Ганна Осадко. Война в режиме онлайн

С украинского http://www.stihi.ru/2015/06/03/3453

Это время, что бежит, как солдат:
Быстро, пригнувшись под пулями,
Время, тяжелое, как вещмешок –
И ничего не выкинешь – там только нужное:
Патроны и кровоостанавливающее,
Мурашки
по спине,
И неистощимые
ночные воспоминания о детстве – своём и сына,
про казаков и разбойников через вечное тире,
двор твоего детства уже весь поседел –
пух тополиный,
пух,
винни,
пух,
бух,
бах,
бабах…
Опять накрыло, лупят и лупят, мать…

Это война в режиме онлайн,
Этот компьютер не отключают на ночь,
Чат с Господом Богом,
Бегом,
бегом!
Лента новостей, как и лента Мёбиуса,
Плывёт в бесконечность,
А жизнь здесь такая конечная,
Киношная какая-то:
Только что живой – фото на память – улыбка,
Лайки, комменты, друг, держись, весёлый смайлик -
За полчаса в ленте новостей на Fb –
Уже нет в живых того, того и того нету…
Свободный портал в рай!
Словно компьютерная игра в режиме онлайн –
Голоса
С поля боя…
Так быстро теперь умирают…

А соседка ждала своего мужа с той давней войны ещё два года,
Пока не пришла похоронка…
Ещё два года с ним говорила перед сном – мысленно,
Ещё писала письма – тетрадные и длинные,
Отправляла фото свои и сына…
Два года форы, выпрошенной у смерти…

А тебе остаётся
Стереть
Его аккаунт
Из соцсетей,
Стереть
Его телефон –
Голос его,
Что алой струйкой стекал в трубку,
Убегал
через свободный небесный канал,
когда он умирал в подсолнухах
и говорил ещё с тобой,
жена…
***

Вiйна у режимi он-лайн

Цей час, що біжить, як солдат:
 Швидко, пригнувшись - під кулями,
Час, важкий, буцім наплічник –
І нічого не викинеш, бо все важливе:
Набої і кровоспинне,
Спиною
біжать мурашки,
І не зупиниш
спогадів уночі про дитинство – своє і синове,
про козаків і розбійників через вічне тире,
двір твій дитячий вже геть посивів –
пух із тополі,
пух,
вінні,
пух,
бух,
бах,
бабах…
Знову накрило, гатять і гатять, мать…

Це війна у режимі он-лайн,
Цей комп"ютер не вимикають на ніч,
Чат із Господом Богом,
Бігом,
бігом!
Стрічка новин, як і стрічка Мебіуса,
Пливе в безкінечність,
А життя  тут таке кінечне,
Кіношне якесь:
Щойно живий – фото на згадку – усмішка,
Лайки, коменти, друже, тримайся, веселий смайл -
За півгодини у стрічці новин на фб –
Вже немає в живих того, того і того немає…
Вільний портал до раю!
Як комп"ютерна гра у режимі он-лайн –
Голоси
З поля бою…
Так швидко тепер умирають…

А сусідка чекала свого чоловіка з тамтої_давно війни ще два роки,
Аж заким прийшла похоронка…
Ще два роки із ним балакала перед сном – подумки,
Ще писала листи – паперові та довгі,
Надсилала світлини себе та сина…
Два роки фори, випрошені у смерті…

А тобі залишиться
Стерти
Його акаунт
Із соціальних мереж,
Стерти
Його телефон –
Голос його,
Що червоною цівочкою стікав у слухавку,
Тікав
через вільний небесний канал,
як він умирав у соняхах
і балакав з тобою,
жінко…