ПІСЛЯМОВА
Продовження. Початок за посиланням:
http://proza.ru/2022/02/08/1811
Данный рассказ на русском языке:
http://proza.ru/2022/01/28/600
Дорогі мої читачі, чи є серед вас ті, хто, прочитавши це оповідання засумнівався в його правдивості? Якщо є, то я можу вас запевнити що ви помиляєтеся, оскільки всі описані мною випадки мали місце у житті. Я лише десь змінила імена, місце й час подій і подібно до того, як художники збирають з мозаїки картини, я з кількох різних історій зібрала єдиний сюжет.
Сам Фоксі — вигаданий персонаж, але його прототипом було інше лисеня, якого, саме так, як я й описала, безсоромно експлуатували блогери YouTube - каналу, що викликало шквал негативних емоцій від небайдужих глядачів. На цих людей посипалися численні скарги й викривальні статті, після чого цей канал був тимчасово заблокований, а саме лисеня кудись зникло. Звідки вони взяли цю тваринку, мені не відомо, але навряд ця парочка знайшла її у лісі, як було показано у їх першому ролику. Аж надто все було якось неправдоподібно та награно, що відразу ж впало в око не тільки мені, але й багатьом глядачам, тому я і припустила, що цього малюка принесли в будинок мисливці. І, до речі, саме з їх відео я зробила знімки для свого оповідання. На даний час ці люди продовжують вести свій блог далі, експлуатуючи інших, але тепер вже тільки домашніх тварин і птахів. На жаль, доля цього лисеняти так і залишилася невідомою, тому що ці люди відразу блокують тих, хто намагається поставити їм незручні запитання. Але мені усе ж таки хочеться вірити в те, що малюк не загинув.
У моєму житті так сталося, що після встановлення фашистського режиму в Україні мені, лише за те що я прилюдно засудила незаконний переворот і злочини нової влади, довелося спішно покинути рідний Львів та втекти до Росії, де я деякий час підробляла в контактному зоопарку. Там я зіткнулася з грубим споживацьким ставленням до тварин. Правда ні лисів, ні котів в тому зоопарку не було, але всі інші події, на жаль, мали місце. Ось тільки пригода зі змією закінчилося сумно, її так і не вдалося відшукати. Швидше за все, вона заповзла у каналізацію і десь там, у брудних водостічних трубах, знайшла свою смерть.
А що стосується мисливських станцій та полювання на лиса, тут мені довелося добряче попрацювати, блукаючи в мережах інтернету. Днями й ночами я читала численні статті та переглядала відеоролики, звідки й зробила відповідні під сюжет знімки. Так само, я хочу відзначити, що роздертя ведмедя мисливськими собаками відбулося на одній з підмосковних мисливських станцій і подібних випадків було чимало.
На сьогодні контактне тренування собак на лісових тварин заборонене законом, але мисливські станції продовжують працювати й дотепер. Що відбувається за їх високими парканами — залишається тільки здогадуватися, але зоозахисники й донині, неподалік від цих місць, знаходять кістки роздертих тварин.
СОЛОМІЯ ГАЛИЦЬКА
(2021 рік)