Вона полюбила за очі красиві,
А він закохавсь в переливчастий сміх.
Вони така пара - обоє вродливі.
Вона його казка, він - її гріх.
Вона на бандурі грала,
Задіваючи струни душі,
А йому завжди було мало -
Він любив її пісні й вірші.
Вона пахла завжди весною,
Ну а він їй приносив квіти.
Вони завжди лишались собою,
Як у те чаруюче літо.
Так, я знаю яка вона щіра,
Вона була мені як сестра.
А у нього очі щасливі,
Бо "та сама" для нього вона.
Я гуляла у них на весіллі,
Танцювали тоді до рання.
Вони були самі щасливі,
А із ними була і я.© Your_Nessi