Сьогодні зранку Барановська та Скрипка прийшли до мене, щоби запропонувати мені лікування у психіатричному закладі (ще один спосіб тиску на мене, щоби не давати мені крісло?). Сказали, що моя німота не є соматичним захворюванням, але є психогенним. Сказали, що зідзвонювалися з Хохловою, вона сказала їм, що я і говорив при ній, і самостійно пересувався. І сказали: "Ти просто не хочеш з нами говорити. Починай говорити".
Від госпіталізації я відмовився. Відповів, що не відчуваю у тому потреби.
І врешті-решт, що це за вимоги? "Починай говорити". А якщо я дійсно не хочу, якщо я гидую з ними розмовляти? Я маю право не хотіти розмовляти з ними? Маю.
Тому хай від'їбуться від мене, і залишать мене у спокої. Бо я дійсно не хочу з ними розмовляти. Взагалі ні з ким не хочу. І немає такої людини поки що, яка надихнула би мене говорити.
Я хочу мовчати. І не треба мене від цього лікувати. Бо якщо я почну говорити, то їм не сподобається те, що я почну говорити їм в лице уголос.
Вони пішли, а я набрав у пошуковику "психогенні захворювання". Серед інших ознак психоневротичного розладу там також перераховані параліч та мутизм (неможливість говорити). Почитав про мутизм... Пишуть, що це не обов'язково може бути саме психічним розладом як реакція на стрес, але також може бути наслідком одного з захворювань мозку, яке може потребувати хірургічного втручання.
Я ж кажу, що в мене був якийсь напад у той самий день, схоже на інсульт.
А вони мене у психушку збираються запхати. Ага, я так і зрозумів. Це щоби крісло мені не давати. Німота їм моя заважає. Добродії, гляди. Просто шукають спосіб від мене здихатися, ізолювати мене, забрати ноутбук, та не давати жалітися на їхній психологічний тиск. Курви.
19.10.2017, 10:13
Кар'яле Лібертус Свідок
"Віра, що воскрешає мертвих"
П.С.: Мені хотілося би побачити Аллу Дмитрівну, щоби обійняти її, - але вона навряд чи приїде провідати мене. А жаль... Я дійсно скучаю за нею.
ППС.: Я не знаю, чи соматичне чи психічне у мене це явище. Але те, що розмовляти з будь-ким я не маю натхнення - це факт... Бо я хочу почуватися коханим, по-справжньому. Можливо, моє мовчання - це протест проти всесвітньої нелюбові та байдужості до мене... У будь-якому випадку, говорити я натхнення не відчуваю. Ні з ким. 11:50