Попередня частина: http://proza.ru/2020/11/14/83
Синіє небо над ланами,
над селами і над містами,
церквицю видно вдалині,
світу небесного хмари.
Коричневіє світ поволі,
такими стали ліс і поле,
гаї, сади і переліски,
городи, навіть хати трішки.
Так осінь відтіняє їх,
зима розв’яже скоро міх
і стане снігом засівати,
засипле легко всі Карпати.
Навколо осені простори
тягнулися неначе море,
оце вони – межа і горизонт,
далекий, та досяжний фон.
Імпреза лине над ланами,
любов розкине поміж нами,
нових історій в давньому краю,
світ ближній і далекий намалюй.
Продолжение: http://proza.ru/2020/12/29/1988
23.11.2020-21.12.2020
Світлина Калини Шпанюк-Мельничук:
“І
Лине
Любові
Імпреза
Над
Центром
Історії”