«Сніг на бамбуках
Освітлений ліхтарем ночі...»
(Гао Ці)
Серед тьми цієї зимової ночі
Нескінченної,
Як книга лапатого снігу
Запалюю ліхтар –
Самотній як будь-який вогник
Запалений у Годину Миші.
Запалюю
Серед бамбукових хащів
Засипаних холодним снігом.
Марно шукати радості
У цій білій пітьмі,
У цих нетрях байдужості,
Що навіть забули про шурхіт,
У цій холодній пустелі,
Де навіть згадувати не хочеться,
Не те що читати...
Сніг і бамбук.
Ліхтар і пітьма.
І чиїсь сліди у темряву...