Сьогодні знову ти мені наснився...
Може перестанеш чіпати мою змучену тобою свідомість?
Вже і так знаю напам'ять, що ти значиш відповідно до всіх сонників, але ж ти не стаєш реальністю - ти мій ретельно непродуманий сюрреалізм, шедевр міжнародного проекту,що не покидає мене, а коли наближаюсь до тебе в реальності - ти лишаєшся глухим до моїх очей і таким холодним до слів...
А твій запах не перекривається і з кожним баченням тебе стаєш сильнішим...
Чуй! зіпсуй мені цю ложку меду з твоїм дивним іменем дьогтем... тільки багато-багато, бо той мед такий терпко-солодкий, що малі дози гіркоти не діють.
Може справа не в солоді,а в липкості? Коли ти встиг намастити мої найважливіші органи тим трунком, що просочується глибоко в мою уяву?
Я більше не бачу снів - бачу тебе...
Називай мене чаклункою або божевільною, то буде скоро дежавю...
історія з твоїм медом не закінчена...
03.01.2014 р