Вольный перевод
стихотворения
Шона Маклеха «Сувiй пергаменту»*
http://www.proza.ru/2014/04/24/2118
СВИТОК ПЕРГАМЕНТА
«Охапка травы с надписью:
«Любая плоть – трава.»
(Григорий Сковорода)
В Судного дня покос
Попрошу архангелов
Нести по нивам погостов
Старинную Книгу,
Тяжёлую, как чугунный мост,
Меж снами двумя алхимика
В сумке моей залатанной.
В Судного Дня неизвестное
Возьму с собой зонтик с камина
Взамен паровозика детского.
Мною на куполе чёрном написано будет дерзко
Большими кривыми буквами
Название: «Равнина Брэгга».
В день Судного Дня
Напомню, буквально, каждому,
Будь то толпа или очередь,
Что Небо — как свиток пергамента,
Где звёздами пишется повесть,
Грустна и забавна при этом,
О бродячем певце (иль шарманщике),
Что песню придумал где-то
С названием «Ойкумена»,
И пел о цветах одуванчика,
Каждый который, как солнышко,
В Мирах полудённых, заманчивых.
Отдам я певцу, чтоб запомниться,
Большие часы-медальон,
Но кому будет нужен он,
Когда время для всех закончится...
_________________________________________
*«Сувiй пергаменту»
Шон Маклех
http://www.proza.ru/2014/04/24/2118
«Оберемок трави з написом:
«Будь-яка плоть – трава…»
(Григорій Сковорода)
Судного дня
Попрошу косарів нескінченного поля
Нести книгу
Важку, як чавунний міст
Між двома снами алхіміка
У своїй торбі латаній.
Судного дня
Візьму з собою парасольку
Замість іграшкового паровозика
Напишу на її чорному куполі
Круглими кривими літерами:
«Рівнина Брега».
Судного дня
Нагадаю кожному
У цій юрбі чи то черзі,
Що Небо – це сувій пергаменту,
Де зірками замість літер написано
Сумну, але цікаву історію
Про співака-лірника,
Що пісню придумав
Під назвою «Ойкумена»,
Що співав про квіти кульбаби,
Кожна з яких сонечко
У своєму Всесвіті полудня.
Подарую отому лірнику
Великого та круглого годинника,
Бо кому потрібен він
Коли сам час довершився…
Остальные мои переводы Шона Маклеха можно найти здесь:
http://www.stihi.ru/avtor/rubystein&book=6#6
____________________________________________________________