4
Сергій розумів, що з Іркою жарти погані.
Він терпів її три місяці. Три місяці! Сказитися можна.
Вона ненавиділа просто усе навкруги. Вважала усіх лайном у себе під ногами.
Крім нього, звісно. Вчепилася, мов та собака в кістку. Вкінці кінців, він мусив скоритися. Вона вміє досягати бажаного. Він наче потрапив під цейтнот. До того ж вона озолотила його у буквальному розумінні цього слова. Хіба тут встоїш?
Сергій чесно дивився на своє становище.
Які в нього перспективи у житті? Ну закінчить він школу, що далі? У кращому випадку – бурса. Кар’єра маляра? Каменяра? Сантехніка? Порсатися у бруді аж до скінчення віку, як гнійна комаха?
Чи може армія, якої він боявся як прокляття?
Ні, потрібно було все добре зважити. В нього був однозначний привілей – його зовнішність. Квиток у щасливе життя.
Багаті дівки стали для Сергія головною, якщо не єдиною метою. Спочатку він дуже старався їм подобатися, навчався рухам та поглядам у кіногероїв, читав спеціальні книжки, практикував прийоми зваблення. На його привелику втіху, саме багатійки – найрозбещеніші і найслабкіші на цю справу. І вже скоро він володів ключем до серця кожної такої, – кращої, чи гіршої – вирішати вже йому.
Головне, щоб дочка в батьків-товстосумів була єдиною та коханою. І щойно така дівчина завагітніє, він, Сергій, як справжній чоловік, одразу ж запропонує їй руку та серце.
Особливо з Іркою. Навіть її батьки носилися з ним, як з кумиром. Занадто все примітивно.
Вона, скоріше, була запасним варіантом, про всяк випадок, якщо б нічого пристойніше не підвернулося. Але, привіт, тепер він мав Олену! Ту саму Олену, яку пів міста жадало. Супер-гра принесла йому супер-виграш. Ставки зависокі, але крутелик-татусь все одно не відвертиться, бо прекрасна Барбі хоче тільки цього Кена.
Він з гордістю згадував, як звабив Олену.
Тоді, в клубі, вона постійно зиркала на нього, та все вдавала з себе міс Недоторканість. Очі ж просто кричали: «Я кінчу від одного твого дотику!». Разом з подружками Олена тусила здебільшого біля бару, ковтаючи один коктейль за іншим. Щоки її аж пашіли. Така юна, зіпсована, до біса зваблива – кров, молоко та алкоголь! Щоразу у ліжку з Іриною він заплющував очі і уявляв, що то Олена.
Та молодий жиґало знав собі ціну. Мов справжній мисливець на полюванні не втрачав ані глузду, ані терпіння. Все за чітким планом. Спочатку обережні постріли особливими поглядами. Витримати час, щоб дівчина геть розхвилювалася. Не забути продемонструвати, що в цьому клубі кожна дівчина закохана саме в нього, справді – ледь не кожна вішається на шию. Та йому просто байдуже до усіх. Поглядів стає дедалі більше, хвилювання зростає, Олена постійно шукає його очима… Так, здається вона вже добряче підігріта. Тепер контрольний постріл.
Підійшов несподівано. Торкнувся ледь-ледь, відчувши її тремтіння. Прошепотів майже байдуже, що має бажання поговорити наодинці. А коли вона за мить була вже біля нього на дворі, у темному закутку, він зрозумів, що омріяний «павлін-мавлін» у клітці.
Наступного дня у школі в них обох так палало у причинних місцях, що відчувалася задуха в атмосфері. Насилу витримали два уроки, а тоді залізли просто у комору під сходами, де прибиральниці тримали свої особисті речі та усілякі ганчірки. Жахливо тісно і зовсім нічим дихати, та кого це хвилює. Потім був туалет, роздягальня біля спортзалу, а далі все романтичніше – викрадені ключі він кабінету класного керівника і освячений вчительський стіл... Та багато іншого, фантазій в Сергія вистачало. Це було не лише прикольно. Дівчинка неодмінно мала завагітніти. Чим швидше, тим краще.
Звісно вони зустрічалися вечорами. Він приходив до Олени, доки батьки були на роботі. Їздили по клубам... І завжди знаходили спосіб залишитися наодинці.
Ірину він просто кинув, нічого не сказавши. Те, що він тепер з Оленою стало відомо дуже швидко, всього лише за тиждень. Про те свідчили не лише плітки, достатньо було поглянути на солодку парочку, щоб помітити, що в них штани горять. Та вони й не старалися нічого приховувати. Тим більше від Ірини.
Та остання несподівано намалювалася серед ночі в нього дома з погрозами. Спочатку заявила, що вагітна. Він відреагував, як і годилося, сказав, що його це не обходить. Тоді вона почала верещати наче її катують і він просто вимушений був виштовхати її з під’їзду. Та цим усе не завершилося, вона почала його бити. Він мусив оборонятися, що йому залишалося робити?
І тоді Ірка пообіцяла вбити Олену.
– Хоч просто зараз, – відповів хлопець байдуже, розуміючи, що вона п’яна і не при розумі.
– Ти не віриш?
– Ні, не вірю. Бо тебе тоді посадять.
– Не посадять. Мене відкуплять…
– Ти забула, хто батько Олени? Точно посадять. На електричний стілець.
– Тоді я його теж вб’ю.
– То може і мене вб’єш?
– І тебе вб’ю! Обіцяю! Якщо побачу з нею ще раз...
– Вбий краще себе, потвора!
далі: [url=http://www.proza.ru/2018/02/27/1032]