Куточок милий - рiдна хата

КУТОЧОК  МИЛИЙ – РIДНА ХАТА


Куточок  милий – рідна хата!
Тут жили мама з моїм татом,
Цвіла любов, росли тут діти,
Цвіла надія довго жити.

Тепер ця хаточка сумує,
Течуть в ній сльози, вітер дує,
Тут душу мою, моє серце
Навік закрили рiднi дверці.

В сльозах я стану на коліна
На цей святий поріг мій рідний:
"Тобi як прощавай сказати,
Вiд серця як?! Як відірвати?!
 
Дитинство моє, босоноге,
Куди забрали чорнi води?
Як позабути цей барвінок,
Що до криницi на стежині?
 
Нічого кращого немає,
Чим хаточка, що зігріває…
Я збережу в душi рідненьку,
Пробач, моя кохана ненько!"


22. 07. 2015.


Рецензия на «Куточок милий - рiдна хата» (Ирина Христюк)

Я збережу в душі рідненьку,
Пробач, моя кохана ненько!"
---
Замечательно, Ирина! чем-то напоминает шевченковское знаменитое стихоторение "Садок вишневий біля хати"..
Нужно продолжать! Удачи Вам и Вдохновения!
С улыбкой,

Николай Сысойлов   25.07.2015 00:10   •   Заявить о нарушении / Удалить
+ добавить замечания