыгы, елге сын» деген осы болар.Табын койды серке бастаса, калын

елді ерлер бастайды. Сол ерлердін пішінін коріп халыктын жагдайын болжауга

болады. Аркім озін куйттегенінін аркасында ел байлыгын коркау каскырларша талан-

таражыга салганын откен кундерден білесіндер. Жалпы ел азаматтары капылыста

калып, билікке казаки рухы жок жана казактардын келгенін де козіміз корді. Тек

басты дінгек мыкты болгандыктан суріне жаздап барып енсемізді котеріп

келеміз. «Тау мен тасты су бузар, ел арасын сум бузар» демекші, сумдардын да

кылыгын білдік. Ер елдін айнасы. Сендерге карап, халыктын беделі, бет бейнесі

корінетінін умытпагын. Ел баскару ісінде журіс турысыннан, айткан созін мен

істеген ісіннен сенін ел ушін туган ер екенін корініп турсын. Патшамыздын касында

сенімді кырык казактын азаматы турса  билікке окпелеп неміз бар еді. Аттен тонын

келтесі, бірі саткын, бірі жебір, бірі жылпос, бірі маубас, ал енді бірі жаубас.

Казакта «Ер болатын жігіттер, ел намысын жыртады, ер болмайтын жігіттер елін

урлап куртады» деген бар. Кудайшылыгы жок, рухани азган азаматтын арам пигылына

канша каражат куйсанда, ол канагаттанбайды. Мысалы; кейбір лауазымды соттардын,

жол полициясы кызметкерлерінін  т.с.с. «жалакысын котерсек пара алуын кояды» деу

жалган пікір. «Шошкага жемін кобейтсен, жеуін кояды» деуге болама? Жеген сайын

семіреді, семірген сайын жейді. Калай болганында да,«Дайын іске сыншы коп, дайын

аска жеуші коп». Арбір азамат озінін ел алдындыгы, Аруак алдындагы, Ахирет

алдындагы жауапкершілігін тусінбей болмайды. Адам канша бай болса да, канша кедей

болса да екі койлек киіп журмейді, бір сатте екі марте тамак жемейді. Байдын

корген кунін кедей де кореді. Тек кейде, кедейлер байдан кобірек гумыр жасайды.

Кундіз туні май жеген, дуниесін ойлап уайым жеген адам ауруга тез шалдыгып,

гумыры кыскарады. Бошке ішінде омір сурген Диагеннін алтын такта отырган патшадан

несі кем еді. Тек акылы мен атагынын артыкшылыгы болмаса. Казакша

айткандай «Кудай онын санасына берсін» деніз. Коп ішінде, басшылык  ісінде

кемшіліксіз болмайды. Осыган карап даурыгып, кошеге шыккан елде ес болмайды,

ойіткені, алдында арандатушы журеді. Елдегі бірлікті, ынтымакты, берекені

кашырмандар. Кандайда дау-дамайды босагадан асырмандар.  Ынтымаксыз елді урысы

билейді.  Ынтымакты  елді дурысы билейді. Казактын жагдайы жаман емес, коп елден

кош бойы озык турмыз. Демек, дурысы билеп отыр. Кобісі соган жабысып, турмысын

куйлеп отыр.   Ей, урпагым, алда алі талай киын кыстау кезендер бар, болган іске

болаттай бол. доска кулкі, душпанга таба болма. Жаксылык та, жамандык

та, «уакытша сынак» деп білгін. Ешкіммен катты достаспа жане ешкіммен катты

жауласпа. Жаманмен дос болганынша, жалгыз жургенін артык. Бос нарсеге

кайгырма. «Еркектін кайгырганы - олгені, еменнін кайырылганы - сынганы» Куніне

сексен турлі сергелденге туссенде, бір Кудайдан умітінді узбе. Нагыз ер жігіт

болаттай, тагдыр талкегі кайраган сайын откірленеді. Алты кун ашыксанда, ата

салтын аттама. Жеті кун жабыркасанда, журтыннан жеріме. Жаманнын жолдасы

болганша, жаксынын жалгасы бол. Денін сау, ал куатын бар кезінде каріліктін камын

жаса. Бале-жала, кауп-катер аяк астында, айтып келмейді. Адамга кунін

туспесін. «Кісідегінін кіліті аспанда» деген бар. Озіне серіктес, касында журген

жора жолдастын камын ойлай жур, онсыз олар да сенен алшактай береді. Озіннен

комек сураганга арканшан бет бур. Ондай да комек жасау аркімге парыз. Кайыры

Кудайдан. Тек жаксылыкка гана жаксылык жасау ар жігіттін ісі, ал жамандыкка

жаксылык жасау нар жігіттін ісі. Арбір жасаган жаксылыгынды міндетсіп, «Калайда

елден бір нарсе аламын» демегін.  Ботен журтка комегін кумга куйган сумен тен.

Душпанга кылган комегін езіп ішкен у мен тен. Туыска кылган комегін елді коскан

тумен .                                                                                                                                                   
                                  Казакша тіршілік.
   
 Аллага сеніп, жаксы амал істегендер гана таразыдан отеді. Ол ушін саган 

мусылманша кулшылык, косымша (Жана угым), казакша тіршілік, косымша (заманауи

келбет ) кажет. Заманауи казакшан тек турмысыннын, киіміннін, тамагыннын кейбір

салт-дастурлердін озгешелігі, ал адами карым катынас, діни-рухани угым, талім-

тарбие, адет-гурып, даналык, жаратылыс, адамнын омір суру зандылыктары, сана-

сезім  психологиялык, биологиялык, анатомиялык т.с.с кубылыстар аркашанда

озгеріссіз. Казіргілер баскаша туылмайды, ана тосінен сут орынына арак шыкпайды,

оттегі орынына темекі тутіні, су орынына сыра агып жаткан жок. Адамдар сол

баягыдай, дуниеге басымен келіп, аягымен кетеді. Сол баягыдай тан атып, кун

батып, жылдар отіп жатыр. Козіне корініп турганында,  не болса соны жерсін,

ішерсін, не болса соны киерсін, итше уйыгып журерсін, танында атар, кунінде

батар, бірак дуниеге жана келген сен, козін тугілі санан сезбейтін, адамзаттын

ежелгі, озгеріссіз, жасырын зандылыктарын калайша біле аласын? Тек откендердін

коргенін, білгенін, уйреніп кана білесін, ал сонын барі  халкында, онын сансында,

даналыгында. Ол корды, тек казак тілін жетік білгенінде гана  менгере

аласын. «Кыран шыккан кияга, жыланда шыгар ормелеп» дерсін. Ал мен, сенін 

омірінді ормелеумен откізгенінше, кырандай самгап, бір сатте бар алемді коктен

тамашалаганынды калаймын, улагатты менін Урпагым. Саган казактан басканын жаны

ашымайды, сондыктан  білгенін уйретпейді, уйретсе де сенін жаратылыс табигатын

оны толык кабылдамайды. Тіптен айналандагы казакка тан жаратылыстын озі казактын

урпагын тек казакша гана тусініп кабылдайды. Ушуга арналган, жоргалай алмайды.

Казакша айтканда «иттін барі тазы емес, еттін барі казы емес». Онын аржагында,

кажет болса сені Алла ау бастан-ак баска улттан тудырар еді. Жок, казак кылып

жіберді, казак болып омір сур, казак болып Аллага кайтуын керек. Бул сенен екі

дуниеде суралатын зандылык. Казактын тілі талай елді табыстырганын, согыссыз

жауын кері ыгыстырганын білгенін жон. Урпагым! Казактын тілі даналыктын

тілі,        сондыктан 13 жаска дейін баланын ана тілінде толык калыптасканы

лазім. «Он уште отау иесісі» деген соз, ол оз бетінше адам болдын деген соз.

Осыдан кейін дінге беттеу ушін арапша білу, шет ел карым катынасы, технологиясы

т.б. ушін агылшынша білу, оз ортандагы баска улттармен кауышу ушін орыс тілін

т.б. білгенін жеке басыннын артыкшылыгы, білімнін казынасынын кілті. Оны «уш

тугырлы, бес тугырлы» дейсіндерме, оздерін білерсіндер... Бірак, тілді тек устріт

білгенінмен Мен сенін казактыгына сенбеймін, егерде сен маган оны далелдеп

бермесен. Казакша сойлейсін бе, казакша сенен артык сойлейтін орыстар бар. Турін

азиатпа, иа, кытайда азиат, айырмашылыгын шамалы. Мысалы: Мен казакпын, себебі

казак ішіндегі орта жузді мекендейтін Кыпшак руынанмын, оган сенбесен кыпшак

ішінде Торыайгырмын, оганда кумандансан-аргы атам Жылкыайдар, одан Койбагар, одан

Сапык, одан Елшен, одан Карпыкбай, одан Майтамган, одан Сеиіт, одан Мендібай. 

Менен бастап кусан казакка тірелесін, казактан бастап таратсан маган тірелесін,

Демек,туйык шенбер, ол не? жаксылап ойлан!   Осы жуйемен аркім озінін Адам атадан

екенін де далелдей алады...Менін казактыгыма тогыз атадан тараган ел куа, барша

Кыпшактар куа, ен бастысы барша Казак куа. Егерде нагашымды таратып берсем

Карауыл-Басентиындар, Улы нагашыларым  Аргын, Наймандар, Адайлар, Уйсіндер,

Уактар. Алты катыннан кайын журттарым Каржастар, Белорустар, Тобыктылар,

Суйіндіктер, Кудайберлілер, Татарлар, Жобандар. Калган казак рулары кудаларым,

жекжатым, жиендерім, журагатым.  Корыта келгенде, барлык казактар менін туысым,

Барлык Аруактар менін бабаларым. Ал сен ше?... Арине менін, казагымнын Урпагысын.

Осынын барін білмесен, сен жетімсін жане жетесізсін. Мысалы: орыс ішіндегі

аксуйектері княздык, дворяндык, боярлык Акпатшасы берген атактарга негізделеді.

Ондай урдіс бізде де бар хан тукымы, би тукымы, батыр тукымы, кожалык, торелік,

бектік,т.б. Бірак жалпы орыстын кара халыкы  жануялык негізде (бала, аке, ата)

біріккен улт. Ал казактар: жануялык – аталык - рулык  негізінде біріккен улт,

сондыктан да «карга тамырлы казак», сондыктан да «атомдык» курылымы ірі жане

этникалык генофонды мыкты халык. Казіргі шала казактар  жануялык негіздегі

курылымга ауыткып, жеті атасын, руын білмейді. Бунын соны «коп казактын бірі» деп

бауырласпауына, казакка казактын жуыспауына, сойтіп, біріне бірі, орыс, секілді

селкос карауына апару каупі бар. Есінде болсын, казак рулык жуиемен косылган.

Румен болісіп жургендер казіргі азгын казактар. Он уш атадан сон ел еншісін алып,

ру дарежесіне отеді. Сонда бір казактан енші алган екі ру калайша болініп, ботен

болмак. Руды жою ол казактын «цементін» сазбен ауыстырумен тен. Бірінші селде

кумдай шайыласындар, балшыктай  езілесіндер. Орыс халкында жерлестік топтасу

болса (Рязандык, Москвалык т.б.) бізде уш жуздік бар. (Улы жуз, Орта жуз, Кіші

жуз) Бул жаграпиялык ерекшеліке негізделген курылым.

      Казактар амандаскандарында «Мал-жанын, туган-туысын,агайын аман ба?» дейді.

Сен мінгірлеп «жаксы, жаксы» дейсін. Сонда казак сенен не сурады? «Мал-жанын» деп

малынды, жануянды, «туганын» деп бірге туган аганды, інінді, акенді, атанды жане

содан тарагандарды, «Туысын» деп жеті атаннан тараган жандарды, «Агайынын» деп

барша журагатынды, куда-жекжатынды сурап тур. Кора-копсынды сураса, коранды жане

коранын айналасындагыны мензегені. «Кыз-келіншектер» десе турмыска шыкпаган жане

турмыстан ажыраскан басы босты мензеп турганы. «Корші-колан» дегені ол сенін

коршінді жане коршіннін коршісін сураганы. «Катын-калаш» десе катынды жане онын

касындагы комекшілерді мензегені.«Ауыл-аймак» десе ауылынды жане барша аймакты

айтканы. «Ел-журтынды» сураса руынды жане нагашы, кайын журтынды, жалпы елінді

сураганы деп болу керек. Сырым батыр ел аралып журіп озбек агайындардын асына дал

тусіпті. Жалгыз атты жолаушы казакты менсінбеген озбек акасі: «Осы казактардын

созі соз емес. Жігіт-мігіт, Ас-мас, Ат-мат дейді. Жігіті, ас, ат, дегеніне куп,

ал баскасы не» депті. Сырым  батыр ойланбастан «мырзам, осыны астан кейін

айтайын» депті. Бір кезде курес басталып Сырым батыр уш озбекті катар жыгыпты.

Міністе журіп жараган батырдын аты байгіде дара келіпті. Той аяктала бере атына

мініп кетпекші болган Сырымнын касына келген озбекке «Уа,мырза біздін елде де ас

беріледі, оган атан огіз, ту бие сойылады. Сонда таба- таба етті «ас» дейді, ал

мынадай шоп-шаламды «мас» дейді, байгіден дара келгенді «ат» дейді,

калганын «мат» дейді, уш озбекті катар жыккан жігіт, ал мыналарын мігіт» деп кете

берген екен. Ертеректе Ташкент базарындагы казактардын озбекше саудаласып

турганын коріп ренжігенімде. «Ренжіменіз, казактын созі саудага келмейді. Тас

жарады, тас жармаса бас жарады. Суйекке тиер бір созден саудам тамам болады гой.

Озбек тілі майда, саудага ынгайлы» деп бір кауынды тегін беріп, коштасканы алі

есімде.

      «Казактын етігі озінен улкен» дегенді біреуін естіп, біреуін естімеген

шыгарсын. Біздін ауылда Асылбек деген жас  жігіт болды. Озі имам, акесі

карамагында молла еді. Бірде куранда отырганымызда торде отырган Асылбек имам бір

келіншектен етігін аперуді отініп, етігін торгі креуеттін астына тыгып

койды. «Кісі копте жогалмасын дегені гой» деп жатты ел. Карасам акесі де келіп

томенгі жакка отырган екен. «Имеке, етігінді торге койып, акенді босагага

отыргызганын калай» деген сурагыма, «Баке, казактын етігі озінен улкен деген бар

емес пе» деді саспастан. Кейіннен ойлансам, шынында солай екен. Менін атамнын

саптамасы акемнен отіп, маган буйырганы рас. Маркум Ыбрай етікшінін тіккені еді,

тек аздап табаны жукарганы болмаса сол беті. Байпагын суырып алып, кептіріп,

ертесіне кие бересін. Ал осы букіл Ресей мактаган унтыннын онына бермес едім.

Менде ол да болган, карга салсан муз катып, суга салсан ішін лампочкамен уш кун

кептіріп, акыры уш-торт жылда шіріп козі курыды.        Казактын шапаны, пішімі

болек, жатсан корпе, кисен киім. Азімбек нагашым токсан жасында «Коктас» деген

жерден мені іздеп келіп, корісіп, кауышып бір жума уйде болды. Айтылмаган соз,

сыкырламаган суйек калмады. Кетерінде устіндегі шапанын «Козімдей кор» деп маган

тастап кетті. Сойтсем, бой жазып жур екен. Уйінде бірер кун болып кайтыс болыпты.

Естімей калдым. Бір куні кешкісін есікті сартылдатып кызы келді. Екі иыгынан дем

алып тур: «Шапанды берініз» баска соз жок, бермеске шарам калмады. Жылдагы

адетімше Туркістанга барганымда бір озбек шапанын акелдім. Кисем колбаса,

жамылсам далбаса болдым да калдым. Ебін тауып, бір тойда одан да кутылдым.

Жезказганнын Кайрактысынан  тігінші, Рысты карындасым бір келгенінде нагашымнын

шапанынын улгісімен казакша шапан тіктіріп алдым, ондай шапан казір ілуде шалу.

Апырай сол нагашымнан кейін ондай шалды да, ондай шапанды да корген емеспін. Иа,

кариялар азайып бара жатыр... «Акен жынды болса байлап бак» деген елдін баласы

едік. Шалдарын карілер уйіне тапсырып жаткан арсыздарга не айтуга болады. Козінін

тірісінде оларды ескі затындай кокыска тастап жаткан урпак, озінін де картайып

сондай куйге тусерін ойлаганы дурыс. «Откенге топырак шашсан, болашак саган тас

боратады». Казіргі ел мактап орындалып журген бір аннін созінде «немерен жур гой

калада, бетінен келіп суйіп кет» деудін астарында «менін ауылга сенімен немерінді

кауыштырар уакытым жок. Керек болса озін кел» дегенмен пара пар емеспе. Еш созге

ман бермей, осылай атасын риза кылып журген акынга, аншіге не дауа бар. Біздін

кыпшактарда Койбагар, Каскырбай, Кабак деген кайын аталарынын атын атай алмаган

бір келін озеннін ар кабагында койды каскыр жеп жатканын коріп «Ойбай,

сыркыраманын ар жагында,  маныраманы улыма жеп жатыр» деп айкайлапты. Менін шешем

Гизатты осы кунге шейін кайындары «Алакай» дейді. Шіркін, ол откен кундер,

келмеске кеткен кундер болмаса екен.

   1992 жылдары емші-тауіптермен ел аралап журіп Аксу-Аюлы елді мекенінде

Тілеукабылмен таныстым. Ол кісінін жана гана КНБ-дан пенсияга шыккан кезі екен.

Екеуіміз уш кундей бірге болдык. «Мен енді мына макулык казактарга буркіттін не

екенін корсетемін» деп, озінін болашактагы жоспарларымен боліскен еді. Жігіт-ак

екен, кейінен айтканында турып «буркітші» саятын жандандырды. Сонын асері ме,

айтеуір 1993-96 жылдары менде аншылык курып, казан ат мініп, тузу мылтык устап,

ит жугіртіп, кус салдым. Буркітті мен баулымадым. буркіт мені баулыды. Казактын

саят онерінін кыр-сырына каныктым. Ертеректе бір жазушынын ангімесінде анга

шыккан буркітшінін піскен етті буркітімен боліп жегенін окыган едім. Сойітсем

сабазын балконда отырып, ойдан курастырып жазган  екен. Кыраннын такаппарлыгы,

кірпияздыгы болек екен гой. Бірде кесек шикі етім улкендеу болып, кус оны кылгыта

алмай калганында, арен кустырып алдым. Алгі етті кайыра берсем жемейді, еріксіз

суга салып бір шайып, екіге боліп жегіздім. Енді бірде орманшы Рымбек досымнын

уйінде жатып сункар ауладык. Тордагы тауыкты алуга уш кунде уш рет келді.

Тортінші, бесінші кундері боска тостык, келмеді. Уш рет окталып ала алмаган

жемтігіне кайыра оралмады. Сонда гана казактын «ер кезегі уш рет» деген созі

есіме тусті. Казак тегін айтпаган екен. Даланын кыранынан артык ер барма. Анга уш

туягын салып тегеурінімен кысканында, кандай болсын ан, жуйкесі жиырылгандыктан

карсы арекетке шамасы келмей, кол аягы тартылып калады екен. Буркіт денесін

козгамай басын (270 градуска) еркін бурады, бірак жалы коса жылжып, калай бурылса

да желкесін жауып турады. Казактык бас киімі, тымакка караныз, онын пішімі, баска

конымы, ат устіндегі адамнын кай жагына да бурылуына богет болмайды, бірак еш

уакытта желкесі ашык калмайды. Арі бас киім, арі жага! Ал орыстын бас киімін

киген сон еріксіз жаганды котересін. Сол сатте мойнынды онга, солга бура

алмайсын. Демек сенін кимылын, шектеулі, коруін жартылай. Тымак, атты кісінін кыс

ішіндегі таптырмайтын, тендесі жок киімі.       Казіргілердін тігіп журген

такиясы казакша емес. Басына кисен каукыйып, бас киім ішінен кисен жалпыйып,

кутынды кашырады. Бірде казак киімін тігетін бір азаматтын фирмасында болдым.

Сартылдатып тігіп жатыр. Мен оган казакша такиянын улгісін корсетіп едім, басында

кызыкканымен, тез айныды. «Баке, бурынгымызды да ел алып жатыр гой, ал мынанын

пішімі киын жане матанын шыгыны  коп екен. Кейін сураныс болса тігерміз» деп

монголшасын тіге берді. Ел алып жатыр, жарасса да, жараспаса да  казекене барібір

гой.   Казактын аяк киімінде де артыкшылык жеткілікті. Басы кайкы етікпен   

жерге неше отырсан, намаз окысан, тізерлеп отырып садак тарытсан, еш богеті жок.

Ал Еуропалык аяк киімімен сонын бірін істей алмайсын. Істесен де аузы анкыйып

шыга келеді. Казіргі уакытта намаз тугілі енкеюге шаман жок, еріксіз тік турып,

тік журесін. Шалбар да солай, еріксіз капірдей селтиіп турганын. Елді жерді

аралап, уагыз айту, зиярат жасау ушін кытайдын трикосы мен сасык макасиі кадеге

асып, елді куткарып жур. Байкасаныз Еуропа стилінін озі сіздін тагзымынызды

тайдыруга арналган киімдей. Казактын киімінсіз малдас курып отыра алмайсын. Ал

малдас курып отыру адамга ананын курсагында дарыган. Отырудын, асіресе

тамактанудын ен дурыс тасілі. Казіргілер екі аягын салактатып шаныйып отырып

тамактанады. Содан тойганында байкамай, мес карын болып шыга келеді. Онын устіне

еркектердін кобісі белін белдікпен бекем буып журмейді. Отыздагы жігіттін карыны

кабактай, беті табактай. Еріксіз оз киімімді озім тігіп, тагы бір онерді

менгердім. Казактар «зингер» іс машинесін «металлга» тапсырып жатканында,  Ардак

кайын агамнан алып калган едім, сартылдап істеп тур. Иа, канша казандар, атадан

калган усталык тостер, сауыт саймандар, каткелер кетті десенші. Менен уйреніп

балдызым Асылхан, сонын біразын аман алып калды, саут-сайманы да тугел, окымай

токыган баланын бірі.

Казактын кайкы кылышын Еуропалык тік кылышпен салыстырып корініз. Тік кылыш, тек

шабатын жане туйрейтін кару. Кайкы кылыш, шабатын, туйрейтін жане турайтын кару,

онын устінде топ ішінде донгеленіп, бір аукымда жумыс жасайды, Каракерей Кабанбай

бабамыз сондай кос кылышты ойнатканында, колындагы кылышы козге корінбей кетеді

екен. Тік кылыш сілтесен узарып, тартынсан кыскарып астындагы атына, касындагы

досына кауіпті. Аркашан кауіпсіздікті  сактауынды талап етеді,  кимылын тежеледі.

Бул женіл карудын ангімесі. Ал Алпамыс, Кобыланды батырлардын  «наркескен»

семсерлері тік жане сала кулаш. Онга сілтеп онын, солга сілтеп соншасын кыра

берген.

Ат устінде казакы ертокымнын орны болек, оны кокпар тарткан, тенге алган

жігіттерден сураныз. Ердін ен мыктысы теректін тамырынан шыгады, курамасыз шауып

шыгарасын. Касына кайыннын айыр бутагынын жуаны жаксы келеді. Капталына да кайын

мыкты. Курама ерді жалпак шикі кайыспен капсырып тастаган дурыс. Жерге созылсан

окшенді капталы мен арка куысына іліп аласын. Ат тізгінін ердін касына іліп

койсан, екі колын босайды, тізгін туспейді, такымга тартсан согілмейді. Атка

жайлы, жігітке конымды, озі женіл, кызга санді. Куміспен капказдалып окаланган,

агаштын безінен ойып жасалган анык ертокым, ат тугілі туйе аунаса сынбайтын

найман ері, кыпшактын курама ері, аргыннын алкалы ері, кызыларайдын кызыл еріне

не жетсін, корсен козін тоймас, Багдаттай досын болса алмай коймас. Казакстан

магниткасынын атаулы жылдыгында алгашкы шапкан ер токымымды Н.Назарбаека сыйга

тартуга  индустар болмай сурап акетті, арине тегін бергем жок. «Патшага» деген

сон немді аяйын, екінші ер токымды да алды. Е,урпагым, «алтын ерін атка тисе,

алтынын алда отка жак» деген кагида бар. Басында талай ерді отка да салдым. Карап

отырсаныз казактын сарбаздарынын согыста бір утатын жерлері киген киімі, ер

турманы, кару жарагы, кас шеберлердін аркасында жаудікінен артык, икемді, утымды

болганга уксайды. Барлык омір кагидасын, турмысын да, куралын да Кудайга

кулшылыкка, жауына карсылыка, арнап жасаганга уксайды.

Казактын ауыз адебиеті. Сауатты Еуропа халыктарынын  урпагына жазбаша калдырган

мураларын айтып, аузымыздын суы агып тамсанамыз. Айналып келіп «казакта тек ауыз

адебиеті болган» деп мурын тыжыртамыз.         Атам замангы урпактан урпакка

жеткен даналык создер, макал-мателдер бізге жай гана жеткен жок, халыктын

журегінен орын алып, санасына сініп, ауызба ауыз таралып барып, оз «миссиясын»

орындап откен муралар. Кур хатталып, том-том болып шан басып, архивтерде

сакталган дуниелерден не пайда. Арине, сонын барі бурынгыша атасынан немересіне

ауызба ауыз жетіп отырса, біз казір осылай «урпагым» деп зарлап отырар ма едік.

Ертеректе атам Сейіт туган агам Кентбайды  жанына отыргызып, батырлар жырын

заулатканында ерте кештен тун уйкысына дейін талмай тындаушы едік, ол,ол ма соны

тындау ушін мектептен уйге асыгатынбыз. Талай шумактары алі есімде. Кейде

уйыктамай корпе астында Тайбурылмен жауга шауып, Кырлы кала мен Сырлы каланы да

басып алатынбыз. Казактын жиырма бірінші гасырга осы куйінде жеткенінін озі сол

ауыз адебиетінін аркасы шыгар, оганда шукір делік.


                        Ей, жалгызым демегін.

Казактар «орынында бар оналар» деген гой. Бірак та кунделікті омірде телеарнадан

тек айту емес, корсете айтудын кереметіне кол жетіп турганда, ел жанашырлары

урпактын нені естіп, нені коріп жатканынан бейхабар емес шыгар. Олай

болса «казагым, казагым» деп сайкалсудын не керегі бар екен. Байкасам кобісінін

тебіренісі колгірсіген отірік.(популизм) Туптеп  келгенде  олардын  барлык 

зары        «Ей, жалгыз улым меніннен» аспайды екен.     Каз дауысты Казыбек

бидін шапаны табылып,  біздін Егіндібулак ауылына соны Астанага алуга 20-30

депутаттар, жазушылар, акімдер келді. Досым Дулаттын кафесінде кішігірім той

болды. Ауылдын аксакалдары есік жакка, конактар тор жакка отырып, сыйлык тарту

расімі басталды. О тоба, алгі Астанадан келген отыз ояз оздері акелген шапандарын

біріне бірі жауып, маз болып жатыр, кейбіріне екі шапаннан кетті. Жергілікті

жердін жетпіс шалына бір шапан тиген жок. Апыр-ай, тунілгенім-ай, Казыбек бидін

шапанын алып, онын елі, ауыл шалдарына бір шапан жабуга жарамаган жайсандарды

коріп, жабыркаганым-ай. Бауырым Багдат «неге елдін козінше айтпадыныз» деп осы

кунге шейін маган окпелеп жур. «Жаксыны коріп, жаманнан жеріп уйренсін» деп

еріксіз жазып отырмын.

 Ей, Урпагым! Махаббат Алланын бір сипаты, ойткені Жаратылыс Жогаргы санамен,

Пактікпен жане  Махаббатпен жаратылган, сондыктан Жартушы суйіп жараткан алемді

ар адам тек махаббатымен аялай алады. Бул туралы Аулиелер де, акындар да,

галымдар да, барлык онер журты аз айтып жаткан жок... Десекте, менін еріксіз

токталайын деген такырыбым, Казакстан мусылмандарынын діни баскармасы

уйымдастырып отырган «Махаббат куніне»  карсылык. Ислам оркениеті газетінде Сакен

Абдірахманов деген казактын арыстай  азаматын  жерге каратулары. Мен бул кісіні

танымаймын, бірак айткан созіне, келбетіне карап «жігіттін султаны ма» деп

топшыладым. Осы ислам газеті аркімге « сен ормексін, байка, бурынгы уакыт болса

корер едін, сен казак емессін, имансызсын, жындангансын т.с.» деп Кодарлануы

ненін белгісі екен? Казак «балык басынан шіриді» деуші еді. Арактын шишасына

жапсырып «Ердін сусыны», т.с.с.жарнама жасап жаткандарды елемей,«ол біздін аулие

емес, демек махаббаты да озіне» деп жаткандардын надандыгына карап, казактын «ит

жокта шашка уреді корага, би жокта кул журеді жорага» созі есеме тусті. Барлык

адамзаттын, онын ішінде біздін ата- бабамыздын бір арманы, осы жастарды

зулымдыктан бурып, махаббатка баулу емес пе, оз аруактарынды каралап болып, енді

адамзат аруактарына кол салдындар ма агайын. Сонда, Абайдын оленін Татьянадан Кыз

жібектін хаты деп ауыстырайык па? Иа, урпагым сені несіне кіналайын. Муйізі

карагайдай агаларыннын биікке шыгып алып істеп жаткандары осы болса. Есінде

болсын,балам, аркімді беттен алу, бетпак катыннын ісі. Басканын пікірімен

санаспау, жаксы созді, адал істі коре тура, кызганышка, менмендікке салып,

напсіне еріп, орайлы сатінді пайдаланып, дандайсып, кырсыгып, карсы туру,

отірікте болса оз ботканды откізу, топас, надан, арі арамза, арсыздын ісі,

мадениеттіліктін, адептіліктін, жоктыгы. «Орынды соз-жуйесін табады, орынсыз соз-

иесін табады» деген казагын. Ертенгісін онікі дурыс болып «кара бет» болудан

сактангын. «Таяк еттен,соз суйектен отеді» Жар астынан жау іздеме балам. 

Батырдын кадыры согыс кезінде гана артатыны білгілі. Сондай бір бейбіт заман

орныгып, бір батыр ешкімге керексіз болып калыпты. Елге окпелеп, ел шетінен уй

тігіп жатып алып, «аттен, жау шапса гой» деп армандайды екен. Оны естіген

катыны «Ей, отагасы жау шакыр ма. Капылыста бір батырдын такымында кетерсін,

текеше бакырып» депті табалап. Тансаріде «Ойбай,  Аттан!» дегеннен шошып оянган

батыр, желбегей атка каргып мініп, шаба жонеліпті. Бір кырдын астынан шыга

келгенінде, акбоз атты жас батыр оны іліп алып, такымына басыпты. Малын айдаган

жаудын такымында келе жатып каркылдап кулгенін естіп, жас батыр оны жерге

тусіріп, жон сурапты «Е,катынымнын созі есіме тусіп куліп жатырмын» деп катынынын

созін баяндап беріпті. Сонда Жас батыр: «сенде батыр, менде батыр. Мен сені

катынга таба кылмайын. Мына бір уйір жылкыны алып еліне кайт, жауды жендім деп

айт» деп еліне кайтарыпты. «Боріктінін намысы бір» деген осы балам. Ол да озіндей

азамат екенін умытпа. Еш кашанда ер жігітті мукатпа, ар азаматтын киесі

болады. «Жуйрік атты жауыр кылма, жігіттін ісін ауыр кылма» Ер азаматка істеген

кысасын мен корлыгын міндетті турде алдына келеді. Бул кагиданы нагыз жігіт кана

устанады. «Ер жігіт» деп екінін бірін айтпайды. Ешбір жан озінін пысыктыгымен,

кулыгымен елден озбайды. Жігіттен жігіт кем емес, несібесі тен емес. Бірін

байлыкпен, мансаппен сынаса, енді бірін кедейлікпен, корлыкпен сынайды. Ер

жігіттін тагдырында уш ак уй, уш кара уй тігіледі. Ол біреудін тагдырынын

басында, алде ортасында немесе сонында болуы мумкін. Негізінде Алланын суйген

кулына сынагы коп болады. Алладан не сурасан соны береді. Тек жаманга «озім

мыктымын, немесе акем мыкты, байлыгымды озім жидым» деп дандайсытып, жаксы

жігітке бергенін «таубе, Алла берді» дегізіп, білдіріп береді. Ертеректе бір

такуа аулиеге шакіріт болып ел аралапты. Бір ауылга келгендерінде, сол ауылдын ен

бай адамынын уйіне коныпты. Байдын уйі оларга ескі кепкен еттен тамак істеп,

босагадан орын беріпті. Танертенінде аулие байга « Торт тулік малын торт тарапка

сыймасын» деп бата беріп, жолга шыгыпты. Ертесінде кешке келесі аулыда ен кедей

бір шал-кемпірдін уйіне коныпты. Уй иесі ешкі сойып, оларды кутіпті. Танертенінде

аулие «Бес ешкінін бірін біз жедік, калганын каскыр жесін»деп тагы жолга шыгыпты.

Буган шыдамаган шакірті ашуланып, жонін сурапты. Сонда аулие «Бай зекетсіз жиган

малына мастанып, Кудайын умыткан адам. Мен онын малын кобейтіп, одан арі азапка

салып кеттім, енді ол соншама малдын сонында таза адасып тозакка барады. Ал шал-

кемпір такуа адамдар. Тек кейде бес ешкісіне аландап намазын каза кылып жур. Мен

оларды азаптан куткарып, намазын узбеуіне жагдай жасадым. Енді олар жумакка

барады» деген екен. Кейде байлык, мансап, озінді тозакка апаратын тор, ал

кедейлік, корлык, жумактын жолы болуы мумкін. Бірінді бірін мукатпандар.   

Казактын жырлары, аныздарынын астарында, сезімнен бурын даналык жумбакталады.

Жаксы жігіт пен жаксы кыздын айырмашылыгы: жаксы жігіттін  сонынан соз ереді,

жаксы кыздын сонынан соз ермейді. Негізінде Кыз-жібек пен Толегеннін жырынын

басты улгілік максатында, «екі елі куйка» ушін акесін тындамай, теріс бата

алган «тентек улдын» арекетінін неге акеліп согатыны айтылган. Сонында Жібектін

парасатты кыз ретінде, ата салтын сактап аменгерлікпен Сынсызбайга турмыска

шыкканы корсетілген. Бул жерде батанын, ата салттын кудыреті паш етілген. Жеме-

жемге келгенде, бабалардын улы туындысын азгындыктын куралына айналдырып, Кыз-

Жібекті жалган махаббаттын  курбаны етіп, суга батырып олтірдік. Енлік-Кебекте,

жеті атадан кыз алыспайтын елдін ата занын аяк асты еткендердін туын котеріп,

бабалардын басты асыл максатына  киянат жасадык. Дінсіз Коммунистік когамнын

сойылын согып, барлык болмысымызды соган курбан етуге тырыстык. Кунанбайды жауыз

етіп, зинакорларды актап алдык. Айтеуірі Жаратканнын жагасына жармасудан аман

калдык...Енді гана конданып, есімізді жиып, кателіктерімізді  тузетейік десек,

тагыда Урага басып, жантыктанып, жабылып, бір бірімізге кокайланатынды шыгарып

журміз. Ауыздыга соз, аяктыга жол бермейтін болдык «Кожа кокайымен коркытады»

деуші еді казак. Кожаны да курыттындар. Бала кезімде «мас орыс келеді» деуші еді

шешеміз. Келмек тугілі озіміз орыс болдык. Енді немен коркытамыз.?  Кудайдан

коркындар, тозактан коркындар, Аруактын назасынан коркындар, халыктын каргысынан 

коркындар!

        Жалгыз улдын сонында, итін жетектеген орыска уксамай зиялы кауым агалары,

калын казак урпагына бет бурайык. Жалпы казак баласы жаманшылыкка уйір болса,

баланды бесікке болеп койсан да, ортасынын ыкпалынан алыстамайды. «Кызга кырык

уйден, улга отыз уйден тыю» салайык. Жаттанды жалтакбайлардын орынына айтары

барларга мінбені босатайык, жалпы улттык курылтай курайык, он тауыктан бір атеш

демей, келемін дегендерге есік ашайык. Бірде Б.Тілеуханмен хабарласып, дін

маселесінде усыныс жасадым. Алемдік діндердін сьезі карсанында Казакстан ішіндегі

барлык діни конфессиялар окілдерінін басын косып, озара пікір алмасу,

тусіністікке келу, т.б. шешілмеген маселелерді талкылау жонінде. Оз козіміздін

кылилыгын тузетпей жатып, озгелердін сокырлыгында неміз бар. «Кейін хабарласыныз»

деген, алі кунге ун жок. М,Шахановпен сойлестім кездесуге келістім. Ел агаларымен

келісіп, улт саясатын белгілейік, кездесейік деген едім. Жалгыз алысып шаршаган

шыгар, ауырып калыпты. Акселеу аксакалдын ауырган кезінде тілдестім, акылдаса

алмадым, маркум дуниеден озды. Казакстан улттары ассамблеясында болдым. Уралап

карсы алды, туралап шыгарып салды. Хабар ошарсыз кеттік. Казактын,  талай

азаматтарымен кездестім создері таті, діндері катты. Муйізі карагайдай жазушылар,

депутаттар, азуын айга білеген акындар. Уакытым отсе болды, жегенім жумырыма

жетсе болдылар, оздері де жоламас. Касым ханнын «Каска жолы»,Есім ханнын «Ескі

жол» секілді, «Урпактын улы» жолын багдарлайык. Оны «кырлы» деп, «нурлы» деп,

айдарламай-ак кояйык. Кокте Кудайдан, жерде халыктан уялатындай болдык кой.

Даттауга да, Мактауга да тойдык кой. Президентіміздін жалгыз шырылдаганына

жандарын ашымай ма, акыл косар біреуін жок. Ол кісінін «казактан» баска маселесі

жок па? Оз котырынды озін касымасан, баскалар касып бере ме? «Шаш ал десе, бас

алатын» уакыт емес, акылдан алыс  кетпейік, агайын» дедім. Бетпактын даласындай

меніреу, Аралдын суындай тартылган  улт жанашырлары-ай...Ертеректе бір Хан 

жарлыгы халыкка калай журетінін білу ушін «Бугін тунде ешбір уйде жарык болмасын»

деп жарлык жасапты. Тун ортасында жупыны киініп кошеде келе жатса, бір терезенін

тесігінен жылт еткен жарыкты коріп, сол уйге кіріпті. Етікшінін уйі

екен.«Ей,бейбак, сен хан жарлыгын естімеп пе едін» десе, етікші «ол жарлык мен

ушін емес» депті. Хан таныркап «неге?» депті. «Бір тунде бір пар етік тігемін,

ертесін оны торт тенгеге сатамын. Бір тенгені откен карызыма беремін, Екінші

тенгемді болашак карызга беремін, Ушінші тенгені кудыкка тастаймын, Тортінші

тенгемен озім кунелтемін. Менін жарыксыз кунім жок» депті. Арі карай сурауга

уялган хан, сарайына кетіпті. Ертеніне дуйім елді жиып, етікшіні алдырып, тунгі

естігенін кайталатып, «Кім де кім осынын жауабын тапса соган сыйым бар, ал

етікшіге олім бар» депті. Ешкім шеше алмаган жумбакты Ханнын кызы

шешіпті. «Уа,акетайым бул етікші сізге бас уазірге лайык екен. Бірінші тенгені

бул аке-шешесін асырауга, Екінші тенгесін жалгыз улын жеткізуге, Ушінші тенгесін

кызына, Тортінші тенгесіне айелі  екеуі кунелтеді  екен. Осыншама елді калайша аш

калдырмак. Менін сыйым, уазірініздін жары болу депті. Хан озінін агаттыгын

тусініп, акымак уазірлерін босатып, етікшіні бас уазір кылып, кызына уйлендірген

екен. Сойтіп, барі муратына жетіпті... Осы етікшідей торт кубыламызды тугендейік,

жумбактамай шешімін патшамызга жеткізейік. Кызын бермесе де, уазірлерін босатар.

Патшамыз бастап, біз коштап, урпакты муратына жеткізейік. Патшамыздан улгі алып,

ар кім оз ісінін патшасындай болса жаман болмас едік. Бірак, кобісі айтканды

істеп, айткызбай істеуге кулкы жок. Байкасаныз айтканнын озін оз басынын

аукымынан асырмай отырган жайы бар. Маркум Артыкбаев Токен аксакал мені

адвокаттык жумыска аларында «Еліне барасын. Уш жыл кызметіне адал бол. Ел ішінде

беделінді осір. Калган омірінде беделін озінді асырайды» деп еді. Омір бойы осы

кагиданы устандым. «Улынын улагаты» деген осы болар. Негізінде менін тагдырымда

жаксы адамдармен коп кауыштым, Жиырма бес жасымнан улкен адамдардын касында

журдім. Атакты зангерлер: адвокаттар Айдарбеков, Бегдар Нурекин, соттар: Хамза

Мукангалиев, Бек Кервенов,  Рамазан Рымбаев, Кадылбек Байконаков, Зейнолла

Макашев, прокурорлар: Сембай Токубаев, Алдангор Искаков, Мананбек Аксаков, Іляс

Кусайнов, Зада Кажибеков, Мылтыкбаев Сакен т.б. аксакалдармен, бір дастарханда

катар отырып, кызметшісі болуга арланбадым, солардын ар созін, ар жаксы арекетін

улгі туттым. Солардын шарапатымен жастайымнан «Бакен» атандым. Акем айтушы

еді «Елде екі капір болады. Бірі барды жок деген капір, екіншісі жокты тауып бер

деген капір» Мен осы жазгандарымнын жаксы жаманынын барін оз тагдырымда басымнан

откердім. Ен кызыгы, не нарсені болсын басын корсетіп, онын жаксы жаманын сезген

бетте, баска жагдайга ауысып отырды.  Онын устіне токсандагы шал тек озінін

басынан откергенін топшылап акыл айтса, мен тогыз мындай адамнын тагдырына

араласып акыл жидым. Казіргі казактардын ішінде сумдар да, сумакайлар да,

алаяктар да, залымдар да, барлык жамандык кылыктар Абайдын заманындагыдан

кобеймесе азайган жок. Кезінде осынын барінен тунілген ол кісі, «казакты тузету

мумкін емес, ол ушін не акша, немесе катал билік керек» деп, мын жаманды коріп,

жалпы казактан умітін узсе, мен умітімді узбеймін. Ойткені, тагыда Абай

айтканындай, бул бізге ата-бабадан мирас калган мінез емес. Козге корінген

азгындыктын, козге корінбейтін тылсым сырын аркім біле бермейді. Омірімде

кездескен уш казактын екеуінен кездесетін азгындык кылыктар менін «жалпы казак

халкына» деген махаббатымды кушейтпесе, кулдыраткан жок, тек жаным ашып, жігерім

кайралды. Халкын шын суйетін адам азгындыктын курсауында жаткан казактан

тунілудін орынына, оны куткаруды ойлап шырылдаса керек. «Урпагым» деп шырылдаган

аруактын унін естіген болсандар, ата-бабамыздын сендерге калдырган даналык

мураларынын кадірін білер едіндер. Азгындык казакка атадан емес, Азазілден келген

мирас. Адвокат болган сон, сегіз жасар баласын зорлаган акені де, токсандагы

анасын зорлаган баланы да, алты жасоспірім кызды зорлап олтірген маниакты да

козім корді. Осынын барлыгына кырык жасымда ашылган тылысымнын сырын коссан,

Алланын мені калай тарбиелегеніне танті боласын. Жол таныган кісіге казак елі

соктыкпалы, сокпаксыз емес, сыры жасырын саналы ел. Он екі жасыма шейін атам

Сейіттін колында остім, арбір арекетінен улгі алдым. Ол кісі коп сойлемейтін,

сексенінде булшык еттері ойнап туратын, ер тулгалы кісі еді. Заманында бес

агайынды, Адекен, Саку, Назір, Курманкожа, Сейіт, Коянды жарменкесінен мал

урлап «бес каскыр» атаныпты. Саку ержурек батыл болса, Адекеннін бір касиеті ол

кісіге ит урмейді екен. Менін атам жуас кісі болганымен ат устінен оны ешкім ала

алмапты. Бір барымтада огіздін муйізі тиіп,«сокыр Сейіт» атаныпты. Сексенінші

жылдары кудам Хамит молланын токсанга келген акесінін конілін сурауга барганымда,

жон сурап жатып «Е, сен бес каскырдын тукымы екенсін гой» дегені бар. Е,Урпагым,

Жастайыннан созге кулак асып, жаксы онегені бойына сініруге дагдылан. Кейбір

жаксылыкты елемесен, енді кайтып алдыннан кездесері екі талай. Кария отіп, жас

келіп, омір жылжыган озендей гой. Жиган бок дуниен ардайым касында болмайды, ал

жинаган омірлік тажірибен ардайым касыннан табылады. Тек зейін койып, зерек бол.

Сонда сен алмайтын камал, сен аспайтын асу болмайды. Кытайдын жаман

каргысы «Патшалардын ауысар заманына тап бол» деу екен. Ал сенін заманын,

патшаларды былай койганда, оркениеттердін   ауысатын заманы. Мын жылда бір

келетін кубылыс. Сондыктан, осы шагын кітапта жазгандарымды жанында сакта. »Жаксы

аке жаман улга кырык жыл азык болады» Казіргі уакытта сен улгі алардай Аксакалдар

жоктын касы. Ел ішінде барда шыгар, бірак оны кім іздеп, кім газетке, телеарнага,

радиога шыгарар. Алматы мен Астанадан, «туйенін таныганы жапырак» деп, жауыр

болганынша бір адамды кунде шакырады, оларды баска тугілі оздері де тындап жаткан

жок. Кейде улт, тарбие, діни-руханиат маселесіне  акыл сурауга сахнада секіріп

журген  балаларды «екі жулдыздын бірі» деп шакыруын кайтерсін. Койды катын сойып,

баланы еркек емізген заман гой. Атагы Алатаудай бір екі «Ел агасынын»

журналистін «Дін маселесіне калайсыз» дегеніне уялмай, «Е, тобеде бір куштін

барын білемін» дегенін естігем. Токсаныншы жылдары туган сабилердін козінше  ага-

апалары бала-бакшаларын  бузды, тонады. Бугін турган мадениет уйінін ертесіне тас

талканын шыгарганын, букіл мемлекеттін-халыктын мулкін олардын козінше талан-

таражыга салганын, адамдардын хайуани катынастарын канына сінірді. Жас оспірімдер

бандит, рекэт, кісі тонау, кісі олтіруден баска еш нарсе корген жок. Сол балалар

казір жиырмага келді. Енді  токсаныншы жылдардын жангырыгы, кайталанып, солар да

коргенін істейтін кезегі келді. Осы буын омірден отпей жагдайдын тузелуі киын.

Казірде жемкорлык, халыкты тонау, кара бастын камын ойлаудан аспайды. Бул Кенес

Одагы дауірінін жангырыгы. Байкасаныздар, токсан пайыз ел агалары оз балаларын

орналастырып, окытып, елден окшау омір суруде. Зангерлер де, дарігерлер де, онер

адамдары да т.с.с.киелі мамандыктагылар да, акшанын сонында. Адамдар бір сат анга

айналгандай, бірі кашып, бірі куып, сал токтаса жем болатындай,  дуниенін

донгелеуінен калгысы жок. Жиырма бірінші гасырдын басында тугандар билікке

келгенде гана когамнын беті бері бурылар. Оган   алі ширек гасыр бар. Біз соларга

бузылган елдін іргесін котеріп берсекте жарадык. Е,урпагым, бізді сокпегін. Оз

замандастарым менін тірі созімді естімеген сон, болашак сендерге аманат жазып

отырмын. Замандастарыма менін ангімем аса керек емес. Естуге уакыттары да жок.

Байлык пен мансап куып, бок дуниені кызыктауда. Онын устінде барі косем, барі

дана. Жынды, баксы, кума, «акын» мен гана. Казакка жаны ашитындары соншалыкты,

тойынын озін, озінен кызганады. «Ысырап болады, той орынына балаларга жагдай жасу

керек» деген косемдерге айтарым: Казактын тойы-елдін, дос-жоранын, туган-туыстын

тойы. Тартылган табак та, жабылган шапан да казактан казака ауысатын береке.

Омірдін,  омір сурудін, барлык мані осында. «Кара кус табанына басып жейді, Акку

кус канатымен шашып жейді» деген казакпыз. «Тойдын болганынан боладысы кызык»

дегендей Коныр каздай ман-ман басып тойга кешігіп келуінін озі бір сан емеспе,

аркайсысынын орыны бір тобе. Кайда асыгасындар, арбір зымырап откен кунге ме?

Несібесі Кудайдан, тойланыздар, кырык рудын кырык турлі салты бар,

кызыктаныздар. «Корпене карай косіл», Демек, Алланын молшерлеп берген несібесін

укыпты, канагатты жане ысырапсыз жумса. Ар балага сай оз несібесі болады.

Казактын гурпында уйленгендерді Кытайга, Кырымга саяхатка жіберу керек, міндетті

турде астарына елде жок машина аперу керек, кустын сутін дастарханга койып,

конактарды аспандагы айга кондыру керек деген угым жок. Шама-шаркына карай орташа

той жасау естіліктін ісі. «Аттыга еріп, жаяудын шаты айрылыпты». «Дастарханы

патшанікіндей болмады» деп кызын алып кетсе, ертерек есуастан кутылганына тагы

бір той жаса. Барынмен базарла, сарандык жасама. «Тыгып жеген тамагына, унемдеген

шайлыгына, басып алган байлыгына, байпагым» дейді казак ондайда. Бок дуние

калады, ал карым катынас, сый-сияпат оз ішіміздін берекесі, кызбен куйеудін екі

елінде таныстырып кауыштыру, артык емес. Тек арак ішіп, урыссып, бок дуниеге,

окпелесіп, ел ішін булдірменіздер, Казактын ані, казактын сані озіне лайык.

Куданмен калай сыйлассан, урпагын орісі оседі. Куданмен кадырын болмаса отаудын

оты ошеді. Асіресе болашак туыстарынды риза кыл. Даракыланып ит пен куска жем

кылма. Кейін затын тугілі атынды умытып «Біреудін тойында тойып едік»

дейтіндерден горі, «баленбай агамыздын тойын тойлаганымыз-ай» деп сені

кадірлейтін жакынынды жина. Алланын рахымын, аруактын ризашылыгын ойла. Елдін

батасымен, ішкі ниетіне карай барлык шыгыныннын орыны толады. Балан уй болып,

еліне ел косылып жатса, дуниеге урпагын жалгасса, толганы емей немене. Осы

гумырымда етене жакын туыстарымнын, оз балаларымнын тойында куда болып, тос

кагысып, торінде отыра алмадым... Балаларымнын  барі айырылыскан айелдерімнін

сонында кетіп, олардын тойында менін орыныма тажік, т.с.с. жана акелері куда

болды. Бірде, туган карындасымнын  баласы турмыска шыгатынын естіп, шакырмаса да,

Караганды каласынан Карагайлыга кездескен колікке кол котеріп, жетуге асыктым.

Токтай калган микроавтобустін ішіндегі казактармен жол бойы танысып, ангіме дукен

курдык. «Баке сіз осы бетте бізбен бірге кудалыкка журініз торіміздін сані

боласыз» деп Кокшетаудан кудалыкка  келе жаткандар  колка салды. «Ренжіменіздер

менде  жиенімнін кудалыгына асыгып келемін» деп бурылыстан тусіп калдым. Тагы бір

екі колікке мініп сагат торттер шамасында «оз» тойыма кешіксемде жеттім. Ой, тоба

ай «мынау кайдан келіп калды, елге  ішкізбей, акыл айтып тойдын шыркын бузбаса»

деп карындасым «подружкасымен» сыбырласканын  естіп калдым. Ботен де болса,

жолдас кісілердін шакырганына бармаганымды, туысыма кадірім жоктыгына окініп,

кызыгым куса, жегенім желімдей болды. Жан жагыма карасам карындасымнын оз жагынан

жигандары: курбылары, жай таныстары екен. «Айтеуір санын толтырсам» дегенге

уксайды. Сонда кімдерді кудалыкка апарганын осы куні карындасымнын озі де умытып

калган шыгар. Оган ешкімді кіналамаймын, окпем де жок. Мундай жагдайлар талайдын

басынан откен шыгар. Талайдын оз тойына жердін устімен барып, астымен кайтканына

каныкпын. Азгындыктын азабы гой ішімді ортеп отырган. Тажалдын табасы гой, мені

мукаткан. Болмаса мені кадірлеп, тойынын бас кудасы етіп, апарган жуздеген

казактын тойынын тамашасы есімде. Жана заманда жанаша жасаган жарасымды, уйыган

уыз тойларыныз, кызган кымыз  тойларыныз кутты болсын ардакты агайын. Карлыгаш

екеуміз уйленіп, некемізді кигызуга «Бакты» кенішінде туратын танысым,

Монголиядан келген Рысбек молланы шакырдык. Узынсарынын келген уакыты еді, дап

конак келердін алдында уйде ешбір каражат, тамак болмай калды. Содан жолдас

жігіттерге хабарласып едім, олар бір ту биені сойып акелетінін айтты. Белгіленген

кунде келді, конактар дастархан басына отырып жатыр. Карлыгаш кысылып «Маскара

болдык, уйде тукте жок, малда келмеді» деп беймаза болып жур. Малды акелсе

жартылай сатып тамак алмакшы болгамыз. Олардан хабар жок. Екеуміз конактардын

алдына бір бір уыс куырылган бйдай салып, бір бір кесе су койдык. Оларда «бул бір

расім шыгар» деп маз болып отыр. Неке киылды, су ішілді. Дастархан сол беті жылан

жалагандай. Мен уятта болса жайымды айттым. Ел бидайдан ауыз тиіп тарап жатты.

Болганга болаттай болып мен де кол кусырып турмын. Оларда ун жок, менде бет жок

коштасып жатырмыз. Сол куні кешкісін ахілеп, ухілеп достарым келді. «Тунде бізді

етпен коса милиция устап, жана босадык». Милиция бастыгы Каржаубеков Кабдуакаска

конырау шалсам: «Ой Баке, олар сізге апаратын ет екенін басында айткан жок,

тексергенімізше сол болды» деп куліп жатыр. Ертесіне етті  сатып, кунделікті

несібемізге оралдык. Алланын буйрыгымен осы заманда мен уйленудін тойын осылай

откердім. Елдін басына келе жаткан жаксылыкты да, жамандыкты да онерінен, елдін

пигылынан байкауга болады. Токсаныншы жылдары оленнін барі зарлы «Кара

кемпір», «кара бала», «кара шал» т.с.с.болды. Ендігінін олендерінін барі бір

ыргакта-«улыган каскырдын» жанрында. Сазында ан жок, созінде ман жок. Бір

кереметі дастурлі анмен сахнага шыгып алып, ертеніне жоргегінен жерігендей киімі

де, уні де, ані де, озгеріп сала береді. Кобісінін телеарнага уйлері жакынба

айтеуірі озі анші, озі санші, озі сазгер, журналист, жургізуші, акылшы, озі

сарапшы каптаган «бес жулдыздар» кундіз туні телеарнада. Жулдыздын коптігінен

козін шагылысып, ештене коре алмайсын. Телеарналардын  каншама эфирлік уакыттары

ешкандай тарбиелік мані жок, улттык жаны жок Бразилиялык, Туркиялак, Кытайлык,

Корейлік телесериалдарга кетіп жатканына калайша ішін ашымайды. Ыржак пен

кылжакка да тоятын уакытымыз болган жокпа. Тіптен тарбиелік багдарламалардын озі

шоуга айналып «айту бізден, саралау сізден» деп акылды, жон жораны оздерініз

жасап алыныздарды мензейді. Айтеуірі елді кыртын кызыкка кандырсак болды

дейтіндей. Жастар казакша багдарламаларды карагысы келмейтіні былай турсын, улкен

біздін озіміз еріксіз калкыйып отырамыз. Кенес Одагы кезінде кошеде де, жумыста

да белгілі бір багдарламалардан когамдык ой пікірлер туындап таласып, талкылап

жатушы едік. Жалпы адамды тарбиелейтіндері соншалыкты «ултымыз кенестік» болсын

дегеннін озіне уйып журген кездеріміз болды. Теріс те болса неткен идеологиялык

мыкты, акпараттык жумыс. Жалпыга арналган акпаратта біреудін кайгысын,

жаманшылыкты, эпидемия т.с.с. коптін  талкысына салып жариялауга болмайды. Ол да

оны осірудін бір жолы. Азгындык жаманшылыкты  коріп, ешкім одан бас тартпайды.

Тек сонын кері жаксылыгын коріп ойлануы мумкін. Азгындык адамнын озінін калауымен

жасалмайды. Егер куна адамнын санасынан орын алып барып жасалатынын білген

болсан, соны сананда тудыратын себепті жоюды білу керек. Ол дегенініз азгындыктын

Атасы - кара кушті жою, ал ол ушін рух, дін маселесін менгеруін кажет. Онын

барлыгы баксы-емшілердін, аса білімді діндарлардын  колында екенін укімет

ескермейді. Мысалы: кейбір психиатриялык аурулар адамнын миында пайда болатын

ісіктердін, озгерістердін салдары. Оташы онері аркылы оган операция жасалуы

керек. Ал сол ісіктерді тудыратын себептерді материалдык гылым білмейді.

Сондыктан да, материалдык гылым, діни-руханиат  жане онер, бірігіп, кана оны

толык жане зиянсыз жоя алады. Оны жоюдын бір жолы оны орбітпеу, осірмеу. Жалпыга

ортак бір жуйелі: жануялык, бала бакшалык, мектептік, улттык, когамдык рухани

тарбиелік багдарламасын жасау керек. Біздін муддемізге жат, керегар ережелерді,

зандарды калпына келтіріп, урпакты тумсыктыга шоктырмай, канаттыга кактырмай 

ортага алган дурыс. Жас сабилердін санасын арашалау, таза устау керек. Ал жиырма

бірінші гасырда туган балалардын, санасы озгеше, создері туйеден тускендей, барі

талантты, дарынды болып  келеді, таубе делік. Болашак осылардын колында. Жаксы

мемлекеттік билік халыктын  ризашылыгын назарда устап соган кызмет етеді. Онын

барлык заманауи материалдык жагдайын камтамасыз етіп, онын денсаулыгы, білім

алуы, кауіпсіздігі, турмыс жагдайы т.б. кажеттерін канагаттандыруга

тырысады. «Кандайда билік Кудайдан» Сондыктан Алланын ризашылыгында болуды

назарда устап, халыкты осыган орай  жанын, танін рухани таза устауга тарбиелеу

керек. Арбір   адамнын, Президенттен бастап уй шаруасындагы айелге дейін Кудайдан

арнаулы оз миссиясы болады. Ол саналы, санасыз, ерікті, еріксіз соны орындайды.

Арбір азаматтан мемлекет алдында касіби калыптасуы каншама талап етілсе, Кудай

алдында иманды жане такуа балуы оданда жогары талап етіледі. Онсыз, елдін де,

биліктін де ісі баянды болмайды. Астанада халыктын каржысына салынган киелі

гимараттарда отырып  паракор, жемкор болуга кейбір шенеуніктердін пигылы  калайша

жетеді. Ол имансыздыктан. Патшамыз оны ондайлар ушін салгызып жаткан жок шыгар,

барлык істеліп, жоспарланып жаткан игі істер ондай пасыктардын игілігі ушін емес,

Казакстаннын болашак урпагы ушін жасалып жаткан шаралар. Сендер осындай

камкорлыкка сай болуга міндеттісіндер. Сендерге осыны айту менін де азаматтык,

акелік борышым екеніне коніл аударганын урпактык парызын екенін білгейсін, Біздер

урпак алдында дурыс жол сілтеуге каншама борышты болсак, біздін осиетімізді,

орындауга сендер де соншама карыздарсындар. Борыштын да, карыздын да орындалуы

екі дуниеде Алла алдында жауап беретін парыздар. Тек кана материалдык білімдерді

менгеріп, білікті маман болумен сендер ол карыздан толык кутыла алмайсындар.

Адамгершілік, Улттык, Рухани жане Діни тарбиелерді  озі бойларында калыптастырып,

мамандыктарынмен заманауи урдісте уштастырып кана карыздарыннан кутылып,

мураттарына жете аласындар. Жер бетінде болган барлык пайгамбарлар, ата-

бабаларымыз урпагына осыны айтып откен.



                         Кездерін келер.


Е,Урпагым! Коптеген адамдардын жасаган жаксылыгын біз де, сендер де білмессіндер,

онысы дурыс та шыгар. Себебі, жаксылыгынды озін жария ету, ол оны жоюдын бір жолы

екенін умытпа. Ал, біреу жарияласа, ол баскага улгі, улкен іс. Адам баласы

Кудайдан озіне екі дуниенін де жаксылыгын беруді калайды. Бул дуниеде сенін бір

жаксылыгынды ел коріп, укімет марапаттап жатса одан тартынба жане атагынды ашык

айтудан уялма. Сен оны урлап алган жоксын. Сенін бір ісіне ел акысын беріп жатса

оны міндетті турде ал. Егер «мен карапайыммын, ия болмаса атак кумар емеспін» деп

осылардан бас тартсан, ол саган екінші кайтып келмейді. Сені марапаттатып, не

болмаса саган ризык сыйлатып жаткан да Алланын саган деген ризашылыгынан. Озінді

озін мактап, не болмаса біреуге мактатып, арсыз атакка кумарлансан бул

жамандыгыннын белгісі. Істеген затынды озін багаламай турсан, онерінді орге

бастырмасан, одан тубінде айрыласын. Жаратушынын сыйын кастерлемеген адамды

Кудыретті сыйламаган «надан» деп караган жон. Ешкашанда дандайсыма,

такаппарланба. Ар нерсенін шегі бар жане орны бар. Озіннін істеген жаманшылыгын

болса оны ешкімге жариялама жане Алла жасырганды озін ашкерелемексін бе, алде

елді косымша куа кылмаксын ба. Алланын кейбір жаксылыгынды осіріп, жамашылыгынды

жок кылуы мумкін екенінен уміткер бол. Бір байкаганым елдін жасы да, карісі де

кудайдын жолын іздеуде. Казакстан жеріне адамзаттын гумырында жиналган барлык

дерлік діни-рухани танымдарынын дандері себілуде. Елдін ынтасы зор, демек, ен

адал жане нагыз кушті дан гана каулап оседі, ал кобісі талып-солып, калай кангып

келді, солай кангып кетеді. Алладан комек келгенінде адамдардын басы

бірігіп, «Жана Угымдагы» сенімге топ-топ болып енгенін коресіндер. Киелі казак

жеріне, кастерлі казак еліне ешкашанда капірлік дарымаган. Айналамыз адамжегіш

айуан халыктардын коршауында болганында, Кок Танрінін Кок байракты елі бір

кудайга табынып, Аруагына сыйынып, талай тар жол тайгак кешуден откен.

Халкымыздын жер бетінен жойылып кете жаздаган заманында Бабаларымыз аттын

жалында, туйенін комында уйыктап, етігімен су кешіп, муз жастанып, кар жамылып,к

олынан найзасы туспей, тебінгісі терде шіріп осы жерді, осы елді сендерге аман

алып калды. Гасырдан гасырга, атадан, атага жалгасып келе жаткан аманат - урпак

камы. Казіргілердін кейбіреуінін санасыз кылыктарына, бір кундік пендешілік

ойларына, ештенені тусінгісі келмейтін бейхабар, масан келбеттеріне карап

киналамын. Кияметтін кезен астына такаганынан, ахиреттен кур алакан

калатындарынан коркамын. Келешекте сендердін Улы Бабаларымыздын улы жолынан

адаспайтындыктарыннан уміттенемін.

     Ей, Урпагым, мен тек кемшілігімізді жазып отырмын, оган карап патшамыздын,

депутаттардын, коптеген елім дегенде етегі жаска толган азаматтардын,

агаларыннын, апаларыннын, онер  иелерінін, енбегі еш болмас, оздерін

багаларсындар. Халык кудайдын бір аты гой. Сендердін кездерінде жана жыл

науырыздан басталар. Бул кун, Жер-ананын куші  оянып, жана куаттын ашылып,

жогары  кезенге отуі. Жана жылдын бірінші кантардан басталуы Римдік Юлий

Цезарьдан шыккан болса, Ресейде он сегізінші гасырга дейін наурызда тойлаган.   

Алла каласа, екі діннін басы косылган сон, ол да калпына келер. Оган дейін

адамзаттын азгындыгынан, бойындагы кеселден айыгу ушін Жер-ана да сілкінер, судын

да сурагы болар. Коктін де  комегі келер. «Жаксыдан шарапат, жаманнан кесапат»

деген. Кудай сендерді Біздін кесапатымыздан соктасын, шаратапымызга болесін.

Бірдін кесірі мынга тиеді. Сенін бір тісіннін ауырганынан барлык танін зардап

шегеді. Сол сиякты бір залымнын кесапатынан барлык елі залалга душар болуы

мумкін. Бір галымнын шарапатынан  барша елі азаптан кутылуы мумкін.

Егерде «Кабірден хат» деген  кітапты окыган болсан, ол жалган-отірікке

негізделген тасілде, Эпистолярлык жанрда жазылган, адамнын ойынан курастырылган 

киялы екенін білгенін жон. Ислам білімдеріне арка суйеп жазганымен, болмаган

окиганы, киялына симайтын кубылысты суреттеген. Бундай жазбанын отірік екенін

біреулер тусінеді, сондыктан онда жазылган кейбір ерекше кунды білімнін озін

жокка шыгаруы мумкін. Тіптен «Кураннын озі ойдан шыгарылган» деп, «акыреттін озі

отірік екен» деп есептеуі мумкін. Ертеректе «Куранды кудыктан алып шыккан кітап»

дегендер де  болган. Егерде сенін уагызында, иманында, білімінде, пигылында,

кішкене гана отіріктін бар екенін сезсе, барлык амалын далбаса, ал кесапатын

шексіз боларын біл. Бундай кітап жазу, уагыз айту, жалганшынын арекеті.

Уа,Урпагым! ешкашанда  шындыкты отірікпен далелдеуші болма. Ойтіп істеген

жаксылыгыннан горі, отірікті ту кылган жалгандыгыннын кесапаты елге тиіп кетуінен

сактан. Отірік «тус кордім, аян алдым, Рухтын немесе періштенін озін кордім,

немесе унін естідім» деуші болма. Жаратушы иеміз бул жаратылысты тегінен тегін

жараткан жок, жане шындыкпен жаратты. Аркімнін оз шындыгы бар. Сенін шындыгыннын

куасі болсын, ал куалікке бір Жаратушы жеткілікті. Не ойласанда, не істесенде, не

айтсанда Алланын куалігінен коркуын керек.

Сак бол балам.! Аллага, Аруакка, тылсым дуниеге тагылган жала - кешірілмес куна.

Огіздей отірігіннен, шыбындай шындыгын артык. «Отірікшінін шын созі зая кетеді»

деген мателдін озі осыган  жеткілікті. Отірік орге     баспайды, шындык шынга

шыгады. Менін   кейбір создерім жекелеген адамдарга унамауы мумкін, бірак ол ащы

да болса шындык.

Алланын, Аруактын, Адамзаттын алдында арым таза. Алланын жарлыгы акикат. «Екі

діннін басын косамыз. Біз женеміз»:

Осы акикатты еліме жеткізгенім ушін «Ислам  жане оркениет» газетінде  «имансыздык

иесі, психикалык аурулардын тізіміне енгізу» керек деген «атакка» ие болдым. Ен

бастысы араша тусетін бір де бір білімді, парасатты адам табылмады. Шалабай

журналистін шайтани бурмалап  жазган макаласын, дуйім елдін унсіз кабылдауы,

дінбасына  Ауезхан Кодардын  айткан екі созіне екінін бірі араша тусіп, ал

Алланын жарлыгын арашалауга ешкімнін  парасаты жетпеуі, ол да шындык. Туйіндеп

келгенде шындыктын кімде екеніне болашак Урпак оздерін куасіндер.

   
                                  Рух тарбиесі.

     А.Линкольн мырза бірде «коптеген адамдар оздерінін «солай болсак екен» деп

шешкен дарежесінде гана бакытты» депті. Келісуге де, келіспеуге де

болады. «Адамнын тані мен жаны уйлескен саті бакыт» деп айтар едім. Адамнын тані-

миы мен жаны-рухы екеуінін біріккен натижесінде аркімде сана пайда болады. Мида

напсінін ыкпалы коп, ал журек Рухтын мекені. Акылды адамдар мидагы ойына ілеспей,

журектін аміріне ілеседі. Сол санада ненін басшылыгы басым болса, адам солай омір

суреді. Тані басшылыкта болганында адамнын рухы алсіреп, онын орынына напсі

кушейіп, тек ішіп, жегеніне, турмыстык денгейіне гана коніл аударып, осы

дарежесін бакытка балайды. Барлык жігерін, гумырын соган арнап, тіршілік етеді.

Олар осы жалган гумырдын жетістігін ансайды. Олар осы ушін ештенеден тартынбайды,

ахиреттін сурактарын ойлап мазаланбайды. Тек танінін жагдайына мазаланады.

Канагатсыз напсісінін кулына айналады. Дуниенін жаксы, жамандыгында сол денгеймен

олшейді. Мастанатыны соншалыкты кейде олімді де умытып, мангі жасайтындай  байлык

жинайды. Мансап кумарланып, тек лауазымнын буымен омір суреді. Олар ушін тозак

та, жумак та осы омірде болатындай тек материалдык кундылыкка ие болган адам

мангі рахатта болатындай, корінеді. «Тагдырымды озім баскарамын, бакытымды озім

табамын» деп ойлайды, сол ушін жалган ілімдерге ынтыгады. Озінін адами

парыздарында, урпагына дуние калдыру, кызметке орналастыру, т.с. деп тусінеді.

Кудайшылыгыда, азаматтыгыда жай соз жузінде болып, екіжузділікке бейімделеді.

Абай атамыздын жазган барлык надандык, пасыктык мінездері бойларынан табылады.

Олар гылымды, онерді мойындайды, ал діндарлыгы жок, рухани кедейлер. Казак

халкынын басым копшілігі осы денгейде турып жатыр. Жан басшылыкта болганында

адамдардын напсісі азайып, таннін магынасы болмай калады. Рухы кушейіп, тек

Кудайга деген сеніммен, тіптен басканын барін тарік етіп, олі сенімге беріліп,

ахиреттін дарежесін гана ансайды. Біздін ортамызда ондайлар да аз емес. Олар тек

оз жанын ойлап, кара басынын камы ушін отырган ортасын, елін, туган-туысын,

алемін, тіпті ата-бабасынын аруагын, дастарханын аттап отуден тайынбайды. Оз

еріктерімен тіршіліктін манінен бас тартып, айналасындагы дуниеге козкарасы,

баска адамдарды, жау санайды, «олардын барі менен акымак, адаскандар» деп

дандайсиды. Олар баска адамдарды душпан санайды. Олар барлык

жаратылысты «шірікке» балап, коздеріне перде байланып алгандай, олардын кадір-

касиетін коргілері, білгілері келмейді. Барлык ынта жігерін бір Аллага

бургандарымен, олар оган жете алмайды. Толык пактікке адам баласы кара куштер

толык жойылганда гана иек артады. Олардын осы сокыр сенімінін озі Азазілдін -

салделі  сайтаннын арбауы екенін тусінбейді. Бул дуниеде олар корсокырлык гумыр

кешеді. Олардын жаксылык амалдары азайган, коптеген парыздары, мойнында бола

тура, орындалмайды. Адамнын парыз амалдарын орындамау  жаланаш сенімге жатады,

олар одан суралады. Олар дінді мойындайды, бірак кате тусінеді, ал гылымды,

білімді, менгере алмайды, онерді керек етпейді. Адамдардын ішінде парыздарынан

кутылыу ушін парызды тудыратын катынастардын барлыгын жойып, когамнан окшау,

унгірлерде, тауларда т.с.с. омір суріп, барлык напсісінен арылатын, жеке дара

адамдар болады. Олар ерекше Рухани орлеуге жетіп Аулиелік сатысына жетеді. Ондай

адамдар бір гасырда бір туарлар. Мысалы; Будда, Кожа Ахмет Яссауи баба т.б. Бул

адамдар ерекше такырыпта талкылануга жатады. Бундай адамдар ерекше діндар жане

ерекше білімді, тылсым сырына иелер, санасы толык оянгандар. Сол аркылы каралык

ыкпалынан тазаргандар. Будда созінін магынасы - оянган жан. Жан мен танін тен

басшылыгы орнаганында  адамнын барлык мумкіндігі ашылып, тан шабыттанып, рух

котеріліп, екі дуниенін де дарежесін ансайды. Осындай жагдайда казактардын аз

пайызы гана омір суруде. Ондай адамдар кобінесе таза казаки, такуа діндар жане

заманауи білімді болып келеді. Олар Аллага сеніп, онын барлык жаратылысын

курметтейді. Он сегіз мын галамды менгеріп, игілігіне устагысы келеді.

Жаратылыстын барлыгымен дурыс катынас орнатып, танінін сау болуын, азгындыкка

ушырамауын, дурыс тамактануын, жаксы киінуін, жаксы турмыс куруын, онегелі

болуын, Рухынын иманга беріліп, онерге каныгып, рахаттануын, айналасындагы

дуниауи, рухани алеммен кауышып турганын калайды. Олар дінді толык мойындайды,

гылымнын озык жетістіктерін пайдаланады, онерді ерекше курметтейді. Бабалар

гурыпын устана отырып, «улылардан улагат, урпактан ілтипат» деп, заманауи урдісте

канагатка  сай омір суреді. Бундай адамдар казіргілерде аз, бурынгыларда коп

болган. Рухты тек Рух тарбиелейді. Рухтын котерілуі, жетістігі, аубаста озі

болган Аруак алемінін колдауына жетуі, таннін талабы мен жаннын талабы  сай

болуы. Киелі Рухтан куаттанып таннін мумкіндігін дамыту. Осындай жогары куатты

Аруактын колдауы аркасында, шабыттанып, жаратылысында  берілген барлык

мумкіндігіне ие болган тан, жан мен уйлесім тауып, адамда биік денгейдегі Сана

пайда болады. Ондай Санадагы адамдар Жогаргы гарышпен байланыска дайын. Жумакка

лайыкты жандар категориясына жакындайды. Жеке адамдардын Санасы бірігіп «жалпы

улттык сана» оянып, ата-бабамыздан жиналган асыл гурыптарымыз урпакка дарып, одан

арі жалпы адамзаттык рухани серпіліс туындап, жер куаты жанданып, жана алемдік

денгейге котеріледі. Адамзат баласына сенім артылып, олардын коптеген касиеттері 

айкындалып, тылсымнын сырлары ашылып, адамдар оз жаратылысынын тупкі максатына

жетуге мумкіндік алады. Екі дуниеде Алланын ризашылыгына боленеді. Олар

 куткарылгандар!
                                                                                                                                          
«Адамзаттын келесі даму сатысында, адамдар мен аруактардын арасындагы перде

ашылып, нагыз такуалардын жер бетіндегі устемдігі орнайды. Иса пайгамбардын

жетелі аруактармен жер бетіне екінші оралуы болады. Тажалдын аскері жер бетінен

жойылып, сонгы гумырдагы адамзат баласы, кезінде Иса с.г.с. айтканындай, онын

барлык осиеттеріне, улгі-онегесіне сай, белгілі бір уакытка дейін, омір

суреді...»


"Булар Кудайдын берген белгі нышандарынан; Шынында да оларды саган Біз ашамыз,

себебі сен елшілердін бірісін. Біз сол Елшілердін кейбіреулерін кейбіреулерінен

артык еттік: Олардын араларында Кудаймен  сойлескендері болган, ал кейбіреулерін

Ол биік дарежелерге котерді. Мариам улы Исага далелдер бердік жане Киелі Рухпен

колдадык. Егер Кудай калаганда олардан кейін болгандар ашык далелдер келген сон

карсыласпас еді. Бірак олар бір біріне карсы келді. Демек олардын арасында

момындар да, капірлер де бар. Егер Кудай каласа озара карсыласпас еді. Бірак Алла

оз калаганын істейді» (Куран.Бакара суресі)



 Урпагыма улагат.

Кісі адасса коргендіден сурайды.
Коргенді адасса коптен сурайды.
Коп адасса косемнен сурайды.
Косем адасса данадан сурайды.
Дана адасса даладан сурайды.

Жаксы иіс таннін тазалыгынан.
Жаксы соз жаннын тазалыгынан.

Берекесіз байлыктан мерекелі кун артык.
Акымак болган баладан акылды кул артык.

Акенін балага талабы - багыну.                
Шешенін балага талабы - сагыну.

Акеге кол тигізбе,
Шешеге тіл тигізбе.

Достык,еркекке тан касиет.
Ісін алга бассын десен,
Акеннін отінішін бірінші орында.

Туысына кайырымды жасында,
билігін, байлыгын барда жаса.
Картайганында кадірлі боласын.

Екі сойлеу, екі ушты сенім тудырады.

Біреудін кателігін озіне кайталама,
тузетіп кайыр.

Улкен адам окпешіл,
Кіші адам кекшіл болады.

Айеліне, балана алі келгенінше еркіндік бер.

Аркім оз ісінін кайырын сурасын.
Багасын ел береді, сауабын кок береді.

Касіп насіптен болады.
Ар мушенді мапелеп уста,
одан жакын досын жок.

Ар кунгі омірінді жуйелі откіз,
сонда ісін баянды болады.
Барлык парызын орындаган адам,
кунасіз болады.

Аурудын конілін сурау - парыз.
Екінші сурау –конілге  карыз.

Казак болып туганына да карызсын.

Казакша сойлегеннін барі казак болмайды.

Кандык катынастын куны куранда.

Ар заттын уш колдану орыны болады,
ебін білсен.
Дін , білім жане онер - дуниенін уш казыгы.

Адамдардын дініне, насіліне карамай басын косатын уш касиет: су, от жане дастархан.

Нені жакын тутсан, сонын озі боласын.

Арактын пайдасынан залалы коп,
Катыннын акылынан айласы коп.

Еркекке акылдылык жарасады.
Айелге сулулык жарасады.

Ер жігіттін пышаксыз, акшасыз жане онерсіз болмаганы лазім.

Махаббат козсіз напсі, у ішуін мумкін.
Козсіз махаббат жігерсіздіктен.

Еркексіз уйге ессіз конады.

Напсін сураушы, журек калаушы, акыл бакылаушы.

Айналандагы жанды, жансыздан
жеуге тамак бар, алуга сабак бар.

Бакыт, байлык, білімді алыстан іздеме,
ол аягыннын астында.

Бакыттын конганын білмейсін,
ушканын аркім кореді.

Барган уйдін итімен достас, улымен сырлас, тамагын даттама, айелін мактама.

Ретсіз омірде, ренсіз коніл болады.

Алпыстан акыл сура,.
Токсаннан бата сура.

Тіл турмыстын куралы,
Казакша тіл, казакша турмыстан

Ойын оріс, акыл аркан, ойлан калкам.

Каріліктін бірінші досы - жалкаулык.

Досы біреу болуы мумкін,
Екеу болса балкім,
Ушеу болса шіркін,
Одан копке келеді кулкім.

Баска байлыгын болмаса да,
корпе - жастыгын, ыдыс - аягын коп болсын.

Кару кутуді каскырдан уйрен.
Ер мінезді кыраннан уйрен.

Халык даналыгын корлама.
Сенін білместігіне ол кіналі емес.

Ойына ілессен онбайсын.
Акылына ілессен ондайсын.

Ар айелдін бір кесапаты болады.
Касиеттерін сол басып турады.

Біреудін енбегін баскага балау - аділетсіздік,
Касакана балау - имансыздык.

Жаратылысы бір заттын курамы да бір болады.

Кырыкка дейін шалдармен доспын,
Кырыктан кейін балалармен доспын.

Елуде картайсан, алпыста алжисын,
жетпісте жерленесін.

Айелдін коркі жасында.
Еркектін коркі досында.

Айелдін багы шашында.
Еркектін багы басында.

Ажалды алыс деме.
Жастыкты жакын деме.

Ерлік - еркінді устау.

Ахиретті ойласан зиярат жаса .
Тірі мен олінін арасы каскагым.

Казакша атауы жок жаратылыс жерде жок.

Ар нарсенін атын дурыс ата
Алланын кахары катты.

Намаз, ораза - денсаулык кепілі.
О дуниеде корганын.


Аз істесенде укыпты, тиянакты істе,
ісінде береке болады.

Колда барда кармап кал, іште же,
екі келуі негай біл, ал олім хак.

Бай болсан, байлыгын корініп турсын,
Болмаса курысын.

Озіне каламаганды, озгеге калама.

Отірікке уйір болсан,
шындыкка жете алмайсын

Енбегіннін нанын же,
Халкыннын камын же.

Балага он рет айтканша, бір рет корсет..

Асхана, даретхана жане уйкы болмене
ерекше коніл бол.


Журген жерінді жондеп жур,
кунан жойылып отырады.

Арбір корген кунін, гумырыннын кему кепілі,
Келмейді енді екілі.

Некесіз – суннетсізге.

Сокырмен ымдаспа.
Саныраумен сырласпа.

Еш нарсеге танданба, барі уакытша.

Аса дос болма, душпандасарсын,
Аса кастаспа, достасарсын.

Садаканын азы, кобі жок,
тек кеші гана болады.

Оралын барда аз уйыктап, коп кызыкта.

Асын барда дос жина.
Акылын барда ес жина.
Тан, тансан калар жан.

Алысты алыс деме атын барда.
Акылды аз демегін хатын барда.
Урпакка калдыратын затын барда.

Оз кылилыгынды кормей,
Озгенін сокырлыгында нен бар.

Ештенеге аландамайтын уакыт,
ас ішу, уйкы жане махаббат.

Ормекші аншы болар ормегімен,
Аксакал дана болар коргенімен,
Надандык тумасынан болса егер,
Не шыгар жаксыменен ергенінен.

Аузы жаман адамнын,
Созі сасык болгандай.
Ойы жаман адамнын,
Озі сасык болгандай.

Жылпос катыннан, жылмыкай бала туады.
Агайынга уйыткы бол,
Катынаска турткі бол.

Онер орге жетелейді .
Жалкаулык корге жетелейді.

Кылмысы уксатын,турмысы уксас

Сары уайым, сабырсыз сана,
кайраттын аздыгынан.

Уакыт болса ой шында,
Жалыгып кетсен ан тында.

Серуен, саят конілді сергітеді,
Кайгы, уайым конілге шер бітеді.

Долы катын кабаган иттей,
ундемей кутыласын.

Онімі бар істін барі онер.
Онерге омірдін озі конер.

Баладан балдай соз шыгады,
Жетелі баладан шалдай соз шыгады.

Жумыскерді жалдап уйрет
Катынга талдап уйрет.
Баланы алдап уйрет.

Урген иттен корыкпа,
кулген иттен корык.

Етегі ашык катынга,
Котегі ашык еркек лайык.

Касиеттін улкені тындай білу,
Сырдын улкені ымдай білу.

Жаксы адамга серік бол.
Жаксы созге корік бол.

Ар адамнын колынан келер жаксылыгы,
ешкімге зиян келтірмейтіндігі.


Акылды катыннын ісіне араласпа,
Акылды баланын ісіне кабаттаспа.

Кім болсын, кашан болсын, калай болсын, артына урпагы ушін бір онегелі іс калдырса,ол адамга басынды іи.

Баланын тарбиесі судын сагасындай,
Кубыр салмасан жылга куып кетеді.

Гибадаттын уш жауы:
жалкаулык, коркыныш жане орынсыз уят

Онері коптін орісі коп,
Онері жоктын терісі коп

Отірік кулгенен, отірік жылаган дурыс.

Ойланбай істеген ісін, ойбайына конбейді,
Одан онім онбейді.

Жетім баланы алдап жакындат.
Жаман туысты жалдап жакындат.

Баланы ойынга алып уйрет,
Катынды койынга алып уйрет.

Карызды кайтаруды уш рет сура

Жаксы катын сырынды жасырады,
Жаман катын кутынды кашырады.

Белдігі жок бел осал,
Туыстыгы жок ел  осал.

«Ешкімге карызын жібермеймін»
деген адам имансыз,
«Ешкімге парызын жібермеймін»
деген адам кунасіз.

Арызкойдан акыл сурама,
Ашукойдан карыз сурама.

Білім окудан, акыл токудан, онер онегеден.

Шалдын билегені, кемпірдін куйлегені - акырзаманнын жана белгісі.
Катыннын кеселі жаман,
Еркектін есері жаман.

Айелдін асын корлама,
Еркектін басын корлама.

Атаннын атагы ушін таласпа,
 халкыннын атагы ушін талас

Саран адам сырт карап сойлейді.

Ар Баганды базарда сына,
Иманынды мазарда сына.

 Батуасіз еркектен, баденді айел артык.

Каріліктін камын жасында ойла, істін артын бак.
Ненін болсын куты тубінде.

Халык даналыгына тузету енгізу, екі дуниеде жауап беретін іс - аманатка киянат.


Акылынды тындамаган адамга
екінші кайталама.

Ар создін сыры болады,
ар заттын пірі болады.

Акылыннын денгейін аталы созбен сарала.

Адамнын кателігін кешірмесен,
озін де кателесіп турсын.

Сураганды сокпе, осек кылма копке.

Акылынды арзанга багалама,
киылып сураса тегін бер.

Ажыраскан катынга бару, айналып кусыгынды жегендей.

Тірінде сыя алмай,
Олгенде кия алмай,
Не керек елден уялмай.

Той-туыстарыннын басын косып, алдана асынды тосып, арнайы кызмет кылудын улы бір саті.
Жасты орге суйре, каріні торге суйре.

Конакка карызды Кыдыр отейді.
Уйленуге карызды урпак отейді.

Тамыры жок шоп болмайды.
Туысы жок адам болмайды.

Арак барда арын ашык, аузын сасык,
аруагын кашык екенін біл.

Кудайга кулшылыкты танін сауда жаса.
картайганында, ауырганында жасаганын куншілік.

Сенін кулшылыгыннын біреуге кесірі тисе, кунан артады,
ойткені сен оны кудайдын атынан жасап турсын.

Ар істеген жаксылыгынды еске алу,
оны жоюдын бір жолы.

Тупкі тілек - Танірден.
Урпагына тіл тигізбе,
аруагынды мукатасын

Далел іздегеннін кумані бар.

Ен жаксынды киып уйрен, барібірде киясын.
Барынды жоктап уйрен, барібірде жогалтасын.

Окпе-олексеге тен.

Еркектін алемінде Отан бар,
Айелдін алемінде Урпак бар,
Баланын алемінде Алем бар.

Каріліктін белгісі - серттен таю.

Адамзатка пайдалы істін барі де жаксы адамдардан шыгады.

Адамнын тані мен жаны уйлесім тапкан шакты «Бакыт» дейді.
Сенін басты окитын кітабын - омір парагын.

Ананын балага бірінші парызы,
акені пір тутуды уйрету.

Адам дуниені оз аумагында гана кореді,
бірак озін кормейді.
Сондыктан ман бермейді.

Айелдін бакыты ерінде,
Еркектін бакыты елінде.

Халыктын камын ойласан, улылыкка жетесін,
Карабасынды ойласан, омірден боска отесін.

Ата созі - аянды,
Аке созі - баянды.

Керемет нарсені іздеме.
Керек нарсені ізде.
Кереметті озін жаса.

Каргыс алсан лезде бата ал,
бойына сініп кетпесін.

Жігіттін коркі - созінде,
Кыздын коркі - козінде.

Баймын деп тасыма,
Кедеймін деп жасыма.

Абай - казактын эталоны

Алла сен сезіп, коріп, ойлап, біле алмайтын алемнін аргы жагында.

Аруак Алладан келетін кудіретті Рух,
сен оны пенде кезімен салыстырма.

Аруакты жер мазарынан корінеді,
Аукатты ел базарынан корінеді.

Аруакка сену - иманнын  парызы.
Барлык дін кудайга басталады,
бірак озінше буралан.

Кундіз кунге, тунде айга карама.

Адам неге жерге карап ойланады,
кокке карап киялдайды.
(жерде кор бар, кокте тор бар).

Баска ултка киянат жасасан,
халкына каргыс акелесін.

Азазілдін ен мыкты айласы,
озін жокпын деп елге сендіргені.

Дін тозганда пайгамбар кобейеді.
Ел тозганда косем кобейеді.
Дау тозганда шешен кобейеді.

Алла созін каралама,
Ата созін алалама.

Аруакка бару - Рухтан куат алу.
Адамды адам тарбиелейді,
Рухты рух тарбиелейді.

Абайын коп болсын,
Кудайын коп болмасын.
Он сегіз мын галамды Рух устап тур, адамдардын рухы.

Жалпак шеше боламын деп,
жаулыгынды кірлетпе.
Жалпак елге жагамын деп,
атынды терлетпе.

Махаббаттын турагы - журек,
патшасы – акыл, иесі - жігер.
курбаны - тан.

Надандык - парасатпен білімнін аздыгынан.
Уятсыздык - тарбиенін, ардын, иманнын аздыгынан.
Арсыздык - намыссыздык пен надандыктын толі.
Жалкаулык - тарбие мен кайраттын жоктыгынан.
Адамга туа бітеді - намыс, жігер,кайрат, парасат,канагат, мейірім жане иман.

Ауылдастан аулие шыкпас,
созінді тындап укпас.

Арадагы урыс - бірінші куні от,
                  екінші куні шок,
                  ушінші куні жок.

Бірлік - бірге журу емес, бірге багыну.

Адал сауда - сатканда, алганда риза болса.

Атагынды ел котереді, туыскан пайдаланады.

Урпагынды ойлауды  ултарагыннан баста.

Казактарда акыннын коптігі –
казактын тілінен.

Айтканды істеме, айткызбай істе.

Барінен уйрен, ешкімге еліктеме.

Рухтын турагы - тан,
таннін тірегі – нан

Жазылмаган созін - жогалган казынан

Жаксымен откен ар кунін,
Жасына коскан жыл болар,
Еліне коскан улесін ,
Урпакка кейін жыр болар.

Киял коп, акикат біреу,осыны білсен, акылына тіреу.

Уакытта байлык, бірак шектеулі.

Уйінде жиі конса, таныста туыстай болады.

Коп балалы болганында айел еркекпен тенеседі.

Таннін емін жаннан баста.

Алемді казаки келбетінмен гана тандандыра аласын.

Келіннін тарбиесі - еліннін тарбиесі.

Тарбие - сакалдан, соз – макалдан.

Казакша тіршілік,
мусылманша кулшылык,
екі дуние байлыгы.

Турмысынды коріп, тугырынды коремін.
Тугырынды коріп, тегінді коремін.

Жаксы олім ушін омір сур.

Дуниенін туткасы - еркекте,
Кілті - айелде,
Сыры – данада,
Кызыгы - балада.

Адам болу - мын кунде,
Арам болу - бір кунде.

Атка ауыздык ие.
Келінге жаулык ие,
Шалга сакал ие,
Созге макал ие.

Нанды баспа, отты шашпа.
Тегін білмей тергеме.

Есінде болсын казагым,
казак деген таза угым!!!.

Жамандык ашкереленген сайын оледі,
Жаксылык ашкереленген сайын онеді.

Акмак адам торге отырса ,
баскаларда акымак корінеді.

Ен киелі су сенін кудыгыннын суы.

Акша барін шешеді, егер барі сатылса.

Біреуге комектескенін, озінді куткарганын.

Кудайды коктен іздеме, ол сенімен бірге.

Танін ушін омір сурсен олесін,
Жанын ушін омір сурсен  Жумакты коресін.


Жаксылыкты сатсан акша аласын,
Жаксылык істесен сауап аласын.

Жаксы айелін асылын,
Жаман айелін масылын.

Саражол турганда, сокпакты неге іздейсін

Кудайсыз адам жок,
Кудайсызбын деп ойлайтындар бар.

Мені тек тектілер таниды.

Сокырга шырак керек пе,
Санырауга кулак керек пе.

Мен туралы уш куа бар:
екеуі мактайды,біреуі жамандайды
ол мен дандайсымауым ушін.

Мен сендерге болашакты айтамын,
сендер откенді сурайсындар.
Кайда кетіп барасындар.

Менін созімді ісімнен танисын,
теріс болса мен айткам жок.

Мен сені жарыкка шакырамын,
сен карангыга уйірсін, сокырсын ба.

Мен сендерге келісім акелдім,
сендер неге даурыгасындар.

Менде таяк бар, сендерде шопан жок

Айтсам естімейсін, естісен тусінбейсін
алде саныраусын ба.

Кім мені тындаса Аруакты тындаганы,
Аруакты тындаса Алланы тындаганы.

Маган сенген Араукка сенеді,
Аруакка сенген Аллага сенеді.

Сен мені іздемесен де журегін іздейді,
барібір табасын.

Менде тыныштык, сендерде урыстык.
Тыныштык журекке жайлы.

Мен сендерден ештене жасырмаймын,
Сендер неге жасырынасындар.

Айтсам сенбейсін, сенсен келмейсін,
Не іздеп журген жансын.

Мен сендерге куамін,
Бірак  сендер куані жек коресіндер.

Акикаттан артык білім жок,
Пайгамбардан артык пірін жок.

Азазілден артык  касын жок,
Аруактан артык досын жок.

Жаксылыкта сенен озган айел, пірге лайык.

Айга акырган акымак, агайынын тани ма ,
Жеті аятты жаттаган ортамызда кари ма.

Каргыста екеуіде каралы.

Жаксы айел жарты патшалыкка тен,
Жаман айел жук арткан аркалыкка тен

Шатыспайтын пенде жок,
Куганы болса дуние бок.

Коппен кесіп шешпе,келісіп шеш.

Танымадым,таппадым,
тапкансон тыныш жатпадым.
Казагымдагы даналык,
бар байлыгым  бакканым.

Іздесен пайда табасын,
Іздемесен кайдан табасын.

Жаксылыкка жуымасан,
Жамандыктан кутылмайсын.

Дауы коптін, жауы коп.

Озгені ойлауды,озіннен баста.

Осемін десен копшіл бол,
Ошемін десен кекшіл бол.

Коніл кок донен.
Жагдайын колденен.

Арамза дауды кобейтеді,
Аумесер жауды кобейтеді..

Копке топырак шашсан ,
Озіне топырак буйырмайды.

Агайыннан алыстасан, тірі жетім боласын.
Жакын журсен оніп-осіп толасын.

Патшага кылсан карсылык,
Басына келер таршылык.

Аруактын колдауы,
Алланын жолдауы.
                                 
Окырмандарга ескерту !

Осы кітап жоніндегі пікірлерінізді жолдап хат, хабар жібергініз келсе, мекен жайымыз:
Караганды облысы.100814
Каркаралы ауданы.
Карагайлы кенті.
К.Сатпаев кошесі 26 уй.
Сеитов Бакытбай Мендібайулы.
тел.45-6-08, уялы телефон 87014731546.

Каркаралы-Карагайлы.
Бірінші мамыр 2010 жыл.

                                       (Жалгасы бар)

                                    




                                             
                                              «Жаксы,жаман білінер  кылган істен.
                                              Коркау бірдейболмайды,жолбарыспен.
                                              Кесапаты жаманнын коп болганмен,
                                              Шарапаты жаксынын,болар устем.»

                                Галым пікірі.

      
Егер біз казактын салт-дастуріне назар салып карайтын болсак, асіресе жастардын

тарбиесіне айрыкша коніл болгендігін байкаймыз. Десек те, турлі когамдык калыптын

ыкпалынын натижесінде талай багалы дуниелердін назардан тыс калганы белгілі.

Осындай олкылыктардын орынын толтыру арекеті еліміз егемендік алганнан кейін гана

жузеге асты. Осындай еркіндіктін аркасында омірге келген туындылардын бірі

Бакытбай Сейітовтын «Урпагыма улагат» шыгармасы. Он алты тараудан туратын

туындыда негізінен жастар тарбиесіне айрыкша коніл болген. Тарихты, дастурді,

дінді бірімен бірін уштастыра отырып, окырманга ой салар тамаша тужырымдар

тугызган. «Баска парыз істерін» деген тарауда дурыс омір суруге колайлы басты

багыттарды айкындайды да олардын аркайсысына оз тарапынан арнайы бага береді.

Арбір айткан усыныс-пікірін кошілікке танымалы, токсан ауыз создін тобыктай

туйіні болган халыктын макал-мателдерімен сабактастырып отырган. Ягни негізгі

аткаратын міндеттерімен коса, косымша да колданылатын арекет, істердін бар

екендігін коптін назарына усынады. Сондай-ак, енбекте тіл маселесі де айтарлыктай

корініс тапкан. Тараудын атын «Казак тілі-елшілер тілі»деп атай отырып, тілдін

конеюне дастурдін ерекше ыкпал жасайтындыгын озінін далелді пікірлерімен конымды

етіп жазган. Сойтіп, тілді дастурден боліп алып карауга болмайды деген багалы

ойды усынады. Енбекте сектанттар туралы да айтылган. Акикат дін мен олардын

арасындагы айырмасы, озгешеліктері, бірінен екіншісін айыра білу тасілдерін

айкындап жазган. Автордын пікірінше діндегі керітартпалык теріс дуние

діндарлардан шыгады. Жане бул пікір жай гана айтылып коймай, нактылы мысалдар

аркылы далелденіп отырган. «Такуалык» деген тарауда  автор бір тамаша ой

козгайды. Ол такуалыктын озегі туган елінін камын ойлаумен, тагдырын, ал-аукатын,

болашагын ойлаумен тыгыз байланысты деген тужырымы. Тамаша ой деп отырган

себебіміз, біз осы уакытка дейін «такуалыкты-діндарлык» деп келдік. Ал автор

болса, оны біз ойлаганнан да горі кен аукымда алып, жалпы адамзат алемімен

тутастыкта карастырады. Арине, бул жаналык.  Тагыда бір тамаша тараулардын бірі-

«Казакша тіршілік» деп аталады. Мунда омір сурудін кадімгі казаки сипатын айта

келіп, оны жаратылыс кубылыстарымен байланыстырады. Сыйластык, ілтипат,

камкорлык, данышпандык     тарізді адамгершілік категорияларынын сыр мен сипатын

ашкан жаналык. Сойтіп, тан тарбиесіне коса жан тарбиесінін де кажеттілігін айтады.

     Енбектін тілі жатык, копшілік окырманга угымды, окуга женіл. Буган дейінде

кітаптар шыгарган автордын тажірибесінін молдыгы ангарылады. Шыгармада айтылган

ой, жазылган пікір автордын озінін тужырым-туйіні. Біз Бакеннін осымен гана

шектелмей алі талай туындыларды омірге акелетіндігіне сеніміміз мол.

    Сондыктан, «Терендер, теренге терендер» дегендей акыл-ой тубінен сузіп алган

маржандарынызды журтка жеткізу ушін каламыныз жуйрік болсын демекпіз.
                  
                  Мухаммадгали Ілиясулы Абдуов,
                  Филология гылымынын докторы,
                  профессор.



                                                                
                                                    «Устаздык кылган жалыкпас,
                                                     уйретуден балага»
          
                                     Устаз пікірі.
 

Автордын енбегінде казактын бурыннан келе жаткан адет-гурыпынын негізінде урпакка

арнап жазган акыл осиеттері, омір кагидалары, жана ХХ1 гасырда озінін манін

жогалтпай, адам баласынын туган сатінен бастап фанилікке аттанганына дейінгі

омірдін мусылмандык жолында журудегі нускаулык деп білуге болады.

  Б.Сейітовтын бул енбегінен еліне туган олкесіне, бабалар акыл осиеттеріне, ырым

создерге, макал-мателдерге, казак халкынын ерекшелігіне  суйіспеншілдігін,

мактанышын,      кейбір саттерде ойларды таразыга салуын, отан суйгіштікке

тарбиелеуін коріп окуга болады..

   Бул гурыпнамада окырманды тан калдырары: жана афоризмдерді окып, оларды

елімізде болып жаткан озгерістерге, когамдык кубылыстарга далел ретінде келтіруге

болады: «Бірлік» деген адамзаттын тіліне, дініне, ішкі козкарасына карамастан

басын косу», Даналык, омірдін жаксы жаманын, ащы тущысын коріп, арбір кезендерін

отіп барып дарыйтын, сананын ен биігіндегі каймагы», «Адам дінге бет бурган сайын

кішпейіл, ізетті, адепті болганы дурыс».

   Автор жана гасырдагы урпакка сеніммен карап, улкен жауапкершілік артады, бірак

оларды дурыс тарбиелеуде когам, мектеп, жануя кате жібермес ушін осы енбекті

окып, ойланган абзал. Бул енбектін тарбиелік мані Ш.Айтматов, Л.Н..Толстойдын

енбектеріне уксастыгы бар: озекті маселе -Адамнын адамгершілігі жане омірге деген

терен философиялык козкарас білінеді. Казак мектептеріндегі халыктык педогогика,

дінтану маселелерін осы кітап аркылы жетік тусіндіруге септігі тиері созсіз.

                             Гульмира Бейсбеккызы Журтыбаева.
                             КР Білім беру ісінін курметті кызметкері.
                             Жогары категориялы устаз филолог 
                        


                     МАЗМУНЫ.

 1.Уа, урпагым соз тында-------------------4
 2.»Бісімілла» деп баста--------------------13
 3.Адамзаттын болігі-------------------------23
 4.Кие угымы -----------25                                                      
 5.Баска парыз істерін-----------------------54
 6.Казак тілі-елшілер тілі-------------------102
 7.Казак-акку-----------------------------------107
 8.Кері тартпа діндарлар-------------------119
 9.Каралык жолы-----------------------------123
10.Такуалык-----------------------------------131
11.Казак ішінде-------------------------------148
12.Казакша тіршілік--------------------------170
13 Ей,жалгызым демегін-------------------184
14 Кездерін келер----------------------------206
15.Рух тарбиесі-------------------------------212
16.Урпагыма Улагат-------------------------218

                      *******************************                                                             
                        


 

 


Рецензии
Бактыбай бауырым!

Шыгарман шубатылып басын окып аягына жеткенде не окыганынды умутып каласын. Менін айтарым кыска да нуска кылып боліп-боліп тасташы. Жарасбек Корганбаевтын каталыгын кайталап отырсын.

Асет Мукашбеков   26.11.2011 08:07     Заявить о нарушении правил

Разделы: авторы / произведения / рецензии / поиск / вход для авторов / регистрация / о сервере     Ресурсы: Стихи.ру / Проза.ру