Любов - така собі розважлива панянка.
Черниця - мудрому, гарячому - коханка,
Недоброму - злодійка, вірному - дружина,
Для батька - донечка і матінка для сина.
Любов бринить у серці, душу крає.
Ховається у небесах, у зоряному краї.
Мовчить, всміхається, чудово виглядає,
Дурниць не робить, щось собі співає.
Навіть у сні на самоті не залишає,
Нікого не минає і ніщо не забуває,
Між місяцем і сонцем смуток колисає,
Неначе шльондра, зваблює, як любонька, втішає.
Із пастки вмить за чуба витягає,
Поради не дає і скарг не розглядає,
Про ангелів не згадує, чортів не поминає,
Не лізе у святі, хоча гріхів не має.
Пестить, мов кохана, наче ненька, доглядає.
Буває не в собі, як туча крижана, кружляє,
Шепоче: “Серденько моє”, голубить, розважає
І дозволу на все це зроду не питає.
11.03.2018г.