Перевод с украинского.
Артур Сиренко
Мой зонтик
«Se mai foco per foco non si spense…»
«Один огонь другим огнём не тушат…»
(Francesco Petrarca)
Люди под зонтиками снов.
Осенний дождь - наваждение,
Это призрак скучного города Сегодня,
Это нищий в рваном пиджаке
Нудно поёт своё занудное:
- Сеньоре! Одну монетку!
Хотя бы сотню лир подайте!
Осенний дождь - это Венеция,
Висящая над каналами будней,
Это больной священник,
Что тебе отпускает грехи,
Это сутана старого монаха,
Которого почему-то зовут Бог,
Хотя он просто зритель
Нашего спектакля без кульминации и эпилога,
Где море артистов и один зритель,
Который больше, чем море.
Я брожу всегда
Под чёрным зонтиком ночи,
Смотрю в пустоту своих снов,
Возьму билет в город
С названием Завтра,
И под деревом Бодхи, (под деревом Просветления)
Почитаю истрёпанный томик стихов
Старому попугаю...
*21912
(оригинальный текст)
http://proza.ru/2012/09/20/1153
“Se mai foco per foco non si spense…”
(Francesco Petrarca)*
Люди під парасольками снів.
Осінній дощ – це мара,
Це привид нудного міста «сьогодні»,
Це жебрак, який у рваному піджаку
Нудно співає своє нудне:
«Signore, una moneta!
Almeno un centinaio di lire presentare!»**
Осінній дощ – це Венеція,
Що висить над каналами буднів,
Це хворий священик,
Що тобі відпускає гріхи,
Це сутана старого монаха,
Якого чомусь називають Бог,
Хоча він просто глядач
Цієї вистави без кульмінації та епілогу,
Де море артистів і один глядач,
Який більший ніж море.
Я блукаю завжди
Під чорною парасолькою ночі,
Дивлюсь у порожнечу своїх снів,
Візьму квиток у місто
Під назвою Завтра,
І під деревом Бодхі,
Почитаю потріпаний томик віршів
Старому папузі…
Примітки:
* - Якщо твій вогонь не загаситься іншим вогнем... (Франческо Петрарка) (іт.)
** - Сеньйоре! Одну монетку! Хоча б одну сотню лір подаруйте! (іт.)