Про в ддан сть та любов без меж

Я віддала тобі все, що мала. Всю себе. Без залишку, і натяку на крихти хоча б свободи. Навіть прокладки без тебе поміняти не можу! Кожного ранку я чищу зуби під твоїм суворим наглядом. І ти ретельно перевіряєш кожного зубика, язик, щічки. Потім береш доволі жорстку мочалку та віддираєш з мене шар денної або нічної шкірки, обмазуєш від шиї до пелюсточків ніг, так ти лагідно називаєш мої пальчики на ногах, задушливо-солодким кремом для душу із запахом кокосу з ваніллю, огортаєш ніжним білим махровим укривалом моє тендітне тільце. Охоплюєш всю, підхоплюєш, і на руках, розпашілу від гарячої любові та водяних пестощів подаєш до ліжка! Там, серед пелюстків троянд ти розкладаєш мене, викладаєш руки, ніжки, голову, і коронним звершенням-завершенням цього ритуалу є корона з золотявого волосся. О! Це особлива і найсмачніша частина усього ритуалу! Перед цим ти ретельно розчісуєш його, і волосинка до волосинки починаєш малювати образи, що на цю мить спалахують в тобі.
 Ти спонтанна людина. Ти не послідовна людина. Твоя бурхлива та нестабільна фантазія доводить тебе до сказу. І я це відчуваю безпосередньо. Одного разу ти помітив пару волосинок на чолі, що тільки-но з’явились на світ і стирчали з маківки моєї голови. Ти довго не міг знайти їм вирішення, та раптом твоє обличчя просвітліло. Ти схопився за ножиці... Так я стала схожою на солдата Джейн.
Природа моїх переживань зрозуміла, адже одного дня в тебе може з’явитися питання щодо моїх ручок та ніжок!