Вулиця-ліхтар-ліхтар
Степан Васильович був чоловіком неспішним та статечним. Вуличний пес Кулька мав натуру швидку й гарячу, мов вогонь.
Поки Степан Васильович неквапом доносив своє поважне тіло до рогу сусіднього будинку, Кулька встигав покрити цю відстань рівно 24 з половиною рази.
Вулиця - ліхтар - аптека – усе це для Степана Васильовича було назавжди пройденим і незмінно однаковим.
Аптека-вулиця-ліхтар, ліхтар-ліхтар-ліхтар, ліхтар-аптека, аптека-ліхтар, ліхтар- аптека, вулиця-ліхтар-ліхтар - це щосекундне різноманіття та несподіваність комбінацій захоплювали Кульку й не давали йому спинитись ні на мить.
Вони завжди дивували один одному, коли зустрічались.