Мороз малює квіти на вікні,
А я портрет твій на вікні малюю.
Сьогодні було холодно мені ,
і я послала думку за тобою...
Хай принесе ласкаві дотики твої,
настільки ніжні,що все тіло мліє...
І поцілунок твій належить лиш мені,
бо повністю він мною володіє.
А очі!В них же безліч почуттів:
то ласка,то любов...Я в них-у власті...
Або зовуть мене без жодних-жодних слів
бездумно ринути в обійми сили страсті.
Не в силах стримати: емоції і МИ!
Нічого більше зараз не існує.
Взірви ,ЛЮБИМИЙ,НАС обох!
Взірви!Взірви!!!
Життя тоді по-справжньому відчуєм...