Чому у мене такий відчай,
Не мов би лебідь я безкрила,
Думками лину в небо синє,
А сердце туга оповила.
Навіщо мені мої очі
Коли літати я невзмозі,
Ще й чорні хмари все закрили,
Душа уся тремтить в тривозі.
Така сомотня й безталанна,
Сиджу, над прірвою, бездумна.
Не бачу ні країв безкраїх,
Гаї шумлять якось безшумно.
Піднявши в небо зелень - очі,
Не наче й сердце причаїла.
І так злетіти захотілось -
Що і безкрила полетіла.