Я чую гомін голосів
І бачу ясність темних Дів,
Багряних,трепетних,пекучих
Небесних зір.
Вони у тьмі дзеркально світять
І дзвонять дзвінко у кришталь,
Мільярди зір-мільйони краль
І несмиренна даль.
Я чую гомін голосів,
А свого голосу не чую.
За темінь-світло..я воюю,
За вічність-філософія..мудрую.
Щоб впали краплі наостанку,
Згасили ніч в блакиті ранку,
Щоб я у спокої спочила
Чи в храмі серця,може,в замку.