Жива пам’ять, Або амнезія совісті!
Історія, яку я сьогодні пропонуємо вашій увазі, є жахливою, підлою та цинічною. Причина – маленька дитинка, матір якої із вини лікарів померла після Кесеревого розтину, залишивши недоношену смертельно хвору дівчинку вагою в 900 грам. Її вже рятував не батько, який, побачивши важкий стан доньки, письмово відмовився вiд неї, а інші лікарі та родичі, які байдужості протиставили любов і тепло своїх сердець. На сьогодні історія вже встигла обрости багатьма судовими рішеннями та кримінальними справами. Скандал, що набирає обертів, дійшов до Вищої кваліфікаційної комісії судів та інших державних інстанцій. Про все це та трохи більше, по порядку.
ЯБЛУКО ВІД ЯБЛУНІ…
Все починалося як у звичайній закарпатській сім’ї. Він – Сергій Мучичка, вона – Мирослава Скиба познайомилися на дискотеці. Тривалий час зустрічалися, а потім вирішили побратися. В серпні 2013 року відсвяткували весілля. 20 березня 2015 року Мирослава Скиба через Кесарів розтин народила важко хвору, по суті приречену на смерть, дівчинку Ізабель. Під час ускладнень, пов’язаних із важкими пологами, матір із вини лікарів помирає. За фактом смерті жінки порушено кримінальну справу, нині триває досудове слідство. Тому цю частину розповіді із етичних міркувань я пропускаю, але обіцяю повернутися до неї, коли матеріали будуть передані до суду. Та при цьому не можу не зупинитися на іншому, не менш «етичному», яке свідчить про ставлення батьків чоловіка до померлої та самої дитинки.
За словами тітки Сергія Мучички, – його матір, поховавши невістку, їде в село Павшино гуляти й танцювати. На репліку рідної сестри: «В тебе ж сьогодні поховали невістку… Що ти робиш? Не гріши!», відповіла: «То невістка померла, а моя дитина жива!» Тому і не дивує в подальшому та обставина, що на 9, 40 днів та рік батьків Сергія Мучички, як і його самого на поминках не було…
Після смерті Мирослави Скиби гостро постало питання лікування Ізабель, яка знаходилися в реанімації, та вирішення її подальшої долі.
Батько дівчинки, Сергій Мучичка, на лікування Ізабель грошей не дав, хоча друзі зібрали для неї більше як півтори тисячі доларів США, але він не виділив для рідної дитини ні цента… Продавши дві машини він, із цима грошима так і поїде за кордон звідки за тиждень передзвонить і скаже на «веселі»: «Я крутий кролик... Я купив БМВ... Тепер усі курви будуть стрибати на капот...». Але перед цим він вирішить головне питання – відмову від Ізабель.
Спочатку з питання догляду за дитиною він звернувся до своєї матері. Та відповіла, що їй не потрібна хвора дитина. Воно і не дивує. Свого часу, коли її синові С. Мучичці виповнилося 12 років, її було позбавлено батьківських прав, бо вона перевагу віддала коханцеві. Загально цю людину можна охарактеризувати її фразою, яку вона сказала дитячим лікарям, коли зайшла до лікарні: «Я бабуся! Я еб*с*». Що викликало у лікарів шок та щирі співчутті Світлані Русин, про що вони їй і сказали із цього приводу...
Син пішов до батька, де також отримав відмову, адже у нього нова сім’я та молода дружина. Справжнім спасінням для Сергія Мучички стала рідна сестра померлої дружини Світлана Русин, яка мала свою сім’ю та досвід у вихованні дівчинки. Він так і сказав їй: «Вона народилася хворою та розумово відсталою, з проблемами нервової системи…. Що я із нею буду робити?» Світлана Русин погодилася взяти на себе лікування та виховання дитини померлої сестри.
Отримавши згоду, Сергій Мучичка, не маючи бажання займатися приреченою дитиною та нести фінансові витрати на її лікування, в подальшому іде до нотаріуса та, підтверджуючи народну мудрість про те що: «Яблуко від яблуні далеко не котиться…», пише заяву, що він не заперечує проти проживання доньки Ізабель із сестрою покійної Світланою Русин та позбавлення його батьківських прав. Після чого із «чистою совістю», заробивши на похоронах дружини та хворобі доньки, поїхав за кордон до Німеччини.
ЧЕРВОНА ГОРА
Маленьку недоношену семимісячну Ізабель вагою в 1060 грам із вироком лікарів «вона не виживе» – крововилив у мозок та нагноєння – і коментарем, якщо виживе, то 70% буде психічно хворою, негайно переводять до Мукачівського дитячого центру, де вона ще втрачає 100 грам. Головний лікар пан Євген Жупан, як фахівець та людина із великим серцем, підключається до боротьби за життя маленької Ізабель.
Пліч-о-пліч ідуть родичі. На лікування Ізабель у Празі батько Світлани Русин, який там працює, як людина, що вірить у Бога та має велике добре серце, бере в банку чималий кредит.
Даючи Ізабель духовне життя, родичі її хрестять в монастирі на Червоній горі. Небесна хресна матір – Світлана Русин та бабуся починають силою Божого слова боротьбу за життя Божої іскорки, яка залишилася від сестри та доньки.
Вони, не втрачаючи надії, моляться та їздять по монастирях. І відбувається диво. Намолена вірниками Червона гора стає на захист дівчинки. Крововилив у мозку дитини та нагноєння зникають, і жахливий прогноз лікарів пологового центру не збувається.
Так лікарі та Боже слово перемогли. Так перемогли Віра, Надія, Любов звичайних людей, які, по суті, вимолили маленьку Ізабель.
ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ
В цей же час Світлана Русин у зв’язку із тим, що батько Ізабель відмовився від неї, забирає дівчинку із лікарні та починає її доглядати й викохувати, одночасно вирішує питання підготовки позову до суду на Сергія Мучичку та подає його. В ньому вона просить позбавити його батьківських прав. До справи залучається прокурор Мукачівського району та орган опіки та піклування.
В цей же час батько – Сергій Мучичка – подає до Мукачівського районного суду заяву, в якій пише: «Прошу розглянути цивільну справу за позовом Русин С.М. до мене про позбавлення батьківських прав без моєї участі. 6.08.2015 виїжджаю за межі України на постійне місце проживання до Угорської Республіки. Позовні вимоги підтримую. Не заперечую щодо позбавлення мене батьківських прав відносно Мучички Ізабелли Сергіївни 20.03.2015 року народження. Можливості виховувати дитину в мене немає»
Із написаного все зрозуміло, тим паче дівчинка у зв’язку із важкою вагітністю матері та такими ж пологами із патологією – відшарування плаценти, була важко хворою та знесиленою. Сестра ж вже виховувала дитину від першого шлюбу чоловіка – мала досвід по догляду за маленькими дітьми та і відповідні матеріальні умови. І найголовніше: вона ще в лікарні пообіцяла сестрі, що як матір буде доглядати за Ізабель, поки вона не одужає…
Тому, в с серпні 2015 року, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області під головуванням судді Монич В.О. розглянув цивільну справу за позовом Світлани Русин до Сергія Мучички, третя сторона – служба у справах дітей Мукачівської виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області про його позбавлення батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки Ізабель Мучички.
Представник третьої особи подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, та не заперечив проти позбавлення Сергія Мучички батьківських прав. Прокурор підтримав позивачів та орган опіки та піклування. Відповідач в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги визнав, не заперечував проти їх задоволення. Суд виніс рішення. Цитую із скороченнями:
«...Судом встановлено, що Мучичка Ізабель Сергіївна, 20 березня 2015 року народження, доводиться донькою Мучичці Сергію Сергійовичу, що стверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно зі свідоцтвом про смерть…, виданого 07 квітня 2015 року, мати малолітньої Мучички Ізабель Сергіївни – Мучичка Мирослава Мирославівна померла 06 квітня 2015 року.
У своєму висновку орган опіки та піклування Мукачівського міськвиконкому за № 1145/01-16 від 13 серпня 2015 року вважає доцільним позбавити батьківських прав Мучичку Сергія Сергійовича, 30 березня 1992 року народження, стосовно доньки Мучички Ізабель Сергіївни, 20 березня 2015 року народження.
Суд, приймаючи рішення щодо позбавлення батьківських прав Мучички С.С., також, бере до уваги його заяву, датовану 16 травня 2015 року, зареєстровану в реєстрі за № 1208 та завірену приватним нотаріусом Попович В.В., в якій Мучичка С.С. відмовляється від батьківських прав на малолітню доньку Мучичку Ізабель Сергіївну, 20 березня 2015 року народження.
Згідно з вимогами ст. 164, ч. І, п. 2 СК України, мати або батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо ухиляються від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Таким чином доказами, наданими позивачем доведено, що відповідач Мучичка Сергій Сергійович ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню своєї малолітньої доньки, а тому підлягає позбавленню батьківських прав у відповідності до ст. 164 Сімейного кодексу України»
Тому суд і позбавив Сергія Мучичку батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки Ізабель Мучички.
НА ШЛЯХУ ДО УСИНОВЛЕННЯ
Після рішення суду Світлана Русин та її коханий чоловік Сергій Русин, який в історії із її сестрою та маленькою Ізабель повністю в усьому підтримував та підтримує свою дружину, заспокоїлись, тішачись маленькою дівчинкою, яка стараннями усіх причетних до її долі, день за днем поступово розквітала на очах.
На початку 2016 року подружжя підготувало до Мукачівського районного суду заяву про усиновлення Ізабель. Тільки декілька штрихів із позову:
«Відразу, після смерті сестри Мучички М.М., наша сім’я почала опікуватись новонародженою Ізабель. Батько дитини Мучичка С.С. добровільно відмовився від дитини і рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 серпня 2015 року його було позбавлено батьківських прав по відношенню до малолітньої Мучички І.С.
Рішенням виконавчого комітету Мукачівської міської ради № 237 від 26.08.2015 року Русин С.М. була призначена опікуном небоги Мучички І.С.
З самого народження Ізабель, наша сім’я її полюбила, між нами склалися теплі родинні стосунки. Ми так прив’язалися до дитини, що не уявляємо нашого життя без неї, тому вирішили усиновити дівчинку і стати для неї справжньою родиною. Наша старша донька Свєліна вважає Ізабель своєю молодшою сестричкою, любить її та опікується нею.
Ми розуміємо всю відповідальність даного рішення, однак впевнені, що зможемо стати люблячими та турботливими батьками, якими фактично вже є для Ізабель.
Ми маємо всі можливості для усиновлення дитини. На території міста Мукачево Русин С.М. зареєструвала та має право користування 1-кімнатною квартирою по вул. Я. Мудрого… Русин С.В. зареєстрований та має право користування 1-кімнатною квартирою по вул. І. Франка…, але до вирішення питання обміну цих квартир на більш просторе житло, подружжя проживає з дітьми в будинку батьків Русин С.М., розташованому в Мукачівському районі, с. Н. Давидково, де є всі зручності для проживання. Власники будинку дали нотаріально посвідчену згоду на постійне проживання усиновленої дитини в цьому будинку. Русин С.В. працює інженером на ТОВ «Флекстронікс»… Русин С.М. являється фаховим психологом, наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та отримує кошти соціальних виплат.
Згідно з медичними висновками маємо добрий стан здоров’я, інфекційними захворюваннями не хворіємо. Антитіл до ВІЛ не виявлено, флюорографія паталогічних змін не виявила. Наркотичних речовин не вживаємо. Спиртними напоями не зловживаємо. На обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері не перебуваємо.
Батьківських прав не позбавлялися. До кримінальної відповідальності не притягувалися. І засудженими не були. Довідки додаються.
Зі станом здоров’я дитини та правовими наслідками усиновлення ми ознайомлені»
І тут все зрозуміло. Крок батьків виважений та відповідальний. Залишалося тільки відповідне рішення суду, до якого був тільки один крок, після якого вже нічого не можливо було змінити. Але саме в цей час несподівано з’являється батько, який ще рік тому нотаріально відмовився від своєї дитини, якому ця дитина несподівано стає потрібною… Сергій Мучичка в серпні 2016 року подає до Мукачівського районного суду позовну заяву про поновлення батьківських прав. Про причини цієї палкої «любові», яка «прокинулася» у батька, трохи нижче.
На цьому справа про усиновлення Ізабель Світланою Русин та Сергієм Русин запиняється в провадженні до розгляду справи про поновлення в батьківських правах С. Мучички по суті.
БІС ПОПЛУТАВ…
І тут починається найцікавіше. Справа за позовом біологічно го батька С. Мучички призначається до розгляду і опиняється як ви б думали у кого? У голови суду судді п. Монич В.О., який саме і розглядав позов про позбавлення С. Мучички рік тому батьківських прав, що одразу свідчило про зацікавленість судді Монич В.О. в розгляді цієї справи.
Так, за законом цього не заборонено, адже це різні справи, але є моральний бік цієї дитячої історії. З метою об’єктивності, неупередженості та не зацікавленості, суддя Монич О.В. мав би був взяти самовідвід, адже питання не просте і передбачає високу мораль тої людини(ей), які візьмуть на свою душу цю надзвичайну відповідальність. Якщо ж суддя Монич О.В. взяв у провадження цю справу, то мав би розглядати позов біологічного батька із шлейфом багатьох питань, не тільки прискіпливо, а майже під мікроскопом… Але цього на меті у судді не було – зіграли інші обставини – несподівано блиснуло із-під пов’язки Феміди. Тому його суддівська совість плавно стекла туди, куди стікає усе… Результат і не забарився.
3 жовтня 2016 року, в стислі терміни суддя Монич В.О. виносить заочне рішення. При цьому він так спішить, що допускає у рішенні грубі порушення законодавства України. В суді, як вбачається із заочного рішення, був присутній районний орган опіки і піклування, який до цієї справи не має жодного відношення, адже догляд за дитиною, вивчення умов здійснював Мукачівський міський відділ органу опіки та піклування. Окрім того в матеріалах справи знаходилася заява відповідачки Світлани Русин про перенесення справи на інший термін у зв’язку із її хворобою, надано лікарняний…
Світлана Русин написала заяву про перегляд заочного рішення. Суддя Монич В.О. у зв’язку із тим, що він його постановив із порушеннями вимог Цивільного процесуального кодексу – вказаних вище порушень, скасовує його і призначає справу до розгляду. Світлана Русин, бачачи упереджений підхід судді до розгляду справи, двічі заявляє йому відвід, подає заяву на порушення на Монич В.О. кримінального провадження.
Суддя Монич В.О., не маючи людських чеснот – совісті, відвід не бере, ігнорує усі клопотання Світлани Русин та реальні факти, які вона наводить про колишнього батька, і 28 листопада 2016 року виносить рішення. Цитую із скороченнями:
«Позивач звернувся до суду з позовом про поновлення батьківських прав щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель Сергіївни…Позовні вимоги мотивує тим, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 14 серпня 2015 року його було позбавлено батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки Мучички Ізабель… Дане рішення мотивоване тим, що позивач не піклувався після народження дитиною і не заперечував проти позбавлення його батьківських прав. На даний час його донька проживає у сестри покійної дружини Мучички М.М., відповідачки по справі Русин С.М. У подальшому позивач переосмислив свій вчинок, зрозумів, що донька є найближчою йому людиною після смерті дружини. Він намагається підтримувати зв’язок з дочкою, відвідувати її, неодноразово купував для доньки товари гігієни, харчування. Позивач не перебуває на жодному профілактичному обліку, має постійне джерело існування та місце проживання, тому може у повній мірі забезпечити належні умови для проживання та розвитку дитини. Просить поновити батьківські його права щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель…
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, поновити батьківські права Мучички Сергія Сергійовича, зареєстрованого за адресою с. Жнятино… Мукачівського району, щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель…
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, пояснила, що позивач декілька разів приходив до неї, однак дитиною не займався. Побаченням позивача з дитиною вона не перешкоджала. За весь час, відколи дитина проживає у неї, позивач надав один раз допомогу. Дитину з пологового будинку забрала її мати. Дитина проживає в с. Н. Давидково, а після виписки з пологового будинку приблизно один місяць проживала в м. Мукачево.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – орган опіки і піклування в особі служби у справах дітей Мукачівської райдержадміністрації – в судовому засіданні не заперечувала проти поновлення батьківських прав Мучички Сергія Сергійовича, зареєстрованого за адресою с. Жнятино… Мукачівського району, щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель… Пояснила, що при розгляді справи були надані документи, що підтверджували те, що позивач допомагав новонародженій Мучичці Ізабель…
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – служба у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області – в судовому засіданні заперечувала проти поновлення батьківських прав Мучички Сергія Сергійовича…, щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель Сергіївни…Пояснила, що відповідачка разом з малолітньою Мучичкою Ізабель …зареєстровані в м. Мукачево, а тому були взяті на облік саме в службі у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області. Відповідачка та малолітня Мучичка Ізабель… проживають в с. Н. Давидково, представники служби у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області неодноразово навідували дитину за місцем проживання.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи та матеріали цивільної справи за № 4581/15-ц, суд приходить до висновку про підставність позову і необхідності його задоволення…
Судом встановлено, що позивач Мучичка Сергій Сергійович доводиться батьком малолітньої Мучички Ізабель Сергіївни.., що стверджується копією свідоцтва про народження.
Згідно з рішенням суду від 14 серпня 2015 року Мучичку Сергія Сергійовича було позбавлено батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки Мучички Ізабель…
Відповідно до довідки, виданої виконкомом Жнятинської сільської ради Мукачівського району 23.09.2016 року за № 913, та характеристики, виданої сільським головою Жнятинської сільської ради Мукачівського району від 23.09.2016 року за № 02-25/297, Мучичка Сергій Сергійович зареєстрований та проживає в с. Жнятино… Мукачівського району та по місцю проживання характеризується позитивно.
Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов, який був складений Жнятинською сільською радою 23 вересня 2016 року за № 02-25/296, комісією було виявлено, що стан матеріально-побутових умов у позивача станом на 23.09.2016 року задовільний, тобто матеріально-побутові умови задовільні та придатні для виховання малолітньої дитини.
Окрім цього, в матеріалах справи наявні докази того, що позивач працює та отримує заробітну плату.
У своєму висновку орган опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації за № 02-26/1062 від 27 вересня 2016 року вважає доцільним поновлення батьківських прав Мучички Сергія Сергійовича, зареєстрованого за адресою с. Жнятино… Мукачівського району, щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель…
З дослідженої в судовому засіданні заяви від 16 травня 2015 року, завіреної приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В., зареєстрованої в реєстрі за № 1208 вбачається, що Мучичка Сергій Сергійович не заперечує проти позбавлення його батьківських прав щодо його малолітньої доньки Мучички Ізабель Сергіївни, 20 березня 2015 року народження.
Згідно з заявою від 17 листопада 2016 року, завіреної приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Попович В.В., зареєстрованої в реєстрі за № 2342, позивач Мучичка Сергій Сергійович подану ним 16 травня 2015 року заяву про позбавлення його батьківських прав щодо малолітньої Мучички Ізабель Сергіївни, 20 березня 2015 року народження, відкликає.
Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини, які були підставою про позбавлення батьківських прав позивача на час розгляду справи відпали.
Згідно з вимогами ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав. Суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.
Підстави, передбачені ст. 169 4.2-3 СК України, що унеможливлюють поновлення батьківських прав щодо дитини – відсутні.
Відповідно до ст. 151 ч. І СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння; Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості…
Таким чином, доказами, наданими позивачем, доведено, що позивач Мучичка Сергій Сергійович має право на поновлення батьківських прав щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель…»
На рішення суду Світланою Русин подано апеляційну скаргу, адже суддя Монич В.О. справу розглянув із суттєвими порушеннями норм матеріального та процесуального права.
Почну із Мукачівського районного органу опіки і піклування, яке мало захищати інтереси дитини в суді. Але воно, на велике здивування, опікувалося більше інтересами батька ніж дитини. Причина зрозуміла – вони були неналежними представниками, яких скоріше за все зацікавив Сергій Мучичка.
В суді інтереси Ізабель мав би представляти Мукачівський міський відділ органу опіки і піклування, який із першого дня опікував дівчинку, вивчав умови її проживання, навідував її. Адже він, міський орган опіки та піклування, відповідав за дівчинку та її долю, бо вона рахувалася за ними, а не за районним органом опіки і піклування. Тому Сергій Мучичка, подаючи позов, навмисно вказав не той орган опіки і піклування, адже в протилежному разі виплило б чимало порушень як прав дитини, так і тих людей, які її опікували.
Суддя Монич О.В., якби він був не зацікавленим в цій справі, він би змінив районний орган опіки та піклування на належний – міський. Але він, навпаки, зробив усе можливе, щоб замулити це суттєве порушення, до того ж долучив до матеріалів справи різні документи, які містять недостовірну інформацію. Наприклад, висновок органу опіки та піклування Мукачівської районної державної адміністрації, який вважає доцільним поновлення батьківських прав Сергія Мучички щодо малолітньої доньки Мучички Ізабель…
Але цей орган місце проживання С. Мучички не вивчав, посилання на висновок сільської ради с. Жденієво взагалі є абсурдним, адже С. Мучичка тільки прописаний у батька, який має свою сім’ю та молоду дружину, але власного житла він не має, тим паче відповідних умов для Ізабелль. А це, до речі, дівчинка, а не хлопчик, яка потребує зовсім іншого догляду та виховання, який може надати тільки жінка…
Як наголошує Сімейний кодекс, поновлюючи права батька, суд має дослідити за якими обставинами він був позбавлений і чи усунуті вони. І що ми маємо в цьому випадку?
Позбавляючи С. Мучичку батьківських прав, суддя записав: «…Мучичка Сергій Сергійович ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню своєї малолітньої доньки»
А як насправді це було усунуто? А ніяк! Участь у вихованні – нуль. Останній раз доньку «палкий» батько бачив півроку тому. А вся участь в матеріальному утриманні С. Мучички своєї доньки полягала в тому, що він купив їй пакет памперсів, якого вистачає на тиждень…
В діях Мукачівського районного органу опіки та піклування я вбачаю ознаки корупції. Сподіваюся, що за наведеними фактами в публікації буде призначено службову перевірку і винні особи будуть притягнуті до передбаченої законом відповідальності.
Окрім вказаного вище, суддя не допитав чисельних свідків, які, не дивлячись на заявлені відповідачкою клопотання, так і залишились стояти під дверима. Заявлене клопотання про призначення комплексної судової медичної та психологічної експертизи також було відхилено. Не зацікавила суддю і думка мукачівського психолога, який в цей час працював із маленькою Ізабель.
Після цього виникає питання щодо психологічної адекватності судді, адже він із наданих документів має розуміти, що Ізабель по нині знаходиться на лікуванні, яке не є простим. Наприклад, дівчинка не може вживати дитячу молочну продукцію як вітчизняного, так і закордонного виробництва, а тільки їжу, виготовлену із натуральних продуктів. Від усього іншого у дівчинки відразу починається алергія із висипанням та поносом і температурою в 40 градусів. До речі, за кордоном натуральні продукти для дітей коштують значно дорожче…. Хто буде займатися цим питанням за кордоном, суддю не цікавило… А це є життя дитини.
Ви це, пане суддя, чи хто, розумієте це чи ні?! Побійтеся бога! У вас дівчата ростуть!
За «бортом» закону лишилася оцінка і так званих письмових доказів. Наведу одних із них. В матеріалах справи фігурує довідка, виготовлена 2015 роком, що С. Мучичка мав у Німеччині роботу. По-перше, довідка за 2015 рік, а не за 2016, коли розглядалася справа за його позовом. А по-друге, і найголовніше, ця довідка не пройшла обов’язкову апостилізацію в консульській, або посольській установі України в Німеччині. Тобто цей документ є нікчемним. Суддя Монич В.О. про все це знає, однак щільно затуляє очі! Чому? Відповідь і так зрозуміла.
Приймаючи рішення, від якого залежить життя дівчинки, її психічний стан, суддя Монич В.О. проігнорував все, що тільки можна було проігнорувати та зневажити. Він не врахував інтереси як Світлани Русин, для якої Ізабель стала донькою, так і бабусі, яка в онучці бачить свою померлу доньку і любить її. Але любов для дитини, в якій вона росте та завдяки якій вилікувалася, є найголовнішим та важливим чинником. Любові батька ми не бачимо. Навіть добровільні аліменти, на які він погодився, він не сплачував. Але голову суду, фахівця, який має досвід, це не цікавило.
Суддя відхилив клопотання відповідачки про обов’язкову участь С. Мучички в судових засіданнях, адже були питання, на які може відповісти тільки він, а не адвокат. Відсутність батька у суді тільки підкреслює його байдуже ставлення до доньки. Якби він її любив, то боровся би за неї, а для нього це худе тільце тільки гроші – заробіток…. Тому і пішов найбруднішим шляхом, про що буде нижче.
ГРОШІ ПОНАД УСЕ!
Тепер перейдемо до головного. Чому у біологічного батька С. Мучички так несподівано прокинулося «кохання» до своєї кинутої дитинки, від якої він фактично відмовився?
Відповідь до банальності проста. Громадянин С. Мучичка має подвійне громадянство. На сьогодні він, окрім громадянства України, ще має громадянство Угорщини. Являючись громадянином Євросоюзу, він розповідає своєму оточенню, що він планує виїхати із дитиною до Німеччини, де він, як вдівець, отримає від держави двокімнатну квартиру та соціальну допомогу в декілька тисяч євро на виховання Ізабель. Дитину має намір здати в дитячий виховний заклад та забирати її на вихідні. Гроші, які він планує отримувати, цілком є достатніми щоб не працювати…
Реалізовуючи свій план, С. Мучичка вже восени цього року, підробивши документи та приховавши окремі факти, а саме те, що він на час подачі заяви та документів на громадянство Ізабель був позбавлений батьківських прав, виготовив на Ізабель паспорт громадянки Угорщини… Якщо вже по закону, то мав би це робити тільки після рішення суду. Нині за цим фактом відкрито кримінальне провадження, розпочато досудове слідство. Але найстрашніше не в цьому.
Суддя Монич В.О., поновлюючи батьківські права С. Мучички, все красиво написав, але жодним чином своїх тверджень про любов батька до доньки нічим не підтвердив. На сьогодні Ізабель по суті має нових батьків. Сестру померлої мами – Світлану Русин – вона називає мамою, а Сергія Русина – татом. Вони для цієї дівчинки стали батьками. Їх вона любить, як щиро любить і бабусю, яка також вимолювала її.
А тепер уявіть як насильно забирає виконавча службу дитинку від батьків, які для Ізабель, по суті, такими стали. Яка це травма для психіки дитини, яку забирають від рідних людей та везуть до чужої атеїстичної, бездуховної країни із іншою мовою, мораллю, ідеологію. І поруч із нею чоловік, який говорить, що він її батько, але її серденько лине до іншого.
Мова про те, як характеризується за місцем проживання біологічний батько С. Мучичка, та чи має він реально роботу суддю Монич В.О. також не цікавить, бо він написав заяву на звільнення. А він, до речі, характеризується негативно, доходів не має, як стверджують люди, які бачили його, він пиячить… На що є свідки. За півтора роки тільки два рази відвідував Ізабель. Останній раз до дівчинки він навідувався шість місяців тому.
Тому, на мою думку, за рішенням суду іменем України державою буде скоєно не тільки моральний, а й реальний злочин проти маленької Ізабель.
Михайло Темнов,
голова ЗОО ВГО «Правозахист».
P.S. Як стало відомо, біологічний батько С. Мучичка на сьогодні після судового марафону терміново продав машину... Суддя Монич В.О. за те, що Світлана Русин подала на нього заяву про злочин, вважає за доцільне погрожувати їй, стверджуючи, що вона за це відповість… Це, до речі, питання вже вирішувати не судді Монич В.О.
Родичка С. Мучички, його рідна тітка Наталія Герив, яка виїхала разом із ним до Німеччини, дала нотаріально завірену письмову заяву, в якій позитивно охарактеризувала Світлану Русин та все, що вона робить для Ізабель. Окрім цього написала ще одну заяву, в якій стверджує, що її племіннику дитина не потрібна, що все це він робить заради грошей, на які очікує в Німеччині, зловживає алкоголем… Суддя Монич В.О. проігнорував і це… Наталія Герив дала пояснення і по ситуації. «Так, я виступаю проти рідної крові. Але мовчати гріх. Вони, Мучички, як моя сестра, так і племінник, не вірять в Бога. Для них головне – гроші! Сестра сказала в ті дні: «Де був ваш Бог, якщо ви так молитесь, а Мирослава все одно померла…» Після цього вже немає і чого додати.
Зазначену справу взято на контроль. Я особисто буду супроводжувати її на усіх етапах.