Поліцейське свавілля по-Мукачівськи,
Або про 37 рік для однієї родини
В газеті «Правозахист» № 3 від 20 травня 2017 року ми друкували статтю під назвою «Поліцейське свавілля над ромами», в якій розповідали про поліцейський рекет, фальшування адміністративних справ проти рома Золтана Лацкова, вина якого полягала тільки в тому, що свого часу обікрали його жінку Олену Балог, з якою він живе – вкрали кобилу та воза.
На початку березня 2017 року Оленою Балог до Мукачівської районної прокуратури подано скаргу на дії працівників Мукачівської поліції, які не видають їй постанову про закриття кримінального провадження. А 21 березня 2017 року нею подано до Мукачівського суду скаргу на постанову про закриття кримінального провадження за № 12013070040004995 від 06 грудня 2013 року, де вона та Золтан Лацков виступають потерпілими, а працівники поліції покрили справжніх злодіїв, зам’явши цю кримінальну справу, в черговий раз обібравши їх – забрала в них коня.
За непокору почалось переслідування не тільки її родини, а і усіх родичів, які мешкають в с. Домбоки Мукачівського району.
Надаємо на ваш читацький розсуд пояснення, яке надав Золтан Лацков до Закарпатського апеляційного суду, до апеляційної скарги на постанову суду про його арешт на три доби, яку він оскаржив.
День народження…
«13 квітня 2017 року суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Котубей І.І. розглянув матеріали адміністративної справи про притягнення мене, Лацков Золтана Омеляновича, за ст. 185 КУпАП до адміністративної відповідальності та виніс постанову, в якій визнав мене винним – застосував стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 3 доби.
Ознайомившись з матеріалами справи, хочу звернути увагу суду на те, що зазначена справа працівниками Мукачівської поліції, з метою тиску на мене та мою родину, сфальшована. Це підтверджується наявними фактами:
1. Протокол про адміністративне правопорушення від 13 квітня 2017 року не відповідає дійсним обставинам та подіям, які відбулися ранком 30 березня 2017 року за адресою с. Домбоки, вул. Макаренка, 8, де я мешкаю разом з дружиною.
Працівники Мукачівської поліції, не маючи на це відповідного дозволу, незаконно зайшли на моє подвір’я, нічого мені не пояснюючи, та не маючи на те законних повноважень, умисно, безпричинно та безпідставно стали усіляко принижувати мене, в тому числі з застосуванням ненормативної лексики, на що є свідки.
2. Протокол складено із порушенням вимог законодавства на 14 день, а не протягом 10 днів, як це вимагає закон.
3. Згідно з протоколом, я «втік та сховався в одному із будинків». Це також не відповідає дійсності. Від працівників Мукачівської поліції я нікуди не втікав і тим паче не ховався. До від’їзду працівників Мукачівської поліції постійно залишався на території свого обійстя, що також можуть підтвердити свідки.
4. Ранком 30 березня 2017 року працівники Мукачівської поліції, які незаконно без мого дозволу зайшли на територію, де я мешкаю, намагалися спровокувати усіх присутніх мешканців табору проти мене, Лацков З.О., привселюдно повідомляючи ромам, які підійшли, про те, що я є інформатором поліції. Закликали їх мене побити.
5. Працівники Мукачівської поліції, розуміючи те, що вони вчинили проти мене злочин, передбачений ст. 162 КК України, почали фальшувати матеріали адміністративної справи проти мене за нібито вчинення мною, Лацков З.О., адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП. З цією метою до матеріалів адміністративної справи долучена ксерокопія рапорту слідчого, який, згідно з відмітками, нібито зареєстровано 30 березня 2017 року. Саме цей рапорт і містить інформацію про фальшування адміністративної справи проти мне.
А) 30 березня 2017 року слідчий рапорт по подіях за місцем мого проживання не складав, бо працівники Мукачівської поліції не мали на це підстав, адже я нічого не порушував.
Б) Рапорт слідчим було написано заднім числом, 13 березня 2017 року, і містить реєстраційний номер, за яким зареєстровано інший документ. Якби цей реєстраційний номер було покладено на оригінал рапорту, то це вже було б явною підробкою документу.
В) До матеріалів справи приєднано оригінал рапорту працівника Мукачівської поліції, який слово в слово повторює копію рапорту, складеного слідчим. Два різних працівники, які думають по-різному, не могли написати рапорт, послідовно повторюючи усі слова, крапки та коми.
5. Якби я скоїв адміністративне правопорушення на власному подвір’ї – тобто порушив громадський порядок у себе вдома, то чому цей протокол складено не 30 березня 2017 року, а 13 квітня 2014 року, і чому в ньому не зазначені свідки, десятки ромів, які зібралися біля мого будинку після їх приїзду, які все бачили та чули? Це підтверджує висновок, що Мукачівські поліціянти, приїжджаючи до мене, мали на меті залякування нашої родини, примушення відмовитися від захисту своїх конституційних прав та свобод. Це підтверджується тим, що:
А) Оленою Балог, з якою я живу, 15 березня 2017 року до Мукачівської районної прокуратури подано скаргу на дії працівників Мукачівської поліції.
Б) Саме на цей день, 30 березня 2017 року, було призначено в Мукачівському суді розгляд скарги від 21 березня 2017 року про скасування постанови про закриття кримінального провадження за № 12013070040004995 від 06 грудня 2013 року, яку Балог О.Д. подано до Мукачівського суду. По цій справі ми виступаємо як потерпілі, оскільки нас було обкрадено, а працівники поліції покрили справжніх злодіїв.
В) Судове засідання з розгляду скарги О.Балог на постанову про закриття кримінального провадження з 30 березня 2017 року було перенесено на 4 квітня 2017 року. Щоб не подавалася апеляційна скарга на ухвалу судді і було здійснено тиск на мене та мою родину шляхом приїзду працівників поліції ранком 13 квітня 2017 року, моє незаконне безпідставне затримування та утримування протягом майже 7 годин в приміщенні як Мукачівської районної поліції, так і Мукачівського суду. Забрали мене з дому приблизно в 7.30. Суд відбувся в 15.00. Протокол про моє затримання працівниками Мукачівської поліції не складався.
Г) В приміщенні Мукачівської районної поліції мені працівники поліції говорили в очі, що вони покарають мене за скаргу до Мукачівської районної прокуратури та за звернення Балог О.Д. до суду.
6. Для виправдання своїх незаконних дій працівники поліції увели в оману суддю В.Котубей про нібито скоєне мною адміністративне правопорушення, долучивши до матеріалів недійсний документ – ксерокопію рапорту слідчого, а також матеріали по іншому адміністративному провадженню, про яке я дізнався тільки під час ознайомлення із матеріалами справи.
7. В зал суду прибуло п’ять працівників поліції на чолі із заступником начальника Мукачівської поліції. Присутнім родичам працівники поліції заборонили заходити до зали суду, наказали чекати рішення надворі. Не пропустив родичів і черговий суду, сказавши, що їм немає чого там робити.
8. Застосовуючи погрози та використовуючи відсутність захисника, працівники Мукачівської поліції примусили мене визнати частково свою вину, сказавши, що можуть сфальсифікувати проти мене кримінальне провадження та притягнути до відповідальності – посадити.
На підставі вище викладеного прошу:
1. Скасувати постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП.».
Подаючи апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду, Золтан Лацков звернувся із заявою про злочин, скоєний проти нього, і до Міністра внутрішніх справ України п. А.Авакова. Матеріали переслали в Закарпаття, де вони були «поховані» під висновком, що «порушень не знайдено, доводи не підтвердилися».
До цих слів я ще повернуся. Зараз же пропоную вашій увазі, шановні читачі, підборку матеріалів про подальший перебіг подій навколо Золтана Лацкова.
Після того, як Закарпатський апеляційний суд прийняв до розгляду апеляційну скаргу Золтана Лацкова, і почалася друга частина поліцейської клоунади.
Допит учасників подій 30 березня та 14 квітня 2017 року тільки підтвердив висновок, що мутація Всеукраїнської міліції в поліцію виявилася більш ніж невдалою. Анекдот про те, чому поліціянти ходять втрьох: один вміє читати, інший писати, а останній більш-менш складно говорити, повністю себе підтвердив. На перших двох судових засіданнях Мукачівські «шерифи», пояснюючи події тих днів, по суті зізналися в злочинах, які вони скоїли проти Золтана Лацкова, його конституційних прав та свобод. Адвоката йому не надавали, права не пояснювали… Коли вони зрозуміли, що наговорили при свідках під технічні засоби документування у суді, то одразу перейшли до тиску та погроз на Золтана Лацкова та його родичів. Для цього було використано іншу подію.
Обшукати усіх!
7 червня 2017 року в селі Червеньово Мукачівського району, по вул. Миру, невідома особа проникла на територію огородженого подвір’я дворогосподарства № 15, де проникла в машину і з бардачка викрала 8000 гривень, а з двору п’ять бухт трьохжильного монтажного електричного кабелю, кожен з яких має 100 метрів довжини, чим було завдано господарю матеріальної шкоди на 18 000 гривень.
8 червня відомості про це кримінальне правопорушення було внесено до ЕРДР за № 12017070120000612 та кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 ККУ.
А далі ще цікавіше. В ході проведення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню слідчим Іванчиком І.І. було допитано працівника оперативного підрозділу Мукачівського ВП ГУНПВ в Закарпатській області капітана поліції Минду Ю.В., який засвідчив, що ним особисто отримано оперативну інформацію щодо можливої причетності до вчинення даного злочину громадянина Лацков Золтана Омеляновича, мешканця с. Домбоки, вул. Макаренка, 8., який за вказаною адресою може зберігати викрадені речі.
Наступний крок цілком прогнозований. 4 липня 2017 року слідчий Іванчик І.І. звертається до Мукачівського міськрайонного суду з клопотанням на отримання дозволу про проведення у Лацков З.О. обшуку.
Слідчий суддя О.І. Маргітич клопотання задовольнив, і вже 11 липня 2017 року, де мешкає Лацков З.О., було проведено обшук. Як і слід було очікувати, нічого знайдено не було. Але для того, щоб Лацков З.О. краще зрозумів, що від нього хочуть працівники поліції – відкликання апеляційної скарги на адміністративний штраф, чергове судове засідання мало відбутися днями – санкції на обшук 4 липня 2017 року були взяті на інших ромів – його родичів. Їх було проведено в родинах Лацков Д.О., Лацков О., Федич О.Й., Нірі Р., Фека П.М., Фека К.М. Усі обшуки були проведені також цього дня – 11 липня 2017 року. Під час обшуку також нічого не було знайдено.
На це мій коротенький коментар.
Претензій до суду фактично немає, адже він вимушений довіряти слідчому. Хоча б міг витребувати ОРС та перевірити, чи взагалі оперативний працівник Минда Ю.В. отримував таку оперативну інформацію, бо воно могло йому наснитись...
Стосовно ж самого Минди Ю.В., то я не знаю, що він палить, але враховуючи, що санкції беруться скопом і на одну адресу – с. Домбоки, Макаренка, 8, то не здивуюся, що щось дуже круте. До речі, в деяких ромських родинах обшуки проводилися без санкцій, так би мовити під шумок. І це при тому, що сам слідчий стверджує про невідому особу, а не осіб… На наступний раз раджу брати санкції на обшуки в усіх мешканців не тільки в селі Домбоки, а і в усіх селах навколо, бо як ми бачимо, достовірність оперативної інформації близька до нуля. А в такому разі усіх привчите вас боятися. Якщо вже і ґвалтувати Конституцію з якимось там правами людини, то вже по-крупному.
Саме під шумок у ромів Оладара Лацкова та Руслана Нірі було відібрано зібраний металобрухт. Загалом під 400 кг. Зрозуміло, що акт вилучення працівниками поліції про цьому не складався. Мова про те, хто за це відповість, навіть не стоїть. Тому в Мукачівському районі така недовіра і неповага до працівників поліції, які своїми діями опустили її вже навіть не до рівня плінтуса…
Але повернемося до Золтана Лацкова, який не піддався тиску з боку поліціянтів, та його адміністративної справи.
Так звані правоохоронці, бачачи незговірливість та неподатливість рома, вирішили посилити на нього тиск. 13 вересня 2017 року, на наступний день після чергового апеляційного засідання по адміністративній справі за скаргою Золтана Лацкова, яке не відбулося, було спровоковано проти нього бійку, за результатами якої проти Золтана Лацкова було відкрито кримінальне провадження. Про що він неодноразово мною попереджався, адже як працюють наші поліціянти, усім давно відомо…
9 листопада 2017 року, після чергового судового засідання, яке цього дня не відбулось за технічних причин, при прибутті Золтана Лацков у село Домбоки, його вже чекали біля будинку. На спробу відвезти в прокуратуру, З.Лацков став вимагати повістки… Коли його врешті-решт доставили в прокуратуру, то там він почув вимогу відмовитись від претензій по кримінальному провадженню, адже 13 вересня 2017 року йому було нанесено ножові поранення, пройдено експертизу. Він відмовився підкоритись. На що йому наступного дня було вручено повідомлення про підозру. При цьому дивує нахабність працівників поліції, які так грубо фальшують матеріали кримінального провадження, піднімаючи одні факти і затираючи інші, які мають суттєве значення. До цього ми ще повернемось, коли справа опиниться в суді. Обіцяє вона бути цікавою.
Усім боятися!
Якщо ви вважаєте, що на цьому історія із тиском поліціянтів на Золтана Лацкова та його родину завершилася, то глибоко помиляєтесь.
24 листопада 2017 року, після того, як перед цим днем було в суді повідомлено про перенесення судом розгляду апеляційної скарги З.Лацкова за технічних причин на інший термін, в його обійсті відбулася чергова подія. Приблизно після 11.00 ранку до будинку Олени Балог, у якому також мешкає Золтан Лацков, під’їхали дві машини, з яких вийшло десять працівників поліції. Серед них був дільничний Сергій Бурлюк та слідчий Фізер П.П. Цього дня Олени Балог в хаті не було, вона поїхала в м. Мукачів із грудною дитиною до лікаря. Вдома залишився Золтан Лацков з трьома маленькими дітьми. Побачивши, що поліціянти ідуть до хати, і мають в намірі щось недобре, він через заднє вікно вискочив у город і побіг полем. Вслід пролунало декілька пострілів. Те, що відбулося потім в хаті, стало відомо від дітей.
В цей час дільничний Сергій Бурлюк, не дивлячись на те, що двері були відчинені, вибив їх ногою. Від удару вилетіло скло з дверей. З пістолетом у руці він у супроводі інших працівників влетів у хату і, не дивлячись на плач переляканих дітей, почали обшук. Шукали щось маленьке. Потім, як з’ясувалося – мобільний телефон, на який Золтан Лацков записав погрози працівників поліції та багато-чого цікавого з їхніх розмов. Так нічого не знайшовши, вони поїхали до батьків Золтана Лацкова – Федич Емілії, де, не маючи санкції на обшук, лазили по шафах. Батьки звернули увагу, що вони шукали щось маленьке.
Через декілька днів Олена Балог пішла до слідчого Фізера П.П., якому оскаржила незаконні дії працівників поліції, розповіла про незаконні обшуки, вибиті двері та розбите вікно. На що почула коротеньку відповідь: «Я у вас не був». Нічого не дало і звернення 30 листопада 2017 року до Мукачівської прокуратури, що в м. Мукачево по вул. Толстого біля суду.
Черговий прокурор її просто відфутболив, сказавши, що він не бажає з нею ні про що розмовляти.
30 листопада в 5 ранку до будинку Оксани Балог під’їхала машина. З неї вийшло 4 працівники поліції, які, підійшовши до хати, заглянули через вибите скло (в хаті горить вночі світло, бо діти бояться – перелякані останніми діями поліціянтів по виламуванню дверей та обшуку, – прим. автора). Переконавшись, що Золтана Лацкова немає, вони поїхали.
4 грудня в 5.30 ранку огляд приміщення де мешкає Оксана Балог повторився. Переконавшись що Золтана Лацкова не має, поліціянти поїхали до дому його батька, де провели без належних дозвольнмх документів огляд приміщення. Що це як не розквіт “демократії”
Чергове судове засідання по адміністративній справі призначено на 11 грудня 2017 року. Чекаємо на чергові вибрики Мукачівських поліціянтів, про що і повідомимо, як і про результати розгляду цієї справи.
Далі буде.
Михайло Темнов,
голова ЗОО ВГО «Правозахист».
P.S.Прийнято рішення допомогти цим ромам в написанні скарг у різні державні інстанції, розголосі їх історії з зухвалими порушеннями з боку поліціянтів їхніх конституційних прав та свобод тощо.
4 грудня Про перебіг подій навколо цієї історії – в наших подальших