Брате мій.
Брате мій, моя ти родино,
Сьогодні плаче уся Україна.
За своїми синами, вона плаче,
То ж не може, їй бути іначе…
Нині пройшло вже два роки,
Від тоді, коли був Майдан.
На якому, у людей, наших,
Відразу і виник, свій план…
Щоби у світі, гідно жити,
І всім панам, не служити.
Для того вони і повстали.
А ті, що грошей, накрали.
Стали людей кийками бити,
Що ж їм, залишилось робити?..
То й запалали, тоді шини,
Але ж вціліли, всі вітрини.
І наш Київ, зустрів війну,
А на війні, всім не до сну.
Скажу тобі, я любий брате,
Не довелось і мені спати.
Я ж прикипів, весь, до екрану,
Довів себе, до важкого стану.
Все дивився, та й вжахався,
Коли народ , зі злом, боровся.
І переміг народ бандитів,
Та тільки сотню було вбито.
Небесна Сотня, вона у віках,
(Вже в історію ввійшла)
Впевнений, вся, на небесах.
Скажу тобі, я тільки брате,
Ми їх, будемо пам’ятати!
08:55.19.02.2016.