М жсезоння

Темні хмари небом тяне,
прохолодой тане ніч,
горизонт ніби багряний,
осінь,ось у чому річ.
Мряка в небі,під ногами,
вітер свище,б"є в вікно,
став розлився берегами,
підтопив угідь сукно.
Задощило,затягнуло,
листя рве,несе кудись,
землю в ковдру одягнуло,
на очах лиш частки брил.
Сонце часом виглядає,
барви світлом додає,
вже не гріє,тільки сяє,
мляво з тінню заграє.
Кіт рудий,прикривши ніс,
думкой в літо відлітає,
але вже осінній ліс,
зими прикраси приміряє.


Рецензии