Народная песня - 2

Василий Чечель
  Народная песня 1 http://www.proza.ru/2017/10/25/569

  УКРАИНСКАЯ НАРОДНАЯ ПЕСНЯ:

  «ОЙ, КУМ ДО КУМИ ЗАЛИЦЯВСЯ»

Ой, кум до куми залицявся,
Виорати пОлечко обіцявся.
Він орав, nриорав, приоруючи казав:
«Ти кума, ти душа,
Ти кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум до куми залицявся,
Посіяти конопельки обіцявся.
Він сіяв, присівав, присіваючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, хороша!»

Ой, кум до куми залицявся,
Вибирати конопельки обіцявся.
Він брав, вибирав, вибираючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, хороша!»

Ой, кум до куми залицявся,
Вимочити конопельки обіцявся.
Він мочив, примочав, примочаючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, хороша!»

Ой, кум до куми залицявся,
Витіпати конопельки обіцявся.
Він тіпав, витіпав, витіпаючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, хороша!»

Ой, кум до куми залицявся,
Випрясти конопельки обіцявся.
Він пряв, випрядав, випрядаючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, хороша!»

Ой, кум до куми залицявся,
Їй наткати полотна обіцявся.
Він ткав, витикав, витикаючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, хороша!»

Ой, кум до куми залицявся,
Їй пошити сорочечку обіцявся.
Він шив, вишивав, вишиваючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, хороша!»

Ой кум до куми залицявся,
Одягнути сорочечку обіцявся.
Він її одягав, одягаючи казав:
«Ти, кума, ти, душа,
Ти кругом, кума, ох і хороша!»

 Хотя я и не переводчик, но поскольку мои поиски перевода
этой песни на русский язык не дали мне более менее нормального
результата, я попробовал сам сделать перевод этой украинской
народной песни на русский язык.
 Вот что у меня получилось:

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
Вспахать пОлечко обещался.
Он пахал, да пахал, он пахал и повторял:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
Конопельки посеять обещался.
Он сеял, сеЯл, посевАя  повторял:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
Выбирать конопельки обещался
Он брал, выбирал, выбирая повторял:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
Вымочить конопельки обещался.
Он мочил, примочал, примочая повторял:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
Вытеребить конопельки обещался.
Он бил, теребил, теребил и говорил:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
Выпрясти конопельки обещался.
Он прял, выпрядал, выпрядая повторял:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
Ей наткать полотна обещался.
Он ткал ей, да ткал, он ткал и повторял:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
Ей пошить он рубашечку обещался.
Он шил, вышивал, вышивая повторял:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, хороша!»

«Ой, кум куме в любви объяснялся,
На куму одеть рубашечку обещался.
Он её одевал, одевая повторял:
«Ты, кума, ты, душа,
Ты кругом, кума, ох и хороша!»

 Всё моё детство до самой войны прошло в украинском селе, в Сумской области.
Часто по вечерам, особенно в воскресные и праздничные дни,
переодевшись и наскоро поужинав, чаще всего прямо на ходу,
почти на каждой улице собиралась молодёжь, иногда к ним
присоединялись любители пения и постарше. И разливалось по округе:
«Ой, туманы мої, розтумани...», или - «Летіла зозуля через мою хату,
сіла на калину та й стала кувати...», или - «Посіяла огірочки
близько над водою, сама буду поливати дрібною сльозою...».

 А вот украинскую народную песню «Ой, кум до куми залицявся» в нашем селе не пели. Впервые я услышал эту песню в 1944 году, когда лечился в военном госпитале в городе Сочи. Там её исполнял хор работников госпиталя.

 Пели у нас и русские песни. Эти песни заводили на свадьбах или каких других застольях после очередной рюмки уже мужики старшего поколения. Прошедшие, прошедшие через Первую мировую или гражданскую войну, через Сибирь или тюрьмы.
Или добровольно переселившиеся в дальние края в поисках «счастья», а затем возвратившиеся обратно. Жили в нашем селе несколько и русских мужиков. Одного я хорошо знал. Как рассказывали, появился он в селе ещё до моего рождения, с соседней Курской области, да и прижился у вдовы Насти.

 Муж Насти не вернулся с гражданской, у Насти было двое детей, а их уже общая дочь Рая потом училась в одном классе со мной. Звали того курского мужика Яковом, а ещё - кацапом. И это «звание» не было оскорбительным, не имело никаких негативных понятий, просто означало, что человек этот «оттуда». И сам Яков за это не обижался, знал, что с этим словом ничего плохого о нём не думают. Он ничем не отличался от наших мужиков, сельских тружеников.

 В соседней Курской области нас называли хохлами, мы тоже не воспринимали это, как что-то нехорошее в отношении к нам. Хорошее было время в этом плане. Но вернёмся к песням. Помню, пели у нас русские песни: «Ревела буря, гром гремел...», «По диким степям Забайкалья...»,«Бежал бродяга с Сахалина...».  А Курский Яков часто пел несколько строк из песни: «Звенит звонок ночной поверки, Ланцов задумал убежать,  не стал он зори дожидаться, проворно печку стал ломать..».

 Только в школе я узнал, что не эти песни составляют огромный репертуар русских песен, в том числе и народных. Не помню, с какого класса у нас начались уроки пения, на которых мы разучивали и пели песни, правда, только новые советские, в которых с каждым годом всё чаще звучало имя Сталина и о нашем счастливом детстве: «Как хорошо в стране советской жить...»

  25.10.2017