прокинувся... щось стугон ло

Владимир Болсун
прокинувся…
щось стугоніло
гуділи за спиною крила

хотів піднятись з ліжка
 а воно злетіло
   тіло

рвонуло прямо в небо
… О, Боже!
і защеміло

  Мить!

 мить може буть 
така невинна
така безкрайня
така не звична
невловима
славна

  почув
ТАМ  ВСЕ МОЖНА
в горі  беліло
в низу скрегочуть жорна

........

піднялось сонце
день котився сходом
я загорнувся
у  свої крила обгоріли
 і Воля!

баюкав себе
і в цей світ влюбився
а  світ мінявся
 а світ світився

не спав
не їв
не жив
любився

......

 і розгорнулись
 оновленії крила
торкнувся неба і землі
 люблю тебе
Україно мила