Попередня частина: http://proza.ru/2021/05/06/1451
Вже березневі льоди
плавають по водах
і за ніч підмерзають,
в калюжах застигають.
Дороги у калюжах,
це березень вже, друзі,
і небо лазурове
блищати стане знову.
Вже нижчі кучугури,
у низинах – баюри,
і вже дзюрчать струмочки,
річок сини й дочки.
Біжать в яри, стихають
і річку зустрічають,
ліс наче зеленіший,
опале видно листя.
Застряглий лід в калюжах
розтопить сонце, друзі,
недовго вже чекати,
а весноньці – буяти.
Продовження: http://proza.ru/2021/06/02/1739
12.03.2021-9.05.2021.
Світлина Ігоря Винниченка:
“Доберіть назву/и”