* * *
випромінюю
сподівання
ти
сумніви
прозорими
пармезану скибками
на хліб душі
розкладаєш
на вологому ватмані неба
сонце аквареллю
розпливається
хмари
серветками вологими
думки
на склі патьоками
каміння
помилками гострими
день
завершують
я у тобі
народився вже
раною ранку
ніжного
слова метеликом
райдужним
сном до сніданку
пізнього
пісні цілунком
присмаком
меду
гірчиці
всесвіту
26.01.15