Блискавкою думка летить
І серце в роздумі горить,
Горить від нещастя.Душа...
В того лиш сильна вона,
В того,що пісня сумна
Розпачем тихим вливається
В душу.
Я мушу!Навчитися жити.Я рушу
З глибин невичерпні слова,
Щоби прокинулась мова моя
Гаслом в житті і розрадою
В серці.
Хай я побачу в очах,як в озерці
Те незглибинне-"живу",
Слово,що вічно із уст вирина.
А вічності тої,її ж і нема.
Немає,лишень небеса розлива
Тихий свій мряк і свою
Чистоту.
Темноту...бачу незвідану ту красоту,
Разом із нею дивну німоту...
Неба тайного слова зрозумій,
Що підкрадаються в душу.
Зумій!
Я мушу....