Рівновага. Баланс. Йога. Міра добра і зла. Гармонія і спокій. Слухай, як б'ється серце. Як дихання уповільнюється глибоке. Як розширюється свідомість і звужується до макового зерня.
Як радість глибинна заповнює тіло твоє, твій Всесвіт пульсує, як Океан. Гуркотить його музика первинна, надра відлунюють, кров планетарна нуртує, шумить.
Мить переходу Вічності у позачасся. Щастя не знати минулого і прийдешнього. Саматхі, коли не має ні "тут", ні "нині". Тільки у спині дві точки реперні: синя і червона - вгорі та внизу. Покотився ти колобком горопашним з кола в коло, з одної розмірності в іншу: кращу чи більшу чи просто інакшу.
А потім випірнеш десь між латаття на тихесенькім плесі. Там облиті срібним світлом рожеві та білі лілії, так схожі на лотоси, Nymphaea alba. А на березі німфа кароока в білім солодкім тілі вабить тебе, манка.
Груші цьогоріч такі, січні, спілі. Куштуй їх, міжзоряний мандрівниче.