….як дзiўна, сустракаць i гэты год
З табою побач, пад адною зоркай,
Iмя якой, як выдых - «Назаўжды»…
I хай сабе ляцяць, бягуць гады,
Нас наблiжаючы да рысы, за якой,
Ужо не бачна стромкiх тых пагоркаў,
Дый засталося iх зусiм няшмат,
Тых золкiх ранкаў, летнiх блiскавiцаў.
I там, куды спрадвек ляцяць буслы,
Мне будзе зноўку мроiцца i снiцца
Твой цёплы дотык да маёй душы,
Святлом ад той, такой прыгожай зоркi,
Iмя якой, як выдых - «Назаўжды»…
--------------------------------------
Василь Кузан (перевод на украинский)
http://www.proza.ru/rec_writer.html?kuzanv
… як дивно, проводжати знову рік
З тобою, бач, під однією зіркою,
Ім’я якій, як видих – «Назавжди»…
І хай собі біжать, летять роки,
Нас наближаючи до риски, за якою,
Уже не видно тих стрімких доріг,
Та і лишилося їх всього і нічого,
Тих ранків чистих, літніх блискавиць.
І там, куди завжди летять думки,
Мені колись намариться, насниться
Твій ніжний теплий дотик до душі
Проміннячком легким цієї зірки,
Ім’я якій, як видих – «Назавжди»…