Полювання лорда Бiкфорда

По долівці руде лисеня вогник біжить.
Ніхто нічого не чув -
замуровані двері риплять дуже тихо.
Лише в їдальні
впала з полиці стара тарілка –
все одно була вже надколота;
лиш заходить за обрій
Біла пані
та місяць німіє.
- Це ти?..
- Це я, Соломіє.


Рецензии