Дерево твого кохання схоже на пальму.
Воно росте біля криниці, викопаної мною
Серед дикої і агресивної пустелі життя
У оазі моєї лелійності.
Більшість коренів п’ють мою воду,
Підживлюються моєю енергією,
Черпають силу із моєї любові,
Щоб робити тебе щасливою,
А задивлений у міражі погляд – ще романтичнішим.
Але деякі корінці заглибилися надто далеко від мене.
Вони пересохлими щупальцями кінчиків
Прагнуть знайти у минулому живицю радості.
Кохана моя дівчинко,
Квітко вечірніх марев,
Лагідний росяний променю,
Стишена музико раю,
Ранку пробуджена ніжносте…
Невже ти не бачиш,
Що довкола пісок і скелі?
Можливо, моя вода, інколи, надто холодна,
Чи скаламучена чужою худобою,
Що пхає рило куди не треба,
Наче дикі самиці – носа
У незахищене серце лицаря.
Але джерело моїх почуттів
Напуває тебе натхненням
Жити, квітнути, плодоносити…
І якщо якась мавпа
Вилізе на пальму твого кохання,
Щоб зірвати насолоду,
Я просто вистрелю гейзером
Чи стану такою ж пустельною скелею.
Як тоді житиме
Дерево твоєї любові?
30-01.07.14
Переклад Анни Дудки (
http://www.proza.ru/avtor/sireng):
Оазис судьбы
Дерево твоей любви напоминает пальму.
Оно растёт у колодца, вырытого мною
Среди дикой и агрессивной пустыни жизни,
В оазисе моей нежности.
Большинство корней пьют мою воду,
Подпитываются моей энергией,
Черпают силу в моей любви,
Чтобы делать тебя счастливой,
А погружённый в миражи взгляд – еще романтичней.
Однако некоторые корешки углубились слишком далеко от меня.
Они пересохшими щупальцами кончиков
Жаждут найти в прошлом живицу радости.
Любимая моя девочка,
Цветок вечерних кружев,
Ласковый росистый лучик,
Притихшая музыка рая,
Утреннего пробуждения нежность…
Неужели ты не видишь,
Что вокруг песок и скалы?
Возможно, моя вода, иногда, чересчур холодна,
Или взбаламучена чужой скотиной,
Что суёт рыло куда не надо,
Словно дикие самки – свой нос
В незащищённое сердце рыцаря.
Но ручей моих чувств
Наполняет тебя желанием
Жить, расцветать, плодоносить…
И если какая-то обезьяна
Влезет на пальму твоей любви,
Чтоб сорвать наслаждение,
Я просто выстрелю гейзером
Или обернусь такой же пустынной скалой.
Сможет ли тогда прожить
Дерево твоей любви?