Освячене безсоння

Наташа Шевченко
Безсоння із піском в очах,
Тремтіння світу за фіранкою.
Чатує знову думку по ночах
Нестерпна гра доби в мовчанку.

Майбутній день планує ніч.
Повинна не писати, спати,
А музи не вбачають протиріч,
Щоби бадьоро сном моїм блукати.

Мабуть, наступної візьму
Свічки в підсвічниках до ліжка.
Запалом розжену пітьму,
Писати буду тишком-нишком.