Моя краiна - Украiна

Михаил Онищенко 2
З  Україною,  в  серці.

З  Україною,  в  серці,
Пісні  ми  співаємо.
З  Україною,  в  серці,
Усе  ми  пізнаємо.
З  Україною,  в  серці,
Ми  все  подолаємо.
З  Україною,  в  серці,
Завжди  і  встаємо.

Приспів: Україно  моя,  ти  мій,  рідний  краю,
Батьківська  і  дідівська,  святая  земля.
Україно  моя,  зелений  розмаю,
Україна  моя,  бо  люблю  тебе,  я.

З  Україною,  в  серці,
Нас  ніхто  не  здолає.
З  Україною,  в  серці, 
Каже  і  мати  моя.
З  Україною,  в  серці,
В  нас,  кращої  немає.
З  Україною,  в  серці,
Всюди  був  і  сам  я.

З  Україною,  в  серці, 
Живемо  ми  у  Світі.
З  Україною,  в  серці,
Чуємо  спів  солов”я.
З  Україною,  в  серці,
Ми  за  все  і  в  одвіті.
З  Україною,  в  серці,
Тільки  ти,  тільки  я.


З  Україною,  в  серці,
Ми  будемо  здорові!
З  Україною,  в  серці,
Хай  усім  нам  і  щастить!
З  Україною,  в  серці,
Всі  зростаєм,  в  любові.
З  Україною,  в  серці,
У  нас  і  кожна  мить.

З  Україною  в  серці…

    21:05.12.05.2016.



Дитинство  над  Бугом – рікою.

Дитинство  над  Бугом – рікою,
Пройшло  босоноге  моє.
Твоєю  Поділля  красою,
Наповнював  серце  своє.

По  цвіту  весняного  саду,
Та  співам  птахів  у  гаю.
І  золоту  грон  винограду,
Тебе  я  мій  край  впізнаю.

І  мама  була  молодою,
Водила  мене  у  поля.
Слова  я  її  повторяю,
Яка  наша  щедра  земля.

І  пісню  подільському  краю,
Малим  він  мене  полонив.
Сьогодні  я  вам  заспіваю,
Прославлю  красу  наших  нив.

Мої  подоляни  привітні,
Відплатять  добром  на  добро.
І  тепло  у  нас  уже  в  квітні,
Та  гарно  коли  розцвіло.

Дитинство  у  рідному  краї,
Колиска  то  мого  буття.
Його  я  завжди  пам'ятаю,
Від  нього  моє  все  життя.

     20:30.21.03.2017.




 В  моїм  ріднім  краю.

В  моїм  ріднім  краю,
У  зеленім  гаю.
Всі  птахи,  так  весело  співають.
В  моїм  ріднім  краю,
Всі  вони,  як  в  Раю.
Бо  птахи  ті  печалі  не  знають…

В  цім  краю  я  родився,
І  тут  пригодився.
Коли  повернувся  з  далекого  краю.
Тут  пройшло  все  життя,
Тут  піду  в  небуття.
Бо  ніколи  й  ніхто,  звідти  не  повертає.

Краю  мій,  любий  край,
Ти  завжди  розквітай!
Хай  минають  тебе  журба  і  недоля!
Краю  мій,  рідний  край,
Ти  для  мене  мов  Рай.
Українське  моє,  чарівне  Подолля.

На  українській  землі,
У  сільській  сім”ї.
Виріс  я,  тут  зросли  мої  діти.
І  пішли  у   життя,
У  своє  майбуття.
Як  за  них  же  мені  не  радіти.

Нам  радіти  життю,
Не  бувать  забуттю.
Не  здолає  ніхто  нас,  у  рідному  краї!
Тільки  вільному  воля,
І  щасливая  доля.
А  ще  сонце  веселе,  у  небокраї.

В  моїм  ріднім  краю…

       15:10.12.05.2016.



   Туман  лугом.

Туман  лугом, туман  лугом,
Туман  лугом  скрізь  лежить.
Широкою  долиною,
У  даль  річечка  біжить.

У  гайочку  при  долині,
Я  почув  зозулі  спів.
Його  згадую  й  до  нині,
Де  знайти  хороших  слів?..

Щоб  про  красу  цю  розказати,
Добрим  людям  на  весь  Світ.
Про  неї  маємо  пам’ятати,
Пам’ятати  все  як  слід.

Бо  природа  в  нас  чарівна,
Вона  нам  Господом  дана.
І  Україна - наша  мати,
В  нас  єдиная  вона.

Україно,  Україно,
Рідна  батьківська  земля.
Тебе  я  більше  не  залишу,
Тут  мій  рід,  моя  сім”я.

      07:05.08.05.2016.



 Віють  вітри.    

Віють  вітри,  віють  буйні,
Та  й  на  Україну.
Там  живе  моє  серденько,
А  я,  може  й  згину.
Зібралися  козаченьки,
Та  в  похід  ходити.
Може  ляхів,  чи  москалів,
У  поході  бити.
Бо  на  нашу  Україну,
Вони  зазіхають.
Та  ми  вільні  козаченьки,
Нехай  про  те  знають.
А  ми  хлопці – запорожці,
Не  будем  сумувати.
Бо  хочемо  свою  правду,
В  своїй  хаті  мати.
Віють  вітри,  віють  буйні,
Та  нас  не  злякають.
Нехай  наші  воріженьки,
Стільки  й  щастя  мають.
А  ми  зібрались  козаченьки,
В  краї  панувати.
І  немає  в  Світі  сили,
Щоб  нас  подолати.
Лише  тільки  в  бусурманів,
Можна  її  шукати...

Стережіться  воріженьки,
Та  й  всі  стережіться.
Бо  воскрес,  Іван  Богун,
То  й  Ви,  бережіться...

       20:55.20.04.2016.

Навіяно,  Великим  Кобзарем,
та  сучасними  подіями,  на  Сході.



             І  я,  молю  Бога…

І  я,  молю  Бога,  щоб  дав  мені  сили,
А  ще  дав  і  пораду  як  жити.
В  мене  за  плечима,  своя  є  дорога,
А  ту  що  лишилась,  щоб  гідно  прожити.

Чому  в  своїй  хаті,  в  нашій  країні,
Не  можемо  ми  панувати?..
Чому  довелось  так  моїй  Україні,
За  незалежність  та  волю  страждати.

Господь  нам  послав  найкращії  землі,
Працьовитих,  привітних  людей.
Аби  і  правителі  були  у  нас  гідні,
Й  по  менше  дурних  в  них  ідей.

А  ще  нам  сусіда  не  вибирати,
Бо  він  же  у  нас  давно  є.
Віками  прийшлося  з  ним  воювати,
Ось  знову,  він  знов  за  своє.

А  можновладці,  не  шанують  країну,
Та  й  Бога  перестали  боятись.
Роками,  руками  грабують  Вкраїну,
Не  хочуть  в  тім  Світу   признатись.

Пошли  ти  нам  Боже  святого  Мойсея,
Щоб  вивів  народ,  в  майбуття.
Одна  в  нас  надія  тепер  лиш  на  тебе,
Й  на  світле,  й  щасливе  життя.

І  я,  молю  Бога…

                06:40.08.04.2016.




Життя – Божий  Дар,  нічого  не  варте.

Життя – Божий  Дар,  нічого  не  варте,
Чому  в  світі  так,  скажіть  мені  люди?..
Життя  дав  Господь,  та  батько  і  мати,
І  хто  дав  Вам  право,  його  відбирати?..

Чому  на  Донбасі,  стріляє  брат  брата,
Невже  на  Землі,  людей  так  багато?..
А  кожна  Людина,  то  є  цілий  Світ,
А  ми  убиваємо  кращий  наш  цвіт.

Скажіть  мені  люди,  що  треба  зробити,
Щоб  Зло  і  Ненависть,  не  могли  жити?..
І  щоби  не  йшов  брат  проти  брата,
Бо  наша  Земля – то  є  наша  хата.

Мабуть  Господь  карає  нас,  нерозумних,
Бо  посилає  керувати  «розумних»!
Які  набивають  свої  лиш  кишені,
Нехай  від  жадоби  лопнуть  кишені.

Не  дасть  жадібним  щастя,  їхнє  багатство,
Забули  вони,  що  таке  братство.
А  совість  свою,  мабуть  всю  пропили,
Чи  може  ворожка  їм  все  поробила?..

На  таких  я  сьогодні  дуже  сердитий,
Знаю,  вони  не  змовчать  і  буду  я  битий.
Скажу  що  всюди,  на  Землі,  щастя  не  буде,
Коли  керують  державою,  одні  лихі  люди.

           06:05.12.02.2016.





Пишу  вірші  про  Україну.

Пишу  вірші  про  Україну,
І  про  щасливу  родину.
Пишу  вірші,  й  буду  писати,
Бо  Україна – наша  мати!

На  Україні  земля  багата,
І  добром  славна  кожна  хата.
У  селах  люди  в  нас  привітні,
А  на  добро,  добром  одвітні.

Вся  Україна  в  моїм  серці,
Любий  мені  наш  кожен  край.
Коли  з  любов’ю  ходиш  в  серці,
То  Україну,  не  забувай!

         07:22.18.02.2016.
 


Зацвіла  вишня  у  мами  на  городі.

Зацвіла  вишня  у  мами  на  городі,
І  гарно,  гарно,  білим  так  цвіте.
Білий  як  вишня  став  уже  і  я,
І  мама,  мама,  мене  так  довго  жде.

Мама,  мамо,  моя  ти  матусю,
Сонечко  моє,  мій  тихий  спів.
Мамо  ласочко  моя,  рідна  матусю,
Де  знайти  для  тебе  добрих  слів?..

Двох  синів,  двох  дочок,  ти  зростила,
Ми  усі  пішли  в  наші  світи.
Мамо,  мамо,  як  ти  нас  любила,
Ти  прости  матусю,  за  усе  прости.

Вже  онуків  маю,  вже  онуків,
І  вони  зростають,  теж  не  біля  нас.
Та  щасливими  я  хочу  бачити  онуків,
І  щоб  йшли  у  життя,  в  добрий  час.

А  ти  матусю,  рідна  моя  нене,
Як  голубка,  виглядаєш  нас  з  вікна.
Я  скажу  тобі,  то  тільки  є  від  мене,
Ми  не  часто  бачились,  то  є  моя  вина.

Ти  прости  мене,  моя  ти  рідна  мамо,
Що  так  мало  я  ту  вишню  обривав.
Склалося  моє  життя,  так  мамо,
Але  тебе  не  раз,  я  не  раз  згадав.

           07:20.12.02.2016.


Любіть  Україну!

Любіть  Україну,
Любіть  Україну!
І  мову  її,
Золоту,  солов’їну.

А  ще  Ви  любіть,
І  маму,  і  тата.
Тоді  Вас  усіх, 
Будуть  шанувати.

Бо  наша  родина,
То  вся  Україна.
Так  вип`єм  брати,
За  наші  Світи.

За  рідний  наш  край,
Який  в  нас  розмай.
За  наші  ліси,
І  наші  лани…

За  міста  наші, 
І  наші  села.
Щоби  в  них  люди,
Були  веселі.   

Щоб  жили  в  добрі,
Жили  у  мирі.
Жили  усі,
В  своїй  квартирі…

07:45.16.02.2016.


Я  закоханий,  в  Київ.

Я  закоханий,  в  Київ,
І  ще  з  малих  літ.
Коли  вийшов  з  дому,
Зі  своїх  воріт.

Від  села,  аж  до  Києва,
Дорога  вела.
І  щасливою  була,
Не  була  мала.

І  тринадцятий  рік,
Мені  вже  минав.
То  ж  буде  у  мене,
Немало  ще  справ.

Не  забути  той  Київ,
Не  забути  мені.
Бо  щасливими  стали,
Всі  тоді  мої  дні.

   14:25.22.12.2015.



             Ладижин.

Ладижин,  це  місто  над  Бугом,
Перлина  Поділля  й  краса.
Ладижин,  ти  став  нашим  другом,
Ладижин  твориш  чудеса.

Ладижин,  від  Лади - Ладижин,
Богині  тепла  і  добра.
Ладижин  в  минулому,  й  нині,
Найкраща  у  тебе  пора.

Тут  ТЕС,  майорить  над  рікою,
І  місто  розквітло  й  росте.
Нам  рідною  став  стороною,
В  минулому  все,  що  пусте.

Як  можна  тебе  не  любити,
І  як  не  пишатись  тобою?
Без  тебе,  тепер  нам  не  жити,
В  майбутнє,  береш  нас  з  собою.

           02.12.2015.



               Моє  рідне  село.

Забіліли  світи,  то  снігів  намело,
Коли  я  повертався  в  своє  рідне  село.
Чорний  ліс  знов  шумів,  і  мені  весЕло,
Стереже  він  давно,  моє  рідне  село.

В  нас  в  подільському  краї,  звідки  би  не  мело,
Ліс  вітри  не  пускає,  у  найближче  село.
Ліс  людей  зігріває,   він  дає  їм  тепло,
Весь  його  не  зрубає,   моє  рідне  село.

Ліс  мій  Шпилем  зовуть,  звідси  видно  село,
З  козаків  в  нас  Паланка,  моє  рідне  село.
Боронити  Ладижин,  їх  сюди  привело,
Козаки  й  будували,  моє  рідне  село.

У  визвольних  змаганнях  їх  багато  злягло,
А  від  тих  хто  вцілів,  моє  рідне  село.
І  так  з  віку  й  до  віку,  навкруги  все  текло,
Як  могло,  так  і  жило,  моє  рідне  село.

Поряд  з  ним  Василівка,  теж  козацьке  село,
Що  не  раз  виручало,  моє  рідне  село.
Отаман  Заболотний,  хоч  давно  це  було,
Тут  обрав  собі  хутір,  і  моє  рідне  село.

А  рядом  Буг  протікає,  і  його  замело,
Він  тепер  напуває,  моє  рідне  село.
І  живуть  в  селі  люди,  щоб  завжди  в  них  цвіло,
Хай  Господь  зберігає,  моє  рідне  село!

                січень,  2014;         


        Вінниця - місто  чарівне.
               
Тихою  ходою  Вишенькою  йду,
Ці  рядки  співаю,  прямо  на  ходу.
Дороге  для  мене  місто  це,  й  тому,
Низенько  вклонитися  хочеться  йому.

                Приспів:  Вінниця,  Вінниця – місто  чарівне,
                Вінниця,  Вінниця - місто  жде  мене.
                Вінниця,  Вінниця – любий  серцю  край,
                Вінниця,  Вінниця – мене  не  забувай.

Місто  гарне  над  Бугом,  ти  Поділля – краса,
Мов  тебе  умиває  найсвітліша  роса.
Твої  люди  привітні  і  такі  молоді,
І  здаються  такими,  як  учивсь  я  тоді.

                Приспів: Вінниця,  Вінниця – місто  чарівне,
                Вінниця,  Вінниця – місто  жде  мене.
                Вінниця,  Вінниця – любий  серцю  край,
                Вінниця,  Вінниця – мене  не  забувай.

Тут  пройшла  моя  юність,  тут  і  долю  зустрів,
І  для  тебе  немало,  хороших  є  слів.
Політех  тут  закінчив,  тут  я   мріяв,  любив, 
Своїх  друзів – братів,  я  тобі  залишив.

                Приспів: Вінниця,  Вінниця – місто  чарівне,
                Вінниця,  Вінниця – місто  жде  мене.
                Вінниця,  Вінниця – любий  серцю  край,
                Вінниця,  Вінниця – мене  не  забувай.

                17.11 2015.


Люблю  я  Львів.

Люблю  я  Львів,
Це  місто  Лева,
Що  вирина,
З  сивих  віків.
Ще  коли,
Князь - Данило,
Синові  град,
Цей  заповів.

                Люблю  тебе  я,
                Місто  Лева,
                Де  днів  немало,
                Я  провів.
                Бувало  стану,
                Серед  неба,
                Наговорю,
                Багато  слів.

Такий  солодкий,
В  тебе  «Світоч»,
Який  високий, 
Костел  Юра.
А  який  мудрий,
Був  Франко?
Кобзар  стоїть,
У  твоїм  серці.
І  давно  Міцкевич,
Недалеко.

                А  кава,
                Львівська –
                Віденська  кава.
                В  кав'ярнях ,
                В  центрі,
                Де бував.
                Я  повернуся,
                Знов  до  тебе.
                Бо  ти  не  раз,
                Мене  чекав…

                16.11.2015.




               Моя  Україна!
               
Моя  Україна,  Русь – Україна,
дідівська,  батьківська  рідна  земля,
прийми  наче  сина,  мене  Україно,
бо  це  і  моя  рідна  земля.

                Буремні  століття  ти  пережила,
                плекала,  ростила  своїх  ти  людей,
                в  огні  не  згоріла,  в  бою  не  схилила,
                ти  голову  мудру  і  волю  людей.

Моя  Україно,  любимий  мій  краю,
де  широкі  лани  і  зелені  гаї,
куди  б  не  поїхав,  тебе  я  згадаю,
усі  в  нас  співають,  як  ті  солов"ї.

                А  люди  у  тебе  працьовиті  завзято,
                і  гори  звернуть  на  добрі  діла,
                співуча,  квітуча,  ти  станеш  багата,
                хочу  щоб  завжди  Україна  була!

                11.11.2015.



      Молитва  за  Україну.
         
Господи,  спаси  мою  країну,
Я  тебе  грішний  молю.
Боже,  збережи  Україну,
Я  її  серцем  люблю.


               Добрі  та  вільнії  люди,
               То  все  Україна  моя.
               Світ  нас  уже  не  забуде,
               Є  у  нас  правда  своя.


Кривда  ж  бере  нині  силу,
Правда  все  бачить – терпить.
О  Боже,  дай  мені  сили,
Все  що  послав  пережить.

               
               Добрі  та  вільнії  люди,
               То  все  Україна  моя.
               Світ  нас  уже  не  забуде,
               Є  у  нас  правда  своя.

               10.11.2015.





   Україно  вставай!

Україно  вставай,
Боронить  рідний  край!
Боронить  рідний  край,
Бо  нас  б'ють  «легіони».
Мова  в  них  не  твоя,
Віра  в  них  не  твоя.
Кругом  наша  земля,
Не  візьмуть  нас  в  полони.


Україно  вставай,
Захисти  рідний  край!
Захисти  рідний  край,
І  СВОБОДУ!
Як  проспиш, так  і  знай,
Будеш  жити  в  ярмі.
І  служити,               
Чужому  народу.

               
Ми  живемо  давно,
Чи  тобі  все  одно?
Чи  не  знаєш,
Якого  ми   роду?
Україно  вставай,
Піднімай  рідний  край!
Піднімай  рідний  край,
За  СВОБОДУ!


Як  герої  твої,
Що  звитяжці  були.
І  піднялись  вони,
Із  народу.
За  Родину  свою,
За  Вкраїну  свою.
НЕЗАЛЕЖНІСТЬ  свою,
І  СВОБОДУ!

 Січень,  2010.