"Доборолися!
Добалакались!"
Ліна Костенко
Якби насправді ми всі боролись,
Якби балакати ми всі могли,
То ми б з бідою любою впорались,
І всякий грім би перемогли.
Були ми вільними і підневільними,
І незалежність була у нас,
Та бути завжди до смерті спільними,
Бракує й досі страшний той час.
Не доборолися, не добалакались,
Не досварилися, хай грім гримить,
Ще вчора звечора були заплакані,
А вже сьогодні душа бринить.
Розлад та чвари, розбрат, усобиці,
Нещастя, горе, біда та страх,
Та Україна як мати горлиця,
Крилами робить до неба змах.
Хай будуть нації і популяції.
Хай будуть маси і вожаки,
Лише не треба капітуляції,
Щоб розвелися в душі жуки.
Вогонь не спалить усе нікчемство,
Воно довжезне мов корінь зла,
Нехай же згине рейвах і ремство,
Нехай пощезне в серцях імла.