Дякую

Виктория Павлюк
  Важко дивитися на фото людини яку вже не побачиш на своєму життєвому шляху Ти розумієш що вже не доторкнешся - неправильно зрозуміють Тихо про себе ти промовиш ДЯКУЮ ЗА ВСЕ що було і підеш з її життя назавжди Але ще довго після цього ти будеш памятати силует людини очі усмішку таку щиру руки мимоволі згадувати подих легкий але який ти потребуеш Потребував ... Ти згадуєш першу зустріч перший телефонний дзвінок перший поцілунок який спянив тебе повністю Ті казкові хвилини які ти подарував мені вони не забудуться Це наче солодке дитинство яке ти будеш памятати завжди повязувати якісь моменти з іграшками друзями тим чи іншим деревом солодощами ...
  А що зараз а зараз все по іншому вже немає розмов вже забуто все те що було вже між нами тисячі кілометрів вже не зателефонуєш коли погано вже не зрозумієш чому все так склалося вже розумієш що все то був остаточний кінець Інше життя маєш ти маю я
  Але іноді так хочеться зателефонувати запитати розповісти Ніколи не дізнаєшся що зі мною Було складно перші пів року потім вже осінь зима і пішло
  А що зараз а зараз все по іншому Я знову живу я інша мене змінили мене вилікували я просто щаслива я розумію що Я потрібна ...