Жура

               

                Сумно менi,де подiлася воля,
                сполохом мрiй,заметаэ жура.
                Дiва моя,синьоокая доля,
                в мене эдина,бiльш нiкого нэма.

                День,мов жебрак заблукав назавжди,
                що залишилось-уламки мети.


            
          


Рецензии