Всё - относительно относительно - всего!
Эта фраза возникла пока я думала, как сформулировать нижеследующее...
***
Моё царство - Я. С этим всё - однозначно и понятно.
И хочется мне, в своём царстве, быть занятой своими мыслями, но "едрить вашу кудрить", во Вселенной блудит такое множество, надуманных другими - мыслей, что я не успеваю формулировать свои.
Только приноровилась, настроилась , так сказать, на мыслительный процесс, как тут же - шмыг и уже влезли в голову, одна за другой - чужие.
Почему имею основания так заявлять, потому что - моё Я было занято совершенно другой тематикой и осмысливало то, что никоим образом не могло спровоцировать появление ЭТИХ мыслей и значит - они не мои, а чужие.
А мне не надобно чужих, у меня своих хватает - думать не передумать их всех. А тут - ЭТИ наглеют, прутся.
Нужно придумать какой-то отражатель...
Зеркальную комнату мне, зеркальную! ( по анологии -"Карету мне, карету!")
Я думать буду своими мыслями, осмысливать - своё, а не чужими - чужое.
А теперь, господа, закройтесь в зеркальных комнатах, хоть на часок, и подумайте сами о своём, а потом выйдем и поговорим! Ведь будет о чём!
Український варіант.
Ви ніколи не помічали, що саме тоді, коли Вам хочеться посидіти в ступорі і просто , споглядаючи цей світ, не думати ні про що...
саме тоді купа думок преться через Ваш мозок, як через прохідний двір - справжнісінький прохідний двір!
А Вам ...Вам навіть не вдається не те, щоб його зупинити, а бодай хоч - врегулювати. Як би Ви не намагалися вплинути на цю ситуацію, кажучи :
- стійте, ану доста, або - куди прете, вертайте назад, ідіть геть...
то марна справа.
Вловити бодай щось з того потоку, аби зрозуміти - про що йдеться і чому воно преться через Вашу голову, теж неможливо, бо то ціла купа різних думок. Купа , та й годі.
Але ж, Ви - це, як окреме царство з монархічним устроєм і зі своїми кордонами. І хочеться Вам у ньому іноді ні про що не думати, або ж бути зайнятим лише своїми думками, а тут їдріть-кудріть - таке нашестя чужих думок, що Ви не встигаєте формулювати свої, бо ті - шмиг і вже тут - як тут.
Чому маю підстави так стверджувати? Тому що моє - Я, мало намір поміркувати над певною темою, вже налаштувалося як слід, а за якусь мить цілим гамузом влетіла сила - силенна чужого , абсолютно далекого за змістом.
А Вам же ж не потрібні чужі думки на не цікаву для Вас тему!
І що тут робити?
Потрібен якийсь блокіратор , або відбивач...чи віддзеркалювач...ось!
Дзеркальну кімнату мені, дзеркальну кімнату!
Пам`ятаєте? Щось на кшталт : " Карету мне, карету!"
Це я так - по аналогії.
А тепер, пані та панове, може облаштуємо собі дзеркальні кімнати, аби мати де побути на самоті зі своїми думками, розібратися, поміркувати без сторонніх прийд, а потім вийдемо і поговоримо. Адже буде про що і головне - без плагіату.