Буденні справи, тихий плин подій,
Минулих днів розірване намисто.
І ніч несе кудись в країну мрій
Зірок яскравих повне коромисло.
Сполохані хвилини вдалечінь
Летять, та губляться, немов пташина зграя.
Скажи лише – я буду твоя тінь,
Твій Янгол Охоронець з небокрая.
Занедужаєш – стану спасінням,
Як потрібно – то ляжу кістьми.
Як полярна зоря - з мерехтінням
Буду дороговказом з пітьми.
І нехай нас настигне зима,
Все знебарвить, мов перекис водню,
Збережи наші сни крадькома,
Та пірнай в їх звабливу безодню.