На цюкор з маслом, ага, во в Васькы
Кагда-та богі в пешчерах жілі,
Ек кажуть гындэ а во сусіды ш.
Іj от мы дышым ужэ j, бы мышы:
Пашлі под зэмню! Там вріжым крэмню.
І дрэвні кельты, аджэ ж, вжэ j впэрлы
До нас ув Етвызь святэнькэ нечто.
І мы під піччо схавав кірпіч 100.
Бо надто шпарко хтось гонды маjстро.
Мы любым зразу з 2 діла в храпу.
От зарэ бачым гробніц цымало j.
І поклоняемс оно вуж падлам.
Бо но ведь мэртвыj і е святэнькыj.
Ныдэ на нэбы ныма ны в нэчысть
Ныекыj гвезды святіj за Зэмлю.
Оно ж Нефтідка да ексь Ізіда
І люблять Вітю а во с-піднызю зь.
Тому мы шо шэ залепім Богу сь:
Увалым нефті пуд самыj чэрып!
І вот, каб еслі, j воjны ны в педрыj:
Даёш мне шчэдро гарматыj двесті!?
І счас во в пэнзыль ідэ кінешка.
А сам він валыть ля вам чы шчасця:
Дывысь на нэбус, да ны пырэч но
Учоным в тэвік по Набатэjі.
Бо во: шэ й в кельтый е нека ХеГра.
І муль з вучэбнік плытэ шчось метКо зь.
Ну, львы летучы жанчыну ж любяць.
І Шаке-Лата яка Луна тут.
…ах, Шакті-Шыва! Подаj в7 мілость.
Ну, дэ бо Сыла Ныбэсна в Кіці