Иосиф Пашковский
https://stihi.ru/2011/07/26/4587.
Тебе давно нема на світі,
А в долі вигадки свої,
Вже впору відшукати ліки,
І заспокоїти думки.
Тебе давно нема на світі,
А ще зростають як полин,
В душі і в пам’яті печалі –
Мене вінчають з горем тим.
Тебе давно нема на світі,
Тривоги наче й не живі,
Життя, як дощ на бездоріжжі,
Як світло поїзда в імлі...
Тебе давно нема на світі,
Вже й доля загубила слід,
Чекати вже зреклась навік,
Лиш спогадів, сумний привіт...
Тебе давно нема на світі,
А я забута рину знов,
Туди, де ще жива любов,
Хоча й роками не зігріта...
Тебе давно нема на світі,
А в долі вигадки свої,
Вже впору відшукати ліки,
І заспокоїти думки.
26.07.2011
_____
Давно тебя на свете нет
А судьба выдуманной
Уже где лекарство найти ведь
И мыслям доровать покой
Давно тебя на свете нет
А еще растут как полынь,
В душе и в памяти печалит
Меня горем — венчают
Давно тебя на свете нет
Тревоги будто — не живые
Жизнь на бездорожье ляжет
как поезда во мгле свет
Давно тебя на свете нет
И судьбы потерян — след
Ожидание отмеченное на век
Из прошлых воспоминаний печально привет
.
Давно тебя на свете нет
А я забытый вновь
Туда ринусь где любовь
И пусть года не согрет
Давно тебя на свете нет
А судьба выдуманной
Уже где лекарство найти ведь
И мыслям доровать покой