" КАЗКА"
Ніч за вікном була темна, холодна, в будинку було тепло і тихо. Навіть маленька мишка притихла, десь у своєму теплому куточку. У дворі вже всі домашні тварини спали. Лісовичок бачив, як господар виходив із сараю і закрив його на замок.
Тільки чоловічкові не спалось, і він вирішив прогулятися по дому. Взявши свій крихітний ліхтарик, він вийшов з - за печі і глянув угору на сходи, що вели на другий поверх, зітхнув, немов набирався хоробрості, бо вирішив прогулятися на другий поверх великого будинку, в якому жив уже кілька днів. Крок за кроком, і він побачив довгий коридор, у якому було темно, тільки в самому кінці на стіні горів нічник. Человічок пішов до нього назустріч, він подумав, що це нічний сторож в коридорі, і поспішив із ним привітатись, але зрозумів, що це лише нічний світильник.
Раптом чоловічок зупинився і завмер, бо побачив, двері. Вони були трохи прочинені, а в щілину пробивалося світло. Чоловічок загасив свій ліхтарик, тихо прослизнув за двері і опинився в місячному світлі, що лилося з вікна навпроти. Чоловічок подумав, що його можуть побачити. Злякавшись, він озирнувся і побачив чарівного маленького ангела, який спав у ліжечку навпроти, поклавши під щічку долоньку. Чоловічок зробив пару кроків, але побачивши перед собою ведмедика, злякався, і впустив свій ліхтарик. Ліхтарик згас і покотився під ліжко.
- Ой, а ти, навпевно, мій сон? - почув він раптом чийсь голосок.
Чоловічок зрозумів, що вже пізно ховатися, підняв голову і посміхнувся, тому що побачив перед собою маленьку дівчинку.
- Ні, я не твій, сон, я живий чоловічок, - відповів Лісовичок.
- Правда? І звідки ти такий тут з я вився? - запитала дівчинка.
Чоловічок озирнувся, плеснув у долоні і одразу ж опинився на ліжку перед дічинкою. Поманивши її до себе пальчиком тихо прошепотів на вушко:
- Із труби. Дівчинка засміялась, дивлячись на веселого чоловічка, але швидко прикрила сміх долонькою, щоб ніхто його не почув.
- Ти така гарна коли смієшся, зробив комплімент дівчинці чоловічок.
- Ти схожа на принцесу. Як тебе звати? - Запитав Лісовичок.
- Машенька, - відповіла дівчинка. У тебе на лобі велика гуля, звідки вона у тебе? - Запитала дівчинка. Чоловічок прикрив гулю і почервонів від того, що з явився перед маленькою леди з синцем на лобі.
- Біг я від кота, і на мене впала кочерга, потім у мене перед очима з явилися різнокольорові метелики і я втратив свідомість. Отямився, побачив кота і зрозумів, що він зовсім не страшний, як здався мені на початку, а дуже забавний. Чоловічок так захопився розповіддю, що зовсім не помітив, як маленька дівчинка заснула. Лісовичок побачив на її чарівному личку посмішку, і йому хотілося вірити, що цієї ночі їй приснитися хороший сон.
Чоловічок спустився вниз, ліг у своє ліжечко і довго ще згадував про маленьку дівчинку.