О мячике

Василь Кузан

Відстань між нами, неначе колючий дріт –
Ми намотуємо його на серця,
Потім знову розмотуємо,
Ховаючись у свої нори.

А янгол на плечі плаче.
Йому боляче. Боляче, бо,
Неначе дитячий м’ячик,
Стрибає між нами любов.

Пожежа між нами. Прірва. Сотні айсбергів і туман.
Я навпомацки йду. Зникаю.
І ламаю замки і стіни,
Щоби взяти тебе в полон.

А янгол на плечі плаче.
Йому боляче. Боляче, бо,
Неначе дитячий м’ячик,
Стрибає між нами любов.

А дорога усіяна терням. Під ногами розбите скло.
Наче бджоли, рояться кулі
Й пропікає до кістки слово,
Що із ока стекло твого.
 
А янгол на плечі плаче.
Йому боляче. Боляче, бо,
Неначе дитячий м’ячик,
Стрибає між нами любов.

12.01.15