Восьме Березня

Ирина Прокаева
Як що вам 40+ і ви вже пару раз сходили до Мендельсона, щоб почути його марш, то цей "совєтський празднік" як раз для вас. Перед святом дівчата усі, без виключення, ідуть на свято через "кудрємахєрську", як казала моя начальниця, а усі хлопці стоять у довгій черзі, шоб придбати анорексічні тюльпани. Всі спізднюються. І от, нарешті, стіл накрито і колеги сідають. Офіціоз з приказами та грамотами пролітає, як муха: жужить довго - летить швидко. Потім їда, закуски і перекур . Головне святкування перетікає за межі вашої роботи у сусідню кав"ярню. От тут всім можна і випити. Потім додому з "хіхоньками" у трамваї з ліпшою подружкою.Чоловіки зникають десь ще на стадії першого перекура,після того, як вони усі разом ємоційно позгадували, як вони на останні гроші купували мамі/дівчині/бабусі квіти. Якийсь один, самий стійкий, залишається і засипає в кафе на діванчику.Із ріка в рік - одне і теж саме. От скажіть мені: навіщо це все?