Шон Маклех. Остров стеклянного моста

С украинского http://proza.ru/2014/05/30/205

«…На острове стояла крепость
с бронзовыми вратами,
к ней вёл стеклянный мост…»
(Скела «Плавания Майл-Дуйна»)

Там всё прозрачно – и внизу вода,
Открыты прошлого и будущего дни,
Нам бы вперёд, да мы плывём назад:
Во времени, в пространстве. Как будто бы здесь мы,
Да вот не знаем, непонятно только где –
В какой еще безумной круговерти?
Мы тут, мы на мосту, на острове –
То сон иль просто на пороге смерти
Мы – пилигримы моря на меже
Таинственного, вечного, земного.
Мы в поиске. И тайны сторожа
Нам музыку наигрывали сна
И в белом женщина несла нам в чаше воду,
Сандалии на ней и невесомый шёлк –
Словно мираж, мы видели свободу…
И снова сон… Когда ж очнулись,
Увиделось нам в предрассветной мгле:
Вокруг лишь море. Мы на корабле…

***

Острiв скляного мосту

               «…На острові стояла фортеця
                з бронзовими воротами,
                до неї вів скляний міст…»
                (Скела «Плавання Майл-Дуйна»)

Там все прозоро – і внизу вода,
Ми бачимо минуле й майбутнє,
Нам треба йти, але вертаємось назад:
У часі, в просторі. Присутні тут ми
Але не знаємо, не відаємо де –
В якій ще божевільній круговерті?
Ми тут, ми на мосту, на острові –
Це сон чи просто на порозі смерті
Ми – волоцюги моря на межі
Одвічного, таємного, земного.
Шукаємо. Таємні сторожі
Нам музику подарували сну
І жінка в білому несла у чаші воду
Сандалі срібні й невагомий шовк –
Як мариво ми бачили свободу
І знову сон… Коли ж прокинулись,
Побачили у вранішній імлі:
Навколо море. Ми на кораблі…